ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.02.2025Справа № 910/14560/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №910/14560/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення грошових коштів
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Позивач вважає, що внаслідок виплати страхового відшкодування власнику транспортного засобу (страхувальнику) за договором добровільного страхування наземного транспорту, він отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду (винуватця), цивільно-правова відповідальність якого була застрахована відповідачем.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. Між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», як страховиком, та ОСОБА_1 , як страхувальником, був укладений договір №577/24-Т/К/02 від 16.02.2024 добровільного страхування наземного транспорту (далі договір) предметом якого передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування - транспортним засобом Zeekr 001 B5, державний номер НОМЕР_1 , 2023 року випуску. Строк дії договору встановлено з 16.02.2024 по 15.02.2025.
2.2. 23.08.2024 о 13:30 у м. Києві, на перехресті вул. Авіаконструкторська, 4/6 - вул. Депутатська, 4/6 відбулась ДТП за участю транспортних засобів Ford Fusion, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та Zeekr 001 B5, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , що підтверджується відповіддю від Національної поліції України (ідентифікатор картки ДТП 3024242523975139).
2.3. Страхувальник ОСОБА_1 за договором №577/24-Т/К/02 від 16.02.2024 добровільного страхування наземного транспорту звернувся до позивача із заявою від 23.08.2024 про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування (номер справи №006.01532624).
2.4 Відповідно до розрахунку від 27.08.2024 страхового відшкодування та рахунку №VSG0000303 від 24.08.2024 ТОВ «Синергія Сервіс Груп» вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Zeekr 001 B5, державний номер НОМЕР_1 , складає 37 607, 58 грн.
2.5. Позивач склав страховий акт №006.01532624-1 від 27.08.2024, згідно з яким пошкодження транспортного засобу Zeekr 001 B5, державний номер НОМЕР_1 , визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в загальному розмірі 37 607, 58 грн.
2.6. На підставі складеного страхового акту №006.01532624-1 від 27.08.2024 позивач ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» сплатив суму страхового відшкодування в загальному розмірі 37 607, 58 грн згідно із заявою страхувальника на СТО (ТОВ «Синергія Сервіс Груп»), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 27.08.2024 №40995460.
2.7. Постановою Судді Святошинського районного суду від 04.11.2024 у справі №759/18042/24 визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу (доступ до тексту судового рішення в ЄДРСРС 122935374 забезпечено та використано лише, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру).
2.8. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Ford Fusion, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ «СК «Еталон» згідно з полісом серії ЕР-219108693, ліміт за шкоду майну - 160 000, 00 грн, франшиза - 00,00 грн.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 37 607, 58 грн.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 528, 625, 993, 1188 Цивільного кодексу України, стаття 20 Господарського кодексу України, стаття 27 Закону України «Про страхування», статті 6, 22, 29, 35, 36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині невиконання покладеного на нього обов'язку щодо відшкодування шкоди, яка була заподіяна в результаті ДТП майну третьої особи.
3.4. Прохальна частина позовної заяви містить клопотання позивача про витребування із Святошинського районного суду міста Києва постанови суду від 04.11.2024 у справі №759/18042/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 .
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач відзиву на позов не надав.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.
5.2. Відповідно до повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвалу суду про відкриття провадження у справі відповідач отримав 02.12.2024 о 14 год. 07 хв. Дата отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС сторони 02.12.2024 14 год. 15 хв. Отже, у строк до 17.12.2024 включно відповідач мав подати до суду відзив на позовну заяву/клопотання про продовження строку на подання відзиву.
5.3. Суд зазначає, що станом на день прийняття рішення судом, ні відзив, ні відповідне клопотання від відповідача до суду не надходили.
5.4. Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
5.5. Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
5.6. За наведених обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
5.7. Розглянувши клопотання позивача про витребування документів суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону. З метою отримання повного тексу постанови суду, якою притягнуто до адміністративної відповідальності Савчук І.В., суд здійснив запит до ЄРСР та отримав повний текст постанови суду, електронний примірник якої долучено до матеріалів справи.
6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи набув позивач прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування та в якому розмірі?
6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердні відповіді на ключові питання, а відповідач негативні.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАБУТТЯ ПОЗИВАЧЕМ ПРАВ КРЕДИТОРА ТА РОЗМІР СТРАХОВОГО ВІДШКОДУВАННЯ.
7.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення страховиком суми, що виплачена ним як страхове відшкодування на підставі договору добровільного страхування потерпілому та обставин переходу до страховика у порядку суброгації права вимоги потерпілої сторони (страхувальника) у деліктному зобов'язанні до особи, відповідальної за шкоду та визначення такою особою відповідача.
7.2. Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
7.3. Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
7.4. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
7.5. Вина ОСОБА_2 встановлена в судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки Ford Fusion, державний номер НОМЕР_2 , відшкодовується винною особою, яка на законних підставах володіла вказаним транспортним засобом, оскільки зворотного суду не доведено.
7.6. Доказів наявності вини інших осіб в ДТП, що відбулася 23.08.2024, суду не надано.
