31 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14316/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Полтавській області (надалі - позивач, ГУ ДПС в Полтавській області) до ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ОСОБА_1 ), у якій позивач просить стягнути податковий борг з ОСОБА_1 в сумі 16835,65 грн. з єдиного податку з фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг зі сплати пені з єдиного податку з фізичних осіб, що виник внаслідок несплати відповідачем пені, нарахованої контролюючим органом 16.02.2022 за несвоєчасну сплату відповідачем грошового зобов'язання, визначеного ОСОБА_1 податковим повідомлення-рішенням №0007511702 від 23.03.2015.
02 грудня 2024 року судом отримано інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 /а.с. 35-36/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/14316/24. Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження - задоволено, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторони, викладені у заяві по суті справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець з 16.09.2009, запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням внесено до ЄДР 15.01.2015, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованим 28.10.2024 /а.с. 10/.
23.03.2015 Миргородською ОДПІ на підставі акта перевірки № 255/1620-1702-14/3100309057 від 12.02.2015 винесено податкове повідомлення - рішення №0007511702, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "єдиний податок з фізичних осіб" у загальному розмірі 16597,81 грн, у тому числі за основним платежем 13142,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 3455,56 грн.
30 липня 2015 року Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 19126,14 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №816/2906/15, яка набрала законної сили 28.11.2015, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 19126,14 грн (дев'ятнадцять тисяч сто двадцять шість гривень чотирнадцять копійок) на р/р 31418699700012, код бюджетної класифікації 18050400, одержувач УК Миргородський район /м. Миргород/ 18050400, код 37845125, МФО 831019 /номер рішення в ЄДРСР 51744920, а.с. 49-53/.
16.02.2022 у межах виконавчого провадження здійснено сплату цього податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 19126,14 грн. платіжним дорученням №17067 від 15.02.2022, що підтверджено витягом з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 /а.с. 22/.
За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Підпунктом 14.1.162 Податкового кодексу України визначено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) нарахування пені розпочинається:
129.1.1. при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;
129.1.2. при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
129.1.3. при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
129.1.4. при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов'язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
129.1.5. у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів;
Згідно з підпунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті): у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх платників та всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (пункт 129.5 статті 129 Податкового кодексу України).
Відповідно до приписів пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
16.02.2022 у зв'язку з несвоєчасною сплатою суми грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №0007511702 від 23.03.2015 контролюючим органом нараховано відповідачу пеню у загальному розмірі 16835,65 грн. /а.с. 22/, зокрема:
1) 16.02.2022 [13330.03] нараховано пені ІКП на борг мин.р (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Розрахунок пені на суму грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки з 05.05.2015 по 15.02.2022 на податкове повідомлення-рішення (форма "Р") №0007511702 від 23.03.2015; залишок несплаченої пені (гр.13) - 13330,03 грн.
Детальний розрахунок пені на суму 13330,03 грн. за період з 05.05.2015 по 29.02.2020 наявний у матеріалах справи /а.с. 8/;
2) 16.02.2022 [3505.62] нараховано пені ІКП на борг мин.р (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Розрахунок пені на суму грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки з 05.05.2015 по 15.02.2022 на податкове повідомлення-рішення (форма "Р") №0007511702 від 23.03.2015; залишок несплаченої пені (гр.13) - 3505,62 грн.
Детальний розрахунок пені на суму 3505,62 грн. за період з 05.05.2015 по 29.02.2020 наявний у матеріалах справи /а.с. 7/.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг зі сплати пені з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 16835 грн.65 коп., що підтверджується витягами з інтегрованих карток платника податків ОСОБА_1 /а.с. 15-24, 42/.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
08.05.2015 Миргородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області винесено податкову вимогу форми "Ф" №580-25 на загальну суму податкового боргу платника податків станом на 07 травня 2015 року у сумі 19126,14 /а.с. 12/, що надіслана контролюючим органом відповідачу 18.05.2015 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернута контролюючому органу поштовою організацією з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" /зворот а.с. 12/.
Відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час винесення податкової вимоги) Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Таким чином податкова вимога форми форми "Ф" №580-25 від 08.05.2015 вважається врученою відповідачу у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Доказів оскарження та скасування податкової вимоги форми "Ф" №580-25 від 08.05.2015 в адміністративному або судовому порядку до суду не надано.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з приписами пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 102.4. статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18 березня 2020 року, до ПК України внесено зміни, зокрема, підрозділ 10 розділу XX “Перехідні положення» доповнено пунктами 52-1 - 52-5.
Відповідно до абзацу десятого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» ПК України на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом № 591-IX до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» ПК України внесені зміни, які набрали чинності 29 травня 2020 року. Згідно з внесеними змінами в абзаці десятому слова та цифри “по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами “ 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Крім того, Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності з 17 березня 2022 року) статтю 102 доповнено пунктом 102.9 такого змісту: “ 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
В подальшому пункт 102.9 статті 102 виключено на підставі Закону № 3219-IX від 30 червня 2023 року, який набрав чинності 01 серпня 2023 року.
Отже, в період з 18 березня 2020 року по 30 червня 2023 року, строк давності, передбачений статтею 102 ПК України, був зупинений з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а в період з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року - у зв'язку з дією правового режиму воєнного, надзвичайного стану.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №240/34220/22.
Суд також враховує, що підпунктом 65.10.4 пункту 65.10 статті 65 Податкового кодексу України передбачено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
Зважаючи на викладене вище, враховуючи, що за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 16835 грн. 65 коп., суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 16835 грн. 65 коп.
Таким чином, позовні вимоги ГУ ДПС у Полтавській області обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, у даній справі підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 6-10, 139, 229, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 16835 грн. 65 коп. (шістнадцять тисяч вісімсот тридцять п'ять гривень шістдесят п'ять копійок) на р/р UА698999980314010699000016710, код бюджетної класифікації платежу - 18050400, одержувач ГУК у Полт.обл/тг м.Миргород/18050400, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37959255, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Сич