30 січня 2025 року
м. Київ
справа № 120/3133/24
адміністративне провадження № К/990/50231/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №120/3133/24 за позовом ОСОБА_1 до відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови № ПШ001508 від 14.02.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.05.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті ПШ №001508 від 14.02.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
25.12.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №120/3133/24, яка направлена до суду засобами поштового зв'язку 20.12.2024.
Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2025 визнано неповажними причини пропуску Державною службою України з безпеки на транспорті строку на касаційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.05.2024 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №120/3133/24, касаційну скаргу залишено без руху, надано особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання до суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
В межах строку, визначеного ухвалою від 21.01.2025, відповідачем на виконання вимог ухвали надіслана заява про поновлення процесуального строку, до якого долучено копію конверта, адресованого Укртрансбезпекою Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду, трекінг-номер 2102900024523, та відомості стану відстеження указаного відправлення.
Так, зі змісту стану відстеження відправлення 2102900024523 убачається, що таке відправлення прийнято 15.10.2024 та вручено за довіреністю (внаслідок відсутності адресата за вказаною адресою) 06.11.2024.
Оцінюючи доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, суд касаційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.
Водночас навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року N 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Тобто, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й установленням строків на звернення до суду з касаційними скаргами.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Верховний Суд звертає увагу на те, що питання поновлення пропущеного процесуального строку вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку, та наданих на їхнє підтвердження доказів.
Доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із касаційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи повторну заяву про поновлення процесуального строку, відповідач покликається на те, що первісне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на касаційне оскарження. Також зазначає, що скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на касаційне оскарження і вжив усіх можливих заходів з метою усунення недоліків касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою вказаної статті визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відтак, останнім днем процесуального строку на подання касаційної скарги, з урахуванням положень частини другої статті 329 КАС України, було 16.11.2024 (відповідач отримав оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції 16.09.2024).
Дійсно, вперше відповідачем направлено касаційну скаргу до Верховного Суду 15.10.2024, тобто з дотриманням строку на касаційне оскарження.
Проте, вдруге касаційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №120/3133/24 відповідач подав 20.12.2024, тобто поза межами процесуального строку визначеного положеннями КАС України.
У заяві про поновлення процесуального строку відповідач наполягає на вжитті ним усіх можливих дій, спрямованих на оскарження судових рішень. Проте, будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано.
Відтак, відповідачем не доведено факт вжиття ним активних дій задля оскарження судових рішень у цій справі, зважаючи на те, що з моменту отримання 03.11.2024 неврученої касаційної скарги відповідач повторно звернувся зі скаргою до Верховного Суду аж 20.12.2024.
За правилами пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З урахуванням наведеного, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі № 120/3133/24 за позовом ОСОБА_1 до відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк