Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 січня 2025 року Справа№200/8537/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства “Документ», третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії
Адвокат Ювченко Андрій Васильович (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) звернувся через систему “Електронний Суд» до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства “Документ» в особі відокремленого підрозділу філії Королівства Іспанія (код ЄДРПОУ 32735236, 04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 8), третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №2 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 37809328, 88017, м. Ужгород, вул. Коршинського Івана, буд. 12 А) про визнання протиправною бездіяльність Державного підприємства “Документ» в особі його відокремленого підрозділу - філії в Королівстві Іспанія щодо відмови ОСОБА_1 у видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , дата видачі: 15.02.2024, дійсний до: 15.02.2034, орган, що видав: 2123, який оформлений на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов'язання видати оформлений паспорт громадянина України для виїзду за кордон, в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 12.02.2024, тобто без пред'явлення будь-яких військово-облікових документів. В обґрунтування зазначено, що 12.02.2024 на ім'я позивача оформлено паспорт для виїзду за кордон, однак видача цього документу не здійснена. У відповідь на запит від 24.11.2024 про надання інформації щодо наявності у відповідача та можливості і порядку отримання паспорта, позивачем 27.11.2024 отримано відповідь про те, що його паспорт прибув до підрозділу та він може його отримати після надання оновленої інформації із застосунку “Резерв+». Ненадання витягу з мобільного застосунку “Резерв+» слугувало підставою для відмови у видачі документа.
На підтвердження сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. надана квитанція від 06.12.2024.
16 грудня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі призначено розгляд справи за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Державним підприємством «Документ» надано відзив, в якому зазначено, що 12.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до «Державного підприємства «Документ» філія в Королівстві Іспанія» (м. Мадрид) з приводу оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Зазначив, що будь-яке рішення про відмову у реалізації права на оформлення чи отримання паспорту громадянина України для виїзду за кордон не приймалось. Зазначив, що після звернення позивача до установи відбулися зміни у чинному законодавстві. Так, 23 квітня 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №443, якою було внесено зміни у Постанову КМУ № 678 від 10.06.2022 «Про реалізацію експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України». Згідно з нововведеннями, отримання паспорта для виїзду за кордон чоловіками віком від 18 до 60 років повинно здійснюватися виключно у територіальному підрозділі Державної міграційної служби України. Статтю 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» доповнено частиною 6. Відповідно до вимог частини 6 статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (у редакції від 18.05.2024 року), в умовах воєнного стану оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон розміщеним за межами України відокремленим підрозділом (філією, представництвом) державного підприємства, що належить до сфери управління Державної міграційної служби України, громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюється за умови наявності у вказаних осіб військово-облікових документів. Зазначає, що 13.04.2024 відповідача проінформовано про можливість отримання паспорту, разом з цим, паспорт не отримано. Отже, з боку відповідача відсутні протиправні дії. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Головним управлінням Державної міграційної служби України в Закарпатській області надано заперечення щодо викладених у позовній заяві позовних вимог. Зазначено, що згідно з пунктом 5 Порядку № 678 заяву-анкету, що подана 12.02.2024 позивачем до ВП ДП "Документ" Філія в Королівстві про видачу паспорта для виїзду за кордон, передано до Ужгородського відділу № 2 ГУ ДМС у Закарпатській області для подальшого розгляду. 16.02.2024 Державним центром персоналізації документів ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів - позивачу виготовлено паспорт для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 від 15.02.2024, орган видачі - 2123. Бланк паспорту передано до ДП «Документ» та отримано ВП ДП "Документ" Філія Іспанії (Мадрид) 11.04.2024. Зауважив, що позивачу не було відмовлено в реалізації права на оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, такий паспорт не було визнано недійсним та таким, що підлягає знищенню, натомість з боку суб'єктів, що беруть участь в процесі оформлення такого документу вжито всіх необхідних заходів, визначених законодавством, для оформлення позивачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_5 виданий Калінінським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 10.01.2001. Місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
12 лютого 2024 року у Державного підприємства «Документ» філія в Королівстві Іспанія (м.Мадрид) замовлено послугу з питань оформлення громадянином України паспортних документів (закордонний паспорт, пакет сервісних послуг «Стандарт»), про що свідчить заява-приєднання №1715101 до Публічного договору про надання послуг.
16 березня 2024 року Головним управлінням Державної міграційної служби України в Закарпатській області (Ужгородський відділ №2) листом №2123-569/2123.32-24 на адресу ДП «Документ» Центральний офіс в м.Києві (для ДП «Документ» Філія в Іспанії / Мадрид/) направлені паспорти громадянина України для виїзду за кордон, зокрема паспорт серії НОМЕР_3 .
Філією ДП «Документ» в Королівстві Іспанія повідомлено, що 23.04.2024 через технічні причини призупинено видачу готових документів в м.Мадрид та в м.Валенсія.
09 червня 2024 року ОСОБА_1 надіслав електронне звернення з проханням повідомити про можливість отримати закордонний паспорт (GH682577), що вже виготовлений.
12 червня 2024 року на електронну адресу позивача надійшла відповідь ДП «Документ», в якій повідомлено про відновлення видачі закордонних паспортів та можливість його отримання після отримання смс-сповіщення про готовність паспорту до видачі.
27 листопада 2024 року на електронну адресу позивача надійшов лист, в якому повідомлено про доставку паспорта до підрозділу та можливість його отримання з оновленим резерв+.
Вважаючи протиправною бездіяльність щодо відмови у видачі паспорту для виїзду за кордон позивач звернувся до суду із позовом.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оформлення документів для виїзду за кордон, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, на момент виникнення спірних правовідносин врегульовано Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі Закон № 5492-VI); Постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон» від 07.05.2014 № 152 (далі - Порядок № 152), «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб'єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації» від 18.10.2017 № 784 (далі - Порядок № 784).
Згідно з ч.4, ч.5 ст.22 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м'якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних.
Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюється в Україні розпорядником Реєстру, а за кордоном - ЗДУ (Міністерство закордонних справ України, закордонні дипломатичні установи України). Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюються розпорядником Реєстру та ЗДУ, а також уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону (центри надання адміністративних послуг, державне підприємство, що належить до сфери управління розпорядника Реєстру).
Під час розгляду справи судом встановлено, що зобов'язання із виготовлення паспорту для виїзду за кордон на ім'я позивача виконано ГУ ДМС у Закарпатській області. Паспорт серії НОМЕР_4 від 15.02.2024 (орган видачі - 2123) передано та отримано ДП «Документ» та отримано ВП ДП "Документ" Філія Іспанії (Мадрид) 11.04.2024.
Державне підприємство «Документ» засновано на державній власності і входить до сфери управління Державної міграційної служби України.
Так, ДП «Документ» утворено 11 серпня 2003 року з підпорядкуванням Міністерству внутрішніх справ України, а згодом розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 червня 2011 року №?538-р передано до сфери управління Державної міграційної служби України (ДМС).
Стаття 75 Господарського кодексу України визначає, що державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.
Пункт 7 ч.1 ст.4 КАС України визначає, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Тобто, з урахуванням встановлених у справі обставин, видачу паспорта має здійснювати ДП "Документ", яке хоч і належить до сфери управління відповідача, але самостійно виконує управлінські функції щодо видачі паспортів.
Щодо факту порушення прав позивача в частині відмови видати паспорт, суд зазначає таке.
Позивач у позовній заяві стверджує, що при особистому зверненні до центру відповідача в м.Мадрид йому в усній формі повідомлено про наявність готового паспортного документу та одночасно відмовлено у його видачі на підставі ненадання витягу з мобільного застосунку «Резерв+». Його пояснення щодо неможливості оформлення відповідного витягу з технічних причин не були враховані.
Докази особистого звернення до ВП ДП "Документ" Філія Іспанії (Мадрид), а також докази відмови у видачі паспорту позивачем не надані.
Разом з цим, у відзиві відповідач повідомив, що рішення про відмову у видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон не приймалось.
Суд зазначає, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
За приписами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У Кодексі адміністративного судочинства України конституційне право на звернення до суду конкретизоване в частині першій статті 5, згідно з якою кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Обов'язковою умовою надання правового захисту є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Право на захист має особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність.
Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
У Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб'єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об'єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.
При цьому позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Під час розгляду справи судом не встановлено, а в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про відмову видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , який виготовлено Головним управлінням Державної міграційної служби України в Закарпатській області та доставлено до відокремленого підрозділу - філії ДП «Документ» в Королівстві Іспанія. Отже, позивачем не доведено те, що Державним підприємством «Документ» в особі його відокремленого підрозділу - філії в Королівстві Іспанія порушено його право в частині видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 .
Позивач просить визнати протиправною бездіяльність щодо відмови у видачі паспорту.
Суд зауважує, що бездіяльність є пасивною формою поведінки суб'єкта, яка пов'язана з невиконанням ним дій, які він повинен був й міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових чи інших обов'язків, а відмова вчинити дії є формою активної поведінки.
Враховуючи те, що під час розгляду справи судом не встановлено противоправних дій відповідача, а саме в матеріалах справи відсутня відмова у видачі позивачу паспорт, а також не встановлена протиправна бездіяльність цього суб'єкта, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Також не підлягають задоволенню вимоги про зобов'язання вчинити певні дії, оскільки відновленню підлягають лише порушені права, при цьому під час розгляду справи судом не встановлено, що відповідачем порушено право позивача на видачу йому паспорту для виїзду за кордон з підстав зазначених у позовній заяві. У зв'язку з чим, суд не надає правову оцінку доводам позивача щодо необхідності застосування порядку та законодавства України, яке було чинне на момент звернення із заявою про видачу паспорта для виїзду за кордон (тобто станом на 12.02.2024) при видачі позивачу паспорту для виїзду за кордон.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства “Документ», третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Кошкош