Номер провадження 2-а/754/106/25
Справа №754/1015/25
Іменем України
30 січня 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І.
за участю секретаря судового засідання Івченко В.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення
Суть спору
1.Громадянин ОСОБА_1 (надалі - Позивач), через свого адвоката пані Коренчук Т.О., оскаржує рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ТЦК, Відповідач) № 968 від 2 жовтня 2024 року, яким на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП).
2.Позивач просить скасувати постанову, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
3.Він стверджує, що розгляд справи було проведено з порушеннями встановленого порядку, а саме: 1) йому не було вручено копію постанови, 2) не було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи, за 3 дні, 3) розгляд справи мав відбутися одразу, через 15 хвилин після складання протоколу про адміністративне правопорушення, чим було порушено право Позивача мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; 4) фактично такий розгляд не відбувався, чим порушено право Позивача брати участь у процесі прийняття рішення.
4.Відповідач подав відзив на позовну заяву, просив відмовити у позові та розглянути справу за наявними матеріалами.
5.Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що нез'явлення пана ОСОБА_1 за повісткою є адміністративним правопорушенням. Він підписав протокол, надав пояснення про визнання своєї вини та отримав постанову.
6.Водночас, Відповідач, хоча й наполягаючи на правомірності своїх дій, звертає увагу Суду на той факт, що наразі Позивач перебуває на службі та виконує свій конституційний обов'язок із захисту Батьківщини.
7.Відповідач зазначає, що ця обставина є суттєвою та заслуговує на повагу, і, відповідно до статті 22 КУпАП, може бути підставою для визнання правопорушення малозначним.
Обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та їх оцінка
8.26 липня 2024 року Позивач під особистий підпис отримав повістку про виклик до ТЦК на 27 липня 2024 року о 08:30.
9.27 липня 2024 року Позивач не з'явився за повісткою за викликом до ТЦК.
10.03 вересня 2024 року начальник ТЦК направив на адресу поліції звернення № 9672 щодо доставлення Позивача до приміщення ТЦК, який порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення.
11.02.10.2024 Позивач поліцейськими був доставлений до приміщення ТЦК.
12.02 жовтня 2024 року о 09:15 уповноважена особа ТЦК, старший солдат ОСОБА_3 , склала протокол про адміністративне правопорушення № 968 про те, що Позивач не з'явився 27.07.2024 о 08:30 за викликом Відповідача по повістці, отриманій 26.07.2024, чим порушив вимоги частини десятої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу ", абзац другий частини першої та абзац восьмий частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
13.Обставини щодо особистого одержання повістки та нез'явлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначений в повістці строк, підписання протоколу про адміністративне правопорушення, Позивач не оспорює.
14.Позивач підписав протокол та надав пояснення такого змісту: "злякався історій про відношення військових до чоловіків, що зараз не на фронті. Сімейний стан: одружений, маю двох неповнолітніх дітей, дружина вагітна третьою, у квітні народжувати. Свою провину визнаю у повному обсязі, повторювати щось подібне не маю наміру".
15.У протоколі Позивачеві повідомлено, що розгляд справи відбудеться 02 жовтня 2024 року о 09:30, про що зроблено відмітку із проставлянням підпису Позивача та дати.
16.У цей день, тобто, 02 жовтня 2024 року керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки прийняв постанову про накладення адміністративного стягнення.
17.Відповідно до цієї постанови на Позивача накладено штраф у сумі 17 000,00 грн як адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, оскільки він не з'явився 27.07.2024 о 08:30 за викликом Відповідача по повістці, отриманій 26.07.2024, чим порушив вимоги частини десятої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу ", абзац другий частини першої та абзац восьмий частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію " та Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
18.У постанові керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки вказав, що обставиною, яка пом'якшує відповідальність - є щире розкаяння Позивача та готовність нести відповідальність.
19.У постанові на зворотному боці стоїть підпис Позивача після слів "Копію постанови від "02 " жовтня 2024 року № ___ про притягнення до адміністративної відповідальності". Дата вручення не зазначена.
20.Позивач заперечує факт отримання копії постанови, стверджуючи, що підпис на звороті постанови не свідчить про отримання саме копії постанови про адміністративне правопорушення. Наголошує на відсутності дати вручення та номера постанови у записі з його підписом, а також звертає увагу Суду що розгляд справи не проводився, а йому було надано для підпису бланк постанови без номера та печатки.
21.На думку Позивача, відсутність чіткого зазначення того, що копія постанови Позивачем отримана та дати її отримання, не дає можливості встановити отримання копії такої постанови, а відсутність номеру постанови у вказаному записі додатково свідчить на користь цього доводів.
22.Відповідач, заперечуючи проти цих аргументів, зазначив, що "оскаржувана Постанова після винесення була видана позивачу на руки". Тобто, Відповідач у відзиві на позові надав Суду відомості щодо дати вручення цієї постанови.
23.Суд, розглядаючи відповідні аргументи сторін, виходить з того, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під розписку (стаття 285 КУпАП).
24.Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника (абзац другий пункту 14 розділу II Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 01 січня 2024 року № 3).
25.В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина друга статті 77 КАС України).
26.Суд дійшов висновку, що за обставин цієї справи Відповідач не виконав свій обов'язок довести належним чином факт вручення копії постанови Позивачеві.
27.За висновком Суду сам по собі підпис Позивача на звороті постанови не є беззаперечним доказом отримання ним копії постанови у день розгляду. Згідно з Інструкцією, у постанові обов'язково зазначається дата вручення копії. Її відсутність прямо свідчить про порушення встановленого порядку та ставить під сумнів факт вручення. Більше того, у постанові відсутнє слово "вручено", що має істотне значення для справи, зважаючи на заперечення Позивача, і необхідність ідентифікації його дії, зважаючи на наявність підпису.
28.Щодо дотримання порядку розгляду справи, Суд виходить з того, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення (пункт 9 частини другої статті 2 КАС України).
29.Позивач стверджує, що його право на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення було порушено. Начальник ТЦК не здійснював розгляду справи в присутності Позивача. Представник Відповідача повідомила, що розгляд відбудеться заочно, без участі Позивача, оскільки начальник, який мав розглядати справу відсутні. Одразу після складання протоколу Позивача, без розгляду справи, було направлено на проходження військово-лікарської комісії, а згодом доставлено до збірного пункту та відправлено до військової частини.
30.Позивач наголошує на тому, що його було фактично затримано, позбавлено можливості вільно пересуватися та спілкуватися з ким-небудь, крім військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 , а час, відведений на підготовку до розгляду справи, становив лише 15 хвилин, що є явно недостатнім для забезпечення права на захист, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
31.Крім того, Позивач стверджує, що його не було повідомлено про час і місце розгляду справи за три дні, як це передбачено статті 277-2 КУпАП, що позбавило його можливості належним чином підготуватися до захисту, зокрема, звернутися за юридичною допомогою, чим було порушено гарантоване статтею 59 Конституції України та частиною першою статті 268 КУпАП право Позивача на правничу допомогу.
32.Відповідач у відзиві ніяк не прокоментував відповідні аргументи Позивача.
33.Суд, вирішуючи питання, чи було належним чином повідомлено Позивача про час і місце розгляду справи, виходить з того, що у протоколі Позивачеві повідомлено, що розгляд справи відбудеться 02 жовтня 2024 року о 09:30, про що зроблено відмітку із проставлянням підпису Позивача та дати. Тобто, Позивач був обізнаний про дату та час розгляду справи.
34.Суд визнає помилковими посилання Позивача, що таке повідомлення мало бути здійснено щонайменше за 3 дні, як це передбачено у статті 277-2 КУпАП.
35.За змістом цієї норми повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи (частина перша статті 272-2 КУпАП).
36.Тобто, стаття 272-2 КУпАП стосується строку повідомлення про розгляд справи в суді. Вимоги цієї статті до строків повідомлення не поширюються на розгляд справ у ТЦК. Мінімальні строки повідомлення про розгляд справ у ТЦК не встановлені законом.
37.Водночас, Суд визнає достатньо аргументованими та переконливими доводи Позивача щодо порушення його права на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення.
38.Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (частина перша статті 268 КУпАП).
39.У цій справі Позивач категорично заперечує свою присутність під час розгляду справи.
40.Постанова про адміністративне правопорушення не містить жодних відомостей, які б підтверджували факт присутності Позивача.
