31 січня 2025 року справа №320/15871/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, в якому просить суд:
- скасувати рішення конкурсної комісії Національного агентства від 25.12.2023 в частині призначення співбесіди з позивачем, оскільки це рішення прийнято вже після затвердження складу до ГЕР 06 Журналістика, тобто після 19 грудня 2023 року та всупереч графіку проведення конкурсу до ГЕР 06 Журналістика (протокол № 14 (43) від 22 серпня 2023);
- скасувати рішення конкурсної комісії Національного агентства від 12.01.2024 в частині нерекомендації Національному агентству обирати та затверджувати у складі ГЕР з галузі знань 06 Журналістика кандидатуру позивача;
- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 16.01.24 в частині затвердження складу ГЕР у галузі 06 «Журналістка», оформленого протоколом №1 (51) засідання Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 16 січня 2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо непризначення позивача як переможця конкурсу (5 місце) на шість вакантних посад до складу ГЕР 06 Журналістика на час офіційного завершення Конкурсу та затвердження складу переможців;
- вимагати від Відповідача затвердити склад ГЕР 06 Журналістика у тому вигляді, у якому він був сформований у рейтинговій відомості на час офіційного завершення конкурсу, тобто станом на 19 грудня 2023 року згідно з чинним «Графіком проведення конкурсів до галузевих експертних рад НАЗЯВО «у протоколі № 14 (43) від 22 серпня 2023, де йдеться про те, що затвердження складу ГЕР 06 Журналістика мало відбутися до 19 грудня 2023 року;
- визнати протиправним рішення Відповідача щодо запрошення позивача на зустріч 12 січня 2024 року після завершення конкурсу та затвердження його складу відповідно до «Графіку проведення конкурсів до галузевих експертних рад НАЗЯВО» у протоколі № 14 (43) від 22 серпня 2023;
- визнати протиправним рішення Відповідача від 27 лютого 2024 року щодо проведення повторного конкурсу на одну вакансію науково-педагогічного працівника з галузі знань 06 Журналістика вже після подання позивачем другої Апеляції від 19 лютого 2023 року з викладом нових фактів до Відповідача та визнати порушення охоронюваного законом інтересу її як позивача у зв'язку безпідставним та протиправним ігноруванням результатів конкурсу до складу ГЕР 06 Журналістика від 30 жовтня до 27 листопада 2023 року, де кандидатура позивача посіла п'яте місце;
- стягнути з Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на користь позивача завдану моральну шкоду в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти в частині затвердження складу ГЕР у галузі 06 «Журналістка», оформленого протоколом №1 (51) засідання Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 16 січня 2024 року, та супутні рішення, які приймались під час та після проведення конкурсу, прийнято з порушенням чинного на час проведення конкурсу Порядку, з порушенням норм чинного законодавства, нормативно-правових документів відповідача, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки процедуру проведення конкурсу було дотримано, а прийняті рішення під час та за наслідками проведення конкурсу є обґрунтованими та правомірними. Зауважено, що позивачем викривлено дійсні обставини, надано недостовірні відомості та хибно трактовано прийняті рішення відповідача.
У відповіді на відзив позивач наголошувала на аргументах та доказах, викладених в позовній заяві. Також викладено пояснення на спростування аргументів відповідача на суперечливі умови щодо, зокрема, поданих позивачем документів на конкурс.
Зауважено на порушенні терміну подачі відповідачем відзиву на позов.
Щодо дотримання процесуального строку на подання відповідачем відзиву суд зазначає, що Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі ухвалою від 15 квітня 2024 року, яку направлено до електронного кабінету відповідачу того ж дня.
Водночас, суд бере до уваги, що відповідачем не було отримано позовної заяви з додатками разом з ухвалою суду від 15.04.2024, у зв'язку з чим 25.04.2024 представником відповідача було отримано позов з додатками особисто у приміщенні суду, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи.
Таким чином, враховуючи викладене, подання відзиву відповідачем здійснено у межах процесуального строку, передбаченого ухвалою суду від 15.04.2024.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням Агентства від 24.10.2023 (протокол № 16 (45)) було оголошено конкурс до галузевих експертних рад (протокол № 14 від 22.08.2023) із 30.10.2023 до 20.11.2023 з пороговим балом не менше 1/2 від максимального підсумкового балу за відповідними категоріями на вакансії, в тому числі до ГЕР з галузі знань 06 Журналістика. При цьому, згідно з інформацією у рішенні конкурс було оголошено на 6 вакантних посад за категорією «науково-педагогічні/наукові працівники» зі спеціальності 061 Журналістика.
