вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" січня 2025 р. Справа№ 911/1627/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Остапенка О.М.
Сотнікова С.В.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
За участю представників учасників справи:
від АТ «Перший український міжнародний банк»: Панченко О.О. - за довіреністю №428 від 25.07.2022
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.09.2024 у справі № 911/1627/23 (суддя Наріжний С.Ю., повний текст ухвали складено та підписано - 15.10.2024)
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.09.2024 у справі № 911/1627/23 (суддя Наріжний С.Ю., повний текст ухвали складено та підписано - 15.10.2024), зокрема, клопотання арбітражного керуючого Хомича Р.В. від 31.08.2024 № 02-01/45/3018 (вх. № 3457) про стягнення частини винагороди арбітражного керуючого з кредиторів задоволено; стягнуто з Акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича частину основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника у справі № 911/1627/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 в сумі 3 450,02 грн; стягнуто з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича частину основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника у справі № 911/1627/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 в сумі 5 640,95 грн.
Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст. 43 Конституції України, ст.ст. 12, 30 КУзПБ та мотивоване тим, що витрати на оплату послуг арбітражного керуючого, який виконував повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника, підлягають оплаті за рахунок кредиторів пропорційно їх грошовим вимогам.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 17.09.2024 у справі № 911/1627/23 скасувати; ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича від 31.08.2024 № 02-01/45/3018 про стягнення з кредиторів частини винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника - відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції без з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Так, в апеляційній сказі зазначено про те, що суд першої інстанції стягнувши пропорційно з кредиторів частину винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника, не врахував норму ч. 6 ст. 30 КУзПБ, відповідно до якої звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди мав бути схвалений зборами кредиторів, тоді як в даному випадку відповідного рішення про схвалення його звіту не приймалось кредиторами.
Крім того, скаржник посилається на те, що судом не враховано того , що важливою відмінністю двох інститутів є і те, що у справах про банкрутство юридична особа ліквідується, проте, за фізичною особою зберігається ряд обов'язків та остання не втрачає право на працю та інші можливості для набуття статків а в даному випадку боржниця ОСОБА_1 працює в Державній компанії «Укрспецекспорт» Міністерства оборони України і станом на ІІ квартал 2023 року її дохід (зарплата) становила 67 146,13 грн./місяць (за вирахуванням податків - 54 572,64 грн.), а тому на думку скаржника, саме божник зобов'язана оплатити послуги арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією її боргів, якого вона обрала і з яким уклала договір.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
21.01.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича надійшли письмові пояснення, в яких просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 17.09.2024 у справі № 911/1627/23 - без змін.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 24.10.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Скрипка І.М., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі № 911/1627/23 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1627/23 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.09.2024 у справі № 911/1627/23 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.
04.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/1627/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі № 911/1627/23, поміж іншого, відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1627/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.09.2024 у справі № 911/1627/23; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.09.2024 у справі № 911/1627/23 призначено на 22.01.2025.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/261/25 від 22.01.2025 у зв'язку із перебуванням судді Скрипки І.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1627/23.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2025 апеляційну скаргу у справі № 911/1627/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 911/1627/23,Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.09.2024 у справі № 911/1627/23 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Сотніков С.В.
Явка представників учасників справи
22.01.2025 у судове засідання з'явився представник АТ «Перший український міжнародний банк».
Інші учасники справі не з'явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез'явлення суд не повідомили.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).
Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представника АТ «Перший український міжнародний банк».
Позиції учасників справи
У судовому засіданні 22.01.2025 представник АТ «Перший український міжнародний банк» просила подану ним апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду Київської області від 17.09.2024 у справі № 911/1627/23 скасувати; ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича від 31.08.2024 № 02-01/45/3018 про стягнення з кредиторів частини винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника - відмовити.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1627/23 за заявою боржника ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2023 відкрито провадження у справі № 911/1627/23 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражного керуючого Хомича Р.В.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.10.2023 затверджено план реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; припинено повноваження арбітражного керуючого Хомича Р.В. як керуючого реструктуризацією боржника - ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що на даний час у справі триває стадія виконання плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2023 здійснено виплату основної винагороди арбітражному керуючому Хомичу Р.В. за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією Боржника у справі № 911/1627/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за період з 11.07.2023 по 31.08.2023 в розмірі 22 510,97 грн.
В подальшому, ухвалою Господарського суду Київської області від 22.11.2023 здійснено виплату основної винагороди арбітражному керуючому Хомичу Р.В. за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією Боржника у справі № 911/1627/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за період з 01.09.2023 по 10.10.2023 в розмірі 17 749,03 грн.
Судом встановлено, що за рахунок авансованих Боржником коштів для виплати основної винагороди арбітражного керуючого в сумі 40 260,00 грн було здійснено оплату послуг керуючого реструктуризацією Боржника арбітражного керуючого Хомича Р.В. у даній справі за загальний період з 11.07.2023 по 10.10.2023 (3 місяці виконання повноважень).
Разом з тим, провадження у даній справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , на стадії реструктуризації боргів боржника тривало з 11.07.2023 до 31.10.2023, а саме до затвердження плану реструктуризації боргів боржника і припинення повноважень арбітражного керуючого Хомича Р.В. як керуючого реструктуризацією боржника, які ним виконувались безперервно.
Загальний період виконання арбітражним керуючим Хомичем Р.В. повноважень у даній справі, який залишився неоплаченим, становить з 11.10.2023 по 31.10.2023.
Із матеріалів справи вбачається, що кредиторами у даній справі є АТ «ОТП Банк» та АТ «ПУМБ», грошові вимоги яких визнані ухвалою попереднього засідання від 05.09.2023 в наступному розмірі: АТ «ОТП Банк» у сумах: 5 368,00 грн - до задоволення вимог кредиторів; 67 746,05 грн - 2 черга; АТ «ПУМБ» у сумах: 4 294,40 грн - до задоволення вимог кредиторів; 115 269,18 грн - 2 черга.
З матеріалів справи вбачається, що протокольним рішенням № 2 зборів кредиторів від 25.09.2023 у справі № 911/1627/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 вирішено схвалити звіт №1 про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого по справі № 911/1627/23 за виконання повноважень керуючого реструктуризацією за період з 11.07.2023 по 26.09.2023 в сумі 34 141,64 грн.
Так, 02.09.2024 до Господарського суду Київської області надійшло клопотання арбітражного керуючого Хомича Р.В. від 31.08.2024 № 02-01/45/3018 (вх. № 3457) про стягнення частини винагороди арбітражного керуючого з кредиторів, а саме з АТ «ОТП Банк» та АТ «ПУМБ» у розмірі 9 090,97 грн.
За наслідками розгляду вищевказаного клопотання, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Північний апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті судового рішення, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 та ч. 3 ст. 116 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. При цьому обов'язково умовою є те, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Тобто, на етапі реструктуризації боргів законодавець поклав саме на боржника весь тягар оплати послуг арбітражного керуючого.
Після переходу до наступної стадії - погашення боргів в Кодексі України з процедури банкрутства не визначено, що у разі закінчення внесених заявником/боржником авансованих коштів або відсутності коштів та майна у боржника, суд може стягнути з кредиторів кошти для сплати арбітражному керуючому винагороди та/або відшкодування понесених ним витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі (абзац 6 ч. 2 ст. 30 КУзПБ).
При цьому, Кодекс України з процедур банкрутства містить застереження щодо боржника, який ініціює своє банкрутство, а саме: звертаючись до господарського суду з заявою про неплатоспроможність фізичної особи заявник зобов'язаний мати достатньо майна для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі (ч. 5 ст. 34 та ч. 1 ст. 113 КУзПБ).
Отже, нормами Кодексу України з процедур банкрутства передбачено додаткову вимогу щодо заяви боржника, у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (неплатоспроможность) - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 120 днів в процедурі реструктуризації боргів боржника; в процедурі погашення боргів боржника; відшкодування судового збору, сплаченого кредиторами за подачу грошових вимог, згідно з переліком кредиторів, який визнає боржник та їх правової допомоги, тощо.
Таким чином, враховуючи викладене, законодавець звільнив фізичну особу лише від обов'язку сплати судового збору за подання заяви про неплатоспроможність, проте інших пільг щодо оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, Кодекс України з процедур банкрутства не містить.
На відміну від інституту про неплатоспроможність фізичної особи інститут про банкрутство юридичної особи має свої особливості.
Так, абзацом 7 ч. 2 ст. 30 КУзПБ передбачено, що у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
За ч. 5 ст. 30 КУзПБ визначено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Тобто, Кодекс України з процедур банкрутства розширює можливості за рахунок чого може бути оплачено послуги арбітражного керуючого у справах про банкрутство юридичної особи, які ініційовані кредиторами.
Крім того, активи боржника-юридичної особи, можуть збільшуватися за рахунок майнових прав, які виникають у зв'язку з визнанням угод недійсними в порядку ст. 42 КУзПБ, та зобов'язаннями осіб, які відповідають за зобов'язаннями боржника відповідно до закону або установчих документів боржника, які входять до ліквідаційної маси (ст. 213 Господарського кодексу України), також, за наслідком застосування субсидіарної відповідальності до третіх осіб, засновників, керівників боржника, та інших осіб, за доведення боржника до банкрутства або з вини цих осіб (ч. 2 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства).
Важливою відмінністю двох інститутів є і те, що у справах про банкрутство юридична особа ліквідується, проте, за фізичною особою зберігається ряд обов'язків та остання не втрачає право на працю та інші можливості для набуття статків. В даному випадку боржник ОСОБА_1 , не втратила право на працю, та інші можливості для набуття статків, про що зокрема зазначав скаржник в апеляційній скарзі.
Ініціатором цієї процедури про неплатоспроможність є боржник, а не кредитор, який за наслідками процедури отримав звільнення від боргів, натомість, отримання кредиторами з даної процедури лише додаткового фінансового навантаження з оплати послуг арбітражного керуючого не відповідає загальноправовим принципам розумності та справедливості за вищевказаних конкретних обставин даної справи.
Таким чином, з урахуванням наведеного вище, законодавець передбачив обов'язок для боржника мати достатньо майна на погашення судових витрат у справі у разі ініціювання свого банкрутства (неплатоспроможності), оскільки після реструктуризації боргів заявник отримує пільги, які передбачені в інституті про неплатоспроможність.
Враховуючи вище наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що перекладення обов'язку по оплаті грошової винагороди арбітражного керуючого арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника в період 11.10.2023 по 31.10.2023 на кредиторів у даній справі Акціонерне товариство «ОТП Банк» та Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» у процедурі реструктуризації боргів ставить в край невигідне становище останніх, оскільки після списання боргу на них ще й буде покладено додатковий тягар оплати судових витрат, тоді як боржник ОСОБА_1 , не втратила право на працю, а навпаки є працевлаштованою особою.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні правові підстави для задоволення клопотання арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича від 31.08.2024 № 02-01/45/3018 про стягнення з кредиторів Акціонерного товариства «ОТП Банк» та Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» частини винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника, оскільки така винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією могла бути стягнута з боржника ОСОБА_1 , яка є працевлаштованою людиною, отримує дохід та не досягла пенсійного віку.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича від 31.08.2024 № 02-01/45/3018 про стягнення з кредиторів частини винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника у зв'язку з безпідставністю цих вимог.
В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти російської федерації» зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України»).
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Трофимчук проти України» зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
За змістом положень ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є не з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято з порушеннями норм права при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доводи скаржника, які викладені в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак, наявні правові підстави для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 17.09.2024 у справі № 911/1627/23 - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича від 31.08.2024 № 02-01/45/3018 про стягнення з кредиторів частини винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника.
3. Справу № 911/1627/23 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено та підписано 04.02.2025.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді О.М. Остапенко
С.В. Сотніков