03.02.2025Справа №607/28012/24
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №138497 від 15 грудня 2024 року, 15 грудня 2024 року о 13 год. 45 хв. АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 стосовно якого 14.12.2024 було винесено терміновий заборонний припис серії №№ №333929 від 14.12.2024 по 19.12.2024 про зобов'язання залишити місце проживання, заборона на вхід та перебування в місці проживання та будь який спосіб контактувати із постраждалою особою, не виконав вимоги термінового заборонного припису, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Відтак на підставі ст.268 КУпАП, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з висновком рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку:
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису, особою, стосовно якої він винесений або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена матеріалами справи дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №138497 від 15 грудня 2024 року; відеозаписом з місця події; заявою ОСОБА_2 від 15 грудня 2024 року; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 15 грудня 2024 року; копією ТЗПсК серії АА №333929 від 14 грудня 2024 року; рапортом поліцейського від 15 грудня 2024 року; витягом з ІПНП України електронного рапорту від 16 грудня 2024 року.
За вказаних обставин доходжу до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - невиконання термінового заборонного припису, особою, стосовно якої він винесений.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, характеризуючі дані ОСОБА_1 , вважаю, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені у справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, вважаю, що із ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173-2, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України Про судовий збір , суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Тернопільського апеляційного суду.
СуддяВ. М. Братасюк