Справа № 308/7247/23
2/308/365/25
21 січня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді - Зарева Н.І.,
з участю секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в режимі відео конференції з представником позиваа за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою:
Акціонерного товариства "СЕНС БАНК", код ЄДРПОУ 23494714, адреса: вул. Велика Васильсківська, 100, м. Київ, до
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
АТ «СЕНС БАНК» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 631281812 від 21.10.2019 у розмірі 84 105,25 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.10.2019 між відповідачкою та АТ «Альфа Банк» укладено договір про обслуговування кредитної лінії та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631281812. Згідно з умовами договору, банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а той, у свою чергу - повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. При цьому банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту. Відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, внаслідок чого, станом на 22.01.2023 заборгованість за кредитним договором становить 84 105,25 грн, яку і просить стягнути позивач з відповідача у позовній заяві, додатково посилаючись на те, що АТ «Альфа-банк» змінило найменування на АТ «СЕНС БАНК».
Представник відповідача подав заперечення на позовну заяву, в яких просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що доводи позивача про обгрунтування заборгованості по кредиту з посиланням на паспорт споживчого кредиту, умови і правила кредитування є неспоможними. У виписці до рахунку зазначено, що банк списував за рахунок платежів по кредиту платежі за розрахунково-касове обслуговування в сумі 100 грн щомісячно. Окрім того, серед погоджених умов відсутня інформація про розмір комісії за розрахунково-касове обслуговувнаня. Звертаючись до суду, позивач належними та допустимими доказами не довів факт видачі позичальнику кредиту. У анкеті акцепту пропозиції міститься інформація про розмір кредиту в сумі 200 000 гривень. Виписка з рахунку не є належним та допустимим доказом видачі та отримання позичальником грошових коштів.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак, подав заяву, в якій просив розглянути справу без участі сторін, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та заявах по суті справи.
Відповідач у судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подав, у зв'язку з чим, суд розглянув справу за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
21.10.19 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк», а також оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, підписала паспорт споживчого кредиту, заяву (акцепт) № 248.631281812.111;227.631281812.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування.
Підписом відповідачки також підтверджено її ознайомлення зі змістом довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом позичальниці ОСОБА_1 , станом на 25.01.2023, загальна сума заборгованості становить 84 105,25 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 64 681,82 грн, 92, 12 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом, 18 509, 82 грн заборгованість за прострочене тіло кредиту, а також 821, 49 грн - неустойка.
Окрім цього, позивач долучив до позовної заяви виписку по рахунку за кредитною карткою відповідачки за період 21.11.2019 по 25.01.2023, в якій відображені операції грошовими коштами позивачки, а також досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань.
Оцінивши належним чином зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1054 ЦК України та ч. 2. ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
При цьому, судом встановлено, що зі змісту Оферти про обслуговування кредитної картки та відкриття кредитної лінії № 631281812 від 21.10.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 запропонувала ПАТ «Альфа-Банк» укласти Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, які передбачають надання відповідачці відкрити поточний рахунок з лімітом кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн, встановити фіксовану процентну ставку за користування кредитною лінією для торгових операцій у розмірі 35,99 % річних, умови сплати платежів та інші умови.
Анкетою-Заявою від 21.10.2019 року ОСОБА_1 акцептувала публічну пропозицію ПАТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк».
Як зазначено у статті 1054 ЦК України, за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначена письмова форма укладення кредитного договору.
Так, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, частина 1 статті 638 ЦК України.
Відповідно до вимог статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Водночас, частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Як передбачено пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
При цьому судом встановлено, що банк виконав свої обов'язки, та надав відповідачці кредит, у той час як позичальниця своїх зобов'язань не виконала, внаслідок чого допустила заборгованість, яка станом на 22.01.2023, становить 84 105,25 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 64 681,82 грн, 92, 12 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом, 18 509, 82 грн заборгованість за просрочене тіло кредиту, а також 821, 49 грн - неустойка.
Водночас, на спростування заперечень представника відповідача про те, що позивачем не надано доказів видачі ОСОБА_1 кредиту, позивачем надані підписані особисто відповідачкою такі докази як Оферта на укладення угоди про надання кредиту № 631281812 від 21.10.2019 щодо відкриття кредитної лінії на суму 200 000,00 грн, під 35,99 процентів річних; Акцепт пропозиції банку на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», яким відповідачка прийняла пропозицію ПАТ «Альфа-Банк» на укладення кредитного договору, розрахунок заборгованості та виписка по рахунку відповідачки, в яких визначено заборгованість позичальниці по видам платежів, всі покупки та фінансові послуги, якими вона користувалась.
Зазначена банківська виписка про рух кредитних коштів по рахунку відповідачки має статус первинного документу, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженого наказом Мінюсту від 12.04.2012 року № 578/5, яка фіксує факт виконання господарської операції в банку та служить підставою для здійснення записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними нормами, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з цим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.
У силу приписів частини 2 статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Згідно з висновком, наведеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.
Таким чином у даній справі наявні докази того, що ОСОБА_1 частково виконувала узяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 631281812 від 21.10.2019 року щодо погашення заборгованості, який у встановленому порядку не визнаний недійсним. Підтвердженням цього є також залишок строкового тіла кредиту станом на 25.01.2023 в сумі 64 681,82 грн, що також підтверджує часткове виконання умов кредитного договору.
Відтак, безпідставним є посилання представника відповідача про відсутність доказів видачу кредиту.
Разом з цим, на переконання суду доводи представника відповідача щодо протиправності стягнення з відповідачки витрат за комісією є обґрунтованими, оскільки у договорі відсутнє узгодження їх розміру, а паспорт кредиту не є належним підтвердження, а тому не підлягає стягненню з відповідачки 821,49 гривень.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 порушила взяті на себе за кредитним договором зобов'язання із погашення заборгованості по тілу кредиту та виплаті відсотків за користування кредитними коштами, які станом на 25.01.2023, становлять загальну суму 83 283, 76 гривень.
Оскільки, ОСОБА_1 всупереч вимог статті 1050 ЦК України, односторонньо порушила свої зобов'язання за кредитним договором то за цієї обставини ПАТ «Альфа-Банк» (у подальшому змінили найменування на АТ «СЕНС БАНК») вправі вимагати повернення кредитної заборгованості та здійснення належних виплат передбачених кредитним договором.
Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 83 283,76 грн, які являють собою заборгованість за тілом кредиту 64 681,82 грн, 92, 12 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом, 18 509, 82 грн заборгованість за прострочене тіло кредиту.
Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, відповідно до ст. 141 ЦПУК України, з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2657,78 гривень.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 49, 76, 79, 211, 228, 258, 259, 264, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, ст.ст. 549-551, 625, 634, 635, 651, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України, суд, -
1. Позовну заяву задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" суму заборгованості за кредитним договором № 631281812 від 21.10.2019, станом на 25.01.2023, у розмірі 83 283,76 грн (вісімдесят три тисячі двісті вісімдесят три грн 76 коп.), з яких:
- 64 681,82 грн -заборгованість за тілом кредиту;
- 18 509,82 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
- 92,12 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом;
а також 2 657,78 грн (дві тисячі шістсот п'ятдесят сім грн 78 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.
Суддя Н.І. Зарева