з питань залишення позову без розгляду
31 січня 2025 рокусправа № 380/20403/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 в зв'язку з втратою годувальника, яке полягає у відмові здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в зв'язку з втратою годувальника відповідно до вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.06.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в зв'язку з втратою годувальника з урахуванням раніше виплачених сум здійснивши для цього перерахунок пільгової пенсії по віку годувальника ОСОБА_2 на момент його смерті, відповідно до вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI.
Ухвалою суду від 04.10.2024 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.
В заяві про поновлення строку звернення до суду, позивач зазначила, що поважною причиною пропущення строку звернення до суду є стан здоров'я позивачки, а саме вказала, що є особою з інвалідністю 3 групи по професійному захворюванню, безтерміново. У період з 2019-2024 років систематично перебувала на стаціонарному та амбулаторному лікуванні. Додатковою причиною пропуску строку звернення до суду зазначає карантин, який діяв з 12.03.2020 по 30.06.2023, а також введення на території України воєнного стану. Просить поновити строк звернення до суду.
Ухвалою суду від 18.10.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Ухвалено питання щодо строку звернення до суду вирішити під час розгляду справи по суті.
06.11.2024 за вх.№82165 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Вказав, що пенсія є щомісячним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійсненний її перерахунок.
Розглянувши заяву позиваки про поновлення строку звернення до суду, суд прийшов наступних висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як передбачено ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, у спірних правовідносинах застосовується шестимісячний строк звернення до суду.
Визначаючи початок перебігу строку звернення до суду, судом враховано таке.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В практиці Верховного Суду, а саме в постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії.
Так, у згаданому рішенні зазначено наступне.
« 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
…
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.».
Слід зазначити, що оскільки пенсійні виплати є періодичними виплатами, то порушення права на їх отримання у належному розмірі є триваючим, та вчиняється щомісяця.
Відтак, про порушення свого права позивач повинен був дізнатись при отриманні щомісячних пенсійних виплат (доплат), що вважається судом початком перебігу строку звернення до адміністративного суду у спірних правовідносинах.
Позивач з позовом до суду звернулася 10.09.2024 (згідно штампу поштового відділення), при цьому просить зобов'язати відповідача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.06.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в зв'язку з втратою годувальника з урахуванням раніше виплачених сум здійснивши для цього перерахунок пільгової пенсії по віку годувальника ОСОБА_2 на момент його смерті, відповідно до вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI.
Застосовуючи строк, визначений ч.2 ст. 122 КАС України, суддя вважає, що в частині зазначених позовних вимог у проміжку з 01.03.2024 згаданий строк позивачем не пропущено.
Що стосується періоду перерахунку та виплати за наступний період: з 01.06.2020 по 28.02.2024, то шестимісячний строк звернення позивача до суду ним пропущено.
Щодо посилання позивачки на її пенсійний вік, стан здоров'я та поведінку відповідача, як на підстави поважності причин пропуску строку на звернення до суду з 2020 року, суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (згідно пункту 27 постанови Верховного Суду (від 31.03.2021 по справі №240/12017/19).
Із наданих позивачем матеріалів, поданих до заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, не можна зробити беззаперечного висновку про те, що вона систематично перебувала на стаціонарному лікуванні чи загалом стан її здоров'я не дозволяв звернутись до суду у встановлений строк за захистом своїх прав.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Тож, суд зауважує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 02.11.2023 у справі № 160/20810/22.
Суд констатує, що дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування), юридичних осіб. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Суд зауважує, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.».
Крім того, позивач не конкретизував, яким чином запровадження обмежувальних заходів у зв'язку з коронавірусною хворобою (COVID 19) вплинули безпосередньо на нього та перешкоджали йому вчинити процесуальні дії у строк, встановлений законом.
Водночас, суд відмічає, що позивач міг звернутися до суду у визначений законодавством строк із позовом, звернувшись за правовою допомогою до адвоката або подати позов самостійно, скориставшись послугами поштового відправлення/
Таким чином, суддя вважає, що позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк, а твердження, на які він посилається, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку у цій частині.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 до 20.05.2023, у зв'язку з чим наведенні причини пропуску строку до суду визнаються в цій частині судом не поважними, тому заява не підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного, позовна заява в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за період з 01.06.2020 по 23.03.2024 в зв'язку з втратою годувальника з урахуванням раніше виплачених сум здійснивши для цього перерахунок пільгової пенсії по віку годувальника ОСОБА_2 на момент його смерті, відповідно до вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI, підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 123, 169, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строків звернення до суду відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за період з 01.06.2020 по 23.03.2024 в зв'язку з втратою годувальника з урахуванням раніше виплачених сум здійснивши для цього перерахунок пільгової пенсії по віку годувальника ОСОБА_2 на момент його смерті, відповідно до вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI, залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Сподарик Наталія Іванівна