Справа №390/1566/24 провадження № 2/403/176/25
30 січня 2025 року с-ще Устинівка
Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Атаманової С.Ю.,
при секретарі судового засідання Муляві В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» (далі по тексту рішення - ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 107438 грн. 52 коп., з яких: заборгованість за кредитом складає 16999 грн. 95 коп.; по нарахованих процентах за користування кредитом - 90438 грн. 57 коп..
Позов обгрунтовується тим, що 27 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі - ТОВ «Лінеура Україна»), як кредитодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір №3633944 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 18300,00 грн. строком на 360 днів шляхом переказу грошових коштів на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Універсал Банк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2% від суми кредиту за кожен день користування (730% річних). Вказаний кредитний договір був укладений сторонами в електронному вигляді відповідно до ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора шляхом його підписання відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Е101, надісланого на наданий ним номер телефону та введеного ним 27 квітня 2023 року о 11:47:28 год. у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна». Враховуючи, неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором шляхом здійснення ним своєчасного повернення суми кредиту та нарахованих відсотків, а також заміну у порядку укладення 24 квітня 2024 року договору факторингу №24/04/2024 сторони кредитора з ТОВ «Лінеура Україна» на ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс», позивач прохав стягнути із ОСОБА_1 на його користь зазначену вище суму заборгованості.
З урахуванням понесених судових витрат, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача по справі сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн..
Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву ТОВ «ФК «Урглобал-Фінанс» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог та розміру судових витрат у встановлений судом строк не подав.
ІІ. Заяви та клопотання.
Згідно доданого до позовної заяви клопотання, представник позивача прохав суд витребувати від АТ «Універсал Банк» інформацію про: емітовану на ім'я відповідача ОСОБА_1 платіжну карту, рух грошових коштів по картковому рахунку (виписку) та номер телефону, на який відправлялась інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) (а.с.18-21).
Згідно поданого клопотання представник позивача прохав суд провести розгляд цивільної справи за його відсутності та не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення (а.с.122).
Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 22 листопада 2024 року клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін задоволено в частині розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження (а.с.44-45).
Ухвалою суду від 23 грудня 2024 року клопотання представника позивача про витребування письмових доказів задоволено частково та витребувано від АТ «Універсал Банк» виписку про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 відповідача ОСОБА_1 за період з 27 квітня по 02 травня 2023 року включно. В задоволенні клопотання в іншій частині - відмовлено (а.с.102).
В зв'язку з тим, що в судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час і місце його проведення в порядку ст.128 ЦПК України, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив на позовну заяву, судом за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, 30 січня 2025 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
27 квітня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір №3633944 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі - Договір, кредитний договір), який згідно положень ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію» був вчинений в електронній формі шляхом його підписання відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора Е101, надісланого кредитодавцем (СМС-повідомленням) на зазначений позичальником у договорі фінансовий номер (а.с.49-58).
Укладення сторонами 27 квітня 2023 року кредитного договору в електронному вигляді відповідає умовам п.9.7.1 Договору, якими визначено, що: договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в інформаційно-телекомунікаційній системі останнього, зазначений в цьому Договорі. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору (а.с.56).
Згідно умов укладеного Договору (пункти 1.2, 1.3) ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язується надати відповідачу ОСОБА_1 , як клієнту, грошові кошти в гривні (кредит) в сумі 18300,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності строком на 360 днів, а відповідач зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором (а.с.49 зворот).
За змістом пунктів 1.3, 1.4.1 та 1.4.2 Договору періодичність внесення платежів зі сплати процентів становить кожні 15 днів; стандартна процентна ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору; знижена процентна ставка становить 2,00% та застосовується за умови якщо клієнт до 12 травня 2023 року (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, внаслідок чого отримує від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку (а.с.49 зворот).
Датами надання кредиту є 27 або 28 квітня 2023 року (п.2.2 Договору).
Кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки клієнта , реквізити якої надані клієнтом Товариству з метою отримання кредиту у випадку не можливості зарахування платежу на зазначену платіжну карту з будь-яких причин, які не залежать від Товариства (п.2.1).
Номером електронного платіжного засобу відповідача ОСОБА_1 , зазначеним ним в розділі 10 Договору, є НОМЕР_1 (а.с.57 зворот).
Згідно з визначеним у п.1.3 Договору графіком платежів, виходячи із припущення, що клієнт виконає свої обов'язки і застосовуватиметься знижена процентна ставка, повернення відповідачем ОСОБА_1 кредиту мало здійснюватись шляхом внесення щомісячних платежів за період з 12 травня 2023 року по 21 квітня 2024 року за кожний розрахунковий період 15 днів по 5490,00 грн. на кожну наступну дату платежу (а.с.59).