41.При цьому, Відповідач у своєму відзиві не спростував цей аргумент Позивача та надав жодних доказів, які б свідчили про зворотне.
42.Суд вже зазначав, що обов'язок доказування правомірності своїх дій покладається на суб'єкта владних повноважень. У даному випадку Відповідач не виконав цього обов'язку. Всі сумніви трактуються на користь позиції Позивача, який у спірних правовідносинах очевидно є слабкою стороною, що має обмеження в можливостях збирати докази.
43.За висновком Суду відсутність будь-яких відомостей у постанові про адміністративне правопорушення щодо присутності Позивача під час розгляду справи, а також відсутність інших доказів, наданих Відповідачем, які б підтверджували зворотне, свідчать про те, що Позивач не був присутній під час розгляду його справи.
44.Крім того, на той факт, що між складанням протоколу та часом, призначеним для розгляду справи, минуло лише 15 хвилин, і обставини, за якими Позивач був негайно, в цей же день направлений на військово-лікарську комісію, а наступний відправлений до військової частини, викликають серйозні сумніви щодо того, що йому було надано достатньо часу та можливостей для підготовки до захисту своїх інтересів у справі про адміністративне правопорушення.
45.Враховуючи вищевикладене, Суд виснував, що доводи Позивача щодо порушення його права на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення є обґрунтованими та переконливими. Суд вважає, що Відповідач не довів правомірність своїх дій в аспекті дотримання порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
46.Позивач у позові просить закрити провадження у справі, проте не зазначає підстави.
47.Відповідно до вимог статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1)відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
2)недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
3)неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
4)вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
5)видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
6)скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
7)закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
8)наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
9)смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
48.Позивач не доводив Суду відсутність події і складу адміністративного правопорушення, а також наявність інших для закриття справи про адміністративне правопорушення.
49.Суд відповідно до предмету та підстав позову встановив процедурні порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Проте такі порушення не є підставою для закриття справи відповідно до вимог статті 247 КУпАП.
50.Відповідно пункту 2 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
51.З огляду на встановлене порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, Суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з направленням справи на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
52.Суд враховує практику суду апеляційної інстанції щодо скасування оскаржуваної постанови з направленням справи на новий розгляд у разі процедурних порушень (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 712/12706/24, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі № 745/1059/24, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі № 694/1837/24). Хоча рішення апеляційного суду не є обов'язковими для суду першої інстанції, Суд бере до уваги, що такі справи, як правило, не доходять до Верховного Суду. Забезпечення єдності судової практики та однакове застосування закону є завданням всіх судів, тому Суд враховує правову позицію суду апеляційної інстанції в аспекті повноважень суду першої інстанції.
53.Щодо аргументів Відповідача, викладених у відзиві на позов, про малозначність правопорушення, то Суд зазначає, що зауважує, що уповноваженим суб'єктом, наділеним виключними дискреційними повноваженнями звільняти порушника від адміністративної відповідальності, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, у даних спірних правовідносинах, є виключно керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 210-1 КУпАП.
54.Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 266/3228/16-а, від 26 травня 2020 року у справі №520/2098/17).
55.Водночас, Суд зауважує, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (пункт 3 частини другої статті 2 КАС України).
56.У цій справі Суд встановив, що Відповідач у відзиві на позов зазначив про наявність обставин, що свідчать про малозначність вчиненого адміністративного правопорушення. Проте, постанова, що оскаржується, не містить жодної згадки про розгляд цього питання.
57.Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
58.Обставини, що пов'язані з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, є іншими обставинами, що мають значення для правильного вирішення справи, і підлягають з'ясуванню за правилами статті 280 КУпАП.
59.Відповідач, не розглянувши питання про малозначність правопорушення, не виконав свого обов'язку щодо з'ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Це свідчить про недостатню обґрунтованість оскаржуваної постанови та підставою для її скасування з направленням на новий розгляд.
Керуючись статтями 139, 246, 255, 268, 286 КАС України, Суд
1.Позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу задовольнити частково.
2.Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП № 968 від 02.10.2024, що винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 , відносно ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 КУпАП і направити справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3.У задоволенні позовної вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 30 січня 2025 року
Суддя Інна КОВАЛЕНКО