7.7. Таким чином, до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
7.8. Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
7.9. Зокрема, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не установлено актами цивільного законодавства.
7.10. Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
7.11. Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України "Про страхування").
7.12. Положеннями статті 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
7.13. За змістом статті 980 Цивільного кодексу України, статті 4 Закону України "Про страхування" залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.
7.14. У свою чергу, за вольовою ознакою згідно з положеннями статті 999 Цивільного кодексу України і статей 6, 7 Закону України "Про страхування" страхування може бути добровільним і обов'язковим, тому кожен вид страхування має свої особливості правового регулювання.
7.15. До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
7.16. Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).
7.17. За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
7.18. Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується із відповідним обов'язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
7.19. Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
7.20. До таких випадків, зокрема, відноситься виплата страховиком за договором добровільного страхування страхового відшкодування страхувальнику (потерпілому), внаслідок чого до такого страховика переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток, зокрема, й до страхувальника за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
7.21. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №910/2603/17 висловила правову позицію, згідно з якою перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов'язанні до страховика в порядку статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" є суброгацією.
7.22. При цьому, помилковим є ототожнення права вимоги, визначеного статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України, із правом вимоги (регресу), визначеного статтею 1191 Цивільного кодексу України, оскільки наведені норми регулюють різні за змістом правовідносини - суброгацію у страхових відносинах та регрес.
7.23. Так, на відміну від суброгації у страхових відносинах, де, як вже зазначено вище, право вимоги переходить від потерпілого (страхувальника) до страховика, а деліктне зобов'язання продовжує існувати, при регресі основне (деліктне) зобов'язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов'язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов'язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи.
7.24. Це виходить із змісту статей 559 та 1191 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
7.25. Зважаючи на зміст наведених норм Цивільного кодексу України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов'язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов'язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов'язання шляхом виконання обов'язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов'язанні третьою особою (Постанова КГС ВС від 19.09.2024 у справі № 910/10606/23).
7.26. У цілому, як за змістом статті 1191 так і за змістом статті 993 Цивільного кодексу України і статті 27 Закону України "Про страхування", йдеться про виконання обов'язку боржника перед потерпілим третьою особою. Водночас ці норми встановлюють різний порядок виникнення прав вимоги до винної особи у деліктному зобов'язанні. Так, при суброгації, яка регулюється статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування» у страхових відносинах деліктне зобов'язання продовжує існувати та відбувається лише заміна кредитора - право вимоги переходить від потерпілої особи до страховика, а при регресі, який регулюється статтею 1191 ЦК України, право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання такою особою обов'язку боржника та, відповідно, припинення основного (деліктного) зобов'язання і виникнення нового (регресного) зобов'язання.
7.27. У спірних (страхових) відносинах застосуванню підлягають норми статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому - суброгацію.
7.28. Отже, страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого заподіювач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
7.29. При цьому, у постанові від 02.04.2018 у справі № 910/32720/15 Верховний Суд зазначив, що вказівка "у межах витрат", означає, що загальна сума вимоги, яка заявлена страховиком, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, не може перевищувати суму, яка ним реально сплачена.
7.30. Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, установленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
7.31. Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем ПрАТ «СК «Еталон» з власником автомобіля Ford Fusion, державний номер НОМЕР_2 , полісу страхування цивільно-правової відповідальності серії АР №001278450, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.
7.32. Зважаючи на положення статті 993 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" суд дійшов висновку що позивач набув прав кредитора та має право на відшкодування страхової виплати в порядку суброгації.
7.33. Надаючи оцінку розміру страхового відшкодування 37 607, 58 грн суд зазначає наступне.
7.34. З матеріалів справи вбачається, що визначаючи розмір страхового відшкодування, позивач, в тому числі, керувався рахунком станції технічного обслуговування на суму 37 607, 58 грн з яких 292, 50 грн колесо з/в; 8 280, 00 грн диск колеса зад лівий-фарбування; 936, 00 грн розвал-сходження перевірка; 585, 00 грн підбір фарби; 702, 00 грн двері пер.ліві з/в; 1053,00 грн двері пер.ліві р/з; 2 925, 00 грн двері пер.ліві фарбування; 702, 00 грн боковина ліва р/з; 2 223, 00 грн боковина ліва ремонт; 3 510, 00 грн боковина ліва фарбування; 877, 50 грн бампер задній з/в; 1 053, 00 грн бампер задній р/з; 2 925, 00 грн бампер задній фарбування; 1 755, 00 грн полірування деталей після фарбування; 585, 00 грн мийка автомобіля після ремонту; 9 203, 58 грн вартість комплекту лакофарбових матеріалів.
7.35. Відповідно до акту від 23.08.2024 огляду транспортного засобу (дефектна відомість) складеного ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виявлено чотири пошкодження: бампер задній пошкоджено пфп (потребує ремонту та фарбування); боковина ліва пошкоджено пфп (потребує ремонту та фарбування); двері задні ліві пошкоджено пфп (потребує ремонту та фарбування) та дист колісний задній лівий (без зазначення необхідності проведення ремонту/фарбування тощо).
7.36 Таким чином, список робіт станції технічного обслуговування повністю не відповідає виявленим страховиком в дефектному акті пошкодженням, а саме: відомості про роботи колесо з/в, диск колеса зад.лівий-фарбування, розвал-сходження перевірка, двері пер.ліві з/в, двері пер.ліві р/з та двері пер.ліві фарбування - відсутні в дефектному акті.
7.37. Отже, виплачене страхове відшкодування підлягає зменшенню на суму вказаних робіт з огляду на їх необґрунтованість, відсутність в дефектному акті та як наслідок відсутність причинно-наслідкового зв'язку з ДТП.
7.38. З огляду на те, що полісом серії АР №001278450 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 160 000,00 грн і франшизу в сумі 00,00 грн, суд дійшов висновку що з відповідача підлягає стягненню 23 419,08 грн страхового відшкодування з розрахунку 37 607, 58 грн - 292,50 грн - 8 280, 00 грн - 936, 00 грн - 702,00 грн - 1 053, 00 грн - 2 925, 00 грн. У задоволенні решти вимог про стягнення 14 188,50 грн суд відмовляє.
7.39. Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму страхового відшкодування.
7.40. Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 23 419,08 грн.
8. СУДОВІ ВИТРАТИ.
8.1. Відповідно до п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
8.2. Водночас п. 35.1. ст. 35 наведеного вище закону передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний (1) у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна (2) у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
8.3. Отже, приписи статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є чіткими, однозначними та передбачають умовою для отримання страхового відшкодування подання потерпілим чи іншою особою саме страховику (а не суду) та саме заяви про страхове відшкодування (а не позовної заяви), до якої законодавцем встановлено чіткі вимоги (відмінні від вимог до позовної заяви).
8.4. Отже, за відсутності звернення позивача до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, останнього фактично позбавлено права виконати грошове зобов'язання в добровільному порядку, у випадку чого взагалі відпала б необхідність звернення до суду з даним позовом.
8.5. Пред'явлення позовну до суду зумовлено виключно волевиявленням самого позивача, обравши такий спосіб захисту свого права спираючись на сталу судову практику Верховного Суду, водночас алгоритм встановлений Законом в частини обов'язковості подання відповідної заяви про виплату страхового відшкодування та її розгляд страховиком за полісом-договором не можна вважати досудовим врегулюванням спору.
8.6. Зобов'язання із заподіяння шкоди (інколи їх називають зобов'язаннями із правопорушення або деліктними зобов'язаннями) - найпоширеніший вид недоговірних зобов'язань. Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України вони виникають внаслідок неправомірного порушення особистих немайнових, а також майнових прав фізичної або юридичної особи та спрямовані на забезпечення найбільш повного поновлення порушених прав за рахунок заподіювана шкоди або інших осіб, на яких законом покладено обов'язок відшкодування шкоди.
8.7. Деліктна відповідальність є не договірною відповідальністю. Вона настає у разі протиправного завдання шкоди будь-кому, коли правопорушник не перебуває в договірних відносинах із потерпілим. Варто зазначити, що деліктна відповідальність за завдану шкоду має на меті не тільки поновити майновий стан потерпілого, а й покарати правопорушника.
8.8. Відшкодування шкоди відбувається, зокрема, на підставі імперативних цивільно-правових норм, дію яких неможливо змінити за згодою сторін (тоді як умови договірної відповідальності можуть установлюватись договором);
8.9. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
8.10. Інший підхід нівелював би значення, цілі і мету Закону та порядок ним встановлений.
8.11. Надання особою, яка має право отримання страхового відшкодування (потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування) страховику заяви на отримання (виплати) на підставі Закону і страхових полісів не є ані досудовим вирішенням спору, ані претензією ані вимогою до заподіювача шкоди, а є інформуванням страховика про зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та про відомості щодо особи і порядку прийняття відшкодування (на рахунок потерпілої особи, іншої особи, яка має право на отримання відшкодування, чи на рахунок третіх осіб як-то банк, автосервіс тощо).
8.12. За іншого підходу страховик позбавляється можливості виконати приписи закону здійснити страхове відшкодування в установленому порядку та уникнути необхідності сплати судового збору за подання позову до суду.
8.13. Судом встановлено, що з урахуванням приписів статті 36 наведеного вище закону, звернення позивача з даним позовом до суду є передчасним, адже матеріали справи не містять доказів настання обставин, з якими законодавство України, що регулює спірні правовідносини, надає можливість для висновку про існування порушених прав позивача, а відповідачем не було порушено (прострочено) виконання своїх зобов'язань з оплати страхового відшкодування.
8.14. Частиною 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
8.15. Отже фактично спір у справі № 910/14560/24 не існував і ініційований позивачем за хибного уявлення про виконання вимог Закону.
8.16. За наведених обставин, витрати позивача по сплаті судового збору суд залишає за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03067, місто Київ, вул. Гарматна, будинок 8, приміщення 6, код ЄДРПОУ 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 154, код ЄДРПОУ 33908322) 23 419,08 грн страхового відшкодування.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 03.02.2025.
Суддя Ігор Курдельчук