ф
29 січня 2025 року
м. Київ
справа № 340/4412/24
адміністративне провадження № К/990/48587/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 340/4412/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому усіх видів складових грошового забезпечення відповідно до наказу військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24 вересня 2023 року № 267, а саме:
- щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 523% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з 10 по 18 вересня 2023 року;
- щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 567% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з 19 по 24 вересня 2023 року;
- додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн в розрахунку на місяць пропорційну часу проходження служби за період з 19 по 23 вересня 2023 року;
- одноразову грошову допомогу у розмірі 72% місячного грошового забезпечення;
- грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за 55 діб;
- грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік;
- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань;
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити йому усі види складових грошового забезпечення відповідно до наказу військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24 вересня 2023 року № 267, а саме:
- щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 523% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням а надбавки за вислугу років з 10 по 18 вересня 2023 року;
- щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 567% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служб у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з 19 по 24 вересня 2023 року;
- додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн в розрахунку на місяць пропорційну часу проходження служби за період з по 23 вересня 2023 року;
- одноразову грошову допомогу у розмірі 72% місячного грошового забезпечення;
- грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за 55 діб;
- грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік;
- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що з 28 лютого 2022 року по 24 вересня 2023 року він проходив військову службу на посаді такелажника 1 евакуаційного відділення 1 евакуаційного взводу евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону у військовій частині НОМЕР_1 .
3. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24 вересня 2023 року № 267 позивача звільнено з військової служби у відставку на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
4. Указаним наказом вирішено виплатити ОСОБА_1 :
- щомісячну премію за особливий внесок у загальні результати служби в розмірі 523% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з 10 по 18 вересня 2023 року;
- щомісячну премію за особливий внесок у загальні результати служби в розмірі 567% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з 19 по 24 вересня 2023 року;
- додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби за період з 19 по 23 вересня 2023 року;
- одноразову грошову допомогу в розмірі 72% місячного грошового забезпечення;
- грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за 55 діб.
5. Крім того, указано, що грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік отримано згідно зазначеного наказу командира військової частини НОМЕР_1 .
6. Проте, грошові кошти, які витягом з наказу від 24 вересня 2023 року № 267 вирішено виплатити позивачу, останньому не перераховано.
7. Також, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 6 окремого доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року № 2683/з за 2023 рік не отримано.
8. За результатами неодноразових звернень позивача до відповідача з указаного питання, відповідач запевняв ОСОБА_1 , що виплати проводяться в порядку черговості, проте будь-яких розрахунків проведено не було.
9. 21 травня 2024 року до військової частини НОМЕР_1 в інтересах ОСОБА_1 направлено адвокатський запит № 1.
10. У зв'язку із неотриманням відповіді на цей запит, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
11. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
12. У вказаній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що:
- з цим позовом позивач звернувся до суду 02 липня 2024 року (через підсистему «Електронний суд»), пропустивши місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та тримісячний строк, установлений статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України);
- до позовної заяви позивачем не долучено заяву про поновлення строку звернення до суду. З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску;
- позивачу необхідно подати до суду уточнену позовну заяву у відповідній кількості до сторін, в якій конкретизувати прохальну частину позовних вимог.
13. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року, позовну заяву повернуто позивачу.
14. Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , Кіровоградський окружний адміністративний суд указав, що з дня виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав на отримання відповідних сум зазначених у наказі, а саме з 24 вересня 2023 року.
15. Крім того, за висновком суду першої інстанції, звернення до відповідача із адвокатським запитом від 21 травня 2024 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і вказана дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, оскільки триваюча пасивна поведінка не свідчить про дотримання позивачем строку звернення до суду з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
16. Кіровоградський окружний адміністративний суд зазначив, що представник позивача не посилався на те, що позивача невчасно ознайомлено із наказом від 24 вересня 2023 року та не надав таких доказів. При цьому позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
17. За висновком суду першої інстанції позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за захистом, а звернувся до суду 02 липня 2024 року (через підсистему «Електронний суд»), тобто з пропуском строку звернення до суду.
18. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року апеляційну скаргу Пузира В. О. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року в адміністративній справі № 340/4412/24 залишено без задоволення. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року в адміністративній справі № 340/4412/24 залишено без змін.
