Справа № 344/985/25
Провадження № 1-кс/344/591/25
31 січня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , представника потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 30 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12016090250000406 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 вересня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
Потерпілий ОСОБА_3 20 січня 2025 року звернувся до слідчого судді із вказаною скаргою, в обґрунтування якої посилається на те, що копію постанови він отримав 13.01.2025 та вважає її незаконною, не обґрунтованою. Закриваючи кримінальне провадження слідчий не провів жодних слідчих та процесуальних дій після скасування попередньої постанови про закриття кримінального провадження, також слідчим не виконано вказівки прокурора. Слідчий йшов на поводу ОСОБА_6 , вчиняв слідчі (розшукові) дії за вказівкою ОСОБА_6 , ігнорував покази свідків, потерпілих, проводив слідчі (розшукові) дії з порушенням вимог законодавства. Слідчий разом з ОСОБА_6 мали на меті викривити обставини справи та сприяти ОСОБА_6 в уникненні кримінальної відповідальності.
Представника потерпілого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав з підстав наведених в ній. Також додатково пояснив, що він був присутній на одному із слідчих експериментів та бачив, що слідчий ОСОБА_7 проводити його не вірно. Також слідчий ігнорує покази свідків про те, що видимість була достатньою щоб помітити велосипедиста. З матеріалами кримінального провадження він не знайомився, але знає, що слідчим нічого не зроблено після скасування попередньої постанови про закриття кримінального провадження.
Слідчий в судовому засіданні вимоги скарги заперечив, вважає, що постанова є законною, обґрунтованою та ним встановлено всі обставини події, яка відбулася в 11 вересня 2016 року. Також ним виконано всі вказівки, які були надані прокурором та зазначено слідчим суддею в ухвалі про скасування попередньої постанови про закриття кримінального провадження. Просив відмовити у задоволенні скарги.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 12016090250000406 вважаю наступне.
Ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення.
При цьому чинний КПК України не встановлює вичерпного переліку дій, які є обов'язковими до вчення слідчим при здійсненні досудового розслідування за повідомленням про кримінальне правопорушення.
Під час досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об'єм перевірочних дій, достатніх, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення.
В судовому засіданні встановлено, що постановою слідчого - заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 30 грудня 2024 року закрито кримінальне провадження № 12016090250000406 від 11.09.2016 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, мотивами прийняття такої послужило те, що на момент ДТП швидкість руху автомобіля марки «Volkswagen Transporter» під керуванням водія ОСОБА_6 становила приблизно 80-90 км./год., що не перевищувала максимально-допустиму для даної ділянки дороги, останній керував транспортним засобом у тверезому стані, перед початком маневру обгону, зміною напрямку руху і виїздом на смугу зустрічного руху не мав можливості завчасно виявити велосипедиста, а з моменту виникнення небезпеки для руху - не мав технічної можливості уникнути наїзду на велосипедиста,а тому в його діях відсутня об'єктивна сторона кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У своїй скарзі потерпілий також зазначає, що підставою для скасування постанови є те, що слідчим не виконано вказівки, які надавались прокурором, а також не враховано викладене в ухвалах слідчих суддів.
Як зазначено слідчим в судовому засіданні та підтверджується матеріалами кримінального провадження, вказівки прокурора слідчим виконано, а саме:
проведено слідчий експеримент під час якого враховано та використано висновки експертів щодо фактичного місця наїзду автомобіля на велосипедиста (т.3 а.с.104). Під час цього експерименту отримано вихідні дані щодо об'єктивної видимості потерпілого на проїзній частині дороги, які не суперечили вихідним даним, що були отриманні під час проведення попередніх двох слідчих експериментів із свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (у всіх трьох випадках видимість пішохода із робочого місця водія автомобіля була однаковою - 47,2 м або за 2 секунди до наїзду);
проведено одночасний допит свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (т.3 а.с.200). Провести одночасний допит із свідком ОСОБА_9 неможливо, оскільки остання заявила, що брати участь у проведенні слідчих дій не може, так як тяжко хворіє (перенесла інсульт) і не виходить за межі власного будинку (т.3 а.с.202);
за клопотанням потерпілих (т.3 а.с.2) у кримінальному провадженні призначено та проведено судово-психіатричні експертизи ОСОБА_10 - висновок експерта № 187 (т.3 а.с.92) та ОСОБА_3 - висновок експерта № 188 (т.3 а.с.95).
В ухвалах слідчих суддів від 25.01.2018 (т.2 а.с.78) та від 14.03.2024 (т.3 а.с.145) про скасування постанов слідчого про закриття кримінального провадження не зазначено які саме слідчі чи процесуальні дії у кримінальному провадженні не виконано або які саме порушення допущено слідчими під час розслідування кримінального провадження, а також не вказано які саме слідчі чи процесуальні дії необхідно додатково провести. Натомість в ухвалах суду вказується на те, що в постанові про закриття кримінального провадження не в повній мірі обґрунтовано мотиви прийняття такої постанови, не наведено достатніх обставин за яких слід дійти висновку про наявність достатніх підстав для закриття провадження.
Також потерпілий в скарзі зазначає, що постанову слід скасувати, оскільки слідчий експеримент проведено в іншому місці, скасовано арешт на автомобіль, експертизи проведені по сфабрикованих даних.
Але такі твердження потерпілого є не зовсім вірними з огляду на матеріали кримінального провадження.
Слідчі експерименти на місці події проводились 4-ри рази, при цьому в 3-х випадках відтворювались обставини ДТП та встановлювалась об'єктивна видимість велосипедиста на проїзній частині дороги із робочого місця водія автомобіля і у всіх трьох випадках вона була однаковою (за 2 секунди до наїзду або на відстані 47,2 м), а одного разу слідчий експеримент не проводився через неналежні погодні умови.
Після проведення слідчого експерименту 10.09.2017 та 11.09.2018, потерпілі не мали жодних клопотань та зауважень і це відображено у самому протоколі (т.2 а.с.30) та (т.2 а.с.143).
Окрім того, 10.09.2023 було проведено ще один слідчий експеримент із врахуванням висновків комплексної комісійної судово-медичної, автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи від 31.05.2021. У кожному з цих експериментів була встановлена одна і та сама видимість велосипеда на проїзній частині. Це є свідченням того, що усі експерименти проведені об'єктивно, за однакових умов. Тільки після проведення слідчого експерименту 10.09.2023, а саме уже під час складання протоколу, потерпілі почали заявляти, що він проведений не в тому місці, хоча у час, коли він проводився, таких зауважень не було. Що підтвердив і адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні, який дослівно зазначив «я бачив, що слідчий не так ставить фішки, не в тому місці, але нічого не горив йому».
Ділянка автодороги, де проводились усі слідчі експерименти є прямою протяжністю більше 1,5 км і дорожні умови на ній є ідентичними, тому похибка у повздовжньому напрямку не впиває на настання видимості велосипедиста, адже у всіх трьох випадках дана видимість була однаковою - 47,2 м. Поряд з цим, на експериментах було встановлено, що за умови, якби велосипедист рухався з увімкненою спереду фарою, що від нього вимагають Правила дорожнього руху, то його видимість для водія автомобіля наступала б на відстані 196 м.
Щодо скасування арешту з автомобіля, то рішення про скасування арешту на автомобіль ухвалив слідчий суддя після 2-х років зберігання автомобіля на спецмайданчику і тільки після того, як з даним автомобілем проведено усі необхідні автотехнічні дослідження. У скарзі потерпілий вказує, що нібито наявність автомобіля у своєму первинному стані надало б можливість експертам зробити більш точні висновки, проте потерпілим не зазначено, які саме більш точні могли бути ці висновки і жодний із експертів, який проводив дослідження, жодного разу не заявляв про необхідність повторного огляду автомобіля, тим більше що така можливість зберігалась як мінімум протягом 2 років.
Вихідні дані для проведення інженерно-транспортної експертизи обставин ДТП отримуються під час проведення слідчих дій (огляд місця події, допити свідків, слідчий експеримент та ін.), а також з врахуванням висновків інших експертних досліджень (судово-медичних, медико-криміналістичних, трасологічних та ін.). Слід зауважити, що слідчі експерименти завжди проводились завжди за участі потерпілих і їх представника, а також за участі свідків та понятих. Доказів того, що експертизи були сфабриковані потерпілим не надано.
Крім того, експертні дослідження різними експертними установами і різними експертами, з постановкою питань, які надавала потерпіла сторона, проте кожний висновок експерта вказує на те, що ДТП трапилось з вини велосипедиста, який рухався у темну пору доби без встановленої фари, що прямо передбачено Правилами дорожнього руху України. Усі експерти приходили до висновку, що в даній ДТП є вина велосипедиста. За клопотання потерпілих слідчим призначалась експертиза для встановлення швидкості руху автомобіля, проте експертом надана відповідь про відсутність методик проведення такого роду досліджень, як з урахуванням механічних пошкоджень на автомобілі, так і з урахуванням заподіяних тілесних ушкоджень. Тому не можна сказати, що слідчим не вживалось заходів до встановлення істини чи він є упередженим.
Таким чином у ході досудового розслідування було встановлено, що водій велосипеда зобов'язаний був у темну пору доби і в умовах недостатньої видимості рухатись із ввімкненим ліхтарем (фарою), що й стало основною причиною даної ДТП і саме ця обставина надала б можливість водію ОСОБА_6 завчасно виявити рух велосипеда в межах зустрічної смуги руху та відмовитись від виконання маневру обгону попутного автомобіля.
Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проводилось більше 8 років і за весь цей час слідство провело усі необхідні слідчі дії, а постанова слідчого про закриття кримінального провадження є обґрунтованою, у ній наведені зібрані за цей час докази, описані слідчі дії, які проводились, отримані від них результати, проведено їх юридичний аналіз і вказано на основі чого слідчий прийшов до переконання про прийняття саме такого процесуального рішення.
Слідчий суддя погоджується із висновком слідчого про закриття кримінального провадження, оскільки слідчим проведено всі необхідні слідчі та процесуальні дії.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається зокрема з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Оскаржувана постанова повністю відповідає вимогам ст.110 КПК України, а тому не підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Керуючись ст.ст. 110, 303, 306, 307, 309, 395 КПК України, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 30 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12016090250000406 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 вересня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Відповідно до частини 2 статті 376 КПК України повний текст ухвали суду складено та оголошено 03 лютого 2025 року о 14 год. 00 хв.