03 лютого 2025 року м. ДніпроСправа № 580/2739/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
-стягнути з ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у сумі 36446,86 грн на користь військової частини НОМЕР_1 за наступними реквізитами: отримувач військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA258201720313261001204091715, призначення платежу (2101020; відшкодування завданої шкоди).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків прийнято до провадження.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 позовну заяву за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків залишено без руху.
Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків протягом п'яти календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з зазначенням обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення.
На виконання вищевказаної ухвали суду позивачем через підсистему «Електронний суд» надіслано заяву про поновлення процесуального строку.
В обґрунтування заяви зазначено, що в період пропущеного строку Військова частина НОМЕР_1 була залучена до виконання бойових та спеціальних завдань за призначенням для здійснення відсічі та стримування збройної агресії російської федерації та обороні міста Києва. Введення воєнного стану повинно враховуватися судом при вирішенні питання про поновлення процесуального строку, встановленого законом. Позивач вважає, що наведена обставина підлягає визнанню судом поважною причиною пропуску процесуального строку.
Також протягом строку подачі позовної заяви у зв'язку з ротаціями змінювався особовий склад юридичної служби частини, що також унеможливило своєчасно звернутись та подати позовну заяву.
З урахуванням вищенаведеного, позивач просив поновити пропущений строк на подання позовної заяви.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
При цьому у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який, в подальшому, Указами Президента України був неодноразово продовжені та діє на теперішній день.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За приписами пункту другого Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/202 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Статтею 16 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Згідно з положеннями статей 1, 3 Закону України "Про Збройні Сили України" Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об'єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки; органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Отже, позивач входить до Збройних Сил України, а тому починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року здійснює передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Також суд враховує, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією рф, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд.
Окрім того, обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: приймання участі у заходах і повноваженнях, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави може суттєво ускладнити реалізацію цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Дослідивши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що причини, зазначені позивачем є поважними, а тому строк підлягає поновленню.
Відповідно до частини 14 статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Матеріали справи не містять відзиву відповідача, у зв'язку з чим суд пропонує відповідачу надати суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові докази разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Керуючись ст.ст. 171, 248, 256 КАС України, суд
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку звернення до суду задовольнити.
Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити Військовій частині НОМЕР_1 строк звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків.
Продовжити розгляд справи за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали надіслати суду через підсистему "Електронний суд" відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачу, що відзив на позовну заяву повинен повністю відповідати вимогам ст.162 КАС України і до нього повинні бути додані: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Документи, що подаються у копіях повинні бути засвідчені належним чином згідно вимог діючого законодавства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Басова