13 грудня 2024 року Справа № 915/394/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ», вул Ярославів Вал, буд. 13/2, літера «Б», м. Київ, 01054 (код ЄДРПОУ 33880354)
адреса для кореспонденції: вул. Лінійна, 17, м. Київ, 03038
електронна пошта: office@bestleasing.com.ua
до відповідача Фізичної особи-підприємця Куянова В'ячеслава Сергійовича, АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 )
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
про вилучення об'єкта лізингу та стягнення штрафних санкцій
за участю сторін (представників):
представник позивача: Ванжа О.А.
представник відповідача: не з'явився
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця Куянова В'ячеслава Сергійовича, в якій просить суд:
- вилучити у Фізичної особи-підприємця Куянова В'ячеслава Сергійовича та передати власнику Товариству з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» об'єкт лізингу - загальний легковий хетчбек Chery, моделі TIGGO 4, 2021 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_2 ;
- стягнути з відповідача на користь позивача неустойку за неповернення об'єкту лізингу у розмірі 200 000, 00 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 5 684, 00 грн.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023 справу з єдиним унікальним номером № 915/394/23 призначено головуючому судді Ткаченку О.В.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2023 позовну заяву від 07.03.2023 № 714 (вх. № 2989/23 від 13.03.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗІНГ» залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 03.05.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2023 задоволено клопотання (вх. № 5381/23 від 01.05.2023) представника ТОВ «БЕСТ ЛІЗІНГ» Гуменюк О. О. про участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференції «EasyCon» в судовому засіданні у справі № 915/394/23, призначеному на 03.05.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2023 відкладено підготовче засідання у справі на 21.06.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2023 задоволено клопотання (вх. № 6242/23 від 17.05.2023) представника ФОП Куянова В. С. - Головченка Олександра Андрійовича про участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференції «EasyCon» в судовому засіданні у справі № 915/394/23, призначеному на 21.06.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.06.2023 задоволено клопотання (вх. № 7853/23 від 16.06.2023) представника ТОВ «БЕСТ ЛІЗІНГ» Гуменюк О. О. про участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференції «EasyCon» в судовому засіданні у справі № 915/394/23, призначеному на 21.06.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2023 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 13.09.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.09.2023 задоволено клопотання (вх. № 11679/23 від 07.09.2023) представника ТОВ «БЕСТ ЛІЗІНГ» Гуменюк О. О. про участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференції «EasyCon» в судовому засіданні у справі № 915/394/23, призначеному на 13.09.2023, та в наступних судових засіданнях у цій справі.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2023 повідомлено учасників справи про те, що розгляд справі відкладено на 30.10.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.10.2023 повідомлено учасників справи про те, що ухвалою від 30.10.2023 закрито підготовче провадження у справі, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 13.12.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023 внесено виправлення в ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.10.2023 у справі № 915/394/23 в частині дати судового засідання « 18 грудня 2023 року о 13:00 год.».
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.12.2023 задоволено клопотання (вх. № 16055/23 від 06.12.2023) представника позивача - адвоката Яцюка А. О. про участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференції «EasyCon» в судових засіданнях у справі № 915/394/23.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.12.2023, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи по суті відкладено на 12.02.2024.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.02.2024 задоволено клопотання (вх. № 1627/24) представника позивача - адвоката Ванжи О. А. про участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) в судових засіданнях у справі № 915/394/23.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 12.02.2024 оголошено перерву до 15.02.2024.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.02.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 15.02.2024, відкладено розгляд справи по суті.
Відповідно до протоколу судового засідання від 15.02.2024 дата наступного судового засідання не зазначена. Інших процесуальних документів не виносилось.
Рішенням Вищої ради правосуддя № 1766/0/15-24 від 06.06.2024 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Миколаївської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2024 року № 73, у зв'язку із звільненням у відставку головуючого судді ОСОБА_1 , здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 915/394/23.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю у справі Алексєєва А.П . Підстава повторного автоматизованого розподілу судової справи: звільнення судді з посади.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2024 № 94 у зв'язку з відпусткою головуючого судді Алексєєва А.П. для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 915/394/23.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 справу № 915/394/23 призначено головуючому судді Олейняш Е.М.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2024 прийнято справу № 915/394/23 до провадження судді Олейняш Е. М. Призначено повторний розгляд справи по суті на 03.09.2024.
Судове засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 03.09.2024, не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.11.2024 призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 02.12.2024.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.11.2024 задоволено заяву представника позивача ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» - адвоката Ванжі О.А. про участь в судових засіданнях по справі № 915/394/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2024 задоволено заяву відповідача фізичної особи-підприємця Куянова В'ячеслава Сергійовича - адвоката Головченко О.А. про участь в судових засіданнях по справі № 915/394/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2024 відкладено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 13.12.2024.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Відповідач, представник відповідача в судові засідання 02.12.2024, 13.12.2024 не з'явились. В судовому засіданні 02.12.2024 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. Відповідач, представник відповідача про причини неявки в судове засідання 13.12.2024 не повідомили.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та/або представника відповідача.
В судовому засіданні 13.12.2024 судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІI. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
2.1. Правова позиція позивача.
Підставою позову позивачем зазначено наступні обставини.
Між ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» (лізингодавець) та ФОП Куянов В'ячеславом Сергійовичем (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 210720-2/ФЛ-Ф-А від 20.07.2021.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання та передав в користування відповідачу об'єкт лізингу на підставі підписаного 26.07.2021 акту прийому-передачі об'єкта лізингу загальний легковий хетчбек Chery, моделі TIGGO 4, 2021 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_2 .
Господарським судом Одеської області у справі № 916/1713/22 встановлений преюдиційний факт порушення відповідачем, визначених договором лізингу, зобов'язань щодо оплати лізингових платежів згідно графіку сплати лізингових платежів (6-10 періоди лізингу).
На виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/1713/22 відповідач сплатив заборгованість за договором лізингу та штрафні санкції.
В зв'язку з порушенням умов договору в частині сплати лізингових платежів позивач 07.06.2022 направив відповідачу повідомлення про розірвання договору на підставі п. 6.1.1 договору з вимогою про повернення об'єкта лізингу, яку (вимогу) відповідачем не виконано.
За порушення виконання зобов'язання з повернення об'єкту лізингу у порядку та строки, встановлені умовами договору, позивачем нараховано відповідачу договірну санкцію (неустойку).
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 391, 525, 526, 543, 554, 625 ЦК України, ст. 18, п. 7 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг», судовою практикою та умовами договору.
