Справа № 560/5723/24
Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
31 січня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 111096,17 грн у рахунок погашення податкового боргу.
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.10.2003 громадянин ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі - млина загальною площею 904,7 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності на вказане приміщення млина було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 14.10.2003.
Згідно статуту фермерського господарства "К.В.АЗАР-ХХІ", затвердженого рішенням загальних зборів членів господарства 18 березня 2005 року, фермерське господарство "К.В.АЗАР-ХХІ" є формою підприємницької діяльності його членів, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, отриманих ними для ведення фермерського господарства відповідно до законодавства.
Фермерське господарство "К.В.АЗАР-ХХІ" розташоване за адресою: Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Оринин, вул. Баштана, 10.
Згідно статуту фермерського господарства "К.В.АЗАР-ХХІ" головою та засновником фермерського господарства є ОСОБА_1 .
За відповідачем рахувався податковий борг в сумі 111096,17 грн:
- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 110825,75 грн на підставі податкових повідомлень-рішень від 02.08.2022 №0123912-2409-2209 (81423,00 грн) та від 22.02.2023 №0022561-2409-2209 (29402,75 грн);
- земельному податку в розмірі 262,71 грн на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.06.2023 №5141057-2409-2209.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.10.2003 громадянин ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі - млина загальною площею 904,7 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з п. п. 266.1.1 п. 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно з п. 30.1 ст. 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Пунктом 30.2 ст.30 ПК України передбачено, що підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Положеннями п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України встановлено податкові пільги із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до п. п."ж" п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Таким чином, п. п."ж" п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України застосовується у разі дотримання двох умов:
1) власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником;
2) об'єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Згідно з положеннями Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року №507, будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням.
Відповідно до коду 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" цей клас включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інше.
З матеріалів справи встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу належать нежитлова будівля - млин.
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що нежитлова будівля, яка належить позивачу на праві власності, за своїм функціональним призначенням є будівлею сільськогосподарського призначення згідно з кодом 1271 ДК 018-2000.
Відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
У постанові від 18 травня 2021 року у справі №820/3705/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що визначення "сільськогосподарський товаровиробник", яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, застосовуються виключно для цілей глави розділу XIV цього Кодексу "Спрощена система оподаткування, облік та звітність", що прямо визначено підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, а отже до спірних правовідносин щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, дане положення не застосовується.
При цьому у постановах від 23 листопада 2023 року у справі №120/1337/21-а, від 21 жовтня 2020 року №806/2686/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію щодо застосування п.п. "ж" п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України:
"Визначення поняття "сільськогосподарський товаровиробник" також міститься у статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років", під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Крім того, законодавцем з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття "виробники сільськогосподарської продукції".
Так, згідно з абзацом другим статті 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин".
Таким чином, при визначенні права особи на податкову пільгу, передбачену п. п. "ж" п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, застосовуються поняття "сільськогосподарський товаровиробник" та "виробник сільськогосподарської продукції", визначені чинним законодавством.
Позивач є головою та засновником фермерського господарства "К.В.АЗАР-ХХІ", що підтверджується статутом про створення від 18.03.2005.
Відповідно до статті 1 закону України від 19.06.2003 №973-IV "Про фермерське господарство" (далі по тексту - Закон №973-IV) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Згідно з статтею 4 Закону №973-IV фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.
Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Зазначене спростовує твердження відповідача, що позивач не займається підприємницькою діяльністю та не може вважатися сільськогосподарським товаровиробником.
Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником. Об'єкт нерухомості, який належить позивачу на праві приватної власності, та щодо якого контролюючий орган нарахував податкове зобов'язання, є будівлею, призначеною для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. При цьому, такий об'єкт не здається власником в оренду, лізинг, позичку.
Також слід зазначити, що сам по собі факт незазначення коду згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 при реєстрації права власності на нерухоме майно, не заперечує використання позивачем нежитлової будівлі - млина в сільськогосподарській діяльності.
Отже, до відповідача має бути застосована пільга передбачена п.п "ж", пп. 266.2.2. п. 266.2 ст. 266 ПК України про звільнення відповідача від сплати податку на нерухоме майно.
Враховуючи викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.