Справа № 576/1204/23
1-кп/576/27/25
04 лютого 2025 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря : ОСОБА_2 ,
прокурорів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
потерпілих: ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
обвинувачуваного: ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухові кримінальне провадження №12023200620000071 про обвинувачення:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Береза Глухівського району Сумської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, працюючого майстром лісу ДП «Ямпільський агролісгосп», не одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,-
04 лютого 2023 року у вечірній час підсудний ОСОБА_7 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_9 , потерпілим ОСОБА_10 та іншими особами перебували в «Будинку мисливця», що розташований в с. Береза Шосткинського району Сумської області, де святкували день народження підсудного. Близько 22 години підсудний ОСОБА_7 разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вийшли на подвір'я вказаного будинку, де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин ОСОБА_10 вчинив словесну сварку з ОСОБА_9 та підсудним ОСОБА_7 , в ході якої схопив за одяг ОСОБА_9 та вдарив її долонею правої руки по лівій щоці. Побачивши це, підсудний ОСОБА_7 схопив ОСОБА_10 за одяг та відштовхнув його від ОСОБА_9 , внаслідок чого останній впав. Після цього, ОСОБА_10 , підвівшись із землі, схопив у праву руку цеглину, що лежала поруч, та наніс нею один удар в область передпліччя лівої руки підсудного ОСОБА_7 та маючи на меті нанести ще один удар, став замахуватись у бік останнього. В цей час підсудний ОСОБА_7 перехопив у ОСОБА_10 цеглину і, тримаючи її правою рукою, перевищуючи межі необхідної оборони та порушуючи вимоги щодо співмірності засобів захисту, які явно не відповідали небезпечності посягання, умисно наніс потерпілому ОСОБА_10 один удар цеглиною по голові, спричинивши останньому тяжке тілесне ушкодження у виді відкритої черепно-мозкової травми, яка в своєму перебігу ускладнилась розвитком набряку та стиснення мозку.
Внаслідок спричиненого підсудним ОСОБА_7 удару цеглиною та отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_10 того ж дня був госпіталізований до КНП «Глухівська міська лікарня» Глухівської міської ради, де ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та показав, що 04 лютого 2023 року в «Будинку мисливця» в с. Береза Шосткинського району він святкував свій день народження. Серед запрошених на святкування також був ОСОБА_11 , який прийшов пізніше і був уже напідпитку. Під час застілля ОСОБА_10 ще випив, став чіплятись до гостей, а його співмешканці ОСОБА_12 пригрозив зламати ніс. Через це він зробив ОСОБА_10 зауваження та сказав, щоб той ішов додому. Через деякий час ОСОБА_13 попросила провести її до туалету, бо на вулиці було темно. Коли вони вийшли на вулицю, то до них підійшов ОСОБА_10 , який схопив ОСОБА_9 за одяг, а потім дав їй ляпас. Він відштовхнув ОСОБА_10 , той засторчився і впав на купу цегли. Коли ОСОБА_10 піднявся, то він помітив, що той тримає в руці цеглину. ОСОБА_10 замахнувся на ОСОБА_9 цеглиною, але він прикрив своєю лівою рукою голову ОСОБА_9 і удар прийшовся по його руці та лівій частині тулубу. Після цього, він вихопив із рук ОСОБА_14 цеглину та відмахнувся нею в бік ОСОБА_14 . Той впав і з його голови почала тікти кров. Потім, з будинку повиходили гості, хтось із них намагався зупинити кровотечу із голови ОСОБА_14 , а його брат викликав «швидку». По її приїзду вони поклали ОСОБА_14 в автомобіль «швидкої» і того відвезли в лікарню. Своєї вини ОСОБА_7 не визнає, оскільки вважає, що перебував у стані необхідної оборони, захищаючи свою дружину від нападу ОСОБА_14 , який намагався її вдарити цеглиною. Крім того, він лише «відмахнувся» цеглиною у бік потерпілого і не хотів спричиняти йому ніякої шкоди, а тілесні ушкодження ОСОБА_14 були спричинені випадково.
Хоча підсудний своєї вини не визнав, але суд вважає, що вина ОСОБА_7 у умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_14 тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони повністю доведена зібраними в справі доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_15 показала, що 04.02.2023 у вечірній час їй зателефонувала мама та повідомила, що її брат ОСОБА_11 лежить в лікарні. Вона прийшла в КНП «Глухівська міська лікарня» Глухівської міської ради, де в хірургічному відділенні побачила брата. На її запитання той спочатку сказав, що отримав травму голови внаслідок падіння, але потім зізнався, що його вдарив ОСОБА_16 цеглиною.
Потерпіла ОСОБА_6 показала, що 04.02.2023 близько 23 год. їй зателефонував лікар приймального відділення КНП «Глухівська міська лікарня» Глухівської міської ради і повідомив, що її син знаходиться в лікарні із травмою голови. Коли вона приїхала в лікарню та стала поспілкуватись із сином, то той розповів, що його цеглиною по голові вдарив ОСОБА_16 .
Сідок ОСОБА_17 показав, 04 лютого 2023 року у вечірній час в «Будинку мисливця», що розташований в с. Береза Шосткинського району, його брат ОСОБА_18 святкував день народження. На святкуванні були співмешканка брата ОСОБА_19 , ОСОБА_11 та інші. Під час святкування ОСОБА_10 напився та почав прискіпуватись до гостей, але самого конфлікту між братом та ОСОБА_20 він не бачив. Пізніше, коли він вийшов на вулицю покурити, то побачив, що ОСОБА_11 лежить на землі, голова його була в крові, а поруч лежала цеглина. Сторонніх осіб при цьому поруч ОСОБА_10 не було. Він відразу викликав «швидку», яка забрала ОСОБА_18 в лікарню.
Свідок ОСОБА_21 показав, що ввечері 04.02.2023, коли він знаходився на чергуванні, з приймального відділення КНП «Глухівська міська лікарня» Глухівської міської ради по лінії «102» надійшло повідомлення, що із с. Береза до лікарні доставлений громадянин із тілесними ушкодженнями. Він приїхав у лікарню, де побачив потерпілого, який лежав на медичній каталці, у нього була сильно розсічена голова, але він намагався встати та піти. При цьому, потерпілий сказав, що отримав травму при падінні. В той же час, опитаний ним черговий лікар категорично відкинув можливість отримання такої травми від самостійного падіння.
Свідок ОСОБА_22 показав, що 04.02.2023 в період з 19 по 20 год. він знаходився на святкуванні дня народження ОСОБА_7 , але про обставини бійки між підсудним та потерпілим йому нічого не відомо.
Свідки ОСОБА_23 (водій автомобіля «швидкої допомоги» КНП «Глухівська міська лікарня») та ОСОБА_24 ( фельдшер швидкої допомоги» КНП «Глухівська міська лікарня») дали аналогічні покази про те, що 04.02.2023 у вечірній час вони за викликом приїхали в с. Береза. Приїхавши на місце виклику, вони виявили чоловіка, який лежав з розбитою головою на снігу біля навісу якогось будинку. Біля цього чоловіка знаходились декілька осіб, які пояснили, що потерпілий нібито впав і вдарився головою об цеглину. Поруч із потерпілим дійсно лежала купа цегли. Вони поклали потерпілого на ноші, завантажили його в «швидку» і відвезли до приймального відділення лікарні.
Свідок ОСОБА_25 показала, що 04.02.2023 у вечірній час до приймального відділення КНП «Глухівська міська лікарня» швидкою допомогою був доставлений пацієнт ОСОБА_10 із травмою голови. Вона викликала чергового хірурга і вони разом оглянули потерпілого. Той був у свідомості, перебував в стані алкогольного сп'яніння, намагався встати із медичної каталки, щоб піти додому. При цьому, ОСОБА_10 пояснював, що впав сам і вдарився головою.
Свідок ОСОБА_26 показав, що 04 лютого 2023 року у вечірній час в «Будинку мисливця», що розташований в с. Береза він був на святкуванні дня народження ОСОБА_27 . На святкуванні також був і ОСОБА_11 . Ніяких конфліктів під час застілля він не помітив. Потім він почув чийсь крик із вулиці. Коли він разом із іншими гостями вийшли на вулицю, то побачив, що на землі лежить ОСОБА_10 із розбитою головою. Хтось почав прикладати ОСОБА_10 до голови сніг, а потім приїхала «швидка», яка забрала потерпілого. Що тоді трапилось він не знає. Лише наступного дня хтось розповів, що відбулась бійка між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , а хтось інший розповів, що ОСОБА_10 впав сам і вдарився головою.
