31 січня 2025 року справа №640/14566/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення.
Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» (далі по тексту також позивач, ТОВ «Легіон 2015») з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ Держпродспоживслужби), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення ГУ Держпродспоживслужби про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 22.08.2022 №136/4833, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що 06.07.2022 відповідачем складено акт за результатами проведення позапланової перевірки за дотриманням ТОВ «Легіон 2015» вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. В акті зафіксовано створення позивачем перешкод для виконання ГУ Держпродспоживслужби покладених на нього функцій шляхом недопущення посадових осіб цього органу до здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, що мало наслідком застосування до позивача спірним рішенням адміністративно-господарських санкцій.
Позивач стверджує, що з направлення на проведення заходу неможливо зрозуміти конкретний предмет перевірки, а тому означене направлення не відповідає вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що дає право позивачу не допускати посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби до проведення перевірки.
Крім того, позивач з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 13.02.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» наголошує на припиненні проведення планових та позапланових заходів на період дії воєнного стану. Дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері за наявності певних умов, визначених пунктом 2 цієї постанови.
На думку позивача, його дії щодо недопуску посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби до проведення перевірки є законними з огляду на те, що ані направленням, ані листом Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не визначено конкретного предмету перевірки (питань, які ставляться для з'ясування перевіркою). Оскільки означені документи не відповідали положенням Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у позивача були наявні підстави для недопуску посадових осіб відповідача до проведення позапланової перевірки.
Позивач також зазначив, що з уніфікованої форми акта слідує, що серед переліку питань щодо проведення перевірки в частині сфери державного регулювання цін (тарифів) на товари та платні послуги значиться лише одне питання щодо роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість і яке стосується лише перевірки порядку декларування таких роздрібних цін відповідно до Порядку декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2020 №341. Означена форма акта не передбачає питань щодо проведення перевірки встановлення суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі надбавок на товари, що мають істотну соціальну значущість та свідчить про порушення відповідачем положень законодавства у цій частині. Позивач стверджує, що під час перевірки відповідачем використано неуніфіковану форму акта перевірки, що, на його думку, свідчить про незаконність його складення.
Також позивач наголошує, що підставою для проведення перевірки слугувало звернення Департаменту промисловості та розвитку підприємництва ВО КМР (КМДА), з якого, в порушення вимог законодавства, неможливо встановити, у чому саме полягає порушення ТОВ «Легіон 2015» та яких саме вимог законодавства.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що позапланова перевірка позивача проведена відповідно до дозволу Мінекономіки, оформленого наказом від 02.04.2022 №679-22, на підставі звернення в.о. директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва ВО КМР (КМДА) відповідно до положень законодавства.
Відповідач наголошує на обов'язку позивача надавати запитувані у ході проведення перевірки документи для можливості встановлення контролюючим органом наявності або відсутності порушень вимог законодавства суб'єктом господарювання.
Щодо доводів позивача про невизначення конкретних питань, які потрібно перевірити, відповідач пояснив, що у зверненні Департаменту промисловості та розвитку підприємництва ВО КМР (КМДА) вказано «…граничних рівнів торгівельної надбавки на такі товари: борошно пшеничне, макаронні вироби, батон, хліб, крупа гречана, крупа вівсяна, свинина, яловичина, птиця (тушки курячі), молоко, масло вершкове, сметана, яйця курячі, олія соняшникова, цукор кристалічний, капуста білокачанна, цибуля ріпчата, буряк, морква, картопля.». У запиті відповідача запитувалися документи щодо кількості реалізованого товару та документи, за якими можливо встановити ціну реалізації споживачам товару, а саме: борошно пшеничне вищого сорту, молоко пастеризоване жирністю 2,5% (у плівці), хліб житньо-пшеничний, яйця курячі категорії С1, птицю (тушку курячу, четвертин тушки курячої), батон та олію соняшникову рафіновану.
Відповідач наголосив на наявності у в.о. директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва ВО КМР (КМДА) права на звернення до ГУ Держпродспоживслужби щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) на підприємствах, в установах та організаціях.