2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 5397/23 від 01.05.2023) просить суд в позові відмовити з огляду на наступне:
- відповідач виплатив половину взятого зобов'язання, розрахованого за п. 5.1 п. 5 договору та має інтерес до придбання автотранспортного засобу. В діях позивача вбачається зловживання правом, оскільки стягнувши 200 000 грн., позивач фактично повністю отримає вартість об'єкта лізингу, а також майже всі нарахування, залишивши собі автотранспортний засіб;
- щодо факту вручення повідомлення № 1657 від 07.06.2022, то відповідач зазначає, що немає відмітки про те, хто саме отримував таке поштове відправлення: особисто відповідач чи його представник або інша особа, підпису відповідача не має, стоїть не відомо ким залишений запис «Куянов», а на самому рекомендованому повідомленні міститься відтиск штампу з датою « 16.06.2022». Відповідач також зазначає, що невідомо що саме відправлялось в цьому листі. Якщо і погоджуватись про направлення та отримання повідомлення № 1657 від 07.06.2022, то надати автотранспортний засіб в день його отримання у місті Києві не було можливим, оскільки відповідач знаходився в м. Миколаєві, що об'єктивно неможливо зробити, тим більш в момент, коли на околицях м. Миколаєва тривали бойові дії і здійснювалось бомбардування;
- посилання позивача на положення ч. 5 ст. 17, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про фінансовий лізинг», ухваленого 04.02.2021 за № 1201-IX є безпідставним оскільки, на підставі п. 2 Розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про фінансовий лізинг» від 04.02.2021 за № 1201-IX, договір фінансового лізингу укладений до набуття чинності вказаного закону. Відтак, зазначені норми неможливо застосовувати при вирішенні даного спору в суді;
- відповідач, уклавши договір фінансового лізингу, має право захищати свої права на рівні власника, що в свою чергу також відповідає приписам ст. 391 ЦК України;
- саме лише посилання на нібито допущене порушення п. 6.1.1 Загальних умов договору щодо затримки платежів у сукупності з п. 3.1 Загальних умов договору не дають підстав для припинення права користування автотранспортним засобом, право на власність якого намагається отримати відповідач. Якщо брати до уваги штамп ДП "Укрпошта" 16.06.2022 фактично строк, який був встановлений лізингоодержувачу, був пропущений. Інший строк не встановлювався, відтак у лізингоодержувача відсутнє відповідне зобов'язання;
- строк відмови від договору відповідно до ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" № 723/97-ВР має розпочатись не раніше моменту отримання відповідачем, принаймні екземпляру позову з додатками до нього у цій справі;
- позивач як підставу до нарахування неустойки зазначає на п. 7.1.5 договору, однак дане право в тексті самого договору відсутнє;
- умова п. 7.1.2 договору не містить в собі вимогу про передачу об'єкта лізингу за повідомленням про відмову від договору та вилучення автотранспортного засобу. Ця умова стосується випадку загалом неповернення своєчасно об'єкта лізингу;
- лист № 1657 не містить інформацію про сплату неустойки, а відтак у відповідача відсутні підстави для сплати неустойки. Договір не встановлює строк, до якого моменту здійснюється нарахування неустойки за неповернення автотранспортного засобу.
- представник ТОВ "БЕСТ ЛІЗИНГ" Брояк А. М. з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 направляла примірник договору відповідачу, який за змістом відрізняється від договору, поданого позивачем до матеріалів справи. Саме договір, який був наданий позивачем, відповідач і вважав, що погодив його шляхом підписання, а не той, який був наданий з матеріалами даної справи.
Відповідач в заяві (вх. № 5399/23 від 01.05.2023) просить суд, у разі задоволення вимоги позивача щодо стягнення неустойки, зменшити розмір неустойки у відповідності до положень ст. 551 ЦК України, оскільки позивачу взагалі не були завдані збитки. Крім того, відповідач сплатив більше платежів, ніж позивач вказує у своєму позові. Відповідач відповідно до рішення у справі № 916/1713/22 сплатив 11.01.2023 не тільки чергові платежі, а й інфляційні втрати, три відсотки річних та штраф, що загалом складає 16 469, 42 грн.
Через військову агресію російської федерації у відповідача, в порівнянні з попереднім періодом, взагалі відсутні доходи, з яких можливо сплатити таку неспівмірно нараховану штрафну санкцію, навіть частково заявлену до стягнення.
Заперечення відповідача обґрунтовано приписами ст. 391, 551, 613 ЦК України, ст. 73, 77 ГПК України, Законом України «Про фінансовий лізинг» № 1201-ІХ від 04.02.2021, ст. 9 Законом України «Про фінансовий лізинг» № 723/97-ВР від 16.12.1997, умовами договору, судовою практикою.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
20.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» (лізингодавець) та Фізичною особою-підприємцем Куяновим Вячеславом Сергійовичем (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 210720-2/ФЛ-Ф-А від 20.07.2021.
Відповідно до п. 2 договору місцем реєстрації / адресою проживання, а також фактичною адресою Лізингоодержувача ФОП Куянова В. С. є АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 3 договору продавцем Об'єкта лізингу (не є стороною договору) є ТОВ «Автоцентр на Будівельників».
Відповідно до п. 4 договору об'єктом лізингу є автомобіль Chery Tiggo 4 загальною вартістю 392 112, 00 грн. з ПДВ 20%, ПДВ 20% 65 352, 00 грн. Детальний опис згідно додатку «Специфікація».
Відповідно до п. 5.1 договору строк лізингу: 36 місяців.
Відповідно до п. 8 договору "Оплата та порядок розрахунків": лізингоодержувач здійснює платежі згідно додатку «Графік сплати лізингових платежів» та інших умов Договору та чинного законодавства.
Договором визначено, що усі Додатки та додаткові угоди є невід'ємними частинами Договору.
Відповідно до п. 3 Особливих умов договору об'єкт лізингу буде використовуватися в господарській діяльності лізингоодержувача.
Додатками до договору є: «Загальні умови договору», «Графік сплати лізингових платежів», «Специфікація», «Страхування», «Технічний асістанс», «Довідка (типова форма) про стан Об'єкта лізингу та фактичну адресу базування (зберігання)», «Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на Об'єкт лізингу (зразок)», «Поняття нормального зносу».
Договір з додатками підписано сторонами та скріплено печаткою ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ».
Додатком "Загальні умови договору" сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 Загальних умов договору Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування Об'єкт лізингу (надалі - «Об'єкт лізингу»), найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення Договору наведені в Додатку «Специфікація» (надалі - «Специфікація»), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Об'єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу, до Лізингоодержувача переходить право власності на Об'єкт лізингу згідно умов цього Договору (за виключенням випадків, передбачених Договором та/або законодавством). Найменування фінансової операції: фінансовий лізинг.
Відповідно до п. 1.2 Загальних умов договору строк користування Лізингоодержувачем Об'єктом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в Додатку «Графік сплати лізингових платежів» до Договору (надалі - «Графік») та починається з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі Об'єкта лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.
Відповідно до п. 2.2 Загальних умов договору усі платежі за Договором Лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати у Число сплати, в національній валюті України (гривні) відповідно до Графіку та Загальних умов, а також інших положень цього Договору та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості Об'єкта лізингу (з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.5, 2.6. Загальних умов); винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий у лізинг Об'єкт лізингу з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.7-2.9, 3.5 Загальних умов (далі - «Винагорода»). При цьому Сторони погодили, що такі лізингові платежі за цим Договором не містять покупної ціни, передбаченої цим Договором і, у сукупності, є платою за користування Об'єктом лізингу.
Відповідно до п. 2.3 Загальних умов договору авансовий лізинговий платіж, визначений у Графіку сплати лізингових платежів (Додаток до Договору), з урахуванням пункту 2.8 Загальних умов, Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити протягом трьох банківських днів з моменту відправлення рахунку Лізингодавцем, але не пізніше ніж в дату зазначену Сторонами в пункті 5.6. цього Договору та в сумі Авансового лізингового платежу означеному у Графіку сплати лізингових платежів (Додаток до Договору) не залежно від отримання рахунку. Сторони домовились, що достатнім доказом відправлення Лізингодавцем Лізингоодержувачу рахунку є витяг з реєстру рахунків Лізингодавця. Дата відправлення зазначеного рахунку визначається за даними реєстру рахунків Лізингодавця. Цей рахунок може бути відправлений лізингоодержувачу, в т.ч. факсимільним способом, поштою, кур'єрською доставкою, вручений особисто або в інший спосіб, який обере Лізингодавець. Сторони на підставі частини 3 ст. 631 Цивільного кодексу України досягли згоди про те, що у випадку сплати Лізингоодержувачем Лізингодавцю грошових коштів в порядку пункту 2.3. Загальних умов до моменту укладення цього Договору, та кошти зараховуються в рахунок сплати Лізингоодержувачем Авансового лізингового платежу в розмірі, в якому вони були сплачені.