Свідок ОСОБА_28 дав покази, що 04 лютого 2023 року у вечірній час в «Будинку мисливця» він також був на святкуванні дня народження ОСОБА_27 . На святкуванні був також ОСОБА_11 . Ніяких конфліктів під час застілля він не помітив. Лише відбулась якась словесна перепалка між ОСОБА_10 та дівчиною на ім'я ОСОБА_29 , прізвища якої він не знає. Як ОСОБА_30 та ОСОБА_10 виходили на вулицю і що там відбувалось він не бачив. Він вийшов на вулицю уже тоді, коли приїхала «швидка» забирати ОСОБА_10 . Там він побачив, що ОСОБА_11 лежить на землі із розбитою головою, а неподалік нього лежала цеглина.
Свідки ОСОБА_31 та ОСОБА_32 дали аналогічні покази про те, що 04.02.2023 під час застілля на дні народження ОСОБА_27 в ««Будинку мисливця» вони почули з вулиці якийсь шум. Коли вийшли з будинку, то побачили, що ОСОБА_11 лежить на землі із розбитою головою біля кучі цегли, а неподалік нього стояв ОСОБА_33 . Ніяких конфліктів під час застілля вони не бачили і що відбулось між підсудним та потерпілим їм не відомо.
Свідок ОСОБА_9 показала, що 04 лютого 2023 року в «Будинку мисливця» вони святкували день народження її співмешканця ОСОБА_27 . Серед запрошених на святкування був ОСОБА_11 , який прийшов пізніше і був уже напідпитку. Під час застілля ОСОБА_10 ще випив і став дуже п'яним. Будучи у такому стані, ОСОБА_10 почав чіплятись до гостей і вести себе непристойно. Через це її співмешканець зробив ОСОБА_10 зауваження та сказав, щоб той ішов додому. Вона також попросила ОСОБА_10 пійти і не заважати святкувати. Потім вона попросила свого співмешканця провести її до туалету. Коли вони вийшли на вулицю, то до неї підійшов ОСОБА_10 , який став на неї лаятись, потім схопив її за одяг і правою рукою дав їй ляпаса. Через це ОСОБА_16 відштовхнув ОСОБА_10 і той впав. Коли ОСОБА_34 піднявся, то вона помітила, що той тримає в руці цеглину. ОСОБА_10 замахнувся на неї цеглиною, але ОСОБА_7 підставив свою руку і удар прийшовся по його руці. Після цього ОСОБА_30 закрив її собою і що відбулось далі вона не побачила. Крім того, внаслідок дій ОСОБА_10 вона дуже сильно розхвилювалась і не звертала уваги на подальші події. Коли вона прийшла в себе, то побачила, що ОСОБА_11 лежить на землі, а з його голови йде кров. Потім на шум на вулицю вибігали гості і хтось із них викликав швидку. Самого моменту, коли її співмешканець відібрав у ОСОБА_10 цеглину та наніс нею удар по голові потерпілого вона не бачила.
Протоколом огляду місця події від 07.02.2023 з фототаблицею до нього, оглянуто будинок та ділянку місцевості, що розташовані неподалік будинку № 39 по вул. Центральній в с.Береза Шосткинського району («Будинок мисливця» та територія біля нього). При огляді була зафіксована обстановка місця події, а із місця події вилучено цеглину із слідами речовини бурого кольору, а також зразки снігу просякнутого речовиною бурого кольору.
Протоколом огляду місця події (огляду трупа) від 15 лютого 2023 року з фототаблицею до нього зафіксовані тілесні ушкодження, що були виявлені на трупі потерпілого ОСОБА_10 .
Протоколом отримання зразків від 10.02.2023 у потерпілого ОСОБА_10 були відібрані зразки крові для проведення подальших судово-медичних досліджень.
