Справа №403/537/24 провадження № 2/403/166/25
про прийняття позовної заяви до розгляду та
відкриття провадження у справі
30 січня 2025 року с-ще Устинівка
Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1 (позивач), адреса місця проживання, вказана в позовній заяві: АДРЕСА_1 , до
російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації (відповідач), адреса місця проживання, вказана в позовній заяві: АДРЕСА_2
предмет спору: про відшкодування моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Устинівського районного суду Кіровоградської області з позовною заявою до відповідача російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації про стягнення з останньої на його користь моральної шкоди в розмірі 1000000,00 грн..
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до встановленої ч.17 ст.28 ЦПК України підсудності справ за вибором позивача, позови про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру можуть пред'являтися також за місцем проживання чи перебування позивача.
Зі змісту доданої до позовної заяви копії витягу з реєстру територіальної громади №2024/01299565 від 18 жовтня 2024 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 з 29 січня 2024 року.
Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 14 квітня 2022 року у справі №308/9708/19, суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено рф, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
У міжнародному праві кодифіковані підстави для обмеження судового імунітету іноземної держави внаслідок завдання фізичної шкоди особі або збитків майну, так званий «деліктний виняток» (англ. «tort exсeption»).
Умовами, необхідними для застосування «деліктного винятку», є: 1) принцип територіальності: місце дії/бездіяльності має бути на території держави суду; 2) присутність автора дії/бездіяльності на території держави суду в момент вчинення дії/бездіяльності (агента чи посадової особи іноземної держави); 3) дія/бездіяльність ймовірно може бути привласнена державі; 4) відповідальність за дії/бездіяльність передбачена положеннями законодавства держави суду; 5) завдання смерті, фізичної шкоди особі, збитків майну чи його втрата; 6) причинно-наслідковий зв'язок між діями/бездіяльністю і завданням смерті, фізичної шкоди особі або збитків майну чи його втратою.
Визначаючи, чи поширюється на рф судовий імунітет у зазначеній справі, судом враховується наступне: предметом позову є відшкодування моральної шкоди, завданої громадянину України ОСОБА_1 , внаслідок фізичної шкоди; місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна; передбачається, що шкода завдана агентами рф, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави України; вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов'язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави України, що закріплено у Статуті ООН; національне законодавство України виходить з того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту»).
З огляду на викладене, подана ОСОБА_1 позовна заява відноситься до предметної, суб'єктної та територіальної юрисдикції Устинівського районного суду Кіровоградської області та підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Позовна заява за формою та змістом відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.
Позовну заяву подано з додержанням вимог ст.177 ЦПК України.
Таким чином, подана ОСОБА_1 позовна заява підлягає прийняттю судом до розгляду з відкриттям провадження у справі.
Відповідно до положень п.2 ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
За змістом ч.4 ст.19 ЦПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
З урахуванням принципу пропорційності у цивільному судочинстві, у відповідності до ч.3 ст.274 ЦПК України цивільна справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, оскільки вирішуючи питання про вид позовного провадження, за правилами якого буде здійснюватися розгляд справи, суддею враховано, зокрема: 1) ціну позову (1000000,00 грн.), виходячи з якої справа не визнається судом як малозначна чи незначної складності; 2) значення справи для позивача; 3) обсяг та характер доказів у справі.
Крім того, системний аналіз ст.376 ЦПК України дає можливість прийти до висновку, що розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження жодним чином не порушує, обмежує чи звужує гарантовані законом права та свободи учасників судового процесу і не може бути підставою для скасування або зміни рішення, як обставина, що виплинула на правильність вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
У разі якщо міжнародний договір не укладено - доручення суду України надсилається Міністерству юстиції України, яке надсилає його Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами (ч.2 ст.498 ЦПК України). Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території російської федерації регулювався «Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах», ратифікованою Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР. Разом з тим, згідно Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних так кримінальних справах від 22 січня 1993 року» дія даної Конвенції у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь за повідомленням Міністерства закордонних справ України була зупинена з 27 грудня 2022 року, внаслідок чого співробітництво судів України з відповідними органами російської федерації та республіки білорусь з питань надання правової допомоги на даний час не здійснюється.
Крім того, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України українською стороною було прийняте рішення розірвати дипломатичні відносини з російською федерацією, встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною і російською федерацією, здійсненим у м.Мінську 14 лютого 1992 року, внаслідок чого зазначений міжнародний договір припинив свою дію 24 лютого 2022 року (лист Міністерства закордонних справ України від 13 жовтня 2022 року №72/11-612/1-81401).
Відповідно до листа Міністерства юстиції України вих.№100817/98748-22-22/12.1.3 від 31 жовтня 2022 року, передача будь-яких документів компетентним органам російської федерації, у тому числі дипломатичними каналами, наразі неможлива.
Отже, дипломатичні відносини з країною агресором на даний час також припинені.
Разом з тим, Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 14 квітня 2022 у справі №308/9708/19 викладено правову позицію, відповідно до якої у категорії спорів про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, її майну, здоров'ю, життю у результаті збройної агресії рф іноземна держава-відповідач не користується судовим імунітетом проти розгляду судами України таких судових справ. При цьому зазначено, що ухвала суду про направлення посольству рф запиту на згоду або незгоду про розгляд українським судом зазначеної цивільної справи, примірника апеляційної скарги і ухвали про відкриття апеляційного провадження, а також зупинення провадження у справі до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави - посольства рф в Україні або ненадходження в розумні строки такої відповіді з моменту належного підтвердження про отримання цим посольством зазначених процесуальних документів, підлягає скасуванню, оскільки вчинення рф з 2014 року збройної агресії проти України не припиняється, рф заперечує суверенітет України, тому зобов'язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає. А отже, і направляти до посольства цієї країни запит на згоду про участь у справі і зупиняти провадження у справі до отримання відповіді від рф або повідомлення про вручення такого запиту не потрібно.
З огляду на викладене, враховуючи, що зазначені вище обставини об'єктивно унеможливлюють застосування судом відповідних положень ст.ст.498, 499 ЦПК України щодо надсилання при розгляді даної справи судового доручення про надання правової допомоги до іноземного суду та дипломатичних установ, приходжу до висновку про здійснення виклику відповідача російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації до суду шляхом опублікування оголошення про його виклик на офіційному веб-порталі судової влади України.
Заяв та клопотань в порядку п.3 ч.1 ст.43, ч.ч.1, 2 ст.84, ст.183, ч.3 ст.177 ЦПК України позивачем разом з позовною заявою до суду подані не були.
Відповідно до вимог ст.196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження у справі необхідно провести підготовче засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 30, 43, 53, 83, 84, 178, 181, 187, 190, 191, 196, 258, 260, 274, 353 ЦПК України,
1.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації про відшкодування моральної шкоди.
2.Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
3.Призначити підготовче засідання у справі на 28 лютого 2025 року о 09 год. 30 хв. в залі судових засідань Устинівського районного суду Кіровоградської області (адреса місцезнаходження: вул.О.Мазуренка, буд.№42 с-ще Устинівка Кропивницького району Кіровоградської області), про що повідомити учасників справи.
4.Встановити відповідачу російській федерації в особі міністерства юстиції російської федерації строк для подачі відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії даної ухвали (ознайомлення зі змістом ухвали).
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ч.4 ст.174, ч.1 ст.191 ЦПК України, протягом встановленого судом строку він має право надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; іншим учасникам справи - копію відзиву та доданих до нього документів.
Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: повне найменування відповідача, його місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача згідно вимог ст.ст.58, 62 ЦПК України.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ч.ч.4, 5 ст.178 ЦПК України до відзиву, надісланого (наданого) до суду, необхідно додати документи, що підтверджують одночасне надіслання (надання) ним відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Роз'яснити відповідачу, що згідно положень ч.8 ст.178, ч.2 ст.191 ЦПК України, у разі ненадання відзиву (заперечення проти позову) у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами.
Роз'яснити відповідачу право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (ст.193 ЦПК України).
5.Здійснити виклик до суду (під час підготовчого провадження та судового розгляду справи по суті) відповідача російську федерацію в особі міністерства юстиції російської федерації шляхом розміщення на офіційному веб-сайті судової влади України оголошення про виклик відповідача в судове засідання не пізніше ніж за десять днів до дати судового засідання з дотриманням вимог ч.2 ст.129 ЦПК України.
6.Роз'яснити учасникам справи, що у разі подання ними письмових заяв і клопотань, їх форма та зміст мають відповідати вимогам ст.183 ЦПК України.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ч.9 ст.83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Роз'яснити учасникам справи, що згідно ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Роз'яснити учасникам справи необхідність зазначення у разі подання ними до суду процесуальних документів (заяв по суті справи, інших заяв, клопотань, заперечень тощо) відомостей про наявність або відсутність у них електронного кабінету, зареєстрованого в підсистемі «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
7.Розгляд цивільної справи здійснювати за матеріалами у змішаній (паперовій та електронній) формі.
8.Повідомити учасників справи про наявність в Устинівському районному суді Кіровоградської області технічної можливості забезпечити їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. У цьому разі відповідна заява учасника справи має бути подана до суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання з направленням копії такої заяви в той же строк іншому учаснику справи.
9.Роз'яснити, що учасники справи мають право отримати інформацію щодо розгляду справи, зайшовши на веб-адресу сторінки суду, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-сайт:court.gov.ua/sud1123/).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до положень ст.353 ЦПК України ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.Ю.Атаманова