31 січня 2025 року справа №320/14428/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати неправомірною відповідь Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку пенсії згідно довідки №154 від 30 червня 2021 року, виданої ДП «Шахта ім. Сургая»;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою ПФУ 25 листопада 2005 року №22-1 з визначенням питання щодо зарахування до пільгового стажу період роботи з 15 червня 2017 року по теперішній час, машиністом бурової установи, підземним, 4 розряду з повним робочим днем в шахті у ДП «Шахта ім. Сургая», що узгоджується з вищезазначеною довідкою №154 від 30 червня 2021 року.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у задоволенні заяви про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах та не зараховано до пільгового стажу період роботи з 15 червня 2017 року по теперішній час, машиністом бурової установи, підземним, 4 розряду з повним робочим днем в шахті у ДП «Шахта ім. Сургая». Відповідачем прийнята, але не врахована довідка, яка підтверджує пільговий характер роботи, з підстав ненадання первинних документів, на підставі яких вказана довідка складена. Вважає, що така підстава відмови в перерахунку пенсії не є законодавчо визначеною та не повинна впливати на його конституційне право щодо належного пенсійного забезпечення.
Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними, та такими, що порушують його права.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року адміністративну справу 320/14428/21 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
24 грудня 2021 року автоматичним розподілом між суддями справу №320/14428/21 передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду м. Києва Вєкуа Н.Г.
Ухвалою суду від 27 січня 2022 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивач у строк, встановлений судом, усунув наявні недоліки позовної заяви.
20 квітня 2022 року, Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено судді Кочановій П.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 26 грудня 2023 року суддею Кочановою П.В. прийнято до провадження адміністративну справу та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 26 грудня 2023 року відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві у залученні до участі у справі №320/14428/21 в якості співвідповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Відповідачем надано до суду відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.
Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що необхідною умовою для зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці. Позивачем не надано завірені копії первинних документів, на підставі яких видана довідка. Таким чином, на підставі вищевикладеного Головним управлінням пенсійного фонду України в м. Києві рішенням від 02 липня 2021 року №050650001113 було відмовлено позивачу в перерахунку пенсії.
На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 ).
30 червня 2021 року позивач звернувся із заявою № 3056 про перерахунок пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, надавши: довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №154 від 30 червня 2021 року (а.с. 11), витяг з наказу 544-к від 15 грудня 2016 року про атестацію робочих місць (а.с. 10 зворітній бік).
Так, відповідно до довідки №154 від 30 червня 2021 року позивач з 15 червня 2017 року по теперішній час (дата довідки 30 червня 2021 року) працював машиністом підземним бурової установки з повним робочим днем у шахті. Підстава для видачі довідки: форма Т-2, особовий рахунок №1134, накази з особового складу.
Рішенням від 02 липня 2021 року №050650001113 позивачеві відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, оскільки позивачем не надано завірені копії первинних документів, на підставі яких видана довідка (а.с. 10). Будь-яких інших обґрунтувань щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії за віком на пільгових умовах рішення відповідача не містить.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року№ 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Абзацом 1 частини першої статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац 1 частини другої статті 24 Закону №1058-IV).
Частиною четвертою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12 серпня 1993 року № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Суд вказує, що вищевказаний Порядок поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Судом встановлено, що трудова книжка позивача заповнена відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162, та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року №58.
У трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_3 від 05 серпня 1992 року зазначено, що позивач 15 червня 2017 прийнятий до ДП «Шахта ім. Сургая» на посаду машиніста бурової установки підземного 4 розряду з повним робочим днем у шахті, наказ №574к від 14 червні 2017 року. Також міститься інформація щодо перейменувань підприємства.
Суд зазначає, що у трудовій книжці позивача щодо спірних періодів зроблені відповідні записи, достовірність записів сумніву не викликає.
Тобто, позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періода роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року справа № 275/615/17 (К/9901/768/17).
Разом з тим, положення КАС України зобов'язують суд вжити заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об'єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.
Позивачем відповідачу була надана Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, а саме: довідка №154 від 30 червня 2021 року, яка містить інформацію про те, що позивач з 15 червня 2017 року по теперішній час (дата довідки 30 червня 2021 року) працював машиністом підземним бурової установки з повним робочим днем у шахті та виконував роботи, що передбачені списком №1 (підстава Постанова КМУ від 24 червня 2016 року №461).
Суд вказує, що у вищевказаній довідці зазначено наступні відомості: анкетні дані особи на ім'я якої видано довідку, найменування підприємства, де особа працювала повний робочий день під землею, професію (посаду), вид робіт, яку виконувала особа, період виконання робіт та додаткові відомості (про перебування особи в безоплатній відпустці, участь у страйках), проведення атестації на підприємстві, які необхідно враховувати при перерахунку пенсії.
Таким чином, означена довідка містить всі необхідні реквізити та відомості та має бути врахована відповідачем під час перерахунку пенсії.
Щодо посилання відповідача на відсутність копії первинних документів, на підставі яких видана довідка, суд зазначає про наступне.
Відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. […].
Тобто, прийняття відповідачем рішення від 02 липня 2021 року №050650001113 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до Закону № 1058-IV на підставі того, що позивачем не надано завірені копії первинних документів є фактична бездіяльність органів Пенсійного фонду України в частини невиконання останніми приписів частини третьої статті 44 Закону №1058-IV та перекладання означеного обов'язку безпосередньо на позивача.
На час подання позивачем заяви про перерахунок пенсії (червень 2021 року) ніщо не заважало відповідачу вжити всі належні дії для виконання положень частини третьої статті 44 Закону №1058-IV та здійснити перевірку, наданої довідки.
Таким чином, суд зазначає, що у відповідача наявні підстави для врахування вказаного періоду роботи до пільгового за Списком №1.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, з метою захисту прав позивача, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов'язано із прийняттям відповідачем рішення від 02 липня 2021 року №050650001113 про відмову в перерахунку пенсії, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 02 липня 2021 року №050650001113 про відмову позивачу у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 30 червня 2021 року № 3056 про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, зарахувавши у пільговий стаж за Списком № 1 період роботи з 15 червня 2017 року по 30 червня 2021 року (дата видачі довідки), з урахуванням висновків суду.
При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім в означеній частині позовних вимог, враховуючи обставини по справі.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Підсумовуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Таким чином, судовий збір у розмірі 700 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02 липня 2021 року №050650001113 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 30 червня 2021 року № 3056 про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, зарахувавши у пільговий стаж за Списком № 1 період роботи з 15 червня 2017 року по 30 червня 2021 року (дата видачі довідки), з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 700 (сімсот гривень) 00 коп.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 31 січня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.