Відповідно до висновку СМЕ № 28 від 14.04.2023, смерть потерпілого ОСОБА_10 настала в результаті відкритої черепно-мозкової травми, яка в своєму перебігу ускладнилась розвитком набряку та стиснення мозку. Вказані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя та мають прямий причинний зв'язок з настанням смерті потерпілого ОСОБА_10 . Вищезазначене тілесне ушкодження виникло внаслідок дії тупого предмета /предметів та тупих предметів із обмеженою контактуючою поверхнею, на що вказує характер та локалізація виявлених ушкоджень. Індивідуальні особливості будови травмуючого предмету/предметів, деталей на тілі потерпілого не відобразилися. В ділянці виявлених ушкоджень сторонніх предметів не виявлено. Судячи за характером, локалізацією та взаєморозташуванням виявлених ушкоджень потерпілого, мало місце не менше двох ділянок прикладання травмуючої сили. При цьому, комплекс ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_10 не міг утворитися внаслідок падіння потерпілого на цеглу, бордюрний камінь та інше.
Відповідно до висновку СМЕ № 20 від 24.02.2024, у підсудного ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у виді садна проекції прикріплення 1 ребра до грудини зліва та садно проекції грудинного кінця лівої ключиці. Вказані тілесні ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень, які виникли внаслідок дії тупого предмета /предметів та тупих предметів із обмеженою контактуючою поверхнею на що вказує характер та локалізація виявлених ушкоджень. Індивідуальні особливості будови травмуючого предмету/предметів, деталей на тілі ОСОБА_7 не відобразилися. Судячи за характером, локалізацією та взаєморозташуванням виявлених ушкоджень потерпілого, мало місце не менше двох ділянок прикладання травмуючої сили. При цьому не виключена можливість виникнення виявлених ушкоджень внаслідок нанесення удару/ударів ногами, а також нанесенні ударів цеглиною чи іншими подібними предметами за обставин, на які вказує ОСОБА_7 .
Із протоколу огляду місця події від 07.02.2023 з фототаблицею до нього вбачається, що під час проведення вказаної слідчої дії за місцем проживання потерпілого ОСОБА_10 в будинку АДРЕСА_2 мати потерпілого видала працівникам поліції належний ОСОБА_10 мобільний телефон марки «Samsung», модель SM-j260F з сім-картою з номером НОМЕР_1 , а також його особисті речі, в які той був одягнутий 04.02.2023, коли йому були спричинені тілесні ушкодження, а саме: куртку синього кольору марки «Tiger Force», светр чорного кольору з написом «Experience», штани спортивні сірого кольору з написом «AOLORO», майку бежевого кольору, труси чорного кольору, шкарпетки 2 шт. сірого кольору, пару черевиків чорного кольору.
Із протоколу обшуку від 08.02.2023 вбачається, що під час проведення вказаної слідчої дії за місцем проживання обвинувачуваного ОСОБА_7 були вилучені камуфляжні штани чорного кольору та чорна спортивна кофта, в які ОСОБА_7 був вдягнутий 04.02.2023 під час його конфлікту із потерпілим ОСОБА_10 .
Із протоколів слідчих експериментів від 08 лютого 2023 року із застосуванням технічних засобів фіксування вбачається, що при проведенні вказаних слідчих дій підозрюваний ОСОБА_7 , а також свідок ОСОБА_9 детально на місці розповіли та показали, за яких обставин підсудний ОСОБА_7 наніс удар цеглиною по голові потерпілого ОСОБА_10 під час конфлікту, що трапився між ними 04.02.2023 на території «Будинку мисливця» в с. Береза Шосткинського району.
При цьому, відповідно до висновку судово-медичного експерта № 50 від 18.04.2023, механізм виникнення тілесних ушкоджень, виявлених на трупі потерпілого ОСОБА_10 не виключає можливості їх виникнення за обставин, на які вказує ОСОБА_30 в ході проведення слідчого експерименту в частині виникнення внаслідок дії травмуючого предмета - цеглини. Однак, в ході проведення цієї слідчої дії не продемонстровано детально місця прикладання травмуючого чинника, а також кількість місць прикладання травмуючого чинника на голові потерпілого.
Висновками експертів № № 215 та № 216 від 28.02.2023, № 217 від 09.03.2023, № № 218 та 219 від 10.03.2023, № 220 від 02.03.2023 та № 221 від 03.2023 встановлено групову належність крові обвинувачуваного ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_10 . Також встановлено, що на вилучених під час огляду місця події речових доказах - цеглині та марлевих тампонах зі зразками снігу, просякнутого речовиною бурого кольору, знайдено сліди крові людини, походження яких можливе від потерпілого ОСОБА_10 .
Органом досудового розслідування дії підсудного ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
У свою чергу сторона захисту наполягає на тому, що ОСОБА_7 перебував в стані необхідної оборони і тілесні ушкодження потерпілому він спричинив випадково, а тому в його діях відсутній склад будь-якого злочину.
Однак, оцінивши всі докази з точки зору їх належності та допустимості, суд не погоджується як із стороною обвинувачення щодо правової кваліфікації дій підсудного ОСОБА_7 , так із позицією сторони захисту, щодо відсутності в діях підсудного складу злочину, з огляду на таке.
Так, закріплене в ст. 36 КК України право кожної особи на необхідну оборону дійсно є важливою гарантією реалізації конституційного положення про те, що кожний має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань (частина третя ст. 27 Конституції України).
Згідно із частиною першою статті 36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Право на необхідну оборону виникає лише тоді, коли суспільно небезпечне посягання викликає у того, хто захищається, невідкладну необхідність в заподіянні шкоди тому, хто посягає, для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання. Втім, стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з'ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема, спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. При цьому, з фактичних обставин та матеріалів справи вбачається, що у день події потерпілий ОСОБА_10 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зустрівши підсудного ОСОБА_7 та його співмешкану ОСОБА_9 , з мотививів особистої неприязні наніс ОСОБА_9 удар долонею по обличчю. Після того, як ОСОБА_7 відштовхнув ОСОБА_10 і той впав, то ОСОБА_10 підняв із землі цеглину і намагався нанести нею удар ОСОБА_9 , але ОСОБА_7 прикрив останню своєю рукою і удар прийшовся по руці та тулубу останнього. Після того, як ОСОБА_10 повторно намагався нанести удар цеглиною ОСОБА_7 , то враховуючи попередню поведінку потерпілого, сприймаючи його дії як реальну загрозу своєму здоров'ю і життю та здоров'ю і життю ОСОБА_9 , схопивши руку потерпілого ОСОБА_10 , ОСОБА_7 вихопив із неї цеглину та наніс нею удар по голові ОСОБА_10 , спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження, від яких той помер через декілька днів в лікарні. За даними висновку судово-медичної експертизи у підсудного ОСОБА_7 були виявлені тілесні ушкодження у виді садна проекції прикріплення 1 ребра до грудини зліва та садно проекції грудинного кінця лівої ключиці, походження яких можливе в тому числі і від удару цеглиною.
Викладені обставини свідчать, що підсудний ОСОБА_7 дійсно зазнав суспільно небезпечного посягання достатньої інтенсивності з боку потерпілого, яке було реальним, і внаслідок його попередньої поведінки мав підстави побоюватися як за своє життя та здоров'я, так і за життя та здоров'я своєї співмешканки ОСОБА_9 . Проте, оцінивши обставини справи, що підсудний ОСОБА_7 фактично позбавив потерпілого ОСОБА_10 можливості вільно володіти цеглиною, коли схопив його за руку, в якій той її тримав, то при даній обстановці, обраний ОСОБА_7 спосіб захисту у виді умисного удару цеглиною по голові нападника явно не відповідав небезпечності посягання. Це означає, що підсудний ОСОБА_7 , перебуваючи в стані необхідної оборони вийшов за межі заходів, необхідних для захисту своїх охоронюваних законом прав і інтересів, чим перевищив межі необхідної оборони.
При цьому, суд зазначає, що кваліфікуючи дії підсудного за ч. 2 ст. 121 КК України, сам орган обвинувачення у обвинувальному акті фактичні обставини справи виклав не як умисне спричинення обвинуваченим тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого, а як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене при перевищені меж необхідної оборони.
Щодо тверджень обвинувачуваного, що він спричинив потерпілому тілесні ушкодження з необережності, то суд зазначає таке.