ОСОБА_1 брала участь у конкурсі до ГЕР з галузі знань 06 Журналістика, за результатами якого набрала 22,57 балів та була включена до рейтингової відомості оцінювання кандидатів до ГЕР з галузі знань 06 Журналістика, як така, що за результатами оцінювання досягла порогових балів.
25.12.2023 Конкурсна комісія Агентства до ГЕР з галузі знань 06 Журналістика, заслухавши інформацію голови про результати оцінювання та рейтинги кандидатур до ГЕР, прийняла рішення: 1) Затвердити результати оцінювання кандидатур на вакансії до галузевої експертної ради з галузі знань 06 Журналістика; 2) У зв'язку з наявністю суперечливих умов, керуючись п. 4.3 розділу VI «Результати конкурсу» Порядку, призначити проведення співбесід із 4-а кандидатурами, в тому числі ОСОБА_1 ; 3) За результатами проведеної співбесіди розглянути питання про формування персонального складу ГЕР з галузі знань 06 Журналістика.
Згідно з рішенням № 1 Конкурсної комісії від 12.01.2024 конкурсна комісія відповідно до пункту 4 розділу VI Порядку вирішила, зокрема, за результатами проведеної співбесіди не рекомендувати Національному агентству обирати та затверджувати у складі ГЕР з галузі знань 06 Журналістика ОСОБА_1 .
Рішенням Агентства від 16.01.2024 № 1 (51) затверджено персональний склад ГЕР з галузі знань 06 Журналістика, що розміщене за посиланням: http://surl.li/qolly.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 21 Закону України «Про вищу освіту» галузеві експертні ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти формуються у складі від 9 до 15 членів на строк не більше ніж три роки з осіб, які мають науковий ступінь у відповідній галузі знань або досвід фахової роботи в галузі не менше п'яти років, крім представників органів студентського самоврядування. До складу галузевих експертних рад можуть входити представники держави, роботодавців, їх організацій та об'єднань, професійних асоціацій, закладів вищої освіти усіх форм власності, наукових установ, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, представників органів студентського самоврядування, міжнародних експертів. Порядок висунення кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад та положення про них затверджуються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку висунення кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.02.2022 (протокол №2 (7) зі змінами) (далі - Порядок) конкурс з обрання членів ГЕР проводиться за такими етапами: оголошення конкурсу за рішенням Національного агентства; оприлюднення оголошення про конкурс на офіційному сайті Національного агентства; прийняття документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі; перевірка поданих документів секретаріатом Національного агентства; оцінювання учасників конкурсу членами конкурсної комісії; прийняття Національним агентством рішення про затвердження (внесення змін до) складу ГЕР; оприлюднення результатів конкурсу на офіційному сайті Національного агентства після прийняття рішення про затвердження (внесення змін до) складу ГЕР.
Пунктами 1-4 розділу V Порядку визначено, що секретаріат Національного агентства перевіряє подані документи. Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, не допускаються до участі у конкурсі у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам пунктів 1-2 розділу IV цього Порядку; до складу ГЕР вже входить особа з тієї самої установи, організації, закладу за відповідною квотою, окрім здобувачів вищої освіти. Документи осіб, які відповідають встановленим вимогам, передаються для оцінювання конкурсній комісії. Оцінювання учасників конкурсу членами конкурсної комісії є закритим. Кожний член конкурсної комісії (у відповідному складі) оцінює кожного учасника конкурсу за кожним із критеріїв, визначених у додатку 2 до цього Порядку. Оцінка окремого члена конкурсної комісії є сумою його оцінок за усіма критеріями. Рейтинговий бал учасника конкурсу є середнім арифметичним значенням оцінок всіх членів конкурсної комісії, які взяли участь в голосуванні. Кожен член конкурсної комісії має право заповнювати бюлетень для оцінювання один раз. Результати оцінювання розраховуються та розсилаються за допомогою онлайн-ресурсу на офіційні електронні адреси членів конкурсної комісії одразу після завершення оцінювання. Зміна оцінок учасників конкурсу членом конкурсної комісії після завершення оцінювання не допускається. Вплив працівників секретаріату Національного агентства на процес оцінювання або результати конкурсу не допускається.
За результатами оцінювання формується рейтинг учасників конкурсу. До рейтингу включаються учасники конкурсу, які за результатами оцінювання досягли порогових балів. Порогові бали для учасників конкурсу для відповідної ГЕР встановлюються рішенням Національного агентства під час оголошення конкурсу. Інформація про оцінки конкурсної комісії та пороговий бал заноситься до рейтингової відомості, яка підписується усіма членами конкурсної комісії (у відповідному складі) (пункт 6, 7 розділу V Порядку).
Як зазначалось вище, рішенням Національного агентства від 24.10.2023 (протокол № 16 (45)) було оголошено конкурс відповідно до графіка проведення конкурсів до галузевих експертних рад (протокол № 14 від 22.08.2023) конкурс із 30.10.2023 до 20.11.2023 з пороговим балом не менше 1/2 від максимального підсумкового балу за відповідними категоріями на вакансії, в тому числі до ГЕР з галузі знань 06 Журналістика. При цьому, згідно з інформацією у рішенні конкурс було оголошено на 6 вакантних посад за категорією «науково-педагогічні/наукові працівники» зі спеціальності 061 Журналістика.
Додатком 2 до Порядку визначено Критерії оцінювання кандидатів до галузевих експертних рад Національного агентства. Для педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників максимально можливий підсумковий бал становить - 35 балів.
Відтак, пороговий бал для учасників конкурсу для ГЕР з галузі знань 06 Журналістика встановлено - 17,5 балів.
Згідно із пунктом 4 розділу VI Порядку вакансія у ГЕР з числа науково-педагогічних, наукових працівників заповнюється за результатами найбільшої підсумкової оцінки учасника за квотою спеціальності, враховуючи наступні умови, зокрема у випадку тотожних балів лідерів рейтингів за спеціальністю або інших суперечливих умов конкурсна комісія ухвалює рішення про проведення співбесіди з окремими кандидатами для затвердження або відхилення кандидатури до складу ГЕР.
Рішення про затвердження (внесення змін до) складу ГЕР ухвалює Національне агентство на підставі результатів конкурсу.
Судом установлено, що ОСОБА_1 за результатами конкурсу набрала 22,57 балів та була включена до рейтингової відомості оцінювання кандидатів до ГЕР з галузі знань 06 Журналістика, як така, що за результатами оцінювання досягла порогових балів (у рейтингу 5 позиція).
Відповідно до рішення конкурсної комісії Національного агентства до ГЕР з галузі знань 06 Журналістика від 25.12.2023 конкурсна комісія, заслухавши інформацію голови конкурсної комісії про результати оцінювання та рейтинги кандидатур до ГЕР, вирішила «у зв'язку з наявністю суперечливих умов, керуючись п. 4.3 розділу VI. «Результати конкурсу» Порядку, призначити проведення співбесід, зокрема, із ОСОБА_1 .
Водночас, суд наголошує, що означене рішення про проведення співбесіди з позивачем було прийнято у незаконній формі, без належного мотивування та з порушенням прав останньої.
Зокрема, в рішенні відсутнє належне обґрунтування конкурсною комісією того, які саме умови викликали необхідність проведення співбесіди із ОСОБА_1 та в чому саме полягає їх суперечливість, що підриває основоположні принципи належного врядування, які закріплені, зокрема, у статті 6 (органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України), статті 8 (в Україні визнається і діє принцип верховенства права), статті 19 (органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України) Конституції України.
В рішенні у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків (заява №29979/04, пункт 70).
У постанові Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № П/811/1015/16 наголошено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб'єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.
Суд у цій справі також враховує, що відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 року, верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема в закони, які за змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. При цьому справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Отже, ця юридична позиція Конституційного Суду України поширюється і на необхідність врегулювання органами публічної влади «правової процедури», яка визначає критерії справедливого ставлення органів публічної влади до особи.
Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 13.06.2019 №5-р/2019, Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених статтями 3, 5, 6, 8, 19 Основного Закону. Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв'язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов'язують наділених державною владою суб'єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.
Тому, коли йдеться про реалізацію компетенції у межах дискреції суб'єктом владних повноважень, такі суб'єкти зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки(абз.3 пп.3.1 п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №17-рп/2010 від 29.06.2010).
Разом з цим, у Доповіді «Верховенство права», схваленій Європейською Комісією «За демократію через право» на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року) (CDL AD(201 l)003rev), до елементів верховенства права віднесено, зокрема, юридичну визначеність та заборону свавілля (пункт 41).
У пункті 45 Доповіді зазначено, що потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними; у цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції; не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади; отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій влади.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення конкурсної комісії Національного агентства від 25.12.2023 в частині призначення співбесіди з позивачем є невмотивованим та необґрунтованим, як наслідок таким, що підлягає скасуванню.
Окрім цього, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 не було повідомлено належним чином про прийняте рішення конкурсної комісії Національного агентства від 25.12.2023 в частині призначення співбесіди з позивачем, як і не було належним чином повідомлено про дату проведення такої співбесіди.
