ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.02.2025Справа № 910/13366/24
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГО" (01054, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 33) до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." (04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда , будинок 4, корпус 6А) про стягнення 127400,00 грн,
без повідомлення (виклику) сторін,
30.10.2024 в системі «Електронний суд» представником Акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГО" сформовано позовну заяву до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." про стягнення 127400,00 грн та 31.10.2024 була передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 суд ухвалив залишити позовну заяву Акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГО" - без руху.
Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 04.11.2024, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Крім того, примірник даної ухвали надіслано на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України, витребувано інформацію щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для приєднання до матеріалів справи.
22.11.2024 від МТСБУ надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.
Ухвалою суду від 26.12.2024 залишено позовну заяву без руху та надано строк на усунення її недоліків протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.
31.12.2024 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2025 продовжено розгляд справи № 910/13366/24.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024, відповідача було попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Частиною п'ятою ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Нормами частини четвертої статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 11.11.2024 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0610207000542) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у Єдиному держаному реєстрі.
Відповідно до рішення Київради № 5419/5460 від 08.09.2022 року перейменовано проспект Героїв Сталінграда на вулицю Володимира Івасюка.
Згідно інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет вбачається, що відправлення за номером 0610207000542 була повернута до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19.
Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 11.11.2024 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
01.10.2017 між Акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГО" (страховик) та Підприємством з Іноземними Інвестиціями «Тойота-Україна» (страхувальник) укладено Генеральний договір страхування №258800000.17 (надалі - Договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що дія цілей цього Договору під терміном «Бордеро» Сторони домовились розуміти документ, що підтверджує фактичний перелік ТЗ, переданих на страхування за цим Договором протягом відповідного місяця, із зазначенням зокрема, але не виключно, даних, що ідентифікують ТЗ (марка, модель, № кузову, рік випуску, орендар комісіонер (за наявності), та ін.). даних щодо страхової суми ТЗ, номера схеми страхування, за якою страхується ТЗ, страхового тарифу, розміру страхових премій тощо. Зразок Бордеро, шо оформлюється в рамках цього Договору. погоджений Сторонами в податку №3 до цього Договору.
Відповідно до положень Бордеро №52 за період (01.02.2022-28.02.2022) до Генерального договору страхування №258800000.17 передбачено, що у період з 04.02.2022 по 03.03.2022 був застрахований автомобіль Lexus NX, 2021 року, державний номер НОМЕР_1 .
09 лютого 2022р. на а/д Р-19-Фастів - Митниця - Обухів - Ржищів, сталася ДТП за участю автомобіля Lexus NX, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Мерседес», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Обухівського районного суду Київської області від 04.03.2022 у справі №372/694/22, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Окрім того з відповіді від НПУ, яку долучено до позовної заяви у вищезгаданій ДТП за участю автомобіля «Мерседес», державний номер НОМЕР_2 було пошкоджено наступні транспортні засоби: Lexus NX, державний номер НОМЕР_3 , Mercedes GLC 220D, державний номер НОМЕР_4 , Lexus NX, державний номер НОМЕР_5 , Lexus NX, державний номер НОМЕР_1 , Lexus NX, державний номер НОМЕР_6 , BMW X3 державний номер НОМЕР_7 , Lexus NX, державний номер НОМЕР_8 .
Згідно з Ремонтної калькуляції № 4668557 від 16.01.2023 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Лексус», державний номер НОМЕР_1 становить 222791,64 грн.
Відповідно до рахунку СТО № СР00-000877 від 16.01.2023 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Лексус», державний номер НОМЕР_1 складає 222 129,68 грн. з ПДВ.
18.01.2023 позивачем складено страховий акт № 5427213, згідно якого виплата страхового відшкодування складає 221429,68 грн.
Відповідно до зазначеного вище рахунку та страхового акту позивачем на рахунок СТО перераховано кошти у загальній сумі 221 429,68 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції № 1951 від 26.01.2023 року.
Так як позивач 07.02.2023 звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування за Полісом АР/5089555, однак відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування, позивач просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування за Полісом АР/5089555 у розмірі 221429,68грн.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 221 429,68 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «Мерседес» державний номер НОМЕР_2 , водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло завдання шкоди власнику автомобіля Лексус», державний номер НОМЕР_1 , знаходився під керуванням ОСОБА_2 .
Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем «Мерседес» державний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку.
Згідно з інформацією з єдиної централізованої бази даних, наданою Моторним (транспортним) страховим бюро України, станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Мерседес» державний номер НОМЕР_2 , була застрахована у відповідача відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/5089555 зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 130000,00 грн., франшизи - 2600,00 грн.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до рахунку СТО № СР00-000877 від 16.01.2023 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Лексус», державний номер НОМЕР_1 складає 214303,45 грн без ПДВ та 222 129,68 грн. з ПДВ.
При цьому, суд враховує, що страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Водночас, відповідно до п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.
Винятками стосовно використання зазначених вимог є: а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний); б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм'ятин без пофарбування складової частини); в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ; г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики; ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 2 до цієї Методики.
З матеріалів справи вбачається, що автомобіль «Лексус», державний номер НОМЕР_1 є 2021 року випуску, тобто строк експлуатації вказаного транспортного засобу не перевищує 7 років.
Відтак, враховуючи, що належних та допустимих доказів існування обставин, зазначених у п.7.39 Методики, матеріали справи не містять, значення коефіцієнта фізичного зносу в даному випадку приймається судом таким, що дорівнює 0.
За приписами п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Отже, з урахуванням визначених полісом № АР/5089555 страхових сум та франшизи, розміру шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, а також вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, у відповідача виник обов'язок по спірному страховому випадку відшкодувати позивачу витрати у розмірі 127 400,00 грн (у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі (130000,00 грн - 2600,00 грн).
З метою отримання страхового відшкодування позивач на підставі ст.ст. 11, 509, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернувся до відповідача з преиензією на виплату страхового відшкодування вих. № 4668557 від 07.02.2023, в якій просив відшкодувати сплачену позивачем страхову виплату в розмірі 221429,68 грн на рахунок позивача за вказаними у даній преиензії реквізитами.
У п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів прийняття відповідачем вмотивованого рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування, суд дійшов висновку про настання у відповідача зобов'язання перед позивачем у розмірі 127 400,00 грн. що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовної вимоги Акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГО" та наявність правових підстав для стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." страхового відшкодування у розмірі 127400,00 грн.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При прийнятті даного рішення суд також звертає увагу, що відповідач обставин свого прострочення у відносинах з позивачем не спростував, доказів оплати боргу не подав.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." (04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда , будинок 4, корпус 6А, код ЄДРПОУ 32404600) на користь Акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГО" (01054, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 33, код ЄДРПОУ 16285602) 127 400 (сто двадцять сім тисяч чотириста) грн. 00 коп. - страхового відшкодування та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. - судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 03.02.2025
Суддя Владислав ДЕМИДОВ