65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3742/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши заяву від 16.01.2025 за вх. №2-60/25 Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» про прийняття додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу по справі №916/3742/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» (65062, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 60/1, офіс 12, код ЄДРПОУ 34319566)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕШКОН" (02000, Україна, місто Київ, вулиця Теліги Олени, будинок, 25, код ЄДРПОУ 36206791)
про стягнення 819 684,23грн.
Представник:
Від позивача: Коротнян П.В. ордер;
Від відповідача: не з'явився;
Рішенням господарського суду від 14.01.2025р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕШКОН" про стягнення 819 684,23грн. був задоволений повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕШКОН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» вартість завданої шкоди внаслідок невиконання гарантійних зобов'язань в сумі 673 337 грн., пеню в сумі 98 065 грн. 92 коп., 3% річних в сумі 14 683 грн. 68коп., інфляційних витрат в сумі 33 597 грн. 63коп. та судовий збір в сумі 9 836 грн. 21коп.
16.01.2025р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» про прийняття додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, а саме: суму витрат на правову допомогу, понесених Позивачем під час розгляду справи у розмірі 42 000,00 грн., суму витрат на висновок експерта №249/24 від 08.03.2024 р. в розмірі 45 000,00 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 9 840,21 грн.
Ухвалою суду від 20.01.2025р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» від 16.01.2025 за вх. №2-60/25 в порядку ст. 244 ГПК України було прийнято та призначено до розгляду в засіданні суду.
Розглянувши заяву клопотання ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" (від 16.01.2025 за вх. №2-60/25) про ухвалення додаткового рішення по справі №916/3742/24, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке:
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частинами першою, третьою статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Зазначеним приписам Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Положеннями ч.1-3 ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, 02.07.2019 між Адвокатським об'єднанням “Грищенко та партнери Одеса» (Адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" (клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги (Договір), згідно умов п. 1.1. якого Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надану правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених в цьому Договорі.
За умовами п. 1.2. Договору, Клієнт доручає. а Адвокатське об'єднання зобов'язується надавати Клієнту правову допомогу у наступному обсязі:
- надавати Клієнтові усні і письмові юридичні консультації з будь-яких питань цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та іншого законодавства України;
- представляти інтереси Клієнта в усіх судах будь-якої інстанції та юрисдикції, державних органах, органах місцевого самоврядування, правоохоронних органах, в усіх підприємствах, установах та організаціях та перед будь-якими третіми особами;
- складати та підписувати, подавати необхідні процесуальні документи, складати аналізувати договори, претензії, скарги;
У п. 1.3 Договору, у Адвокатського об'єднання не має обмежень у повноваженнях щодо вчинення будь-яких дій, як представника Клієнта.
Згідно п. 4.1. Договору, Сторони погодили, що розмір гонорару визначається шляхом підписання актів про надання послуг, що включає в себе перелік та вартість виконаних робіт. Під час визначення розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та значення справи для клієнта.
Відповідно до п. 4.2. Договору, оплата наданих послуг здійснюється на підставі актів виконаних робіт та рахунків. Акти виконаних робіт та рахунки складаються Адвокатським об'єднанням та надаються Клієнту за результатом наданих послуг. Порядок передачі актів виконаних робіт та рахунків визначений п. 9.5. цього Договору.
За умовами п. 4.4. Договору, Клієнт зобов'язується оплатити рахунок, протягом 60 банківських днів з дати набрання законної сили рішення по справі, якщо Сторони не домовилися про інше.
Згідно Акту виконаних послуг від 15.01.2025, Виконавець надав професійну правову допомогу у вигляді юридичних послуг, а Клієнт її прийняв, на підставі Договору про надання правової допомоги від “ 02» липня 2019 р. з приводу стягнення коштів за Договором підряду №05/18-09/18 від 18.09.2018 року, укладеним між ТОВ “ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» та ТОВ «ФРЕШКОН» (попередня назва ТОВ «ЕКЛІПС АЛЮМІНІУМ» а саме:
- проведення консультацій з приводу стягнення коштів за підряду №05/18-09/18 від 18.09.2018 року, аналіз та збір доказової бази для подання позовної заяви (6 години роботи адвоката);
- розрахунок суми боргу з урахування штрафних санкцій за договором підряду №05/18-09/18 від 18.09.2018 року (2 години роботи адвоката);
- моніторинг законодавчої бази та судової практики з приводу стягнення в правовідносинах, що виникли в межах договору (2 години роботи адвоката);
- написання та подання заяви про усунення недоліків з уточненою позовною заявою (2 години роботи адвоката);
- написання та подання заяви про виправлення помилки (2 години роботи адвоката):
- підготовка до судових засідань та прийняття участі у 5-ти судових засіданнях (5 годин роботи адвоката);
- написання та подання до суду заяви про розподіл судових витрат (2 години роботи адвоката);
Загальна вартість наданих юридичних послуг складає 42000 гривень.
