про прийняття справи до провадження
03 лютого 2025 року м. ДніпроСправа № 640/31822/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., перевіривши матеріали адміністративної справи № 640/31822/21 за позовом адвоката Цикалевича Володимира Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся адвокат Цикалевич Володимир Миколайович в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Апарату Верховної Ради України, з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі тримісячної заробітної плати при звільненні помічника-консультанта народного депутата на підставі дострокового припинення повноважень народного депутата 27.11.2014;
- зобов'язати Апарат Верховної Ради України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі тримісячної заробітної плати при звільненні помічника-консультанта народного депутата на підставі дострокового припинення повноважень народного депутата 27.11.2014;
- зобов'язати Апарат Верховної Ради України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 27.11.2014 по день фактичного розрахунку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
01.02.2022 відповідачем подано відзив на позовну заяву.
Також 01.02.2022 та 07.02.2022 відповідачем подано клопотання про залишення позову без розгляду, які Окружним адміністративним судом міста Києва не вирішено.
07.02.2022 представником позивача подано відповідь на відзив та заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон № 3863-ІХ) пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.
Приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.
Адміністративна справа № 640/31822/21 надійшла до Луганського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Качанку О.М.
Частиною 3 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Ознайомившись із матеріалами адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття її до провадження.
Щодо клопотань відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.
В обґрунтування підстав для залишення позову без розгляду відповідач зазначає, що правовідносини, з приводу яких ОСОБА_1 звернувся до суду, виникли 27.11.2014 у зв'язку зі звільненням позивача з посади помічника-консультанта народного депутата України. Тобто, про порушення своїх прав позивачу стало відомо з моменту звільнення його з посади помічника-консультанта народного депутата України, натомість до суду з вказаним позовом позивач звернувся лише 04.11.2021, із значним пропуском місячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Також відповідачем вказано, що ОСОБА_1 вже звертався до суду з таким же позовом та Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 29.10.2021 у справі № 640/15747/21 залишив позов без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Представник позивача заперечував проти задоволення наведених клопотань відповідача, про що надав відповідну письмову заяву, в обґрунтування якої зазначив, що незалежно від того чи є одноразова грошова допомога помічнику - консультанту народного депутата, яка підлягає виплаті у зв'язку із звільненням на підставі дострокового припинення повноважень народного депутата, вихідною допомогою при звільненні, чи належить до фонду оплати праці, на вказану виплату працівник має право згідно з умовами трудового договору та відповідно до державних гарантій, оскільки вказана допомога передбачена законом, а тому працівник не може бути обмежений в строках звернення до суду з позовом про її стягнення.
Вирішуючи клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд виходить з такого.
Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Водночас, відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Подібний висновок також викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 990/156/23.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 1 липня 2022 року № 2352-IX, тобто у період виникнення спірних правовідносин) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 1 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, від 03 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22 та у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22.
Суд зазначає, що офіційне тлумачення положення указаної норми, у редакції до змін, внесених Законом № 2352-ІХ, надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013.
Так, у рішенні № 8-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Згідно з пунктом 2.1 мотивувальної частини вказаного рішення поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
До «усіх виплат» (заробітна плата, компенсація за невикористані відпустки, інші виплати) також належить і виплата одноразової грошової допомоги у випадку звільнення (що є предметом позовних вимог), яка гарантована статтею 43 Конституції України.
Частиною шостою статті 34 Закону України «Про статус народного депутата України» визначено поняття та підстави виплати одноразової грошової допомоги помічнику-консультанту народного депутата, який працює за строковим трудовим договором на постійній основі, у випадку його звільнення на підставі дострокового припинення повноважень народного депутата відповідно до частини третьої статті 5 цього Закону.
На час звільнення позивача із займаної посади помічника-консультанта народного депутата України 27 листопада 2014 року норма частини шостої статті 34 Закону України «Про статус народного депутата України» передбачала виплату одноразової грошової допомоги у розмірі його тримісячної заробітної плати за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України.
Відповідно до статті 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Вихідна допомога не ототожнюється із заробітною платою, оскільки її розмір не пов'язаний з кількістю і якістю праці, а лише з фактом звільнення працівника з визначених законом підстав, що виплачуються працівникові при звільненні. Тобто, основним завданням вихідної допомоги є матеріальне забезпечення звільненого працівника в період пошуку ним нової роботи.
Отже, спір у цій справі стосується невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні на яку працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, а тому не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про її стягнення.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 28.09.2023 у справі № 640/14858/21 та від 08.02.2024 у справі № 640/22254/21 у подібних правовідносинах, щодо виплати особам одноразової грошової допомоги у розмірі тримісячної заробітної плати при звільненні з посади помічника-консультанта народного депутата на підставі дострокового припинення повноважень народного депутата з 27 листопада 2014 року.
Щодо посилань відповідача на те, що позивач вже звертався з аналогічним позовом, який Окружним адміністративним судом міста Києва було залишено без розгляду, суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду в загальному порядку.
За таких обставин, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду є необґрунтованими, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
До того ж, враховуючи тривалість судового провадження в цій справі до її передачі Луганському окружному адміністративному суду, слід запропонувати учасникам справи надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також в разі врегулювання спору на даний момент.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 30, 160, 241, 243, 248, 257-262 КАС України, суддя
Прийняти до провадження справу № 640/31822/21 за позовом адвоката Цикалевича Володимира Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У задоволенні клопотань відповідача про залишення позову без розгляду відмовити.
Запропонувати учасникам справи, у строк протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали, надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також в разі врегулювання спору на даний момент.
Роз'яснити сторонам, що згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Попередити сторони, що відповідно до частини дев'ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Справа розглядатиметься суддею Качанком О.М. одноособово.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 44, 47 КАС України.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО.М. Качанок