24 січня 2025 року Справа 160/509/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І. В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
08 січня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправним наказ командира військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) № 324 від 03.12.2022 р.;
- визнати протиправним наказ командира військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) № 338 від 15.12.2022 р.;
- визнати протиправним наказ командира військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) № 2862 від 17.02.2023 р.;
- зобов'язати військову частина НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошове забезпечення за період з 03.12.2022 р. по 10.10.2023 р. та додаткову винагороду збільшену до 30000 гривень за період з 03.12.2022 р. по 31.01.2023 р.
Згідно з частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160,161 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 з 21.03.2022 року. Як зазначено позивачем, на початку грудня 2024 року в ході спілкування зі слідчим Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Краматорську позивачу стало відомо, що відносно нього зареєстровано кримінальне провадження №42023041110000390 від 11.10.2023 року за фактом того, що він начебто самовільно залишив місце несення служби 03.12.2022 року. В ході ознайомлення з документами, що стали підставою для реєстрації кримінального провадження було виявлено ряд наказів про які раніше позивачу не було відомо, адже його не ознайомлював відповідач. Зокрема, згідно наказу № 324 від 03.12.2022 р. позивача оголошено таким, що 03.12.2022 р. самовільно залишив розташування підрозділу під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. У зв'язку із цим позивача виключено з котлового, речового та грошового забезпечення з 03.12.2022 р. Наказом № 338 від 15.12.2022 р. відповідач увільнив позивача із займаної посади та зарахував його у розпорядження командира військової частини. 17.02.2023 р. наказом № 2862 завершено службове розслідування та складено акт службового розслідування. В акті службового розслідування зазначено, що начебто позивач 22.01.2023 р. о 12:00 год. під час перевірки наявності особового складу в розташуванні 5 стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 , було виявлено відсутність молодшого сержанта ОСОБА_1 . Здійснено розшукові заходи результату не дали. На телефонні дзвінки позивач не відповідає, його місце перебування не відоме. Позивач вважає протиправними накази відповідача з огляду на те, що вони створенні безпідставно, події, що в них описані не відповідають дійсності, а також такими, що створені не в межах і не у спосіб, визначений законодавством.
Крім того, суд зазначає, що до позовної заяви долучено заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
В обґрунтуванні заяви вказано, що позивач дізнався про оскаржувані накази в грудні 2024 року в ході спілкування зі слідчим Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Краматорську позивачу стало відомо, що відносно нього зареєстровано кримінальне провадження №42023041110000390 від 11.10.2023 року за фактом того, що він начебто самовільно залишив місце несення служби 03.12.2022 року. При цьому його було викликано до Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Краматорську по телефону, тому будь-якого документального підтвердження виклику до слідчого в грудня 2024 р. позивач не має і не може мати. Крім того, позивач не має статусу підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого в рамках кримінального провадження №42023041110000390 від 11.10.2023 року, а тому надати інших пов'язаних з цим документів не може. Позивач вказує, що військова частина НОМЕР_1 не ознайомлювала його з оскаржуваними наказами, що датовані 03.12.2022 (№324), 15.12.2022 (№338) та 17.02.2023 (№2862) і саме тому він не оскаржив їх у встановлений законодавством строк.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").
Таким чином, військова служба як державна служба особливого характеру є публічною службою, а для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду.
Тобто, єдиною нормою, яка визначає строк звернення до суду з позовом осіб, які проходять публічну службу, в тому числі у військовій частині, та яка підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, є частина 5 статті 122 КАС України, яка встановлює місячний строк для звернення до суду.
Цей строк є спеціальним у спірних правовідносинах та починає обчислюватися з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Підставою звернення позивача до суду з даним позовом, як свідчить із прохальної частини позову, стало оголошення ОСОБА_1 таким, що самовільно залишив місце служби.
Встановлюючи момент, з якого ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав, суд звертає увагу на ту обставину, що як зазначає позивач у позові, на початку грудня 2024 року в ході спілкування зі слідчим Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Краматорську позивачу стало відомо, що відносно нього зареєстровано кримінальне провадження №42023041110000390 від 11.10.2023 року за фактом того, що він начебто самовільно залишив місце несення служби 03.12.2022 року.
Проте належних доказів з приводу зазначеного матеріали позову не містять.
Відтак, судом не може бути взято до уваги твердження позивача, що про порушення своїх прав він дізнався на початку грудня 2024 року в ході спілкування зі слідчим Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Краматорську, з огляду на відсутність будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин.
Тобто, з наведеного слідує, що оскаржувані накази датовані 03.12.2022 (№324), 15.12.2022 (№338) та 17.02.2023 (№2862), проте із позовом про їх оскарженням позивач звернувся до суду лише - 08 січня 2025 року, тобто більш ніж через 2 роки від дати їх прийняття, з порушенням місячного строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст.122 КАС України.
Суд звертає увагу на те, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Суд зауважує, що жодних доказів позивачем до суду не надано.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, позивачем до суду повинні бути надані докази поважності пропуску строку звернення до суду, у разі необхідності - подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з наведенням відповідних підстав.
Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- доказів поважності пропуску строку звернення до суду, у разі необхідності - заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з наведенням відповідних підстав.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева