Справа № 508/80/25
№ 3/508/71/25
04.02.2025 селище Миколаївка
Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С., за участю секретаря судового засідання Мазарак Н.А., розглянувши матеріали, які надійшли від ВПД №1 Березівського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт серії НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
30.01.2025 року до Миколаївського районного суду Одеської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 3 статті 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 616141 від 18.01.2025 ОСОБА_1 ставиться за провину те, що вона 07.12.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 о 04.00 годині вчинила відносно своєї доньки, гром. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, дії фізичного та психологічного характеру, а саме штовхала її та висловлювався на адресу останньої нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров'ю останньої.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
До протоколу про адміністративне правопорушення, в тому числі, долучено:
- Електронну картку 102 з «Інформаційного порталу Національної поліції України» від 10.12.2024 року, з якої встановлено, що о 15.24 год. надійшло повідомлення про те, що до Подільського БЛІЛ доставлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканку АДРЕСА_2 . Пояснення: домашнє насильство, побила мати гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Діагноз: забої, крововиливи та садини голови, носа, підборіддя, правої кісті. Стан: амбулаторне лікування. Заявник: лікар Колесник.
- Письмові пояснення ОСОБА_3 від 10.12.2024 року, у яких остання зазначила, що 09.12.2024 року вона приїхала до села Олексіївка, де проживає її мати ОСОБА_1 , а також її сестри та брат, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які розповіли сестрі, що мати в стані алкогольного сп'яніння побила ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та «ледве не зарізала сестру», після чого ОСОБА_3 забрала сестру ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та звернулася до лікарні;
- Письмові пояснення т.в.о. начальника ССД Миколаївської селищної ради Юрко Тетяни Валеріївни, яка зазначила, що в ході приватної розмови з ОСОБА_2 10.12.2024 року, остання повідомила їй, що 07.12.2024 року мати ОСОБА_1 висловлювалася на адресу доньки нецензурною лайкою, штовхала її, умови проживання дітей були незадовільними;
- Письмові пояснення від 16.01.2025 року, гром. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку було опитано в присутності т.в.о. начальника ССД Миколаївської селищної ради Юрко Тетяни Валеріївни, та яка повідомила, що нині вона з сестрою та братом тимчасово влаштовані до родини патронатного вихователя ОСОБА_6 . Раніше вона з сестрою та братом проживали з мамою - ОСОБА_7 , 07.12.2024 року о 04.00 год. братик ОСОБА_8 прокинувся та почав плакати, через що вона з сестрою теж прокинулися, вона сама гралася з братиком, а мати почала чіплятися до сестри ОСОБА_9 через невиконане домашнє завдання, мама дуже кричала на Діану та вивела її до іншої кімнати. Мати була напідпитку. ОСОБА_10 як плаче сестра ОСОБА_9 в іншій кімнаті, але вона не бачила, що саме мама робила з ОСОБА_9 . Пізніше сестра розповіла, що мама її вдарила, штовхала, кричала та ображала. Пізніше їх забрала старша сестра, ОСОБА_3 , а потім їх влаштували до патронатної родини.
- Копія виписки із медичної картки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого діагноз зазначений: «Забої, крововиливи, садна голови, носа».
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) надані наступні визначення:
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3 частини 1 статті 1 Закону);
економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру(пункт 4 частини 1 статті 1 Закону);
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (пункт 14 частини 1 статті 1 Закону).
фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17 частини 1 статті 1 Закону).
Згідно Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська Конвенція), яка набрала чинності 01.11.2022 домашнє насильство розуміється як певний спосіб поведінки, якою одна особа намагається утвердити або підтримати контроль над іншою особою, що відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації.
Вказаною Конвенцією на її сторін покладено обов'язок забезпечити, щоб розслідування або кримінальне переслідування правопорушень, установлених відповідно до статей 35, 36, зокрема фізичного насильства, сексуального насильства, не залежали цілком від повідомлення або скарги, поданої жертвою, якщо правопорушення було вчинено цілком або частково на її території, і щоб провадження могло продовжуватися навіть, якщо жертва відкликає свою заяву або скаргу (стаття 55 Конвенції).
ОСОБА_1 ставиться за провину те, що вона 07.12.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 о 04.00 годині вчинила відносно своєї доньки, гром. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, дії фізичного та психологічного характеру, а саме штовхала її та висловлювався на адресу останньої нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров'ю останньої, тобто правопорушення, передбачене ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
10.12.2024 року о 15.24 год., звертаючись до поліції на лінію «102» лікар вказує факт побиття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діагноз «забої, крововиливи, зсадини підборіддя, носа та кісті». Окрім того, матеріали справи містять копію виписки із медичної карти відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з діагнозом «Забої, крововиливи, садна голови, носа».
До протоколу долучено лист начальника сектору дізнання Березівського РВП ГУНП в Одеській області на адресу начальника ВПД №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області у якому вказано, що у зв'язку з відсутністю даних, які б указували на наявність кримінального проступку та неможливістю внести відповідну інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань, матеріали зареєстровані в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події ВПД №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області за №32 від 02.01.2025 року для їх розгляду згідно із Законом України «Про звернення громадян» та «Положення про порядок роботи із зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі МВС України» або ж в порядку визначеному Розділом VI Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За наведеного, суддя дійшов висновку, що заява лікаря на спецлінію «102» про побиття неповнолітньої дитини та факт звернення останньої до закладу охорони здоров'я, а також встановлений там діагноз - підлягає ретельній перевірці в рамках досудового розслідування кримінального провадження.
Згідно частини 2 статті 9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 253 КУпАП якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
З огляду на встановлені обставини, суддя дійшов висновку, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за частиною 3 статті 173-2 КУпАП слід передати до Березівської окружної прокуратури для проведення перевірки в рамках кримінального провадження.
Керуючись статтями 173-2, 253 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
постановив:
На підставі статті 253 Кодексу України про адміністративні правопорушення матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 направити до Березівської окружної прокуратури для прийняття рішення згідно статті 214 КПК України, а провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 04.02.2025.
Суддя Д.С. Банташ