Відповідач своїм електронним цифровим підписом підтвердив також отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, викладені у паспорті споживчого кредиту, що були надані йому до укладення кредитного договору (стандартизована форма) (а.с.60-61).
27 листопада 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» на виконання умов кредитного договору №3633944 через АТ «Універсал банк» було здійснено переказ грошових коштів в загальній сумі 18300 грн. 00 коп. на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 за № НОМЕР_2 , що відповідає сумі кредиту та номеру платіжного засобу відповідача, зазначеним в кредитному договорі від 27 квітня 2023 року (а.с.57 зворот, 62, 114).
24 квітня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» (фактор) було укладено договір факторингу №24/04/24, за яким позивач набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №3633944 від 27 квітня 2023 року в сумі 107438,52 грн., що безпосередньо підтверджується відповідним витягом з Реєстру боржників до даного договору факторингу (а.с.75-79, 83).
Згідно розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором в період з 27 квітня 2023 року по 21 квітня 2024 року загальна сума заборгованості відповідача становить 107438,52 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 16999,95 грн., заборгованість за процентами 90438,57 грн. (а.с.63-69).
Зазначена сума заборгованості відповідача в подальшому після переходу права вимоги до позивача залишалась незмінною.
Під час судового розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення ним 27 квітня 2023 року кредитного договору та отримання від ТОВ «Лінеура Україна» кредитних коштів у зазначеному вище розмірі.
Доказів здійснення погашення заборгованості за наданим кредитом в повному обсязі відповідачем ОСОБА_1 під час судового розгляду також надано не було.
Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст.626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно приписів п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону), який встановлює порядок вчинення електронних правочинів, електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною та вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті, зокрема шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону.
Відповідно до положень ст.12 Закону моментом підписання електронного правочину є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилається іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону).
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки букв, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом (постанова Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19). Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Судом встановлено, що договір №3633944 від 27 квітня 2023 року був підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора Е101, що підтверджує укладення даного договору саме як електронного правочину в порядку, передбаченому ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію», та згоду відповідача з усіма його істотними умовами.
В протилежному випадку - без здійснення входу відповідача на веб-сайт кредитодавця за допомогою логіна та пароля особистого кабінету та без отримання ним одноразового ідентифікатора у виді смс-повідомлення, укладення кредитного договору було б технічно неможливим.
Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19.
Належних доказів на спростування тверджень позивача ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» щодо здійснення саме відповідачем ОСОБА_1 електронного підпису кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатора Е101, суду надано не було.
Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором №3633944 від 27 квітня 2023 року, вбачається, що сума заборгованості за тілом кредиту складає 16999,95 грн., а заборгованість за процентами - 90438,57 грн..
Наведений позивачем ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» розрахунок заборгованості ОСОБА_1 відповідає умовам кредитного договору щодо розміру та строку сплати відповідачем передбачених ним платежів, в тому числі нарахування процентів за стандартною ставкою 2,00% в день, тобто по 366,00 грн. (2% від 18300,00 грн.) та після внесення відповідачем грошових коштів на сплату процентів (зокрема, 10.06.2023 - 5489,99 грн., 25.06.2023 - 5099,99 грн., 26.07.2023 - 3039,98 грн.) по 340,00 грн. та по 339,99 грн. в день згідно з п.1.4.1 та 1.4.2 кредитного договору.
При цьому суд, виходячи з положень ч.2 ст.614 ЦК України, якою встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, приходить до висновку, що відповідачем по справі ОСОБА_1 не надано жодного належного доказу на підтвердження належного виконання ним зобов'язань за кредитним договором, в тому числі не спростовано наданого позивачем розрахунку заборгованості та її розміру.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності договору №3633944 від 27 квітня 2023 року, укладеного між первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , а також укладеного в подальшому договору факторингу №24/04/24 від 24 квітня 2024 року.
Зазначені договори з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавались судом недійсними.
Отже, набуття позивачем ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» права вимоги заборгованості за договором №3633944 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27 квітня 2023 року у передбаченому законом порядку та у визначеному згідно умов цього договору розмірі під час судового розгляду відповідачем спростована не була.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцією - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Судом враховується, що у даній справі відповідач здійснював часткове виконання умов договору шляхом внесення грошових сум на погашення кредиту (зокрема, 12.05.2023 - 5490,00 грн., 26.05.2023 - 5124,00 грн., 10.06.2023 - 5489,99 грн., 25.06.2023 -5099,99 грн.); кредитний договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним, дії банку щодо виконання договору не оскаржені, власний розрахунок заборгованості відповідачем не наданий, клопотання про призначення судово-економічної експертизи не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення заборгованості та тілом кредиту і її розміру.
