Справа № 212/5270/24
1-кп/212/168/25
іменем України
31 січня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2
прокурор - ОСОБА_3
обвинувачений - ОСОБА_4 ,
захисник адвокат - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12024041730000342 від 07.03.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, -
Ухвалою суду від 04 грудня 2024 року ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 01.02.2025 року включно.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що на теперішній час, продовжують існувати ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання його під вартою та просив змінити запобіжний захід на більш м'який.
В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, зазначені прокурором є необґрунтованими тому просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Суд зазначає, що за ч. 1, 3 ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що по зазначеному кримінальному провадження згідно встановленого порядку дослідження доказів, розпочато дослідження письмових доказів, допитано одного свідка сторони обвинувачення, але до допиту інших свідків ще не перейшли.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років . ОСОБА_4 не одружений, неповнолітніх дітей не має, тобто міцних соціальних зав'язків не має; офіційно не працевлаштований, тобто легального джерела доходу не має; проживає без реєстрації, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, що на думку суду, свідчить про існування ризиків, визначені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, на підставі викладеного суд, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, дійшов висновку, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, та запобігає ризикам, існування яких доведено, і які не зменшилися, є реальними, тому суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого строком на 60 днів.
При цьому, доводи обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, суд визнає необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні докази які містять будь-які дані про зміну обставин та встановлених ризиків, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Отже, на підставі викладеного суд, приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів із визначенням розміру застави, відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.04.2024 року.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194 ,196 - 199, 331, 372, 376, 392 - 395 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням розміру застави, відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.04.2024 року, тобто до 31 березня 2025 року включно.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 31.01.2025 року о 15-00 годині.
Суддя ОСОБА_1