Справа № 344/94/25
Провадження № 3/344/32/25
27 січня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Руденко Д.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , т.в.о. директора ДП «ІВАНО-ФРАНКІВСЬК-ПРОПАН», за ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 вчинив порушення вимог законодавства про працю, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_1 , будучи т.в.о. директора ДП «ІВАНО-ФРАНКІВСЬК-ПРОПАН» вчинив порушення вимог законодавства про працю, а саме: ч.2 ст.7 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (ЗУ № 2136), у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
Так, 03.10.2024 року тимчасово виконуючим обов'язки директора ДП «ІВАНО-ФРАНКІВСЬК-ПРОПАН» юрисконсульту ОСОБА_2 на номер телефону через месенджер «Viber» та на електронну пошту надіслано наказ від 03.10.2024 року № 03/10-к «Про скорочення посад по ДП «ІВАНО-ФРАНКІВСЬК-ПРОПАН» та попередження про заплановане звільнення з займаної посади. Проте, даний спосіб електронної комунікації не було погоджено з ОСОБА_2 .
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.41 КУпАП.
Окрім того, ОСОБА_1 , будучи т.в.о. директора ДП «ІВАНО-ФРАНКІВСЬК-ПРОПАН» вчинив порушення вимог законодавства про працю, а саме: ч.1 ст.10 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (ЗУ № 2136), заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором; ч. 1 ст.116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Так, згідно представленого ДП «ІВАНО-ФРАНКІВСЬК-ПРОПАН» наказу «Про припинення трудового договору (контракту)» №2-к від 03.12.2024 року, ОСОБА_2 звільнено з посади юрисконсульта з 03.12.2024 року. Проте, повний розрахунок з ОСОБА_2 у ДП «ІВАНО-ФРАНКІВСЬК-ПРОПАН» проведено 04.12.2024 року.
Відповідно до ч.1 ст. 117 Кодексу законів про працю України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Так, ОСОБА_2 звільнено з посади юрисконсульта з 03.12.2024 року, а повний розрахунок з ним проведено 04.12.2024 року, однак, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку ОСОБА_2 не нараховано та не виплачено.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.41 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчинених правопорушеннях не визнав.
Роз'яснивши ОСОБА_1 вимоги ст.268 КУпАП, заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст. 41 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провину ОСОБА_1 доведено зібраними по справі доказами, зокрема даними з протоколів про адміністративні правопорушення № ПЗ/ІФ/15816/004/П/ПТ від 04.12.2024 року та № ПЗ/ІФ/15816/004/П/ПТ від 16.12.2024 року, копією акта складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці № ПЗ/ІФ/15816/004 від 04.12.2024 року, копією наказу про припинення трудового договору з ОСОБА_2 від 03.12.2024 року, копією акта надсилання повідомлень для ознайомлення наказу про скорочення посад та попередження через застосунок Viber та електронну пошту, копією акта складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці № ПЗ/ІФ/16247/004 від 16.12.2024 року, копією платіжної інструкції № 10 від 03.12.2024 року та № 12 від 04.12.2024 року, іншими матеріалами провадження.
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За таких обставин, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративних правопорушень в діях особи, щодо якої складено протоколи, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.41 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, з врахуванням вимог ст. 36 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 9, 33, 41, 221, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.41 КУпАП та накласти адміністративне стягнення:
- за ч.1 ст.41 КУпАП - штраф в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень;
- за ч.1 ст.41 КУпАП - штраф в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
На підставі ст.36 КУпАП призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний строк, з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Дмитро РУДЕНКО