На думку відповідача, позивач невірно трактує норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі по тексту також - Закон №877-V), плутаючи планові та позапланові заходи щодо обов'язку використання уніфікованої форми акта перевірки, зазначаючи, що вимога щодо перевірки питань, викладених виключно в уніфікованій формі акта перевірки, стосується планових перевірок. В свою чергу, відповідач наголошує на обов'язку використання ним уніфікованої форми акта перевірки, оскільки наказ Мінекономіки від 26.08.2020 №1637, яким затверджена його форма, є чинним, а тому підлягає застосуванню ГУ Держпродспоживслужби у спірних відносинах.
Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
13 грудня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14 грудня 2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.
09 жовтня 2023 року на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С. О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 адміністративну справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ТОВ «Легіон 2015» (ідентифікаційний код 39775097, місцезнаходження: 03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 19-А/1) зареєстроване як юридична особа 30.09.2020 з основним видом діяльності за КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Рішенням ГУ Держпродспоживслужби від 22.08.2022 №136/4833 за результатами розгляду матеріалів позапланової перевірки у зв'язку зі створенням перешкод уповноваженою особою ТОВ «Легіон 2015» для виконання ГУ Держпродспоживслужби покладених на нього функцій шляхом недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю) з підстав, не передбачених законом, що є порушенням абзацу 2 та 3 статті 11 Закону №877-V, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення», до позивача застосовано штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн.
Означене рішення прийняте за результатами проведеної позапланової перевірки позивача за дотриманням ним вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, результати якої оформлені актом від 06.07.2022 №1053-10.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указана норма Основного Закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
При цьому вжите законодавцем словосполучення «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
«Прийняття рішення, вчинення дії з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний використовувати повноваження з належною метою. Належною є та мета, що визначена в законі або виходить із його цілей. Використання повноважень з неналежною метою за своїм змістом є зловживанням ними: використання їх нечесно, із протиправними намірами, з недоброю волею, зі спотвореним тлумаченням мети, з якою надано повноваження, з наявністю особистого інтересу у прийнятті рішення або вчиненні дії.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19.09.2018 у справі №804/2956/17, надаючи оцінку рішенню посадової особи територіального органу Держпродспоживслужби за наслідками перевірки, важливим є з'ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб'єкт господарювання про проведення позапланової перевірки з її предметом.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2024 у справі №640/25597/21.
Основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення визначає Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI (далі по тексту також - Закон №5007-VI).
Положеннями статті 2 Закону №5007-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Дія цього Закону не поширюється на встановлення тарифів на медичні послуги та лікарські засоби в межах програми медичних гарантій згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».
Відповідно до статті 16 Закону №5007-VI органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
Згідно статті 17 Закону №5007-VI основними функціями уповноважених органів є: виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; запобігання порушенням у сфері ціноутворення.
За приписами пунктів 1, 2, 3, 6 частини першої статті 18 Закону №5007-VI уповноважені органи мають право:
проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб;
одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки;
одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб'єктами господарювання на їх вимогу;
приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Згідно з підпунктом 11 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 № 209, яке було чинним на період з дати призначення перевірки і до дати оформлення її результатів актом від 06.07.2022, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме, у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон 877-V.
Відповідно до статті 1 Закону №877-V термін «заходи державного нагляду (контролю)» вжитий у такому значенні: це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Частиною першою статті 2 Закону №877-V визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
В силу положень частини першої статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
За приписами частини третьої статті 6 Закону №877-V суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Суд зазначає, що відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».
Протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері: за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; з метою виконання міжнародних зобов'язань України.
Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства економіки України від 02.04.2022 №679-22 дозволено Держпродспоживслужбі протягом періоду воєнного стану проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі у сфері формування, встановлення та застосування цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення».
До переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення», входять крупа гречана, цукор-пісок, борошно пшеничне вищого сорту, макаронні вироби вітчизняного виробництва (вермішель з борошна пшеничного вищого сорту), молоко пастеризоване жирністю 2,5 відсотка (у плівці), хліб житньо-пшеничний, яйця курячі категорії C1, птиця (тушка куряча, четвертина тушки курячої), вода мінеральна негазована, масло вершкове жирністю 72,5 відсотка, природний газ, електрична енергія, бензин марки А-92, бензин марки А-95, дизельне пальне, батон, олія соняшникова рафінована.
Примітка: до зазначених у цьому переліку продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість, належать товари вітчизняного виробництва, крім товарів, маркованих як органічна продукція.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 1 Закону №5007-VI торговельна надбавка (націнка) - сума витрат суб'єкта господарювання, що пов'язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) у роздрібній торгівлі, та прибутку. Гранична торговельна надбавка (націнка) є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб'єктом господарювання під час реалізації товару в роздрібній торгівлі.
Пунктом 41-12 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено, що на період дії карантину, але не довше ніж на період воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування, на продовольчі товари, визначені абзацами третім, п'ятим - восьмим, шістнадцятим і сімнадцятим переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 39, ст. 1273), граничний рівень торговельної надбавки (націнки) в розмірі не більш як 10 відсотків з урахуванням рекламних, маркетингових послуг, послуг з підготовки, обробки, пакування, інших послуг, пов'язаних з реалізацією відповідних товарів кінцевому споживачу.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про наявність підстав для призначення відповідачем позапланової перевірки у випадку надходження звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що підставою для призначення позапланової перевірки позивача слугувало надходження на адресу відповідача листа в.о. директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва ВО КМР (КМДА) В. Циби від 13.06.2022 №052-1574, в якому повідомлено, що з метою забезпечення цінової стабільності у державі в умовах воєнного стану робочою групою, в складі представників Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, відділу торгівлі та споживчого ринку Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, КП «Муніципальна охорона», Святошинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, здійснюються превентивні заходи впливу (моніторингу) щодо дотримання суб'єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю соціально значущими товарами, граничних рівнів торговельної надбавки на такі товари: борошно пшеничне, макаронні вироби, батон, хліб, крупа гречана, крупа вівсяна, свинина, яловичина, птиця (тушки курячі), молоко, масло вершкове, сметана, яйця курячі, олія соняшникова, цукор кристалічний, капуста білокачанна, цибуля ріпчаста, буряк, морква, картопля.
Під час здійснення превентивних заходів впливу (моніторингу) у торговельних мережах ТОВ «Фора», магазинів «Бджілка», ТОВ «Легіон 2015», магазинах «Коло», ТОВ «Арітейл» та «Лоток» ТОВ «ЛК-Транс» виявлено невідповідність роздрібних цін на товари, які мають соціальну значущість.
Враховуючи викладене, в.о. директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва ВО КМР (КМДА) В. Циба просить відповідача в межах наданих повноважень провести відносно вищезазначених суб'єктів господарювання заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
21 червня 2022 року ГУ Держпродспоживслужби винесено наказ №1053 про проведення позапланового заходу (перевірки) відповідно до законів України №887-V, №5007-VI, пункту 2 постанови КМУ №303, на підставі наказу Мінекономіки від 02.04.2022 №679-22 та означеного листа, яким посадовим особам відповідача доручено здійснити позаплановий захід (перевірку) ТОВ «Легіон 2015» «Бджілка», за адресою: м. Київ, вул. Ігоря Сікорського, 1-А, у термін з 23.06.2022 по 06.07.2022. Предмет заходу: дотримання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін щодо встановлення та застосування суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі торговельних надбавок на товари, що мають істотну соціальну значущість, з питань, викладених у листі Департаменту промисловості та розвитку підприємництва ВО КМР (КМДА) від 13.06.2022 №052-1574, відповідно до пункту 41.12 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236.
На підставі означених листа та наказу відповідачем виписано направлення на проведення заходу від 21.06.2022 №557, в якому підставою вказано пункт 2 постанови КМУ №303, наказ Мінекономіки від 02.04.2022 №679-22 та лист Департаменту промисловості та розвитку підприємництва ВО КМР «КМДА) від 13.06.2022 №052-1574.
Предметом здійснення заходу вказано дотримання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін щодо встановлення та застосування суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі торговельних надбавок на товари, що мають істотну соціальну значущість, з питань, викладених у листі Департаменту промисловості та розвитку підприємництва ВО КМР (КМДА) від 13.06.2022 №052-1574, відповідно до пункту 41.12 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236.
Означене направлення містить відмітку позивача про його невідповідність вимогам закону (не зазначено конкретних питань, які повинні перевірятися за адресою: м. Київ, вул. Сікорського 1а, маркет «Пчілка») та підпис керуючої магазином ТОВ «Легіон 2015».
Суд зауважує, що Департамент промисловості та розвитку підприємництва ВО КМР (КМДА) у своєму листі від 13.06.2022 №052-1574 зазначив перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість, торговельні мережи із зазначенням суб'єкта господарювання, в яких виявлено невідповідність роздрібних цін, а тому, на переконання суду, означений лист є достатньою підставою для здійснення позапланових заходів відповідачем.
Судом критично оцінюються доводи позивача щодо відсутності у посадової особи Департаменту промисловості та розвитку підприємництва ВО КМР (КМДА) права на таке звернення, оскільки положеннями частин першої та третьої статті 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.
Органи місцевого самоврядування можуть виступати з ініціативою щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також стосовно фізичних осіб - підприємців, які використовують працю найманих працівників, шляхом подання посадовими особами органів місцевого самоврядування відповідного звернення з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади.
Враховуючи означені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем оформлено направлення №557 від 21.06.2022 відповідно до вимог Закону №877-V, в якому окреслено предмет перевірки, зазначено питання, що підлягали перевірці з посиланням на підставу здійснення заходу, норму законодавства, яка встановлює вимоги до суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі щодо встановлення та застосування ними торгівельних надбавок на товари, що мають істотну соціальну значущість.
Таким чином, у позивача були відсутні підстави для недопуску посадових осіб відповідача з підстав невідповідності запиту вимогам законодавства.
Матеріалами справи підтверджено формування відповідачем на адресу позивача вимоги від 23.06.2022 №14.0/2445 про підготовку належним чином завірених копій документів згідно переліку для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Водночас, відсутність доказів вручення позивачу означеної вимоги унеможливлює дослідження судом питання правомірності її невиконання з огляду непідтвердження відповідачем факту обізнаності позивача щодо наявності такої вимоги.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 06.07.2022 №1053-10, в якому зафіксовано порушення абзаців 2, 3 статті 11 Закону №877-V, пункту 1 частини першої статті 18 Закону №5007-VI, яке полягає в такому: на підставі наказу №1053 від 21.06.2022, направлення №557 від 21.06.2022 посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби у період з 23.06.2022 по останній день перевірки здійснено спробу вручення направлення на проведення перевірки ТОВ «Легіон 2015» за адресою вул. Сікорського, 1-А. У період з 23.06.2022 до останнього дня перевірки уповноваженою особою ТОВ «Легіон 2015» створено перешкоди для виконання ГУ Держпродспоживслужби покладених на нього функцій, шляхом недопущення посадових осіб цього органу до здійснення державного нагляду (контролю), з підстав, не передбачених законом.
Означений акт підписано уповноваженою особою позивача із запереченнями та зазначено, що заперечення будуть надані.
Позивачем подано на адресу відповідача заперечення від 15.07.2022 №545 до акта від 06.07.2022 №1053-10.
За приписами статті 10 закону №877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.
До обов'язків суб'єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) в силу положень статті 11 Закону №877-V віднесено, зокрема, допуск посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; не створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону; надання документів, зразків продукції, пояснень в обсязі, який він вважає необхідним, довідок, відомостей, матеріалів з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) - невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом (абзац 8 частини першої статті 1 Закону 877-V).
З наведених правових норм слідує імперативно встановлений обов'язок суб'єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) на допуск посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.
Враховуючи встановлені судом у ході розгляду справи обставини наявності у Департаменту промисловості та розвитку підприємництва ВО КМР (КМДА) права на звернення до ГУ Держпродспоживслужби про проведення позапланової перевірки, відповідності направлення на проведення заходу від 21.06.2022 №557 вимогам законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно створено перешкоди для виконання відповідачем покладених на нього функцій шляхом недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходу державного нагляду (контролю), з підстав, не передбачених законом.