До матеріалів справи сторонами долучено лише лист від 10.01.2024, який було направлено на електронну адресу позивача, із запрошенням на онлайн-зустріч з конкурсною комісією 13.01 о 14:00 з доданим лінком для доручення в програмі «Zoom».
Тобто, жодного офіційного повідомлення про проведення співбесід із конкурсантами не здійснено, а долучений електронний лист не дає змогу встановити який саме предмет зустрічі та на підставі яких офіційних документів призначено захід.
Таким чином, результати такої зустрічі, яку відповідач розцінює як співбесіда з кандидатом, не можуть вважатись правомірними, ґрунтовними та належними для прийняття висновків з подальшим ухваленням рішень щодо участі у доборі та результатів конкурсу відносно позивача.
У постанові від 10 липня 2019 року в справі №804/639/18 Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Один з базових принципів права стверджує, що протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків. Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень, за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Отже, оскаржуване рішення конкурсної комісії Національного агентства від 12.01.2024 в частині не рекомендації Національному агентству обирати та затверджувати у складі ГЕР з галузі знань 06 Журналістика кандидатуру ОСОБА_1 є безпідставним та протиправним, а отже підлягає скасуванню.
Більш того, суд наголошує, що вказане рішення конкурсної комісії від 12.01.2024 аналогічно вищезазначеним висновкам суду не має належних обґрунтувань та мотивів щодо викладеного висновку відносно ОСОБА_1 .
Як наслідок, оскільки конкурсна процедура була порушена, то рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 16.01.2024 в частині затвердження складу ГЕР у галузі 06 «Журналістка», оформленого протоколом №1 (51) засідання Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, суд не надає оцінку доводам сторін щодо переліку суперечливих умов та наявність/відсутність таких умов, оскільки відсутнє офіційно прийняте рішення конкурсною комісією з відповідними висновками щодо цих обставин з належним обґрунтуванням та мотивами, як і не надано доказів доведенням такого рішення до відома позивача.
Також не заслуговують на увагу доводи позивача щодо інших учасників конкурсу, оскільки підстави таких аргументів виходять за межі предмету спору та не впливають на попередні висновки суду, ураховуючи, що кінцевий результат конкурсу ОСОБА_1 не залежав від балів інших кандидатів, а змінився саме внаслідок проведених співбесід, які в свою чергу, здійснено з порушення процедури та за відсутності обґрунтованих підстав проведення такого етапу конкурсу.
Як наслідок, є недоречними та помилковими посилання позивача щодо зміни рейтингу кандидатів після їх офіційного оприлюднення від 30 жовтня до 27 листопада 2023 року, оскільки рейтинг отриманих балів змін не зазнавав, натомість підсумкові результати залежали від результатів співбесіди, що вплинуло, зокрема, на кінцеву позицію ОСОБА_1 .
При цьому, суд зауважує, що конкурсна комісія не позбавлена права проводити стадію співбесід із кандидатами, однак за умови дотримання вимог законодавства, як то було зазначено судом вище.
Таким чином, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача затвердити склад ГЕР 06 Журналістика у тому вигляді, у якому він був сформований у рейтинговій відомості на час офіційного завершення конкурсу, тобто станом на 19 грудня 2023 року згідно з чинним «Графіком проведення конкурсів до галузевих експертних рад НАЗЯВО «у протоколі № 14 (43) від 22 серпня 2023, де йдеться про те, що затвердження складу ГЕР 06 Журналістика мало відбутися до 19 грудня 2023 року, є неприйнятною та помилковою.
Як наслідок, ураховуючи дискреційні повноваження відповідача, у межах даного спору є безпідставною вимога про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо непризначення позивача як переможця конкурсу (5 місце) на шість вакантних посад до складу ГЕР 06 Журналістика на час офіційного завершення Конкурсу та затвердження складу переможців.
Також не підлягає задоволенню вимога щодо визнання протиправним рішення відповідача щодо запрошення позивача на зустріч 12 січня 2024 року після завершення конкурсу та затвердження його складу відповідно до «Графіку проведення конкурсів до галузевих експертних рад НАЗЯВО» у протоколі № 14 (43) від 22 серпня 2023, оскільки відповідачем не приймалось рішень щодо завершення конкурсу, а зазначене запрошення на зустріч 12 січня 2024 року вже вичерпало свою дію шляхом проведення такої зустрічі.
Водночас, суд наголошує, що допущення порушень, в тому числі, в процедурі проведення співбесіди стало наслідком попередніх висновків суду про скасування відповідних рішень про не рекомендацію кандидатури позивача у склад ГЕР в галузі знать 06 Журналістика та подальшого рішення про затвердження складу відповідного складу ГЕР, що в повному обсязі відновлює професійні права та інтереси позивача.
Окрім цього, не заслуговують на увагу доводи позивача щодо порушення її прав прийняттям рішення відповідача від 27 лютого 2024 року щодо проведення повторного конкурсу на одну вакансію науково-педагогічного працівника з галузі знань 06 Журналістика вже після подання позивачем другої апеляції від 19 лютого 2023 року з викладом нових фактів до відповідача, оскільки завершеним конкурс відповідно до рішень відповідача є саме затвердження складу ГЕР протоколом № 1 (51) від 16.01.2024, а тому позивач помилково вважає ігнорування результатів конкурсу в частині набрання з галузі знань 06 Журналістика позивачем 22,57 балів (5 місце серед кандидатів).
До того ж, суд бере до уваги, що вакантне місце з'явилось вже після визначення кінцевого складу ГЕР, зокрема, у зв'язку з виведенням 30.01.2024 вже діючого члена ГЕР, що не пов'язано з наслідками розгляду скарг позивача.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У постанові від 06.04.2023 у справі № 200/5144/20-а Верховний Суд сформулював загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень.
Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.
Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.
Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції.
Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.
Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.
У постанові від 27.11.2019 у справі № 750/6330/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
З огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб'єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем.
Поняття «моральна шкода» є оціночним, комплексним і таким, що потребує дослідження в кожному окремому випадку.
В межах даної справи позивачем заявлено вимогу про стягнення з Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на користь позивача завдану моральну шкоду в розмірі 50 000 грн, однак до матеріалів справи не надано жодного доказу на підтвердження факту завдання позивачу моральної шкоди в заявленому розмірі, а також відсутні докази реального негативного впливу чи досягнення негативними емоціями позивача рівня страждання або приниження вчиненими відповідачами діями.
Зокрема, оцінюючи моральну шкоду, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що внаслідок не проходження конкурсу до ГЕР Агентства, останнім було вчинено дії, які б були спрямовані на спричинення позивачу моральної шкоди, приниження її честі та людської гідності.
Позивач зазначає, що написання нею понад 20 листів свідчать про вагомість завданої їй моральної шкоди, однак суд погоджується з відповідачем, що написання звернень у різні інстанції є конституційним правом будь-якого громадянина, в тому числі й позивача. Така обставина жодним чином не може бути розцінена як завдання моральної шкоди позивачу і, відповідно, підставою для відшкодування останньої, оскільки такі дії здійснюються виключно за волевиявленням громадянина.
Крім того, позивач зазначає про погіршення її психологічного стану здоров'я, яке виявляється у неможливості адекватно працювати у закладі вищої освіти та редакції наукових журналів, оскільки супроводжується зауваженнями від дирекцій в контексті неефективної роботи та підвищена негативна увага співробітників та колег щодо не проходження конкурсу, суд вважає неприйнятним, оскільки вказані аргументи не свідчать та не підтверджує наявність причинно-наслідкового зв'язку між результатом проходженням конкурсу до складу ГЕР, діями відповідача та погіршенням психологічного стану та здоров'я позивача.
Також суд зауважує, що вищеозначені доводи стосуються дій третіх осіб відносно позивача, а не безпосередньо дій відповідача, які б впливали на моральний стан ОСОБА_1 .
Крім того, позовна заява не містить обставин, з яких виходив позивач при визначенні розміру заявленої до відшкодування шкоди, та обґрунтованого розрахунку спірної суми.
До того ж, посилання на матеріальні втрати не відносяться до критеріїв моральної шкоди та не беруться судом до уваги в контексті заявленої вимоги.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення з Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на користь позивача моральної шкоди в заявленому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги наведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Зважаючи на те, що при зверненні позивача до суду з даним позовом, останній був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відтак, позивачем не понесено судових витрат, з огляду на що такі судові витрати в порядку ст. 139 КАС України не підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії Національного агентства від 25.12.2023 в частині призначення співбесіди з ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії Національного агентства від 12.01.2024 в частині нерекомендації Національному агентству обирати та затверджувати у складі ГЕР з галузі знань 06 Журналістика кандидатуру ОСОБА_1.
Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти в частині затвердження складу ГЕР у галузі 06 «Журналістка», оформленого протоколом №1 (51) засідання Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 16 січня 2024 року.
У задоволенні решти вимог -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 31 січня 2025 року.
Суддя Кочанова П.В.