печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49279/23-ц
пр. 2-4412/24
26 листопада 2024 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача-1: не з'явився,
відповідача-2: не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення збитків, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (далі - відповідач-1, ПрАТ «СК «Універсальна»), ОСОБА_2 (далі - відповідач-2, ОСОБА_2 ), в якому просить: стягнути з відповідача-1 на користь позивача завдану, шкоду джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) доплату в сумі 228 295,14 грн.; стягнути з відповідача-2 на користь позивача витрати за експертні послуги в сумі 6 000,00 грн.; стягнути з відповідача-2 на користь позивача франшизу в розмірі 82 000,00 грн.; стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 судові витрати у повному обсязі.
В обґрунтування позову зазначає, що 20.10.2022 року, близько 13 год. 30 хвилин водій ОСОБА_2 , керуючи легковим автомобілем «Suzuki LY/D21S/D21SAT VITARA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю 53,68 км./год. по другорядній автодорозі вул. Перспективна, с. Щасливе, Бориспільського району, Київської області, в напрямку вул. Олімпійська, в порушення вимог п. 12.9 б), 2.3 б), д) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - ПДР), порушуючи вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» ПДР, 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» ПДР, не зупинилася перед стоп лінією, не надала дорогу транспортному засобу, який рухався по головній автодорозі, виїхала на головну автодорогу по вулиці Героїв Майдану в с. Щасливе, Бориспільського району, Київської області де допустила зіткнення з автомобілем «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній автодорозі справа наліво відносно напрямку руху автомобіля «Suzuki LY/D21S/D21SAT VITARA», реєстраційний номер НОМЕР_3 .
У подальшому, після вказаного зіткнення автомобіль «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , скерувало праворуч, де відбувся наїзд на пішохода ОСОБА_3 , яка йшла на зустріч автомобілю «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по правому краю проїзної частини автодороги вул. Героїв Майдану, с. Щасливе, Бориспільського району, Київської області.
В результаті ДТП пішохід ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, від яких загинула на місці події. Смерть ОСОБА_3 настала від поєднаної травми з переломами кісток скелета з ушкодженнями внутрішніх органів, що супроводжувались крововтратою та шоком. Грубе порушення водієм ОСОБА_2 вимог пунктів 2.3 б), д), 12.9 б), вимог дорожніх знаків 2.1 та 2.2 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілої ОСОБА_3 .
Відповідно до вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.01.2023 року суд визнав ОСОБА_2 визнав винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки. Вирок не оскаржувався.
Між сторонами був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу від 01.09.2022 року № 3014/261/004368.
Позивачем було подано до страховика заяву про настання страхового випадку та про виплату страхового відшкодування.
На дату подання до суду позовної заяви відповідачем виплачено позивачу страхове відшкодування у сумі 236 752,00 грн.
Згідно з висновком експерта від 15.12.2022 року № 451 встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 640 260,45 грн.
Позивач звернувся до ПрАТ «СК «Універсальна» із заявою про перегляд страхового відшкодування відповідно до експертної оцінки, проте відповіді не отримав.
Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивач вимушений звернутись до суду з вказаним позовом для захисту свого порушеного права.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2023 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна», ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення збитків та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27.03.2024 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.03.2023 року відкладено розгляд справи на 03.06.2024 року.
05.04.2024 року ПрАТ «СК «Універсальна» подало відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволені позову. Зазначає, що 24.10.2022 року ОСОБА_1 подав до ПрАТ «СК «Універсальна» заяву на виплату страхового відшкодування згідно з ДТП, яка сталась 20.10.2022 року. Розглянувши указану заяву ПрАТ «СК «Універсальна» прийняло вмотивоване рішення про виплату страхового відшкодування. З метою встановлення розміру заподіяної матеріальної шкоди власнику пошкодженого транспортного засобу «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на замовлення відповідача було складено звіт № 99-D/11/03 від 13.02.2023 року, відповідно до якого вартість транспортного засобу «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , до настання ДТП становила 825 717,60 грн, а вартість відновлюваного ремонту становила 691 764,07 грн. Окрім того, відповідно до рахунку № 000000171700 від 07.02.2023 року, наданого ОСОБА_1 , вартість відновлюваного ремонт пошкодженого транспортного засобу «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 690 605,57 грн.
Оскільки, вартість відновлюваного ремонту перевищує 70 % від дійсної вартості ТЗ на момент настання страхового випадку, то в даному випадку є конструктивна загибель ТЗ.
Відповідно до зобов'язуючої пропозиції, вартість відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , після ДТП становить 488 800,0 грн.
Згідно з п. 1.7 сертифікату/заяви-акцепту № 3014/261/004368 франшиза складає 82 000,00 грн. ПрАТ «СК «Універсальна» визначило розмір страхового відшкодування в розмірі 250 200,00 грн (820 000,00 грн (страхова сума)-488 800,00 грн (залишок ТЗ) - 82 000,00 грн (франшиза) + 1000,00 грн (евакуатор)+250 200,00 грн).
Згідно з п. 1.6 сертифікату/заяви-акцепту, страхові платежі складають 26 896,00 грн. та сплачуються 4 частинами: 1) 6 724, 00 грн по 01.09.2022 року; 2) 6 724, 00 грн по 01.12.2022 року ; 3) 6 724, 00 грн по 01.03.2024 року; 4) 6 724, 00 грн по 01.06.2024 року.
Позивачем було сплачено два страхові платежі, проте із заяви про виплату страхового відшкодування видно, що позивач просив страхову компанію утримати із належної йому суми страхового відшкодування суму в розмірі несплачених страхових платежів. Тому, 13 488,00 грн. було вирахувано із суми страхового відшкодування 250 200,00 грн. та сплачено на рахунок позивача 236 752,00 грн. Отже, ПрАТ «СК «Універсальна» виконало своє зобов'язання в повному обсязі.
16.04.2024 року до суду подано відзив адвокатом Онишко В.М. в інтересах ОСОБА_2 , у якому просили відмовити в задоволенні позову в частині стягнення франшизи у розмірі 82 000,00 грн. Зазначали, що згідно з договором добровільного страхування від 01.09.2022 року № 3014/261/004368 (сертифікат/анкета-заява) франшиза за ризиком ДТП становить 0 грн, (п. 1.7 договору) франшиза в розмірі 82 000,00 грн не відшкодовується страховиком при ризику «Б» - незаконне заволодіння та конструктивна загибель. Оскільки, у позовній заяві позивач не зазначає про тотальне знищення ТЗ, тому не повинна застосовуватись страховиком франшиза у розмірі 82 000,00 грн. Крім того, позивачем не надано належних доказів щодо понесених витрат на правову допомогу.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.06.2023 року відкладено розгляд справи на 12.09.2024 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.09.2024 року відкладено розгляд справи на 26.11.2024 року.
Позивач у судове засідання не з'явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; представник подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив у задоволенні позову в частині вимог до ПрАТ «СК «Універсальна» відмовити.
Відповідач-2 у судове засідання не з'явилась; про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином; подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, заперечувала проти позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вислухавши думку учасників справи, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 20.10.2022 року, близько 13 год. 30 хвилин, водій ОСОБА_2 , керуючи легковим автомобілем «Suzuki LY/D21S/D21SAT VITARA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю 53,68 км./год. по другорядній автодорозі вул. Перспективна, с. Щасливе, Бориспільського району, Київської області, в напрямку вул. Олімпійська, в порушення вимог п. 12.9 б) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - ПДР), згідно якого «Водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4- 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих правил» перевищила максимальну дозволену швидкість на вказаній ділянці дороги, а також порушуючи пункти 2.3 б), д) Правил дорожнього руху, згідно з якими «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху» проявила злочинну недбалість, не була уважною під час керування транспортним засобом, не стежила за дорожньою обстановкою, не реагувала на її зміну, внаслідок чого своїми діями створила загрозу безпеці дорожнього руху, порушуючи вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» ПДР, відповідно до якого «водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі» і вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» ПДР, відповідно до якого «забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою», порушуючи пункт 16.11 ПДР, відповідно до якого «на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі незалежно від напрямку їх подальшого руху» не зупинилася перед стоп лінією, не надала дорогу транспортному засобу, який рухався по головній автодорозі, виїхала на головну автодорогу по вулиці Героїв Майдану в с. Щасливе, Бориспільського району, Київської області де допустила зіткнення з автомобілем «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній автодорозі справа наліво відносно напрямку руху автомобіля «Suzuki LY/D21S/D21SAT VITARA», реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Після вказаного зіткнення автомобіль «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , скерувало праворуч, де відбувся наїзд на пішохода ОСОБА_3 , яка йшла на зустріч автомобілю «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по правому краю проїзної частини автодороги вул. Героїв Майдану, с. Щасливе, Бориспільського району, Київської області.
