31 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/8295/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (пл. Шандора Петефі, буд. 24, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 03192997) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, яким просить суд: 1. Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради з припинення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до ПКМУ №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» від 20.03.2022 року. 2. Зобов'язати Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради поновити виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01.06.2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та її син з 05 квітня 2024 року є внутрішньо переміщеними особами, перебувають в Єдиній інформаційній базі про внутрішньо переміщених осіб по місту Ужгород. З квітня 2024 року позивач отримувала допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 5000,00 грн. Однак з червня 2024 року департаментом соціальної політики Ужгородської міської ради допомогу на проживання було припинено у зв'язку з наявністю інформації щодо договору купівлі-продажу майна у м. Ужгород. Листами №Б-2909 від 09.07.2024 року та №Б-3020 від 29.07.2024 року, відповідач повідомив позивача, що вона та її син не мають права на продовження виплати допомоги проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (зі змінами та доповненнями), так як у родини позивача наявне у власності житлове приміщення (або частина), що розташоване на територіях, не включених до переліку територій (затвердженого Наказом №309 від 22.12.2022 року), а саме наявна інформація щодо договору купівлі-продажу майна у місті Ужгороді
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
06 січня 2025 року до суду від відповідача - Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позов не визнає, заперечує проти задоволення такого та зазначає, що 05 червня 2024 року департаментом соціальної політики Ужгородської міської ради проведено верифікацію даних зазначених заявником. Відповідно до п.1 абз.1 ст.1 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» від 03.12.2019 року №324-ІХ верифікація - це комплекс заходів щодо збору та перевірки достовірності інформації, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних. За результатами верифікації виявлено, що у родини ОСОБА_1 наявне у власності житлове приміщення (або частина), що розташоване на територіях, не включених до переліку територій (затвердженого Наказом №309 від 22.12.2022 року), а саме наявна інформація щодо купівлі три кімнатної квартири в АДРЕСА_1 , загальною площею 70,1 кв. м., яка перебуває в спільній частковій власності та датою реєстрації якої є 07.03.2024 року. Також зазначає, що розмір частки на кожного члена сім'ї становить 13,7 кв. м. жилої площі, що перевищує норму зазначену в Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. При призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам департамент соціальної політики керується саме Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 р. №332. Виходячи з вище наведеного, з червня 2024 року департаментом соціальної політики було призупинено виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно довідки від 05.04.2024 року №2106-7002001648 взято на облік внутрішньо-переміщеної особи.
Також згідно довідки від 05.04.2024 року №2106-7002001669 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , взято на облік внутрішньо-переміщеної особи.
Відповідно до рішення 51427-45649087-2024-2 Про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 21.05.2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01.03.2022 року була призначена допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам, відповідно до Постанови №332 у розмірах 2000,00 грн., та 3000,00 грн., відповідно.
Також встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири віл 07.03.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за №473, ОСОБА_1 за себе особисто та від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було придбано квартиру в АДРЕСА_1 , на суму 2876570,03 грн. Придбання покупцями квартири здійснювалося за виплачені кошти грошової компенсації за рахунок субвенції з державного бюджету відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 року №280 (зі змінами) «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» та на підставі Протокольного рішення №52 від 07.082023 засідання комісії з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність та територіальну цілісність України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області.
Вважаючи таке рішення України Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради протиправним, позивач звернувся за захистом свої прав до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII (далі - Закон №1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Статтею 2 Закону №1706-VII встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Згідно з частиною першою та другою статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Частиною першою статті 5 Закону №1706-VII передбачено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Відповідно до частин другої, третьої статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
За приписами частини першої статті 9 Закону №1706-VII внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.
20.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок №332 в редакції чинній на час виникнення правовідносин).
Відповідно до пункту 1 Порядку №332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).
Допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.
Відповідно до пункту 2 цього Порядку з 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.
Відповідно до пункту 4 цього Порядку для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1 (далі - заява).
Відповідно до пункту 13 Порядку №332 особам, які мають право на виплату допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. №709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» (Офіційний вісник України, 2023 р., №69, ст. 3990), та особам/сім'ям, які є отримувачами допомоги відповідно до цього Порядку, особам, які перемістилися з територій, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації та (або) у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання), та особам, які отримували допомогу та відмовилися від неї/ яким вона була припинена, та (або) яких було знято з обліку як внутрішньо переміщених осіб, у разі повернення осіб до покинутого місця проживання, з якого здійснилося переміщення, та повторного взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб її виплата може бути продовжена ще на один шестимісячний період за умови їх відповідності критеріям, зазначеним у пунктах 7, 7-1, 13-1-13-4 цього Порядку.