Навіть за тих обставин спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, на які вказує підсудний ОСОБА_7 , а саме, що він лише «відмахнувся» цеглиною в сторону потерпілого ОСОБА_10 , в даному випадку для кваліфікації його дій не має жодного значення. Бо, наносячи удар цеглиною по голові потерпілого ОСОБА_10 , чи навіть «відмахуючись» нею в сторону потерпілого, підсудний ОСОБА_7 знав, що він використовує важкий тупий предмет, а тому він міг і повинен був припускати можливість спричинення потерпілому таких тілесних ушкоджень.
Таким чином, суд, дослідивши і оцінивши представлені сторонами докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а всі докази в сукупності і з точки зору достатності для вирішення даної справи, суд приходить до висновку про те, що дії підсудного ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати за ст. 124 КК України як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене при перевищені меж необхідної оборони.
Призначаючи підсудному ОСОБА_7 міру покарання у відповідності до ст. 66 КК України суд враховує як обставини, що пом'якшують покарання, що підсудний раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, вживав заходів, щодо відшкодування спричиненої злочином шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів.
Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботи, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за вчинене, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню нових злочинів. Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Суд враховує суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яка полягає у тому, що надмірне насильство з боку оборонця порушує баланс між захистом і необхідністю мінімізувати шкоду, а також руйнує довіру до правопорядку.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, обставин вчинення злочину, поведінку потерпілої сторони, з врахуванням принципу справедливості за вчинене, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинувачуваного ОСОБА_7 можливе без його ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання у виді виправних робі.
Заявлений потерпілою ОСОБА_6 цивільний позов про стягнення з обвинувачуваного ОСОБА_7 500000 грн. моральної шкоди підлягає частковому задоволення з огляду на таке.
Так, судом встановлено, що внаслідок вчиненого підсудним злочину потерпіла ОСОБА_6 втратила близьку людину - свого рідного сина. Це призвело до погіршення стану її здоров'я, а також призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків і потребувало від потерпілої додаткових зусиль для організації свого життя. Тобто, потерпіла ОСОБА_6 перенесла моральні переживання та душевні страждання і їй дійсно була спричинена моральна шкода. При цьому, враховуючи характер скоєного злочину, глибину моральних страждань потерпілої, їх тривалість та ступінь негативного впливу, виходячи із засад розумності та справедливості, а також зважаючи на поведінку самого потерпілого ОСОБА_10 , суд оцінює розмір спричиненої потерпілій ОСОБА_6 моральної шкоди в сумі 120000 грн., які необхідно стягнути із обвинувачуваного на користь потерпілої відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України.
Речові докази по справі: - мобільний телефон марки «Samsung», модель SM-j260F із сім-картою з номером НОМЕР_1 , куртку синього кольору марки «Tiger Force», светр чорного кольору з написом «Experience», штани спортивні сірого кольору з написом «AOLORO», майку бежевого кольору, труси чорного кольору, шкарпетки 2 шт. сірого кольору, пару черевиків чорного кольору, слід повернути потерпілій ОСОБА_6 для використання за призначенням;
- камуфляжні штани чорного кольору та чорну спортивну кофту, слід повернути обвинувачуваному ОСОБА_7 для використання за призначенням;
- цеглину із слідами речовини бурого кольору, а також зразки снігу, просякнутого речовиною бурого кольору, слід знищити.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Підстав обирати запобіжний захід у відношенні підсудного ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України суд,-
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України і призначити йому покарання у виді двох років виправних робіт з утриманням 20% заробітку на користь держави.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу у відношенні ОСОБА_7 не обирати.
Стягнути із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 120 000 грн. моральної шкоди.
Речові докази по справі:
- мобільний телефон марки «Samsung», модель SM-j260F із сім-картою з номером НОМЕР_1 , куртку синього кольору марки «Tiger Force», светр чорного кольору з написом «Experience», штани спортивні сірого кольору з написом «AOLORO», майку бежевого кольору, труси чорного кольору, шкарпетки 2 шт. сірого кольору, пару черевиків чорного кольору - повернути потерпілій ОСОБА_6
- камуфляжні штани чорного кольору та чорну спортивну кофту - повернути засудженому ОСОБА_7
- цеглину із слідами речовини бурого кольору, а також зразки снігу, просякнутого речовиною бурого кольору - знищити.
На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Глухівського міськрайонного суду ОСОБА_1