Справа № 592/7817/20
Провадження № 1-в/592/39/25
03 лютого 2025 року м. Суми
Ковпаківський районний суд міста Суми в особі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора прокуратури Сумської області ОСОБА_3 , заявника ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми у режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
установив:
Від засудженого ОСОБА_4 до суду надійшло клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Прокурор вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.
Захисник вважає, що є підстави для задоволення даного клопотання.
Суд, заслухавши засудженого, захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно вироку Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.07.2021 ОСОБА_4 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 307 та ч. 3 ст. 307 КК України, та суд призначив йому покарання: за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки з конфіскацією всього майна, окрім житла; за ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років з конфіскацією всього майна, окрім житла. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень суд визначив ОСОБА_4 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк п'ять років з конфіскацією всього майна, окрім житла.
Згідно ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Виходячи із вимог ст. 81 КК України, при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна не відбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК України).
З довідки про заохочення та стягнення вбачається, що в період з 2020 по 2024 роки за зберігання заборонених предметів до ОСОБА_4 адміністрацією установи було застосовано шість стягнень у виді доган та карцеру, п'ять з яких на даний час погашено.
30.12.2021 за активну участь у роботах, пов'язаних для благоустрою установи, ОСОБА_4 оголошено подяку.
З характеристики від 02.12.2024 вбачається, що ОСОБА_4 до ДУ «Сумський слідчий ізолятор» прибув 10.04.2020 та перебуває по теперішній час. За період знаходження в установі зарекомендував себе негативно, допускав порушення вимог розпорядку дня та режиму тримання. Не працевлаштований. Намагається дотримуватися правомірних взаємовідносин і виконувати передбачені законом вимоги персоналу установи, але потребує постійного контролю.
З довідки начальника ДУ «Сумський слідчий ізолятор» від 21.01.2025 вбачається, що ОСОБА_4 прибув до СІЗО 10.04.2020 і по теперішній час тримається в установі та за увесь період перебування в установі не був працевлаштований, заробітної плати та інших виплат не отримував.
Таким чином, ретельно вивчивши особу засудженого, суд дійшов висновку, що засуджений ОСОБА_4 фактично не довів свого виправлення, крім того, відповідно до ст. 81 КК України повинно враховуватися ставлення засудженого до праці, заявник же за увесь період перебування в установі не був працевлаштований, а тому суд вважає, що до нього на даний час не може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Керуючись ст. 81 КК України, п. 2 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України, суд
постановив:
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляція протягом семи днів з дня її оголошення до Сумського апеляційного суду, а засудженим в той же строк з дня отримання ним копії судового рішення, через Ковпаківський районний суд міста Суми.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1