28 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 167/982/24 пров. № А/857/380/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.
з участю секретаря судового засідання Слободян І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 грудня 2024 року, що ухвалив суддя Поіщук С.В.у м. Луцьку, у справі № 167/982/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3052490 від 15 вересня 2024 року.
05 грудня 2024 року Ківерцівський районний суд Волинської області прийняв рішення, яким в задоволенні позову відмовив.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач надав належні докази, які доводять вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом).
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Таку позицію обґрунтовує тим, що відповідач не довів факт керування позивачем транспортним засобом, як особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що 19 червня 2024 року відповідач прийняв постанову серії ЕНА № 2427126 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
У постанові відповідач зафіксував те, що 15 вересня 2024 року позивач, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , в місті Рожище без права керування транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до пункту 2.1 «а» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно із ч. 4 ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.
Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апеляційний суд, дослідивши постанову в справі про адміністративне правопорушення встановив те, що ця постанова складена відносно ОСОБА_1 за керування транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , в місті Рожище, позбавленого права керування транспортним засобом на підставі постанови Ківерцівського районного суду Волинської області від 30 липня 2024 року у справі № 167/607/24.
Разом з тим, апеляційний суд встановив, що відповідно до постанови Ківерцівського районного суду Волинської області від 30 липня 2024 року у справі № 167/607/24, яка є у ЄДРСР за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/120671535, суд позбавив права керування транспортним засобом ОСОБА_2 .
Із постанови про адміністративне правопорушення видно, що відповідач не звернув увагу на те, що позивач та особа, яку суд позбавив права керування транспортним засобом на підставі постанови Ківерцівського районного суду Волинської області від 30 липня 2024 року у справі № 167/607/24 мають різні прізвища.
Це свідчить про те, що відповідач неповно та поверхнево з'ясував обставини справи про адміністративне правопорушення, а тому постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3052490 від 15 вересня 2024 року є протиправною.
Згідно з частиною 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, зважаючи на встановлені вище обставини щодо протиправності постанови в справі про адміністративне правопорушення та наведені норми матеріального права, апеляційний суд вважає, що постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3052490 від 15 вересня 2024 року необхідно скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити новий розгляд до Головного управління Національної поліції у Волинській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, у зв'язку з тим, що суд першої інстанції неправильно встановив обставин справи, внаслідок чого зробив неправильний висновок про відмову у задоволенні позову, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, а тому її необхідно задовольнити частково.
Що стосується розподілу судових витрат, то апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Апеляційний суд встановив, що за подання позову позивач сплатив 605,60 грн., а за подання апеляційної скарги 908,40 грн.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 1514 грн.
Керуючись ст.ст. 286, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 грудня 2024 року у справі № 167/982/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Постанову Головного управління Національної поліції у Волинській області в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3052490 від 15 вересня 2024 року скасувати, а справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП направити на новий розгляд до Головного управління Національної поліції у Волинській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області судовий збір в сумі 1514,00 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок)
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель
Повний текст постанови складений 28.01.2025 року