31 січня 2025 рокуСправа №160/32156/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області під час проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразову щорічну допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік, як особі з інвалідністю ІІ група, у розмірах не менших ніж це передбачено ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати і виплатити недоплачену суму щорічної разової допомоги до до Дня Незалежності України, згідно статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що позивач є учасником бойових дій, відповідно до посвідчення НОМЕР_1 від 07 серпня 2018 року, що видане управлянням персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 , інвалідом війни 2 групи з 25.06.2021 року (посвідчення НОМЕР_3 ), тому має право на отримання грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік. Так, відповідно до рішення Конституційного Суду від 27.02.2020 №3-р/2020 грошова допомога особам з інвалідністю 2 групи, повинна виплачуватись у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком. Проте, позивач отримав допомогу у меншому розмірі. Просить при винесені рішення врахувати рішення Верховного Суду від 05.03.2024р. у зразковій справі № 440/14216/23, та просить суд позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 року прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач направив відзив на позовну заяву згідно якого з даним позовом не погоджується та вважає його безпідставним, просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що порядок здійснення виплати разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1396 “Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах» (далі - Постанова № 1396). Розмір виплат у 2024 році визначено постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 № 369 “Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань», у 2024 році» (далі - Постанова № 369). Установлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 року у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 3100 гривень; II групи - 2900 гривень; III групи - 2700 гривень. З урахуванням зазначеного на серпень 2024 року Позивачу була нарахована разова грошова допомога як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи в розмірі 2900,00 грн разом з пенсією.
Згідно зі ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_3 від 25.01.2021 року, є особою з інвалідністю II (другої) групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів, в тому числі і на отримання щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік.
23.10.2024 року (вх. № 46420/11-0400-24 від 28.10.2024) позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок одноразової грошової виплати до 24 серпня 2024 рік згідно вимог рішення Конституційного Суду України №3-р/2020.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 26.11.2024р. повідомлено, що Постановою Кабінсту Міністрія України від 02 квітня 2024 року №369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус встеранів війни, гаранти їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2024 році установлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серния 2024 р. у таких розмірах, зокрема особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи - 2900 гривень. Отже, в серпні 2024 року Вам була нарахована разова грошова виплата по Дня Незалежності України, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, у розмірі 2900,00 грн, яку Ви отримали разом з пенсією. Враховуючи викладене, щорічна разова грошова виплата, передбачена Законом№ 3551 (зі змінами), проведена Вам згідно з чинним законодавством.
Згідно довідки про виплату разової грошової допомоги згідно постанови КМУ від 02 квітня 2024 року №369 на пенсіонера ОСОБА_2 , який перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію по інвалідності, за серпень 2024 нараховано розмір одноразової виплати - 2900 гр
На думку позивача, йому повинно було нараховано та виплачено, як особі з інвалідністю внаслідок війни II (другої) групи до 24 серпня (раніше до 5 травня) разову грошову допомогу за 2024 рік в розмірі 18 888 грн. (2361 х 8), натомість її було виплачена в розмірі 2900 грн., відповідно сума невиплаченої частини разової грошової допомоги становить - 15 988 грн., яка підлягає доплаті.
Враховуючи протиправну бездіяльність відповідача та порушення своїх прав, звернувся до суду за їх захистом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин(набрав чинності 1 січня 2015 року) розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України, з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону №3551-XII і Закону України Про жертви нацистських переслідувань, Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, якими визначався, зокрема розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2024 році" встановлено порядок та розміри, категорій осіб, яким здійснюється виплата разової грошової виплати до Дня Незалежності України.
Постановою №369 затверджуються порядки використання коштів для соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань і виплати до Дня Незалежності України (раніше ця виплата була до 5 травня календарного року).
Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення у 2024 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і Про жертви нацистських переслідувань", затвердженого Постановою №369, грошова допомога виплачується до 24 серпня 2024 р. в такому розмірі: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: - I групи - 3100 гривень; - II групи - 2900 гривень; - III групи - 2700 гривень.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. У цьому ж Рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26, яке визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року у справі №1-247/2018(3393/18) стаття 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту має застосовуватись у редакції Закону України від 25 грудня 1998 року №367-XIV Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.
При цьому, суд звертає увагу на правові висновки Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладені в постанові від 13 червня 2023 року за наслідками розгляду справи №560/8064/22, відповідно до яких визначення Урядом у своїй постанові інших (менших), ніж у Законі №3551-ХІІ, розмірів щорічної допомоги до 5 травня у 2022 році для осіб, які внаслідок виконання обов'язків оборони та захисту держави набули статусу ветеранів війни, свідчить про неналежне виконання Державою соціальних зобов'язань щодо ветеранів війни та осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551-ХІІ та підриває довіру до Держави, оскільки порушуються сама суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту таких осіб.
З урахуванням наведеного, Судова палата Верховного Суду зазначила, що висновки, викладені в раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів цієї самої палати від 01 грудня 2022 року у справі №580/2869/22 щодо правомірності нарахування та виплатити щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному Порядком №540, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні, а відтак відступила від його висновків щодо застосування положень статті 13 Закону №3551-XII, частини другої статті 20 Закону №389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Порядку №540 у подібних правовідносинах, та дійшла висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах в такий спосіб:
1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов'язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов'язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;
2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону №3551-ХІІ;
3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону №389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону №3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій;
4) Уряд в додатку до Порядку №540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом №3551-XII, зокрема, учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону №3551-XII, який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році;
5) виплата інвалідам війни щорічної разового грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV, у таких розмірах:
I групи - десять мінімальних пенсій за віком;
II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;
III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Суд також вважає необхідним врахувати висновки викладені Верховним Судом у рішенні від 05.03.2024 у зразковій справі №440/14216/23, зважаючи на те, що позивачем у ній була особа, яка звернулась за проведенням перерахунку та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023, відповідачем є орган Пенсійного фонду України, спірні відносини стосуються проведення перерахунку та виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік.
В цій справі Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«Порівнюючи дві редакції частини 5 статті 13 Закону №3551-XII з одного боку видається, що разова щорічна грошова допомога до Дня Незалежності України, що передбачена чинною частиною п'ятою статті 13 Закону №3551-ХІІ у редакції Закону №2983-ІХ, за своєю назвою, тобто суто за формальним критерієм, є новим видом соціального забезпечення.
З іншого боку, за своїм змістом та ознаками (щорічна системність; разовий характер; обов'язковість виплати; коло осіб, на яких поширюється) вона є аналогічною разовій грошовій допомозі до 5 травня, що виплачувалась особам з інвалідністю внаслідок війни до внесення Законом №2983-ІХ відповідних змін до частини п'ятої статті 13 Закону №3551-ХІІ.
Оскільки частина цієї статті «у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України» не є новою у правовому регулюванні питання застосування згаданої пільги для ветеранів війни, то наявні підстави вважати, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України є зміненою за умовами та підставами виплати щорічною разовою грошовою допомогою до 5 травня, шляхом безпосереднього внесення змін до спеціального Закону №3551-ХІІ (а не через бюджетне законодавство та надання відповідних повноважень Кабінету Міністрів України з метою подальшого ухвалення ним рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій).
Отже, за своєю природою передбачена частиною 5 статті 13 №3551-XII виплата є щорічною разовою грошовою допомогою і приурочення її виплати до різних дат, зміна порядку її виплати, не змінює її природи саме як грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни.
Відтак, запроваджену Законом №2983-ІХ разову грошову виплату до Дня Незалежності України за її правовою природою не слід вважати новим видом соціального забезпечення для осіб з інвалідністю внаслідок війни.»
Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач отримав разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в 2024 році у розмірі 2900 грн., що значно менше ніж вісім мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позивач має право на отримання грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2024 році в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, як особа з інвалідністю внаслідок війни II (другої) групи , що є підставою для задоволення позовних вимог.
За приписами частини 1 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивач, відповідно до п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
Керуючись ст. ст. 241-250 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни II (другої) групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік, , як особі з інвалідністю внаслідок війни II (другої) групи , у відповідності до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова