03.02.2025 Справа №607/25749/24 Провадження №3/607/483/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Мостецька А.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу, яка надійшла з Відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відділенням поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області направлено до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 973012 від 19.11.2024 вбачається, що 07.11.2024 року близько 23:40 год в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 з метою хуліганських мотивів голосно виражався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що між ним та гр. ОСОБА_2 виник конфлікт, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася 07.11.2024, однак дій, пов'язаних з дрібним хуліганством, що порушують громадський порядок і спокій громадян, він відносно нього не вчиняв.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 973012 від 19.11.2024, ОСОБА_1 інкриміновано вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, згідно з якою передбачено відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого статтею 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце та наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заперечує факт викладений у протоколі про адміністративне правопорушення та зазначає, про те, що він не мав намір проявити неповагу до існуючих правил та норм поведінки у суспільстві, які були б спрямовані на порушення громадського порядку, відтак умислу на порушення громадського порядку і спокою громадян, у нього не було. Більше того, пояснив, що між ним та гр. ОСОБА_2 відбувся конфлікт, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася 07.11.2024.
Суд зазначає, що дрібне хуліганство важливо відрізняти від конфліктних ситуацій, оскільки конфлікт це особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Відтак особа, що чинить дрібне хуліганство, діє умисно, з наміром порушити громадський порядок і спокій громадян, тоді як ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони, зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій це конфлікт.
Крім того, наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 973012 від 19.11.2024, у матеріалах справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, наявні: електронні рапорти т.в.о. дізнавача ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП Дубчак С.М. від 07.11.2024; письмова заява ОСОБА_2 , відповідно до якої останній просить розгляд з приводу завдання йому тілесних ушкоджень, які начебто отримав 07.11.2024 поблизу будинку, де проживає, не проводити. Відбулась конфліктна ситуація, яка словесно вирішилась, претензій ні до кого не має; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 від 07.11.2024; письмові пояснення ОСОБА_1 від 19.11.2024.
Проте об'єктивних доказів того, що 07.11.2024 року близько 23:40 год в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 з метою хуліганських мотивів голосно виражався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , чим порушив громадський спокій і порядок громадян, дії якого складають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суду не надано.
Більше того, як вбачається із долученої до матеріалів справи письмової заяви потерпілого ОСОБА_2 , останній зазначає, що відбулась конфліктна ситуація, яка словесно вирішилась та претензій ні до кого він не має.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Щодо електронного рапорту, як доказу вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення суд зазначає, що у ньому викладені обставини вчиненого правопорушення, проте, відповідно до правового висновку, висловленого ВС у постанові від 20 травня 2020 року у справі №524/5741/16а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень за відсутності інших належних доказів підтвердження вчинення правопорушення.
Інших доказів винуватості ОСОБА_1 суду не надано, при цьому слід зазначити, що суд самостійно не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу. Суд лише має врахувати усі обставини вчинення особою правопорушення з тим, щоб оцінити чи доводять відповідні обставини її вину чи спростовують, чого при розгляді даної справи із зазначених вище причин здійснити не можливо.
Таким чином, в наданих суду матеріалах даної справи не подано та не зазначено жодних фактичних даних та достатніх доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не надано доказів на підтвердження того, що конфлікт між гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з боку останнього був мотивований неповагою до загальноприйнятих норм поведінки, що є обов'язковою складовою суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відтак суд не може погодитися з висновками уповноваженої особи на складання протоколу про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Згідно з ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд дійшов висновку, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення - провадженням закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяА. А. Мостецька