Провадження № 33/803/217/25 Справа № 220/1527/24 Суддя у 1-й інстанції - Дурач О.А. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.
30 січня 2025 року м.Кривий Ріг
Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Заліського Б.С., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 07 листопада 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп., -
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Постановою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 07 листопада 2024 року встановлено, що 13.10.2024 року о 12-15 год. в Донецькій області, Волноваський район, в с. Костянтинопіль, вул. Вишнева (Комарова), водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме характерний запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці у встановленому законом порядку із застосуванням газоаналізатора алкотестеру Alkotest «Drager-6810», також медичного огляду в закладі охорони здоров'я відмовився під відеозапис на бодікамеру поліцейського 1987, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі захисник Заліський Б.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить постанову суду 1-ї інстанції відносно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ОСОБА_1 не був обізнаний, що відносно нього працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наполягає, що знає тільки про складання постанови відносно нього за непред'явлення посвідчення водія працівникам поліції, за що ним сплачено штраф.
Звертає увагу, що запитання працівника поліції щодо останнього часу вживання ним алкоголю та питання про його бажання пройти огляд на стан сп'яніння не звучало як вимога пройти огляд у зв'язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп'яніння, які йому взагалі не називали взагалі. Зазначає, що він відмовився від проходження огляду, оскільки поспішав по службі. Звертає увагу, що працівники поліції не викликали Військову службу правопорядку на місце складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Позиції сторін в суді :
В судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Заліський Б.С. не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про місце, день та час судового розгляду. Від захисника адвоката Заліського Б.С. надійшла заява про розгляд справ за його відсутності, у зв'язку з зайнятістю в інших справах, та у відсутність ОСОБА_1 , у зв'язку з віддаленістю та проходженням служби в Збройних Силах України. В заяві на апеляційних вимогах адвокат Заліський Б.С. наполягає, просить їх задовольнити з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Висновки суду:
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та долучений до справи відеозапис, вважаю, що апеляційна скарга захисника Заліського Б.С. не підлягає задоволенню за таких підстав:
На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він керував транспортним засобом з явниким ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: характерний запах алкоголю із порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп'яніння у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до п. 2 р. 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.п. 7, 8, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд 1-ї інстанції при її розгляді дотримався зазначених вимог закону та вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими судом 1-ї інстанції доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 149625 від 13.10.2024 року, згідно якого викладені обставини скоєного правопорушення. Так, протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою, він містить всі необхідні реквізити та його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП України. Вказаний протокол містить підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та інформацію, що до протоколу додається направлення водія на проведення огляду на стан сп'яніння, інші матеріали справи. Особа, щодо якої складений протокол, ознайомлений зі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що підтверджується відповідним підписом зазначеним в протоколі. В поясненнях до протоколу ОСОБА_1 зазначив, що «надав під відеозапис»;
- відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора «DRAGER 68-10», та проведення такого огляду у медичному закладі;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижуються увагу та швидкість реакції від 13.10.2024 року, на ім'я ОСОБА_1 , на огляд до Покровської ЦРЛ.
Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапису подій, що мали місце 13 жовтня 2024 року за участю ОСОБА_1 , здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.
В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18).
Апеляційний суд погоджується з висновками суду 1-ї інстанції щодо відхилення доводів апелянта про те, що працівниками поліції порушені вимоги ст. 266 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння та взагалі не знав про існування такого протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, з наданих відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі (відеозапис, починаючи з 0:01:11), тим більше, що сам ОСОБА_1 підтверджує, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, оскільки вчора пив пиво.
Апеляційний суд критично ставиться до доводів апелянта, що працівниками поліції не було озвучено саме вимогу про проходження огляду ОСОБА_1 на встановлення стану сп'яніння, як і не було названо ознаки алкогольного сп'яніння, що були виявлені у ОСОБА_1 .
Вищевказані доводи апелянта спростовуються дослідженим відеозаписом, долученим до справи, на якому чітко зафіксовано саме законну вимогу працівника поліції пройти огляд на встановлення стану сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичній установі (відеозапис, починаючи з 0:01:01), та чітку відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду (відеозапис, починаючи з 0:01:03 та з 0:01:11).
Крім того, працівником поліції було названо ознаки алкогольного сп'яніння, виявлені у ОСОБА_1 , а саме: різкий запах алкоголю (відеозапис. починаючи з 0:01:49), проти чого сам ОСОБА_1 не заперечував та пояснив, що вчора вживав пиво (відеозапис, починаючи з 0:01:52).
Зафіксовано на відеозаписі і роз'яснення працівником поліції прав та обов'язків ОСОБА_1 , передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та повідомлено про відсторонення від керування транспортним засобом.
Таким чином, під час судового розгляду достовірно встановлено, що поліцейський виконав всі вимоги чинного законодавства і вжив всі можливі дії в межах закону, порушень з його боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок, передбачений п. 2,5 ПДР - не пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вищенаведені докази у їх сукупності, судом встановлено, що дослідженні під час судового розгляду докази повністю підтверджують ті обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які викладені в адміністративному протоколі, складеному стосовно нього, і є безсумнівними доказами порушення ним п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника.
Постанова суду 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника Заліського Б.С. та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Заліського Б.С.. який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 07 листопада 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.А. Гришин