Відповідно до п. 2.4 Загальних умов договору приймання Лізингоодержувачем об'єкта лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання Акту. Підписання Лізингоодержувачем Акту підтверджує в т.ч. належну якість, комплектність, справність Об'єкта лізингу і відповідність Об'єкта лізингу вимогам Лізингоодержувача та умовам Договору. З моменту підписання Сторонами Акту до Лізингоодержувача переходять усі ризики, пов'язані з користуванням та володінням Об'єктом Лізингу (в тому числі ризики випадкового знищення чи пошкодження Об'єкта Лізингу, ризики, пов'язані з відшкодуванням збитків та шкоди, завданої третім особам внаслідок користування Об'єктом лізингу. З моменту підписання Акту, Лізингоодержувач несе повну цивільну відповідальність перед третіми особами за його використання, відшкодовує у повному обсязі шкоду третім особам, заподіяну внаслідок експлуатації Об'єкта лізингу, несе відповідальність за порушення правил дорожнього руху, правил зупинки, паркування та стоянки за участю Об'єкта лізингу (в тому числі зафіксованих у автоматичному режимі, а також за допомогою фото- відеофіксації). Ризик невідповідності Об'єкта лізингу цілям використання цього Об'єкта лізингу несе Лізингоодержувач.
Лізингодавець залишає у себе один комплект ключів від Об'єкта лізингу та зберігає його протягом всього строку дії договору (якщо Об'єкт лізингу - транспортний засіб).
Відповідно до п. 6.1, 6.1.1 Загальних умов договору Сторони погодили, що Лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити умови цього Договору в таких випадках, зокрема: Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 60 (шістдесяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому Договорі.
Відповідно до п. 6.2 Загальних умов договору при настанні обставин, передбачених пунктами 6.1.1-6.1.4, 6.1.7 - 6.1.8 Загальних умов, строк для їх усунення не встановлюється і будь-які повідомлення про усунення таких обставин Лізингодавцем не надсилаються.
Відповідно до п. 6.3 Загальних умов договору у випадках, передбачених п. 6.1.1-6.1.6, п. 6.1.8 Загальних умов, Лізингодавець має право вимагати від Лізингоодержувача сплатити Викупний лізинговий платіж (далі по тексту договору - Викупний платіж) на умовах п. 6.4 Загальних умов, а Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити Викупний платіж. У випадках, передбачених п. 6.1.5-6.1.6 Загальних умов право Лізингоодержувача на придбання Об'єкта лізингу згідно умов цього договору припиняється.
Відповідно до п. 6.5.1 Загальних умов договору у випадках, передбачених пунктами 6.1.1-6.1.4 Загальних умов Лізингоодержувач набуває право власності на Об'єкт лізингу на умовах статті 9 Загальних умов.
Відповідно до п. 6.6 Загальних умов договору у будь-якому випадку, незважаючи на те, вирішить Лізингоодержувач скористатися можливістю здійснити Викупний платіж, або не вирішить, Лізингодавець має право у односторонньому порядку відмовитись від Договору (розірвати Договір) та вилучити Об'єкт лізингу у випадках, передбачених пунктами 6.1.1 -6.1.4, 6.1.8 Загальних умов.
У разі порушення Лізингоодержувачем умов пунктів 4.4., 6.5., 9.3. Загальних умов, умов Додатку «Страхування» до Договору Лізингодавець має право у односторонньому порядку відмовитися (розірвати) від Договору та вилучити Об'єкт лізингу у Лізингоодержувача в наступному порядку:
Відповідно до п. 6.6.1 Загальних умов договору Лізингодавець надсилає Лізингоодержувачу повідомлення про відмову від Договору (його розірвання) та вилучення Об'єкта лізингу із зазначенням строку та місця його передачі Лізингодавцю в межах України. Якщо інше не встановлено у такому повідомленні, місцем виконання Договору (зобов'язань по Договору) щодо повернення Лізингоодержувачем Об'єкта лізингу є місцезнаходження Лізингодавця. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій рахунок, протягом строку встановленому в повідомленні про вилучення Об'єкта лізингу, повернути Об'єкт лізингу Лізингодавцю. Незалежно від цього Лізингодавець має право самостійно вилучити Об'єкт лізингу з місця зберігання (знаходження, експлуатації, ремонту тощо) Об'єкта лізингу без будь-яких погоджень або дозволів Лізингоодержувача або будь-яких інших осіб, з покладенням на Лізингоодержувача понесених при цьому витрат. Лізингоодержувач вважається повідомленим про відмову від Договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів з дня, наступного за днем відправлення Лізингодавцем відповідного про це повідомлення та з цього моменту цей Договір є розірваним.
Відповідно до п. 6.6.2 Загальних умов договору Лізингоодержувач зобов'язаний повернути Об'єкт лізингу, з усіма його складовими частинами, обладнанням, документами та іншими складовими, отриманими згідно Акту, в стані, в якому він передавався Лізингоодержувачу в лізинг, з урахуванням нормального зносу, який повинен був виникнути під час строку лізингу, у придатному для експлуатації стані. При поверненні Об'єкта лізингу Лізингоодержувач зобов'язаний:
- підписати акт повернення Об'єкта лізингу, в якому за ініціативою Лізингодавця може вказуватися вартість Об'єкта лізингу на момент вилучення для цілей оподаткування та наявні недоліки та/або несправності Об'єкта лізингу на момент вилучення. Вартість Об'єкта лізингу на момент вилучення для цілей оподаткування визначається у відповідності до вимог діючого на дату вилучення законодавства щодо оподаткування операції з вилучення Об'єкта лізингу. У випадку якщо діюче законодавство щодо оподаткування операції з вилучення Об'єкта лізингу на дату вилучення не містить конкретних інструкцій щодо визначення вартості Об'єкта лізингу Сторони домовились, що вартість Об'єкта лізингу на момент вилучення визначається на підставі акту оцінки суб'єкта оціночної діяльності, призначеного (обраного) Лізингодавцем, який має відповідні ліцензії (сертифікати) згідно діючого законодавства України з урахуванням наявних на момент вилучення недоліків та/або несправностей Об'єкта лізингу;
- надати Лізингодавцю у відповідності до вимог діючого на дату вилучення законодавства щодо оподаткування операції з вилучення Об'єкта лізингу належним чином та своєчасно оформлену та зареєстровану податкову накладну з податку на додану вартість (застосовується у випадку, якщо Лізингоодержувач є платником податку на додану вартість), яка надає право Лізингодавцю на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.
У випадку якщо Лізингоодержувач відмовляється підписати акт повернення Об'єкта лізингу, Лізингодавець письмово інформує Лізингоодержувача про вартість Об'єкта лізингу на момент вилучення та виявлені недоліки та/або несправності Об'єкта лізингу.
Відповідно до п. 6.6.4 Загальних умов договору вилучення Об'єкта лізингу, припинення або розірвання Договору не звільняє Лізингоодержувача від сплати всіх нарахованих та несплачених платежів, передбачених Договором, крім випадків, коли одностороння відмова від Договору або його розірвання здійснюються до моменту передачі Об'єкта лізингу Лізингоодержувачу. Сторони погодили, що у випадку односторонньої відмови Лізингодавця від цього Договору (розірвання Договору), Лізингоодержувач, на відповідну вимогу Лізингодавця, зобов'язаний буде протягом строку встановленому у повідомлені про відмову Лізингодавця від Договору (розірвання Договору) сплатити Лізингодавцю всі нараховані та несплачені лізингові платежі, передбачені Договором, а також передбачені Договором та/або чинним законодавством України штрафні санкції. З моменту прийняття рішення про відмову від Договору (його розірвання) і вилучення Об'єкта лізингу та направлення відповідного повідомлення Лізингоодержувачу, право Лізингоодержувача набути право власності на Об'єкт лізингу на умовах цього Договору припиняється. У разі неповернення Лізингоодержувачем Об'єкту лізингу Лізингодавцю в строк, встановлений у повідомлені про відмову Лізингодавця від Договору (розірвання Договору), Лізингодавець має право достроково нарахувати, а Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити розмір всіх майбутніх лізингових платежів у частині оплати вартості Об'єкта лізингу протягом шести календарних днів з дня направлення Лізингодавцем відповідної вимоги. В будь-якому випадку, в разі розірвання Лізингодавцем цього Договору (відповідно до умов цього Договору та/або чинного законодавства України), Лізингоодержувач зобов'язаний відшкодувати Лізингодавцю в повному обсязі усі та будь-які збитки, які поніс/може понести Лізингодавець внаслідок такого розірвання та/або у зв'язку з таким розірванням.
Відповідно до п. 6.7 Загальних умов договору у випадку вилучення Об'єкта лізингу, припинення або розірвання Договору, з причин зазначених у даному Договорі та/або законодавстві України, усі раніше сплачені Лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають. Лізингодавець має право стягнути з Лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання Договору, а також збитки, неустойку (штраф, пеню), інші витрати, у тому числі понесені Лізингодавцем у зв'язку із вчиненням виконавчого напису нотаріусом ( якщо такий здійснювався).
Відповідно до п. 6.9 Загальних умов договору Лізингодавець має право вимагати повернення Об'єкта лізингу від Лізингоодержувача (вилучити Об'єкт лізингу у Лізингоодержувача), у тому числі у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса або в інший спосіб за вибором Лізингодавця, який не суперечить чинному законодавству (в тому числі, у спосіб самозахисту), якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Лізингодавець має право стягувати прострочену заборгованість за цим Договором у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. В порядку частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України (серед іншого) Сторони погодили можливість одержання Лізингодавцем судового захисту у спосіб вилучення Об'єкта лізингу та передання його Лізингодавцю. Спосіб судового захисту обирається Лізингодавцем виключно на власний розсуд та вважається погодженим Лізингоодержувачем. Зазначені у цьому пункті способи захисту не обмежують права Сторін на захист своїх прав у спосіб, встановлений законом.
Відповідно до п. 6.10 Загальних умов договору Сторони погодили, зміна або припинення Договору відбуваються, зокрема, внаслідок вчинення Лізингодавцем часткової або повної відмови від Договору у випадках, передбачених Загальними умовами та/або чинним законодавством, та/або у випадках настання відкладальних обставин, передбачених пунктами 6.1.1.-6.1.7 Загальних умов, та наявності (вчинення) Лізингодавцем відповідного волевиявлення (одностороннього правочину).
Відповідно до п. 7.1.2 Загальних умов договору Лізингоодержувач несе наступну відповідальність за порушення своїх обов'язків:
Якщо Лізингоодержувач та/або інші особи, яким Об'єкт лізингу може бути надано Лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули Об'єкт лізингу або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення Об'єкта лізингу у відповідності до даного Договору або чинного законодавства України, Лізингоодержувач сплачує на вибір Лізингодавця: неустойку у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити Лізингоодержувачу в останньому періоді лізингу, який передує періоду невиконання Лізингоодержувачем обов'язку по поверненню Об'єкту лізингу, в розрахунку за кожен день такого невиконання - за весь час невиконання;
Або
Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю договірну санкцію (неустойку) у розмірі 1 (Один) відсоток Остаточної загальної вартості Об'єкта лізингу, за кожен день прострочення повернення Об'єкта лізингу.
Відповідно до п. 7.1.5 Загальних умов договору за порушення Лізингоодержувачем зобов'язань, передбачених п. 6.11.1, 6.11.2 Загальних умов та/або строку повернення (несвоєчасне повернення) Лізингодавцю Об'єкта лізингу (у випадку, коли Лізингодавець на умовах Договору та / або чинного законодавства прийме рішення про розірвання (відмову) від договору та про вилучення Об'єкта лізингу - Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю договірну санкцію (неустойку) у розмірі 1 (Один) відсоток Остаточної загальної вартості Об'єкта лізингу, за кожен день прострочення повернення Об'єкта лізингу.
Відповідно до п. 10.1 Загальних умов договору даний Договір набирає чинності (вважається укладеним) після його підписання Сторонами (в т.ч. обов'язкового підписання Сторонами Додатків «Загальні умови Договору», «Специфікація», «Довідка», «Страхування», «Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на Об'єкт лізингу», «Графік сплати лізингових платежів», «Технічний асістанс», «Поняття нормального зносу» до Договору).
Відповідно до п. 10.10 Загальних умов договору даний договір є змішаним договором, в якому містяться положення договору фінансового лізингу та договору купівлі-продажу (в частині переходу права власності на Об'єкт лізингу або права вимоги по договору страхування). Не обмежуючись зазначеним, у цьому договорі сторони врегулювали свої відносини та визначили окремі зобов'язання (окремі умови) відповідно до частин -13 статті 6 Цивільного кодексу України. Сторони погодили, що у разі визнання умови недійсною, така умова не вважалася (на момент укладення) істотною умовою договору. Сторони домовились, що у випадку суперечностей між положеннями Загальних умов, додатків до Договору та особливими умовами договору, перевагу мають Особливі умови договору.
Сторони дійшли згоди, що строк дії договору цей час впродовж якого існують зобов'язання сторін, які виникли на основі цього договору.
Відповідно до п. 10.12 Загальних умов договору усі повідомлення, вимоги та інша кореспонденція направляються поштою рекомендованим або цінним повідомленням, чи кур'єрською доставкою. В разі, якщо Лізингоодержувач змінить місцезнаходження (для фізичних осіб - адресу реєстрації) та / або фактичну адреси (які вказані у договорі) та не повідомить про такі зміни у порядку, визначеному цим Договором, усі повідомлення та інша кореспонденція, направлена Лізингодавцем на адреси Лізингоодержувача, зазначені у цьому договорі, вважаються належним чином направленими Лізингодавцем та отриманими Лізингоодержувачем. При цьому, достатнім доказом направлення Сторонами одна одній повідомлень, вимог та іншої кореспонденції є розрахунковий документ (касовий чек) про направлення рекомендованого повідомлення. У разі прийняття Лізингодавцем рішення про направлення повідомлення, вимоги чи іншої кореспонденції іншій стороні засобами електронної пошти (e-mail повідомлення) та / або іншими каналами телекомунікацій, в тому числі з використанням додатків (sms, Viber, WhatsApp, Telegram) Сторони в порядку ст. 10, 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", Сторони домовились, що вказані повідомлення, вимоги чи інша кореспонденція вважаються такими, що надані (надіслані) в письмовій формі та доставлені / одержані Лізингоодержувачем, якщо виконано умов п.п. а" або п.п. "б" п. 10.2 Загальних умов.
На останній сторінці договору з урахуванням додатків (арк. 24) зазначено, що оригінал примірника цього договору, а також усі додатки до нього надані Лізингодавцем та отримані Лізингоодержувачем одразу після їх підписання, але до початку надання Лізингоодержувачу послуги з фінансового лізингу (фінансової послуги).
Судом встановлено, що ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» (покупець) на виконання умов договору фінансового лізингу придбано у ТОВ «Автоцентр на Будівельників» (продавець) автомобіль марки Chery, моделі TIGGO 4 Comfort, vin НОМЕР_2 , колір білий відповідно до договору купівлі-продажу автомобіля на умовах 100% оплати № 514448-Y00865 від 20.07.2021 (далі - договір №514448-Y00865 від 20.07.2021).
Відповідно до умов п. 1.2 договору купівлі-продажу № 514448-Y00865 від 20.07.2021 покупець купує автомобіль, проводить його державну реєстрацію в уповноважених органах з метою його подальшої передачі у фінансовий лізинг Фізичній особі-підприємцю Куянову Вячеславу Сергійовичу (індивідуальний податковий номер: НОМЕР_1 , який знаходиться: АДРЕСА_3 - надалі (Лізингоодержувач).
Відповідно до п. 1.6 договору купівлі-продажу загальна вартість автомобіля за цим договором становить 392 112, 00 грн. з ПДВ.
Договір підписано та скріплено печатками ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» (покупець) та ТОВ «Автоцентр на Будівельників» (продавець).
Суду не подано доказів розірвання або визнання недійсним договору купівлі-продажу.
23.07.2021 між ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» та ТОВ «Автоцентр на Будівельників» складено та підписано Акт №00865 передачі-прийняття автомобіля від 23.07.2021, відповідно до якого Продавцем передано, а Покупцем прийнято автомобіль Chery TIGGO 4 відповідно до договору № 514448-Y00865 від 20.07.2021, ціна автомобіля становить 392 112, 00 грн. (п. 1 акту).
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 23.07.2021 здійснено реєстрацію автомобіля Chery TIGGO 4, 2021 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належить ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ».
26.07.2021 на виконання умов договору фінансового лізингу Лізингодавець передав Лізингоодержувачу об'єкт лізингу, а саме: новий загальний легковий хетчбек Chery, моделі TIGGO 4, 2021 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_2 , а Лізингоодержувач прийняв вищевказаний об'єкт лізингу в користування (фінансовий лізинг), про що між сторонами складено Акт прийому-передачі Об'єкта лізингу в користування за договором № 210720-2/ФЛ-Ф-А фінансового лізингу від 20.07.2021, який наявний в матеріалах справи.
Крім того, Лізингодавцем передано, а Лізингоодержувачем прийнято: свідоцтво про державну реєстрацію СХА356704, від 23.07.2021 року, видане на об'єкт лізингу Територіальним сервісним центром №8048 МВС в м. Києві; комплект державних реєстраційних номерів: НОМЕР_4 ; ключі від об'єкта лізингу - 1 комплект; сервісна книжка на об'єкт лізингу; інструкція з експлуатації об'єкта лізингу (п. 2.1-2.6. Акту).
Відповідно до Додатку до договору «Графік сплати лізингових платежів» Сторонами погоджено, що відшкодування (компенсація) частини вартості об'єкта лізингу становить 392 112, 00 грн., винагорода (комісія) Лізингодавцю за отриманий в лізинг об'єкт лізингу становить 201 797, 92 грн. Загальний лізинговий платіж становить 593 909, 92 грн., в тому числі авансовий платіж 161 365, 92 грн. Сплата лізингових платежів здійснюється протягом 36 місяців щомісячно: по 12 087, 33 грн. (1-11 платежі); 12 087, 37 грн. (12 платіж); 11 979, 00 грн. (13-36 платежі).
На підтвердження факту виконання взятих на себе зобов'язань зі сплати лізингових платежів відповідачем подано суду квитанції про сплату грошових коштів у загальній сумі 246 587, 76 грн., що наявні у матеріалах справи, а саме:
- квитанція 6528-1510-5197-8818 від 20.07.2021 на суму 161 365, 92 грн. (авансовий платіж);
- квитанція 5968-1533-2947-1592 від 12.08.2021 на суму 12 268, 64 грн.;
- квитанція 6062-1566-1897-4476 від 14.09.2021 на суму 12 268, 64 грн.;
- квитанція 3607-1601-2085-4546 від 19.10.2021 на суму 12 268, 64 грн.;
- квитанції 4073-1604-6110-5068 від 22.10.2021 на суму 12 268, 64 грн.;
- квитанція 4435-1628-0986-5775 від 15.11.2021 на суму 12 268, 64 грн.;
- квитанція 5751-1658-4755-5226 від 15.12.2021 на суму 12 268, 64 грн.;
- квитанція 4670-1691-1335-0959 від 17.01.2022 на суму 5 400, 00 грн.;
- квитанція 6315-1716-3428-6464 від 11.02.2022 на суму 6 210, 00 грн.
Враховуючи, що лізингоодержувачем, починаючи з березня 2022, порушувались умови договору фінансового лізингу, зокрема, в частині сплати лізингових платежів, лізингодавцем прийнято рішення про відмову від договору (розірвання) договору з вимогою про повернення об'єкта лізингу. Крім того, лізингодавець звернувся до господарського суду з позовом про стягнення лізингових платежів, строк оплати, яких настав, а також штрафних санкцій.
Так, 20.05.2022 позивач листом № 1557 від 20.05.2022 повідомив відповідача про порушення умов договору в частині інформування про стан та адресу базування предмета лізингу, просив сплатити штраф за неподання звітності про стан та адресу базування об'єкта лізингу, а також попередив, що разі порушення лізингоодержувачем строків сплати лізингових платежів більше 60 днів з дня настання строку платежу, лізингодавець має право вилучити предмет лізингу (при цьому усі раніше сплачені платежі поверненню не підлягають).
Відповідачем подано до матеріалів справи два примірники повідомлень лізингодавця № 1573 від 25.05.2022, якими лізингодавець повідомив лізингоодержувача про відмову від договору (розірвання договору) та вимагав повернути предмет лізингу. Судом встановлено, що в одному повідомленні № 1573 від 25.05.2022 зазначено про вимогу повернути об'єкт лізингу в строк до 03.06.2022 включно, а в іншому ідентичному за змістом повідомленні від 1573 від 25.05.2022 строк, в який об'єкт лізингу повинен бути повернутий, не зазначено.
07.06.2022 позивачем направлено відповідачу повідомлення вих. № 1657 від 07.06.2022, яким, у відповідності до положень 1 ч. 4 ст. 17, ч. 2 ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про фінансовий лізинг», п. 6.6, п. 6.6.1 Загальних умов Договору лізингодавець ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» повідомив лізингоодержувача ФОП Куянова В. С. про розірвання (відмову від) Договору, укладеного між Куянов Вячеслав Сергійович та ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ», та вимагав у строк до 16 червня 2022 року включно повернути ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» за адресою: 03038, м. Київ, вул. Лінійна, 17, отримане за Договором майно - предмет лізингу, а саме: Автомобіль Chery TIGGO 4 Comfort+ CVT Універсал 5 дверей 1.5 113 к.с. 5-ст. автомат, реєстраційний номер НОМЕР_4 , рік випуску 2021, номер кузова НОМЕР_2 , з усіма приналежностями (в т.ч. свідоцтво про державну реєстрацію об'єкта лізингу, комплект ключів, комплект державних реєстраційних номерів, сервісна книжка, інструкція по експлуатації), а також підписати акт повернення об'єкта лізингу та видати зареєстровану в ЄРПН податкову накладну. Крім того, у листі зазначено, що у разі невиконання зазначених обов'язків, несвоєчасного повернення зазначеного майна, об'єкт лізингу буде вилучений у встановленому порядку, з покладенням на підприємство адресата усіх витрат та збитків.
Повідомлення вих. № 1657 від 07.06.2022 направлено на адресу Лізингоодержувача ФОП Куянова В. С., АДРЕСА_2 , яка зазначена в договорі.
Факт направлення повідомлення підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим повідомленням 0303800896811 та фіскальним чеком.
Відповідно до відмітки на поштовому повідомленні лист було вручено 15.06.2022.
В позовній заяві позивач зазначив, що відповідачем всупереч прийнятих обов'язків не виконано в повному обсязі зобов'язання за договором лізингу в частині сплати лізингових платежів, внаслідок чого з 16.02.2022 по 16.02.2023 за ним виникла заборгованість за 6-11 періоди лізингу в розмірі 60 436, 65 грн., що стало підставою для звернення позивача до Господарського суду Одеської області (справа № 916/1713/22) з позовною заявою про стягнення з відповідача Куянова Вячеслава Сергійовича 82 114, 03 грн., з яких: 65 644, 61 грн. - заборгованості за лізинговими платежами, 4 074, 79 грн. - відсотків річних, 7 842, 24 грн. - штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, 4 552, 39 грн. -інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.11.2022 у справі № 916/1713/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» до відповідача Куянова Вячеслава Сергійовича про стягнення 82 114, 03 грн. задоволено.
Стягнуто з Куянова Вячеслава Сергійовича ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЛІЗИНГ" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера "Б"; код ЄДРПОУ 33880354) 65 644, 61 грн. - заборгованості за лізинговими платежами, 4 074, 79 грн. - відсотків річних, 7 842, 24 грн. - штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, 4 552, 39 грн. - інфляційних втрат, 2 481, 00 грн. - витрат зі сплати судового збору.
Рішення набрало законної сили 29.12.2022.
На виконання судового рішення по справі № 915/1713/22 відповідачем 11.01.2023 перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 82 114, 05 грн. відповідно до платіжного доручення № ПНМ1163 від 11.01.2023 з призначенням платежу «Господарський суд Одеської області, справа № 916/1713/22 від 30.11.2022р, від Куянов Вячеслав Сергійович, МО, 907765».
11.01.2023 відповідач звернувся до позивача з листом б/н від 11.01.2023, в якому зазначив, що у зв'язку з воєнною агресією з боку РФ на території України та з введенням у країні воєнного стану, відповідач був вимушений виїхати з окупованої території та виїхати за межі України, а також про те, що тривалий час не було змоги здійснювати щомісячні платежі. Відповідач зазначив, що отримавши лист від ТОВ "БЕСТ ЛІЗИНГ" про наявність заборгованості в розмірі 84 114, 03 грн., здійснив оплату та просив позивача здійснити розрахунок суми для погашення повністю транспортного засобу на наступний місяць.
21.04.2023 відповідач, посилаючись на укладений між сторонами договір фінансового лізингу № 210720-2/ФЛ-Ф-А від 20.07.2021, направив позивачу заяву б/н від 21.04.2023, в якій зазначив, що з 21.07.2022 у лізингоодержувача виникло право на придбання права власності об'єкту лізингу, оскільки ним за вказаний проміжок часу виплачено всі нараховані платежі за графіком, в тому числі суму на підставі рішення суду по справі № 916/1713/22. На підставі п. 6.4, 6.6.4, 6.8 договору фінансового лізингу лізингоодержувач повідомив лізингодавця про викуп об'єкту лізингу та просив здійснити підрахунок (нарахування) викупного лізингового платежу.
Факт направлення листа підтверджується наявними в матеріалах справи описами поштових відправлень з відміткою відділення поштового зв'язку, фіскальними чеками та поштовими накладними № 5405803851709 та № 5405803851717.
Позивач також повідомив суд, що 31.01.2023 об'єкт лізингу був пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується постановою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 24.03.2023 по справі № 354/382/23 та схемою місця ДТП від 31.01.2023.
Враховуючи невиконання лізингоодержувачем обов'язку з повернення об'єкта лфзингу лізингодавцю, останній звернувся до суду із даним позовом про повернення об'єкта лізингу та стягнення договірної санкції (неустойки), нарахованої на підставі п. 7.1.2 договору за невиконання відповідачем обов'язку з повернення об'єкту лізингу за період з 17.06.2022 по 02.03.2023 у розмірі 1 250 837, 28 грн., яку з урахуванням воєнного стану та принципу диспозитивності заявлено до стягнення частково у розмірі 200 000, 00 грн.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).
Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
4.1. Правове регулювання договірних відносин.
На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова об'єднаної палати КЦС ВС від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18)).
Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18 зазначив, що:
"…Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Так, принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Згаданий принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище.
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них".
Подібні висновки викладено у постанові КГС ВС від 25.04.2023 у справі № 911/950/16 (911/3488/20), у постанові ОП КЦС ВС від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, у постанові КЦС ВС від 03.03.2021 у справі № 522/799/16-ц.
4.2. Правове регулювання відносин фінансового лізингу.
Відповідно до ст. 292 ЦК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.
Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні засоби, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.
Майно, зазначене в частині першій цієї статті, яке є державною (комунальною) власністю, може бути об'єктом лізингу тільки за погодженням з органом, що здійснює управління цим майном, відповідно до закону.
Не можуть бути об'єктами лізингу земельні ділянки, інші природні об'єкти, а також єдині майнові комплекси державних (комунальних) підприємств та їх структурних підрозділів.
Перехід права власності на об'єкт лізингу до іншої особи не є підставою для розірвання договору лізингу.
Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Відповідно до п. 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про фінансовий лізинг" від 04.02.2021 № 1201-ІХ, який набрав чинності 13.06.2021, цей Закон застосовується до відносин, що виникли після дня набрання чинності цим Законом.
Відносини, що виникли на підставі договорів фінансового лізингу, укладених до набрання чинності цим Законом, регулюються відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 04.02.2021 № 1201-ІХ у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
договір фінансового лізингу - договір, за яким надаються послуги з фінансового лізингу;
лізингодавець - юридична особа, яка набула у встановленому законом порядку право надавати послуги з фінансового лізингу і на підставі договору фінансового лізингу передає лізингоодержувачу у володіння та користування об'єкт фінансового лізингу;
лізингоодержувач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка відповідно до договору фінансового лізингу отримує від лізингодавця об'єкт фінансового лізингу у володіння та користування;
продавець (постачальник) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, в якої лізингодавець набуває у власність майно на підставі договору купівлі-продажу або договору поставки для подальшої передачі лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу;
фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» об'єктом фінансового лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, що відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо передачі якого в лізинг законом не встановлено обмежень.
Об'єкт фінансового лізингу підлягає реєстрації у випадках та порядку, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" порядок та умови набуття лізингоодержувачем об'єкта фінансового лізингу у власність визначаються договором фінансового лізингу або зазначеним у такому договорі окремим договором купівлі-продажу (викупу) об'єкта фінансового лізингу, або іншим договором, визначеним договором фінансового лізингу.
Лізингоодержувач має право набути у власність об'єкт фінансового лізингу, за умови належного виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань, за договором фінансового лізингу, у тому числі із сплати лізингових та інших платежів, а також (у разі виникнення) неустойки (штрафу, пені), якщо інше не передбачено таким договором.
Якщо сторони договору фінансового лізингу уклали договір купівлі-продажу (викупу) об'єкта фінансового лізингу, право власності на об'єкт фінансового лізингу переходить до лізингоодержувача у разі та з моменту сплати ним визначеної таким договором ціни, якщо інше не передбачено таким договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір фінансового лізингу повинен відповідати вимогам статті 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" та цього Закону.
Відповідно до ч. 9 ст. 14 Закону України "Про фінансовий лізинг" кожна сторона договору фінансового лізингу отримує по одному примірнику договору з додатками до нього, якщо інше не встановлено таким договором.
У разі укладення договору фінансового лізингу з фізичною особою обов'язок доведення того, що один з оригіналів такого договору переданий лізингоодержувачу - фізичній особі, покладається на лізингодавця.
Примірник договору фінансового лізингу, що належить лізингоодержувачу - фізичній особі, передається йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору фінансового лізингу, укладеного в електронному вигляді, та додатків до нього надаються лізингоодержувачу - фізичній особі у спосіб, що дає змогу встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або в інший спосіб з використанням контактних даних, зазначених лізингоодержувачем під час укладення договору фінансового лізингу.
У разі якщо один з оригіналів договору фінансового лізингу направлено лізингодавцем поштою або кур'єром, доказом його направлення є поштова квитанція (чек) про відправку та опис вкладення або повідомлення про вручення (у разі направлення кур'єром).
