Єдиний унікальний номер 205/12805/24
1-в/205/43/25
29 січня 2025 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
представника установи виконання покарань - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_5 про приведення вироку у відповідність до чинного законодавства, та декриміналізації вчиненого ним діяння.
До Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання засудженого ОСОБА_5 про приведення вироку у відповідність в зв'язку з набуттям чинності Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024 року та декриміналізації вчиненого ним діяння.
Засуджений ОСОБА_5 подав на адресу суду заяву, в якій просив розглядати подання про приведення вироку у відповідність без його участі.
Суд, вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали особової справи засудженого, вислухавши думку прокурора та представника установи виконання покарань, які не заперечували проти задоволення клопотання, приходить до наступних висновків.
Встановлено, що засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання в ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» за вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 24.01.2023 року, яким він засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до п'яти років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Андрушівського районного суду від 26.12.2018 року, та остаточно призначено покарання у вигляді 5 (п'яти) років 1 місяця позбавлення волі.
Так, за вказаним вироком, ОСОБА_5 , визнано винуватим в тому, що він 06.04.2022 року, таємно викрав майно потерпілого, на загальну суму 1264,00 гривні.
Крім того, вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 26.12.2018 року, ОСОБА_5 визнано винним за ч.2 ст.185 КК України та призначено йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 21.11.2017 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки і шість місяців.
Так, за вказаним вироком, ОСОБА_5 , визнано винуватим в тому, що він:
-24.03.2018 року, викрав гроші у сумі 1200 гривень.
-22.10.2018 року, викрав майно ТОВ «Андрушівський завод органічних рідин» на загальну суму 1450 грн.
Крім того, вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 21.11.2017 року, ОСОБА_5 , визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначено покарання - три роки позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного йому покарання з випробуванням встановивши при цьому іспитовий строк на 2 (два) роки.
Так, за вказаним вироком, ОСОБА_5 , визнано винуватим в тому, що він:
-13 вересня 2017 року близько 03.00 години, викрав майно належне потерпілій ОСОБА_6 на суму 730 гривень.
-13 вересня 2017 року близько 03.10 години, викрав майно належне потерпілій ОСОБА_7 на суму 290 гривень.
На час, до якого відносяться діяння, за вчинення яких засуджено ОСОБА_5 , положення ч. 1 ст. 51 КУпАП діяли в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
З 09.08.2024 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024 (далі - Закон № 3886-ІХ).
Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції, якою збільшено розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який застосовується для визначення кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення.
При цьому, суд враховуючи правовий висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суд, який мітиться у Постанові від 07.10.2024 року у справ № 278/1566/21, виходить з того, що Закон № 3886-ІХ є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2017 року в сумі 800 грн. Таким чином, відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК, у 2017 році становила 800 грн.
Разом з цим, вартість майна, у викрадені якого визнано винуватим ОСОБА_5 , згідно з вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 21.11.2017 року, становить 730 грн та 290 грн, а відтак за кожним вказаним епізодом окремо не перевищує суму двох неоподаткованих мінімумів доході громадян, встановленої на день вчинення засудженим інкримінованого йому діяння.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2018 року в сумі 1762 грн. Таким чином, відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК, у 2018 році становила 1762 грн.
Вартість майна, у викрадені якого визнано винуватим ОСОБА_5 , згідно з вироком Андрушівського районного суду від 26.12.2018 року, становить 1200 грн та 1450 грн, а відтак за кожним вказаним епізодом окремо не перевищує суму двох неоподаткованих мінімумів доході громадян, встановленої на день вчинення засудженим інкримінованого йому діяння.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2022 року в сумі 2481 грн. Таким чином, відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК, у 2022 році становила 2481 грн.
Вартість майна, у викрадені якого визнано винуватим ОСОБА_5 , згідно з вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 24.01.2023 року, становить 1264,00 грн., а відтак не перевищує суму двох неоподаткованих мінімумів доході громадян, встановленої на день вчинення засудженим інкримінованого йому діяння.
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Отже, має місце декриміналізація діянь, які полягають у крадіжці майна або заволодінні майном шляхом обману або зловживанні довірою (шахрайство), вартість яких на момент вчинення не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а відтак суд доходить висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діянь, за вчинення яких було засуджено ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Згідно вимог ст. 534 КПК України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.
З огляду на імперативність вимог ч. 2 ст. 74 КК України, суд приходить до висновку, що ухвала в частині звільнення засудженого від покарання підлягає негайному виконанню з моменту її постановлення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74 КК України, ст. ст. 2, 110, 537-539, 372 КПК України, суд, -
Клопотання засудженого ОСОБА_5 - задовольнити.
Негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання у вигляді п'яти років 1 місяця позбавлення волі, призначеного йому вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 24.01.2023 року, у зв'язку з усуненням законом караності діяння.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання у вигляді три роки шість місяців позбавлення волі, призначеного йому вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 26.12.2018 року, у зв'язку з усуненням законом караності діяння.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання у вигляді три роки позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, призначеного йому вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 21.11.2017 року, у зв'язку з усуненням законом караності діяння.
Ухвала в частині звільнення засудженого ОСОБА_5 , від покарання підлягає негайному виконанню адміністрацією установи виконання покарань.
Копію ухвали невідкладно направити адміністрації Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89) для ознайомлення засудженого та негайного виконання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її постановлення шляхом подання апеляційної скарги до судової палати по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя: ОСОБА_8