Щодо доводів позивача про відсутність в уніфікованій формі акта серед переліку питань щодо проведення перевірки в частині сфери державного регулювання цін (тарифів) на товари та платні послуги питань щодо проведення перевірки встановлення та застосування суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі торгівельних надбавок на товари, що мають істотну соціальну значущість, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 5 Закону №877-V орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.
Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)
Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).
Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.
Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб сайті протягом п'яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.
Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.
З наведеної правової норми слідує, що виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку при здійсненні планової перевірки, оскільки положення статті 5 Закону №877-V стосуються саме планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини другої статті 5 Закону №877-V постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 року №342 затверджено, зокрема, Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).
Відповідно до пункту 3 Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 року №342, перелік питань для здійснення заходу державного нагляду (контролю) визначається органом державного нагляду (контролю) залежно від ступеня ризику шляхом проведення аналізу вимог законодавства, яких повинен дотримуватися суб'єкт господарювання у відповідній сфері, за формою згідно з додатком 1 в електронному вигляді та оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу державного нагляду (контролю).
На виконання Закону №877-V постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1064 затверджені Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих-цін Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Суд звертає увагу на те, що згідно з наказом відповідача від 21.06.2022 №1053 та направлення від 21.06.2022 № 557 відповідачем здійснювалася позапланова перевірка.
За приписами частини першої статті 6 Закону №877-V під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що для здійснення планових заходів орган державного нагляду (контролю), залежно від ступеня ризику, визначає перелік питань для здійснення планових заходів. Виключно в межах переліку питань здійснюється плановий захід державного нагляду (контролю). В свою чергу, під час здійснення позапланових заходів орган державного нагляду (контролю) здійснює позаплановий захід державного нагляду (контролю) лише з тих питань, необхідність перебірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.
Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 4 Закону №877-V при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Така форма затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 26.08.2020 №1637 «Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки за дотриманням суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.09.2020 за №893/35176.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ Держпродспоживслужби застосовано саме уніфіковану форму акта, яка затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 26.08.2020 №1637.
При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що складений відповідачем акт містив усі відомості, передбачені частиною шостою статті 7 Закону №877-V, а саме: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Відсутність в означеній уніфікованій формі акта питання щодо встановлення та застосування суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі торговельних надбавок на товари, що мають істотну соціальну значущість, на переконання суду, не є підставою для недопущення посадовою особою позивача посадових осіб відповідача до перевірки з огляду на те, що станом на період її проведення такий акт ще не був складений та підписаний відповідачем, а тому позивач не знав та не міг знати, яким саме чином будуть оформлені результати такої перевірки. Як наслідок, означена підстава недопущення позивачем ГУ Держпродспоживслужби до здійснення позапланової перевірки оцінюється судом критично.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 у справі №808/3059/17 вже наголошував, що незатвердження та неоприлюднення суб'єктом владних повноважень на своєму офіційному веб-сайті уніфікованої форми акта з переліком питань не може бути підставою для обмеження контролюючого органу у здійсненні покладених на нього законодавством повноважень.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про створення ТОВ «Легіон 2015» перешкод для виконання ГУ Держпродспоживслужби покладених на нього функцій шляхом недопущення посадових осіб цього органу необхідних для здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, що є порушенням абзацу 2, 3 ст. 11 Закону №877-V, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону №5007-VI. Як наслідок, у суду відсутні підстави для висновку про неправомірність винесення відповідачем спірного рішення про застосування до позивача штрафних санкцій.
При цьому, посилання позивача на судову практику Верховного Суду, сформовану у постановах від 16.07.2020 у справі № 810/5236/13-а, від 17.09.2020 у справі №826/10908/18, від 13.10.2020 у справі № 804/2486/16, згідно з якою порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, суд не враховує, оскільки така практика сформована у інших правовідносинах та за іншого предмета правового регулювання, а тому не є релевантною до спірних правовідносин.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України судові витрати суд залишає за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.