Положення цієї частини поширюються також і на угоди, якими вносяться зміни та/або доповнення до договору фінансового лізингу.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір фінансового лізингу укладається в письмовій формі.
Договір фінансового лізингу не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених законом або домовленістю сторін.
Договір фінансового лізингу транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню на вимогу однієї із сторін такого договору.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу.
До складу лізингових платежів включаються:
1) сума, що відшкодовує частину вартості об'єкта фінансового лізингу;
2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об'єкт фінансового лізингу;
3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором.
Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором.
З метою виконання лізингодавцем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу щодо оплати товарів, виконання робіт тощо лізингодавець має право отримати від лізингоодержувача авансовий платіж, що підлягає сплаті відповідно до умов договору фінансового лізингу. Авансовий платіж не є залученими коштами лізингодавця, а є складовою лізингових платежів за договором фінансового лізингу, що відшкодовує частину вартості об'єкта фінансового лізингу.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" після отримання лізингоодержувачем об'єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об'єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса:
1) у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів;
2) за наявності інших підстав, встановлених договором фінансового лізингу або законом.
Повернення предмета договору фінансового лізингу за виконавчим написом нотаріуса здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Вчинення виконавчого напису про витребування предмета договору фінансового лізингу здійснюється нотаріусом відповідно до вимог та в порядку, встановлених главою 14 Закону України "Про нотаріат".
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" для цілей цієї статті сторона вважається повідомленою про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів (у разі якщо договором не передбачено більший строк) з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі, що розривається.
Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір фінансового лізингу може бути достроково розірваний з інших підстав, встановлених законом або таким договором.
Відповідно до ч. 7 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі, сплачені лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу до дати односторонньої відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу або його розірвання, не підлягають поверненню лізингоодержувачу, крім випадків, якщо одностороння відмова від договору фінансового лізингу або його розірвання здійснюються до моменту передачі об'єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу. Лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання договору, неустойку (штраф, пеню), документально підтверджені витрати, у тому числі на оплату ремонту, відшкодування витрат на ремонт об'єкта фінансового лізингу та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов'язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства, у тому числі витрати, понесені лізингодавцем у зв'язку із вчиненням виконавчого напису нотаріусом.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про фінансовий лізинг" у разі повернення лізингоодержувачем об'єкта фінансового лізингу, у тому числі з підстав розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках, визначених договором фінансового лізингу та цим Законом, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт фінансового лізингу лізингодавцю у стані, в якому такий об'єкт було отримано від нього, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об'єкт фінансового лізингу.
Якщо об'єкт фінансового лізингу повертається лізингодавцю в неналежному стані, лізингоодержувач зобов'язаний на вимогу лізингодавця в повному обсязі оплатити ремонт об'єкта фінансового лізингу або відшкодувати лізингодавцю витрати на ремонт.
У разі тимчасової державної реєстрації об'єкта фінансового лізингу за лізингоодержувачем він повинен зняти такий об'єкт з обліку та передати лізингодавцю реєстраційні документи на об'єкт фінансового лізингу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об'єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов'язку щодо повернення об'єкта фінансового лізингу - сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об'єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об'єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач має право оскаржити в суді одностороннє розірвання договору фінансового лізингу лізингодавцем та повернення об'єкта фінансового лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса, вимагати повернення об'єкта фінансового лізингу і відшкодування збитків, завданих вилученням такого об'єкта.
Відповідно до п. 3, 7 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний:
3) своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі;
7) у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об'єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об'єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об'єкта фінансового лізингу, повернути об'єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об'єкт фінансового лізингу.
4.3. Правове регулювання нарахування штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" невиконання лізингоодержувачем обов'язку щодо повернення об'єкта фінансового лізингу відповідно до умов договору фінансового лізингу є підставою для нарахування неустойки, сплату якої лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача, у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити в останньому періоді, що передує періоду невиконання зазначеного обов'язку, в розрахунку за кожний день такого невиконання, за час невиконання, якщо інший розмір неустойки не визначений умовами договору фінансового лізингу.
4.4. Правове регулювання зменшення розміру неустойки.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.05.2018 року у справі № 917/1068/17 та у постанові від 15.05.2018 року справі 905/2009/17.
Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер (постанова Верховного Суду від 04.02.2020 року по справі № 918/116/19).
Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11 року з останніми змінами вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
V. ВИСНОВКИ СУДУ.
Як встановлено судом вище, 20.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЛІЗИНГ" (лізингодавець) та Фізичною особою-підприємцем Куяновим Вячеславом Сергійовичем (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 210720-2/ФЛ-Ф-А від 20.07.2021, відповідно до умов якого Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування Об'єкт лізингу (надалі - "Об'єкт лізингу"), найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення Договору наведені в Додатку "Специфікація" (надалі - "Специфікація"), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Об'єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу, до Лізингоодержувача переходить право власності на Об'єкт лізингу згідно умов цього Договору (за виключенням випадків, передбачених Договором та/або законодавством).
Договір з додатками підписано сторонами та скріплено печаткою ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ». Крім того, в договорі міститься запис про те, що: «Оригінал примірника цього договору, а також усі додатки до нього надані Лізингодавцем та отримані Лізингоодержувачем одразу після їх підписання, але до початку надання Лізингоодержувачу послуги з фінансового лізингу (фінансової послуги)» (арк. 24 договору).
Відповідачем подано суду примірник договору фінансового лізингу, який, як стверджує відповідач, направлявся йому представником ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» електронною поштою. Судом встановлено, що поданий відповідачем примірник договору не підписаний жодною зі сторін, відтак, в суду відсутні підстави для тверджень про укладення договору у вказаній редакції. Натомість, поданий позивачем договір з додатками підписано обома сторонами та скріплено печаткою сторін, будь-яких доказів на спростування факту підписання договору суду не подано.
Відповідно до п. 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про фінансовий лізинг" від 04.02.2021 № 1201-ІХ, який набрав чинності 13.06.2021, цей Закон застосовується до відносин, що виникли після дня набрання чинності цим Законом.
Відносини, що виникли на підставі договорів фінансового лізингу, укладених до набрання чинності цим Законом, регулюються відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Оскільки договір фінансового лізингу № 210720-2/ФЛ-Ф-А від 20.07.2021 укладено сторонами 20.07.2021, тобто після набрання чинності Законом України "Про фінансовий лізинг" від 04.02.2021 № 1201-ІХ, відтак правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються саме цим Законом.
Судом встановлено, що на виконання умов договору лізингодавець ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» придбав за договором купівлі-продажу у третьої особи ТОВ "Автоцентр на Будівельників" (продавець) автомобіль марки Chery, моделі TIGGO 4 Comfort, vin НОМЕР_2 , колір білий (далі - об'єкт лізингу), який в подальшому на виконання умов п. 2.4 Загальних умов договору фінансового лізингу передав лізингоодержувачу (відповідачу), що підтверджується Актом прийому-передачі Об'єкта лізингу в користування за договором № 210720-2/ФЛ-Ф-А фінансового лізингу від 20.07.2021.
Отже, в силу умов п. 1.1, п. 2.2, статті 2 Загальних умов договору, Додатку "Графік сплати лізингових платежів", п.п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» у лізингоодержувача виник обов'язок, зокрема, але не виключно, своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.
Судом встановлено, що лізингоодержувачем порушено умови договору в частині сплати лізингових платежів (починаючи з березня 2022), у зв'язку з чим лізингодавцем прийнято рішення про звернення до суду про стягнення лізингових платежів, строк оплати яких настав, з урахуванням штрафних санкцій, а також про відмову від договору (розірвання договору) та повернення об'єкта лізингу. Так, як зазначено вище, рішенням Господарського суду Одеської області від 30.11.2022 у справі № 916/1713/22 стягнуто з відповідача Куянова Вячеслава Сергійовича на користь позивача ТОВ "БЕСТ ЛІЗИНГ" 82 114, 03 грн. (6-11 лізингові платежі, а також штрафні санкції).
