Справа № 591/786/25
Провадження № 1-кс/591/353/25
04 лютого 2025 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність 4-го СВ (з дислокацією в м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До Зарічного районного суду м. Суми зі скаргою звернувся захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність 4-го СВ (з дислокацією в м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), яку в письмовій заяві підтримав та мотивував тим, що 16 січня 2025 року він звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинене на його думку кримінальне правопорушення, зумовлене порушеннями слідчого ГСУ НП України в зв'язку з проведенням 31 липня 2024 року обшуку, під час якого було вилучено майно ОСОБА_4 . Проте, відповідних відомостей до ЄРДР внесено не було, тому просив зобов'язати вчинити ці дії.
Представник органу, дії якого оскаржуються, в судове засідання не з'явився, заперечень по суті вимог не подав, з клопотаннями не звертався.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали справи та надані докази, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та не спростовано сторонами, що 16 січня 2025 року заявник звернувся до підрозділу ДБР з заявою про вчинення на його думку наведеного кримінального правопорушення.
Ст. 214 КПК України передбачає, що після подання заяви або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення відповідною посадовою особою (слідчим чи прокурором) обставин, що можуть свідчити про вчинення особою кримінального правопорушення, слідчий чи прокурор зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Генеральною Прокуратурою України.
Також відповідними доказами (копією заяви, квитанцією та трекінгом з пошти) підтверджено звернення зі згаданою заявою до вказаного органу досудового розслідування, а доказів її вирішення в порядку, визначеному зазначеною нормою, суду надано не було, як і не наведено перешкод в її отриманні, тобто суду підтверджено бездіяльність органу досудового розслідування по вирішенню заяви про кримінальне правопорушення без розумного пояснення.
Відтак, врахувавши, що заявником підтверджено наявність бездіяльності слідчого, який, всупереч ст. 22 КПК України, не довів правомірності невчинення зазначеної процесуальної дії, скаргу належить задовольнити частково, оскільки суду не надано доказів прийняття підрозділом ДБР рішення в порядку ст. 214 КПК України по наведеній заяві, що зумовлює передчасність вирішення питання про зобов'язання цього органу саме на внесення відомостей до ЄРДР.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 ОСОБА_5 задовольнити частково та зобов'язати уповноважену особу 4-го СВ (з дислокацією в м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, прийняти рішення по суті в порядку ст. 214 КПК України по заяві скаржника, з якою він звернувся 16 січня 2025 року до згаданого правоохоронного органу, про вчинення на його думку кримінального правопорушення, зумовленого порушеннями слідчого ГСУ НП України в зв'язку з проведенням 31 липня 2024 року обшуку, під час якого було вилучено майно ОСОБА_4 .
Положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020.
Слідчий суддя ОСОБА_1