В результаті ДТП пішохід ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, від яких загинула на місці події. Смерть ОСОБА_3 настала від поєднаної травми з переломами кісток скелета з ушкодженнями внутрішніх органів, що супроводжувались крововтратою та шоком. Грубе порушення водієм ОСОБА_2 вимог пунктів 2.3 б), д), 12.9 б), вимог дорожніх знаків 2.1 та 2.2 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілої ОСОБА_3 .
Відповідно до вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.01.2023 року суд визнав ОСОБА_2 визнав винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки. Вирок не оскаржувався.
Між ОСОБА_1 до ПрАТ «СК«Універсальна» був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу від 01.09.2022 року № 3014/261/004368, відповідно до якого страхова сума становить 820 000, 00 грн, франшиза - 82 000,00 грн.
24.10.2022 року ОСОБА_1 подав до ПрАТ «СК «Універсальна» заяву на виплату страхового відшкодування згідно з ДТП, яка сталась 20.10.2022 року.
Розглянувши указану заяву ПрАТ «СК «Універсальна» прийняло вмотивоване рішення про виплату страхового відшкодування.
Згідно з п.п. 10.7.1.1 п. 10.7 розділу Умов добровільного страхування розмір відшкодування обчислюється з наступного: при конструктивній загибелі ТЗ перевищує 70 % дійсної вартості ТЗ на момент настання страхового випадку страхове відшкодування визначається за рішенням Страховика.
З метою встановлення розміру заподіяної матеріальної шкоди власнику пошкодженого транспортного засобу «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на замовлення відповідача було складено звіт № 99-D/11/03 від 13.02.2023 року, відповідно до якого вартість транспортного засобу «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , до настання ДТП становила 825 717,60 грн, а вартість відновлюваного ремонту становила 691 764,07 грн.
Окрім того, відповідно до рахунку № 000000171700 від 07.02.2023 року наданого ОСОБА_1 , вартість відновлюваного ремонт пошкодженого транспортного засобу «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 690 605,57 грн.
Оскільки вартість відновлюваного ремонту перевищує 70 % від дійсної вартості ТЗ на момент настання страхового випадку, то в даному випадку є конструктивна загибель ТЗ.
Відповідно до зобов'язуючої пропозиції, вартість відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , після ДТП становить 488 800,0 грн.
Згідно з п. 1.7 сертифікату/заяви-акцепту № 3014/261/004368 франшиза складає 82 000,00 грн.
ПрАТ «СК «Універсальна» визначило розмір страхового відшкодування в розмірі 250 200,00 грн. (820 000,00 грн. (страхова сума)-488 800,00 грн. (залишок ТЗ) - 82 000,00 грн. (франшиза) + 1000,00 грн (евакуатор)+250 200,00 грн).
Згідно з п. 1.6 сертифікату/заяви-акцепту, страхові платежі складають 26 896,00 грн. та сплачуються 4 частинами: 1) 6 724, 00 грн. по 01.09.2022 року; 2) 6 724, 00 грн. по 01.12.2022 року; 3) 6 724, 00 грн. по 01.03.2024 року; 4) 6 724, 00 грн. по 01.06.2024 року.
Позивачем було сплачено два страхові платежі, проте із заяви про виплату страхового відшкодування видно, що позивач просив страхову компанію утримати із належної йому суми страхового відшкодування суму в розмірі несплачених страхових платежів. Тому, 13 488,00 грн. було вирахувано із суми страхового відшкодування 250 200,00 грн. та сплачено на рахунок позивача 236 752,00 грн., що не заперечується позивачем. Отже, ПрАТ «СК «Універсальна» виконало своє зобов'язання в повному обсязі.
Крім того, згідно з договором добровільного страхування від 01.09.2022 року № 3014/261/004368 (сертифікат/анкета-заява) франшиза за ризиком ДТП становить 0 грн, (п. 1.7 договору) франшиза в розмірі 82 000,00 грн не відшкодовується страховиком при ризику «Б» - незаконне заволодіння та конструктивна загибель.
Також, з метою встановлення розміру шкоди пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу на замовлення позивача була проведена транспортна автотоварознавча експертиза. Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 459 від 10.03.2023 року вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «КІА SPORTAGE», д.н.з. НОМЕР_2 , матеріальний збиток складає 465 047,14 грн, вартість відновлюваного ремонту - 640 260,45 грн, ринкова вартість автомобіля в пошкодженому стані - 332 506,83 грн, ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження - 797 553,97 грн.
Відповідачами не надано заперечень щодо даного Висновку експерта.
Суд не має сумнівів стосовно обґрунтованості висновків судової авто товарознавчої експертизи, що надані судовим експертом Березовським А., оскільки складений ним висновок повністю відповідає вимогам, встановленим ст. 102 ЦПК України, і приймається судом в якості належного і допустимого письмового доказу.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.
Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1, 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована за полісом обов'язкового страхування, то керуючись ст. ст. 22 та 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПрАТ «СК «Універсальна» було виплачено страхове відшкодування у розмірі 236 752,00 грн. з урахуванням франшизи за полісом обов'язкового страхування.
Згідно ч. 1 ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Враховуючи вищенаведене, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №522/15636/16-ц.
Так, розмір страхового відшкодування за полісом № 3014/261/004368 становить: 465047,14 грн. (вартість відновлювального ремонту) - 236 752,00 грн. (страхове відшкодування за полісом) = 228 295,14 грн.
Враховуючи, що ПРАТ «СК «Універсальна» відшкодовано позивачу лише частину страхового відшкодування в розмірі 236 752,00 грн., суд вважає, що з останнього слід стягнути несплачене страхове відшкодування, в загальній сумі 228 295,14 грн., задовольнивши в цій частині заявлений позов.
Оскільки позивачем було проведено автотоварознавче дослідження автомобіля «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 № 459 від 10.03.2023 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП « ОСОБА_4 », та понесені витрати в сумі 6000, 00 грн., що підтверджується квитанцією від 28.02.2023 року, то суд вважає за можливе стягнути зазначену суму з ПрАТ "СК "Універсальна" на користь позивача.
Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 франшизи у розмірі 82 000,00, суд зазначає.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до п.12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Тобто, франшиза в будь-якому виді є елементом договору страхування, який впливає на суму виплати страхового відшкодування в сторону її зменшення та її наявність у договорі обумовлена згодою сторін. Встановлюючи розмір франшизи страхувальник фактично погоджується, що у разі настання страхового випадку визначена шкода не буде покриватися сумою франшизи.
Вирішуючи питання щодо обов'язку відшкодувати суму франшизи, суд виходить з того, що у відповідності до п. 36.6 ст.36 Закону, саме страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
При цьому, суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, висловлену 04.07.2018 р. у справі № 755/18006/15, 12.12.2018 р. у справі № 758/2356/17-ц, згідно якої володілець джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати потерпілому вартість відновлювального ремонту, що перевищує ліміт відповідальності страховика, франшизу, якщо вона встановлена умовами договору, і втрату вартості автомобіля у разі її наявності.
За встановлених обставин, зважаючи на те, що страховиком, у якого відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність, було виплачено суму погодженого страхового відшкодування за виключенням суми франшизи, визначеної в полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в розмірі 82 000,00 грн., суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 2 на користь позивача франшизи в розмірі 82 000,00 грн., є обґрунтованою, в зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.
Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру таабо порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру таабо порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування представником позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги від 04.11.2022 року.
Однак, заявником не надано належних та допустимих доказів в підтвердження сплати позивачем коштів в розмірі 8000,00 грн., зокрема, не надано відповідної квитанції, платіжного доручення чи будь-якого іншого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку.
Враховуючи вищевикладене, відсутність належного підтвердження надання правової допомоги є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 070,60 грн, у рівних частинах з кожного по 535,30 грн. понесених і документально підтверджених судових витрат.
На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 625, 1166, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення збитків - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_1 228 295 (двісті двадцять вісім тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 14 коп. не сплаченого страхового відшкодування, 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. за проведене авто товарознавче дослідження та судові витрати у розмірі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) грн. 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизу у розмірі 82 000 (вісімдесят дві тисячі) грн. 00 коп. та судові витрати у розмірі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) грн. 30 коп.
Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач-1 - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 9, код ЄДРПОУ 20113829.
Відповідач-2 - ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 16.12.2024 року.
Суддя Є.С. Хайнацький