Як вбачається із матеріалів справи АО “Грищенко та партнери Одеса» було виставлено ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" рахунок на оплату правової допомоги: №19 від 15.01.2025 на суму 42 000 грн.
Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" у позовній заяві було зазначено, що орієнтовна сума витрат на професійну правничу допомогу складає 44152,20 грн.
Відповідно до п.3 ч.1, ч.3 ст.244 ГПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно ч.1 ст.26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Представником позивача на підтвердження повноважень адвоката Адвокатського об'єднання “Грищенко та партнери Одеса» на надання правової допомоги до матеріалів справи додано ордер серії ВН №1440268.
Відповідно до ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
У частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.07.2021 по справі № 920/26/21.
У рішенні ЄСПЛ у справі “Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», можуть бути використані судом в якості джерела права.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При цьому, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).
Дану позицію підтримує Верховний Суд відповідно до Постанови Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019 року.
При цьому, під час вирішення питання про розподіл витрат на послуги адвоката суд враховує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, до якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Як вбачається з матеріалів справи, остання за своєю суттю не відноситься до категорії складних та не викликає значного публічного інтересу, а отже обсяг наданих адвокатом послуг не є значним.
Проаналізувавши зміст вищевказаного акту наданих правових (юридичних) послуг з правової допомоги, з урахуванням критерію реальності, дійсності, необхідності, розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що витрати позивача в сумі 42 000 грн., з урахуванням пропорційності до предмета позову, його ціни та їх розумності, є необґрунтованими.
Господарський суд вважає, що відображені в Акті здачі-приймання виконаних робіт (послуг) такі послуги, як проведення консультацій з приводу стягнення коштів за підряду №05/18-09/18 від 18.09.2018 року, аналіз та збір доказової бази для подання позовної, розрахунок суми боргу з урахування штрафних санкцій за договором підряду №05/18-09/18 від 18.09.2018 року, моніторинг законодавчої бази та судової практики з приводу стягнення в правовідносинах, що виникли в межах договору, написання та подання заяви про усунення недоліків з уточненою позовною заявою, написання та подання заяви про виправлення помилки, охоплюється послугою підготовка та подання позовної заяви. При цьому необхідність подання уточнення позовної заяви та заяви про виправлення було обумовлено безпосередньо помилками самого представника позивача при складанні та поданні відповідної заяви до суду.
Щодо участі в п'яти судових засіданнях (5 годин роботи адвоката), суд зазначає, що представник позивача фактично приймав участь в трьох судових засіданнях, загальна тривалість яких скала одну годину.
Відносно послуги, як написання та подаяння до суду заяви про розподіл судових витрат, відповідна заява є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку відповідної заяви не підлягають відшкодуванню. Відповідний правовий висновок викладений в Постанові Верховного суду від 31.07.2024р. у справі №758/11022/21.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з огляду на загальні принципи справедливості та верховенства права, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд, виходячи з критеріїв реальності та розумності витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, дійшов висновку про часткову обґрунтованість витрат на суму 15 000 грн.
Щодо стягнення витрати на висновок експерта по будівельно-технічної експертизі №249/24 від 08.03.2024р. в розмірі 45 000грн., суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Так на підтвердження факту понесення відповідних витрат, заявником до заяви про розподіл витрат була додана платіжна інструкція №1590 від 28.02.2024р. на суму 45000грн. в призначені платежу якої вказано «за експертний висновок, буд-технічне дослідження згідно договору №191/248/24 від 24.02.2024р.», з урахуванням чого відповідні витрати покладаються на відповідача.
В частині покладання на відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 9 840,21 грн. суд відмовляє, оскільки розподіл судового збору був зроблений судом безпосередньо під час винесення рішення суду від 14.01.2025р.
Отже, підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви (вх.№2-60/25 від 16.01.2025) ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" про ухвалення додаткового рішення по справі №916/3742/24, на підставі чого судові витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 грн. та витрати на висновок експерта по будівельно-технічної експертизі №249/24 від 08.03.2024р. в розмірі 45 000грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача
Керуючись ст.ст. 129, 244, 254-255 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» від 16.01.2025 за вх. №2-60/25 в порядку ст. 244 ГПК України по справі №916/3742/24 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕШКОН" (02000, Україна, місто Київ, вулиця Теліги Олени, будинок, 25, код ЄДРПОУ 36206791) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» (65062, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 60/1, офіс 12, код ЄДРПОУ 34319566) витрати на правничу допомогу в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч)грн. витрати на висновок експерта по будівельно-технічної експертизі №249/24 від 08.03.2024р. в розмірі 45 000 (сорок п'ять тисяч)грн.
3. В решті заяви відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повне додаткове рішення буде складено 03.02.2025р.
Суддя К.Ф. Погребна