19. Залишаючи без змін ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що з 24 вересня 2023 року (дата ознайомлення позивача з наказом від 24 вересня 2023 року № 267) минув як передбачений статтею 122 КАС України місячний строк, так і передбачений статтею 233 КЗпП України тримісячний строк для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
20. Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що позивач був обізнаний про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів з питань нарахування та виплати грошового забезпечення та його додаткових видів з моменту звільнення з військової служби, оскільки на момент звільнення таких виплат не відбулось.
21. За висновком суду апеляційної інстанції, з дня виключення позивача зі списків особового складу та зняття з усіх видів забезпечення, тобто з 24 вересня 2023 року, позивач дізнався про порушення своїх прав, однак до суду із даним позовом позивач звернувся лише 02 липня 2024 року, тобто через дев'ять місяців після звільнення з військової (публічної) служби, та через шість місяців після завершення тримісячного строку, встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України.
22. Третій апеляційний адміністративний суд також указав, що позивач будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом не зазначив та в матеріалах справи докази поважності пропуску такого строку відсутні.
23. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом та повернення позову.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог
24. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, представник позивача за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що судом першої та апеляційної інстанцій порушено право ОСОБА_1 на звернення до суду з огляду на те, що повернення позовної заяви унеможливлює її належний, своєчасний розгляд та захист прав останнього.
25. Скаржник указав, що позивач розраховував на добросовісність відповідача, оскільки тривалий час після звільнення останній неодноразово повідомляв, що затримка виплати заборгованості, яка в обов'язковому порядку буде погашена, обумовлена черговістю погашення заборгованості по аналогічних виплатах.
26. На переконання скаржника, у відповідача, який запевняв про виплату заборгованості в порядку черговості, простежується тривала протиправна та суперечлива бездіяльність.
27. Крім того, посилаючись на статтю 234 КЗпП України, скаржник зазначає, що річний строк на поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем не пропущено, оскільки наказ про його звільнення датується 24 вересня 2023 року, а тому граничний строк на його поновлення 24 вересня 2024 року. Водночас, цю норму судами попередніх інстанцій взагалі залишено без уваги, а доводи сторони позивача - без аргументованої відмови.
28. На думку скаржника, позивач хоч і формально пропустив тримісячний строк на ініціювання судового спору, але враховуючи положення статті 234 КЗпП України мав право на його поновлення в однорічний термін, що позивачем дотримано у вигляді заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
29. На підставі викладеного скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позиція інших учасників справи
30. На момент розгляду справи відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 від військової частини НОМЕР_1 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не надходило.
Рух касаційної скарги
31. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27 грудня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 340/4412/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а також витребував із Кіровоградського окружного адміністративного суду справу № 340/4412/24.
32. Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2025 року справу № 340/4412/24 призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
33. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при вирішенні питання дотримання позивачем строків звернення до суду із цим позовом, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду виходить із такого.
34. Спір у цій справі виник у зв'язку із протиправною, на думку позивача, бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 усіх видів складових грошового забезпечення відповідно до наказу від 24 вересня 2023 року № 267.
35. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
36. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
37. Частиною п'ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
38. Таким чином, для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
39. При цьому, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
40. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
41. Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
42. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не бачить підстав відступати від указаної правової позиції у межах цієї справи та надалі зауважує таке.
43. За змістом частини другої статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
44. У цій справі суди попередніх інстанцій виходили з того, що ОСОБА_1 був звільнений з військової частини НОМЕР_1 24 вересня 2023 року, проте адміністративний позов подав до суду 02 липня 2024 року, тобто через дев'ять місяців після звільнення з військової (публічної) служби, та через шість місяців після завершення тримісячного строку, встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України.
45. З наведеного слідує, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про застосування до спірних правовідносин строків, визначених статтею 233 КЗпП України.
46. Разом із цим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне зазначити наступне.
47. Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
48. За змістом статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
49. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
50. Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу сумлінно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
51. Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
52. Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
53. Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
54. Таким чином, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків позовної заяви. Як у випадку невиконання вимог статті 160 КАС України щодо форми та змісту позову, так і вимог щодо дотримання строку подання позову, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - позовна заява залишається без руху.
55. Залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.
56. При цьому, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої заяви та встановити спосіб і строк їх усунення.
57. У разі подання позивачем заяви про поновлення строку, суд повинен надати їй оцінку та вирішити шляхом визнання / невизнання причин пропуску такого строку поважними / неповажними.
58. Мотивувальна частина судового рішення має відповідати його резолютивній частині для уникнення перешкод для належного виконання учасником справи рішення суду та забезпечення його зрозумілості для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання.
59. Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалою від 08 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишив без руху, зазначивши, зокрема, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, установлений статтею 233 КЗпП України, та не долучив заяву про поновлення строку звернення до суду. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску, додати до суду уточнену позовну заяву у відповідній кількості до сторін, в якій конкретизувати прохальну частину позовних вимог (а. с. 21-23).
60. З матеріалів справи вбачається, що позивач подав до Кіровоградського окружного адміністративного суду заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду. Він обґрунтував це тим, що після звільнення з військової служби постійно підтримував зв'язок з представниками військової частини НОМЕР_1 , які повідомляли йому, що затримка виплати заборгованості, яка в обов'язковому порядку буде погашена, обумовлена черговістю погашення заборгованості по аналогічних виплатах. У зв'язку з тривалим невиконанням відповідачем своїх зобов'язань та ненаданням відповіді на адвокатський запит від 21 травня 2024 року № 1, позивач подав позов до Кіровоградського окружного адміністративного суду. Посилаючись на статтю 234 КЗпП України, позивач зазначив, що річний строк на поновлення звернення до суду не пропущено. У зв'язку з викладеним позивач просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити його.
61. Позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліків заяви, залишеної без руху, у встановлений судом строк, або в інших випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України (пункти 1, 9 частини четвертої статті 169 КАС України).
62. Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, суд повертає позовну заяву, якщо вона не подана у встановлений строк, а підстави для поновлення строку звернення до суду визнані неповажними.
63. З ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2024 року про повернення позовної заяви, залишеної без руху через неусунення недоліків, випливає, що суд першої інстанції не визнавав причин пропуску строку звернення до суду неповажними та не відмовляв у задоволенні заяви про поновлення строку.
64. Відсутність такого висновку створює юридичну невизначеність щодо процесуальних прав позивача.
65. Суд першої інстанції не надав належної оцінки аргументам позивача, зокрема про постійну комунікацію з відповідачем з приводу спірного питання та його інформування про те, що затримка виплати заборгованості пов'язана з черговістю погашення аналогічних заборгованостей. Верховний Суд вважає, що повернення позовної заяви без врахування цих обставин (зокрема, шляхом витребування додаткової інформації від відповідача) ставить під сумнів обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
66. Крім того, ухвала суду першої інстанції від 01 серпня 2024 року не містить висновків про неусунення позивачем недоліків у частині дотримання вимог частини п'ятої статті 160 КАС України. Зокрема, позивач мав подати уточнену позовну заяву в необхідній кількості примірників для сторін із конкретизацією прохальної частини позовних вимог.
67. З огляду на викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви є передчасними. Кіровоградський окружний адміністративний суд залишив без розгляду заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, не надавши оцінки наведеним у заяві підставам. Суд також не визнав зазначені причини неповажними та не відмовив у задоволенні заяви.
68. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає, що спори, пов'язані із соціальними гарантіями військовослужбовців, потребують особливої уваги з боку суду через їхню важливість для захисту прав осіб, які виконували свій обов'язок перед державою. Такий підхід відповідає принципам правової визначеності, справедливості та рівності перед законом.
69. При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звертає увагу, що цей спір стосується невиплати коштів, визначених до отримання самим відповідачем у відповідному наказі, а судами не з'ясовано фактичних обставин, що підтверджує необхідність продовження розгляду справи у суді першої інстанції.
70. Отже, постановлена з порушенням норм процесуального права ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви створює позивачу перешкоду у доступі до правосуддя. Водночас суд апеляційної інстанції цього порушення не усунув.
71. З огляду на це Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про передчасність застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин наслідків, встановлених пунктами 1, 9 частини четвертої статті 169 КАС України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
72. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
73. Оскільки оскаржувані судові рішення перешкоджають подальшому провадженню у справі, а також не відповідають вимогам законності й обґрунтованості, їх належить скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року скасувати, а справу направити до Кіровоградського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач СуддіІ.В. Желєзний Н.М. Мартинюк В.Е. Мацедонська