В пункту 13-1 зазначено, що Виплата допомоги продовжується на другий шестимісячний період автоматично:
непрацездатним особам, зокрема які досягли пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують пенсію, розмір якої не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги;
особам з інвалідністю I чи II групи, дитині з інвалідністю віком до 18 років, дитині, хворій на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, що підтверджується документально;
дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа віком до 23 років, зокрема таким, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях, а також батькам-вихователям, прийомним батькам та опікунам (піклувальникам).
У разі коли особі не було продовжено виплату допомоги автоматично, але вона належить до категорій осіб, визначених абзацами другим - четвертим цього пункту, їй може бути призначено допомогу за заявою.
Іншим членам сім'ї виплата допомоги може бути продовжена на підставі подання заяви на призначення допомоги.
Згідно підпункту 5 та 6 пункту 7 Порядку №332 допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання:
- внутрішньо переміщена особа, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації (за технічної можливості), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень);
- внутрішньо переміщеною особою, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги, здійснила купівлю квартири (будинку) за рахунок коштів, виділених з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. №719 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей» (Офіційний вісник України, 2016 р., №83, ст.2742; 2017 р., №22, ст.605), від 28 березня 2018 р. №214 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей» (Офіційний вісник України, 2018 р., №29, ст.1029), від 18 квітня 2018 р. №280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» (Офіційний вісник України, 2018 р., №35, ст. 1231) і від 20 лютого 2019 р. №206 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей» (Офіційний вісник України, 2019 р., №24, ст.845) (крім осіб, у яких квартира/будинок розташовані на територіях, включених до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій).
Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами 07.03.2024 року позивачем укладено договір купівлі-продажу квартири від 07.03.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за №473, ОСОБА_1 за себе особисто та від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було придбано квартиру в АДРЕСА_1 , на суму 2876570,03 грн. Придбання покупцями квартири здійснювалося за виплачені кошти грошової компенсації за рахунок субвенції з державного бюджету відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 року №280 (зі змінами) «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» та на підставі Протокольного рішення №52 від 07.082023 засідання комісії з розгляду заяв щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність та територіальну цілісність України Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області.
Відповідно до пп.6 п.7 Постанови 332 (із змінами) із 1 серпня 2023 р внутрішньо переміщеною особою, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги, здійснила купівлю квартири (будинку) за рахунок коштів, виділених з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. №719 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей» (Офіційний вісник України, 2016 р., №83, ст.2742; 2017 р., №22, ст.605), від 28 березня 2018 р. №214 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей» (Офіційний вісник України, 2018 р., №29, ст.1029), від 18 квітня 2018 р. №280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» (Офіційний вісник України, 2018 р., №35, ст.1231) і від 20 лютого 2019 р. №206 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей» (Офіційний вісник України, 2019 р., №24, ст.845) (крім осіб, у яких квартира/будинок розташовані на територіях, включених до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій).
Суд не приймає до уваги посилання позивача на статтю 47 Житлового кодексу України, згідно якої норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу та ст.49 Житлового кодексу України якою передбачено, що понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів, оскільки причиною припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, був пп.6 п.7 Постанови 332 (із змінами) згідно якої допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання: внутрішньо переміщеною особою, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги, здійснила купівлю квартири (будинку) за рахунок коштів, виділених з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. №719 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей» (Офіційний вісник України, 2016 р., №83, ст.2742; 2017 р., №22, ст.605), від 28 березня 2018 р. №214 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей» (Офіційний вісник України, 2018 р., №29, ст.1029), від 18 квітня 2018 р. №280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» (Офіційний вісник України, 2018 р., №35, ст.1231) і від 20 лютого 2019 р. №206 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей» (Офіційний вісник України, 2019 р., №24, ст.845) (крім осіб, у яких квартира/будинок розташовані на територіях, включених до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що керуючись пп. 6 пункту 7-1 Порядку №332, Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради в межах чинного законодавства припинено позивачу допомогу, оскільки у родини ОСОБА_1 , наявне у власності житлове приміщення (або частина), що розташоване на територіях, не включених до переліку території (Затвердженого Наказом №309 від 22.12.2022 року), а саме наявна інформація щодо договору купівлі-продажу майна у місті Ужгороді.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин суд вважає, що відповідач правомірно здійснив припинення позивачу нарахування та виплату допомоги переміщеним особам на проживання.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами у справі є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч.2 ст.77 КАС України, обов'язок доказування покладається в даному випадку на відповідача, яким доведено правомірність своїх дій, вимоги про визнання дій протиправними не відповідають вимогам закону та обставинам справи, що підтверджуються дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (пл. Шандора Петефі, буд. 24, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 03192997) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич