31.01.2025 Справа №607/2165/25 Провадження №1-кс/607/707/2025
м.Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211040000209 від 28.01.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Чернівці, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованої, раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
31.01.2025 старший слідчий Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12025211040000209 від 28.01.2025 звернулась до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 діб.
Клопотання вмотивоване тим, що 28.01.2025 на адресу Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області надійшла заява від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 22.01.2025 невідома особа, використовуючи сторінку у месенджері «Фейсбук», шляхом проведення незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, отримує грошові кошти від ОСОБА_7 .
За даним фактом 28.01.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025211040000209 за кримінально правовою кваліфікацією вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Як зазначає слідчий, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_4 , виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання довірою із застосуванням електронно-обчислювальної техніки.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому органом досудового розслідування місці та часі, використовуючи невстановлену, на даний час, електронно-обчислювальну техніку, створила за допомогою всесвітньої інформаційної мережі Інтернет у соціальні мережі «Facebook» сторінку вигаданого нею користувача під назвою « ОСОБА_8 », чим почала видавати себе за неіснуючу особу чоловічої статі, з метою створення довірливих відносин із особами жіночої статі та подальшого заволодіння їх грошовими коштами.
Надалі, 10.01.2022 ОСОБА_4 , використовуючи невстановлену, на даний час, електронно-обчислювальну техніку, за допомогою сторінки в соціальній мережі «Facebook» під назвою « ОСОБА_8 » розпочала листування із ОСОБА_7 , яка вважала, що спілкується з особою чоловічої статі на ім'я ОСОБА_8 .
З 10.01.2022 по 29.01.2025 ОСОБА_4 , використовуючи вищевказану сторінку в соціальній мережі «Facebook», вела із ОСОБА_7 переписку на різні теми суспільного життя з метою створення довірливих відносин. Під час спілкування із ОСОБА_7 , ОСОБА_4 повідомляла останній про різні вигадані обставини з особистого життя, які потребували фінансових витрат.
ОСОБА_7 , вважаючи, що спілкується з особою чоловічої статі на ім'я ОСОБА_8 , довіряючи їй та бажаючи допомогти у вирішенні життєвих ситуацій, упродовж 2023-2024 років переказувала грошові кошти на рахунки ОСОБА_4 , яка представлялася сестрою ОСОБА_9 , та її батька ОСОБА_10 .
Так, ОСОБА_4 , із 22.01.2025 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, використовуючи сторінку в соціальній мережі «Facebook» під назвою « ОСОБА_8 », продовжуючи повідомляти заздалегідь неправдиву інформацію ОСОБА_7 , під приводом вирішення особистих питань, повідомила ОСОБА_7 , що його сестра ОСОБА_4 прибуде у м. Тернопіль з метою отримання від останньої грошових коштів.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 29.01.2025 близько 18:00 год. ОСОБА_4 , яка представлялась сестрою ОСОБА_9 , перебуваючи поблизу кав'ярні «Daily Dose Coffe», що знаходиться на площі Героїв Євромайдану, буд. 6 у м. Тернопіль, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, маючи умисел направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , зловживаючи довірою останньої, заволоділа грошовими коштами у сумі 500 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 29.01.2025 становить 21 009,75 грн.
З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні №12025211040000209 від 28.01.2025 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
29.01.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
30.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Слідчий вказує, що метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ризиком того, що ОСОБА_4 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що вона, усвідомлюючи міру покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
Ризиком того, що ОСОБА_4 , може незаконно впливати на потерпілу, дані якої їй відомі, є те, що шляхом погрози вона може схиляти її до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування. Беручи до уваги те, що покази потерпілої є важливим доказом в рамках даного кримінального провадження, відмова їх від дачі показів в суді або зміна раніше наданих показів, може суттєво ускладнити доказування вини ОСОБА_4 .
Крім того, враховуючи нестійкі соціальні зв'язки ОСОБА_4 , відсутність у неї місця роботи, її майновий стан, відсутність визначеного місця проживання в м. Тернополі, а також враховуючи те, що ОСОБА_4 , не маючи законних джерел отримання доходу, залишившись на волі, може вчиняти нові злочини, що в сукупності свідчить про її суспільну небезпеку.
Вказані обставини в цілому на думку слідчого свідчать про наявність вищезазначених ризиків, необхідності застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно не можливості обрання до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Слідчий також зазначає, що з урахуванням вищенаведених ризиків, тяжкості злочину, санкції, яка загрожує підозрюваній у разі визнання її винною, даних про особу підозрюваної, розмір застави, який забезпечить її належну поведінку та буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК, повинен становити 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 242 240 гривень.
Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, наявність перелічених ризиків, застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов'язків, а також для запобігання виникненню вищевказаних ризиків, а тому слідчий просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з викладених у ньому підстав та просив задовольнити, з визначенням застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 242 240 гривень.
У судовому засіданні захисник підозрюваної ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 з приводу задоволення клопотання заперечив, зазначив, що підозра є необґрунтованою та подав письмове заперечення на клопотання у якому зазначає, що жодний із наведених у клопотанні ризиків не існує, оскільки у суду немає законних підстав вважати, що підозрювана буде переховуватися від суду, оскільки попередня поведінка говорить про інше; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки всі докази стороною обвинувачення вже зібрані. Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні також не підтверджений належними доказами. Крім того просив врахувати, що батько підозрюваної є особою з інвалідністю І Б групи, у зв'язку із чим потребує стороннього догляду та застосувати до неї запобіжних захід не пов'язаний із триманням під вартою.
У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника. Додатково зазначила, що вона доглядає свого батька - особу з інвалідністю та свою бабцю, яка є лежачою після інсульту.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання, додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.ч. 1 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію та майновий стан , наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини , ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що слідчими СВ Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12025211040000209 від 28.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 29.01.2025 о 18 год. 01 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
30.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене шляхом незаконних операцій з використання електронно-обчислювальної техніки.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та її можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:
-протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 від 28.01.2025;
-протокол огляду - мобільного телефону за участі потерпілої ОСОБА_7 від 28.01.2025;
-протоколи додаткового допиту потерпілої ОСОБА_7 від 29.01.2025;
-протокол допиту підозрюваної ОСОБА_4 від 29.01.2025;
-протокол огляду - мобільного телефону від 30.01.2025;
-протокол огляду - грошових коштів від 29.01.2025;
-протокол про результат проведення контролю за вчиненням злочину від 30.01.2025;
-протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 29.01.2025;
-протоколи про результати негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи від 30.01.2025.
Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість пред'явленої підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Окрім цього, сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри.
При цьому слідчий суддя відзначає, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.
Так, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
З огляду на вищенаведене та те, що сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри, а також беручи до уваги надане ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, що виправдовує застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Відповідно альтернативної міри покарання немає. Відтак, усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та розмір покарання, яке їй загрожує, підозрювана ОСОБА_4 може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від відповідальності. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування
Крім того, як зазначено у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Becciev v. Moldova» від 04.10.2005 року (Бекчієв проти Молдови), ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Обґрунтовуючи необхідність застосування підозрюваному виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід врахувати, і правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні по справах «Москаленко проти України», від 20.05.2010, «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, де Суд вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від суду.
Слідчий суддя вважає, доведеним і ризик того, що підозрювана може незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки особисті дані останньої їй добре відомі, а відтак остання як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на потерпілу, з метою дачі нею неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати, а беручи до уваги те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання потерпілого, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження, на думку слідчого судді підозрювана може чинити тиск, а також схиляти потерпілу до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні.
Обґрунтованим є також ризик того, що підозрювана ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як остання не працює, постійного законного заробітку не має, а інкриміноване їй кримінальне правопорушення було вчинене з метою особистого збагачення, а відтак підозрювана ОСОБА_4 може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, з метою здобуття коштів для забезпечення особистих потреб.
Відтак слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, про відсутність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України для застосування підозрюваній більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Доводи сторони захисту з приводу наявності у підозрюваної ОСОБА_4 батька ОСОБА_11 , який є особою з інвалідністю І-Б групи, суд вважає такими, що не спростовують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки зазначена обставина не була стримуючим фактором для підозрюваної.
Крім того, слідчому судді не подано доказів що батько підозрюваної потребує стороннього догляду та відсутності можливості у інших осіб здійснювати догляд за ОСОБА_11 , а також, що ОСОБА_4 є опікуном іншої особи, яка потребує стороннього догляду.
Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваної на свободу є виправданим.
З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що остання уродженка м. Чернівці, громадянки України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , без реєстрації, із середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштована, раніше не судима.
При прийнятті рішення слідчий суддя враховує характер вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винним у вчиненні кримінального правопорушення, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваної, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак вважає, що застосування до підозрюваної ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України та забезпечити належне виконання нею покладених обов'язків.
На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваної ОСОБА_4 під вартою з наведених підстав виправдане задля забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжких кримінальних правопорушень.
За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваної на особисту свободу та недоторканість.
Обставин, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_4 під вартою не встановлено.
Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 197 цього Кодексу.
Відповідно вимогам, визначених ч.ч. 1, 2, 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином строк тримання під вартою обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.
За змістом п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Згідно матеріалів доданих до клопотання вбачається, що в даному кримінальному провадженні 29.01.2025 о 18 год. 01 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та 30.01.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
Відтак саме з 30.01.2025 слід виходити при обрахуванні строку досудового розслідування у кримінальному проваджені №12025211040000209 від 28.01.2025. При цьому, обчислення строку тримання під вартою у відповідності до ч. 2 ст. 197 КПК України слідчий суддя здійснює з моменту затримання, а саме 18 год. 01 хв. 29.01.2025.
У зв'язку із наведеним, клопотання старшого слідчого Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 слід задовольнити, застосувавши до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.
Згідно із п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу ОСОБА_4 , встановлений в судовому засіданні майновий стан останньої, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі буде дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження, а саме запобігання встановленим ризикам та може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Також слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваної, однак водночас є суттєвим для її майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження, а саме запобігти встановленим ризикам та може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 206, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу - застава за « ОСОБА_4 » у кримінальному провадженні №12025211040000209 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.01.2025.
У випадку внесення застави, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти та покласти на неї обов'язки передбачені статтею 194 КПК України, а саме:
- з'являтися до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із потерпілою у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній, що якщо вона, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії ухвали та обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 28.03.2025.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваній ОСОБА_4 негайно після її оголошення, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 04.02.2025 о 16 год. 00 хв.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1