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки відповідачем (лізингоодержувачем) порушено умови договору фінансового лізингу в частині сплати лізингових платежів у порядку та строки, встановлені умовами договору (допущення прострочення сплати лізингових платежів більше 60 (шістдесяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в договорі), у позивача (лізингодавця) в силу умов п. 6.1.1, п. 6.6, п. 6.9 Загальних умов договору та п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про фінансовий лізинг» виникло право у односторонньому порядку відмовитись від Договору (розірвати Договір) та вилучити Об'єкт лізингу.
Відповідачем подано до матеріалів справи два примірники повідомлень лізингодавця № 1573 від 25.05.2022, якими лізингодавець повідомив лізингоодержувача про відмову від договору (розірвання договору) та вимагав повернути предмет лізингу. Судом встановлено, що в одному повідомленні № 1573 від 25.05.2022 зазначено про вимогу повернути об'єкт лізингу в строк до 03.06.2022 включно, а в іншому ідентичному за змістом повідомленні № 1573 від 25.05.2022 строк, в який об'єкт лізингу повинен бути повернутий, не зазначено. Докази направлення вказаних повідомлень відсутні.
Судом також встановлено, що 07.06.2022 позивачем направлено відповідачу повідомлення вих. № 1657 від 07.06.2022, яким, у відповідності до положень 1 ч. 4 ст. 17, ч. 2 ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про фінансовий лізинг", п. 6.6, п. 6.6.1 Загальних умов Договору лізингодавець ТОВ "БЕСТ ЛІЗИНГ" повідомив лізингоодержувача ФОП Куянова В. С. про розірвання (відмову від) Договору, укладеного між Куяновим Вячеславом Сергійовичем та ТОВ "БЕСТ ЛІЗИНГ", та вимагав у строк до 16 червня 2022 року включно повернути ТОВ "БЕСТ ЛІЗИНГ" за адресою: 03038, м. Київ, вул. Лінійна, 17, отримане за договором майно.
Повідомлення вих. № 1657 від 07.06.2022 направлено на адресу лізингоодержувача ФОП Куянова В. С., АДРЕСА_2 , яка зазначена в договорі. Факт направлення повідомлення підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим повідомленням 0303800896811 та фіскальним чеком. Відповідно до відмітки на поштовому повідомленні лист було вручено 15.06.2022.
Отже, позивачем в порядку п. 6.1.1, п. 6.6, п. 6.9 Загальних умов договору, ч. 4 ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» реалізовано право в односторонньому порядку відмовитись від договору (розірвати договір) та вимагати повернення об'єкта лізингу, у зв'язку з чим договір фінансового лізингу припинив свою дію 16.06.2022 (дата направлення повідомлення 07.06.2022 + 6 робочих днів) відповідно до п. 6.6.1, п. 6.10 Загальних умов договору. При цьому, позивачем дотримано умови п. 2 договору, п. 10.12 Загальних умов договору, ч. 5 ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» щодо надсилання відповідного повідомлення про відмову від договору (розірвання договору) на адресу відповідача, яка вказана в договорі. Матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про зміну адреси місцезнаходження, реєстрації тощо, як і не подано доказів порушення оператором поштового зв'язку під час доставки вищевказаного повідомлення. Отже, з моменту прийняття лізингодавцем рішення про відмову від договору (розірвання договору) з вимогою про повернення об'єкта лізингу та направлення відповідного повідомлення лізингоодержувачу, право лізингоодержувача набути право власності на об'єкт лізингу на умовах цього договору припинилось відповідно до п. 6.6.4 Загальних умов договору. В силу умов п. 6.6.1, п. 6.6.4 Загальних умов договору, п. 7 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» у лізингоодержувача виник обов'язок сплатити всі лізингові платежі, строк оплати яких на дату розірвання договору настав, а також повернути об'єкт лізингу в строк, встановлений у повідомленні про відмову лізингодавця від договору (розірвання договору), тобто 16.06.2022 (включно). При цьому, відповідно до умов п. 6.7 Загальних умов договору, ч. 7 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" усі раніше сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають.
Суду не подано доказів повернення лізингоодержувачем об'єкта лізингу лізингодавцю, що свідчить про порушення умов п. 6.6.1 Загальних умов договору, п. 7 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг». Прострочення повернення об'єкта лізингу становить з 17.06.2022 по дату розгляду справи.
Умовами п. 7.1.2, п. 7.1.5 Загальних умов договору сторони погодили, що за неповернення об'єкта лізингу або несвоєчасне повернення об'єкта лізингу лізингоодержувач сплачує на вибір лізингодавця неустойку у розмірі подвійної суми лізингового платежу … або договірну санкцію (неустойку) у розмірі 1 (Один) відсоток Остаточної загальної вартості Об'єкта лізингу, за кожен день прострочення повернення Об'єкта лізингу.
Позивачем нараховано відповідачу договірну неустойку у розмірі 1 % остаточної загальної вартості об'єкта лізингу, нараховану за кожен день прострочення повернення об'єкта лізингу за період прострочення з 17.06.2022 по 02.03.2023 (319 днів) в сумі 1 250 837, 28 грн. (392 112, 00 грн. х 1 % х 319 днів), яку заявлено частково до стягнення в розмірі 200 000, 00 грн. Враховуючи, що відповідачем не повернуто об'єкт лізингу, чим порушено умови п. 6.6.1 Загальних умов договору, п. 7 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг», позивачем правомірно відповідно до умов п. 7.1.2, п. 7.1.5 Загальних умов договору, п. 3 ч. 1 ст. 20, ст. 18 Закону України "Про фінансовий лізинг" нараховано та заявлено до стягнення неустойку.
Відповідачем не спростовано факту порушення умов договору фінансового лізингу в частині внесення лізингових платежів в порядку та строки, передбачені умовами договору. Не спростовано факту порушення прав позивача щодо передачі (повернення) об'єкта лізингу позивачу, у зв'язку з реалізацією останнім права на відмову від договору (розірвання договору). Суду не подано доказів передачі (повернення) відповідачем позивачу об'єкта лізингу, як і не спростовано позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, які доведено належними та допустимими доказами у справі.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки відповідно до ст. 551 ЦК України, то суд зазначає, що відповідачем в порушення ст. 74 ГПК України не подано суду жодного доказу на підтвердження наявності обставин, які мають істотне значення, та з існуванням яких закон пов'язує можливість оцінки судом та прийняття рішення про зменшення розміру неустойки. Отже, в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки судом відмовлено.
Спосіб захисту порушеного права відповідає умовам п. 6.9 Загальних умов договору та ст. 17, 20 Закону України «Про фінансовий лізинг», ч. 1 ст. 5 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір в розмірі 8 881, 68 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Вилучити у відповідача Фізичної особи-підприємця Куянова В'ячеслава Сергійовича, АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) та передати позивачу власнику Товариству з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ», вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера «Б», м. Київ, 01054 (код ЄДРПОУ 33880354) об'єкт лізингу - загальний легковий хетчбек Chery, моделі TIGGO 4, 2021 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_2 .
3. Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Куянова В'ячеслава Сергійовича, АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ», вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера «Б», м. Київ, 01054 (код ЄДРПОУ 33880354):
- 200 000, 00 грн. (двісті тисяч грн. 00 коп.) - неустойки за неповернення об'єкту лізингу;
- 8 881, 68 грн. (вісім тисяч вісімсот вісімдесят одна грн. 68 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
4. Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 03.02.2025
Суддя Е.М. Олейняш