На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов'язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобов'язань за договором №3633944 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27 квітня 2023 року щодо повернення суми кредиту та інших, передбачених ним платежів (зокрема, процентів за користування кредитом) та приходить до висновку про задоволення позову щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» заборгованості за вказаним вище договором в загальному розмірі 107438 грн. 52 коп..
VI. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» звернувся до суду з позовом майнового характеру в електронній формі, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. з урахуванням пониження ставки судового збору на коефіцієнт 0,8.
З огляду на викладене, враховуючи задоволення судом позовних вимог в повному обсязі, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» грошові кошти по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн., які були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача (п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України).
За змістом ч.2 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у зв'язку з чим 1) розмір таких витрат, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У поданій до суду позовній заяві представником ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» зазначено про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомоги в розмірі 5000,00 грн..
На підтвердження зазначеного розміру понесених ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача були надані копії: 1) договору №03/07/2023 про надання юридичних послуг від 03 липня 2023 року, укладеного між ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс», як замовником, та фізичною особою-підприємцем Руденком К.В, як виконавцем, що має право на зайняття адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2412 від 23 жовтня 2018 року, яким передбачено вартість послуг виконавця в сумі 5000,00 грн. за складання позовної заяви про стягнення заборгованості з боржника замовника (а.с.84-85); 2) свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2412 від 23 жовтня 2018 року (а.с.86); довіреності від 26 лютого 2024 року, якою адвокат Руденко К.В. уповноважений представляти інтереси ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» в судах України з усіма правами, які надано законом позивачу (а.с.87); акту приймання-передачі наданих послуг №70 до договору №0307/2023 про надання юридичних послуг від 03 липня 2023 року, згідно з яким виконавець надав, а замовник прийняв наступні послуги: підготовка позовних заяв про стягнення заборгованості за боржниками ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» згідно реєстру №1 від 03 червня 2024 року вартістю 50000,00 грн. (а.с.88); витягу з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №70 від 03 липня 2023 року, згідно з яким виконавець підготував позовну заяву про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором №3336944 та клопотання про витребування доказів вартістю послуги 5000,00 грн. (а.с.88 зворот).
В судове засідання представник позивача не з'явився. Згідно клопотання, викладеного в прохальній частині прохав провести розгляд справи за його відсутності за наявними у справі матеріалами (а.с.122).
На дату судового розгляду справи по суті письмових заперечень від відповідача ОСОБА_1 щодо розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката подано не було.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для стягнення із відповідача зазначеного у позовній заяві розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закону) за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, порядок обчислення якого (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із п.1 ч.1 ст.26 Закону документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги може бути договір про надання правничої допомоги.
За змістом п.6 ч.1 ст.1 Закону до інших видів правничої допомоги належить адвокатська діяльність з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.15 ЦПК України).
Сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч.1 ст.58 ЦПК України). Отже, складання адвокатом позовної заяви належить до правничої допомоги, яка може надаватися ним на підставі договору про надання правничої допомоги без здійснення адвокатом безпосереднього представництва інтересів клієнта в суді (участі у судовому процесі).
Враховуючи викладене, суд вважає повноваження адвоката Руденка К.В. такими, що підтверджені належним документом, передбаченим п.1 ч.1 ст.26 Закону, без необхідності застосування положень п.п.1 та (або) 2 ч.4 ст.62 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2020 року в справі №910/13071/19, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.
Відповідно до правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 107); не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 135).
Подібний висновок викладений у пункті 5.44 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано суду доказів з метою доведення неспівмірності (надмірності) понесених позивачем ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» витрат на правову допомогу та не надано доказів на їх спростування. За таких обставин, надаючи оцінку співмірності понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката Руденка К.В. в сумі 5000,00 грн. зі складністю справи та відповідності цієї суми критеріям реальності та розумності, суд з урахуванням: обсягу наданих адвокатом послуг та часу, витраченого на їх виконання (зокрема, підготовки позовної заяви та клопотання про витребування доказів); ціни позову (107438,52 грн.); ненадання відповідачем по справі доказів наявності тяжкого фінансового стану, внаслідок якого покладення на нього витрат на правову допомогу буде надмірним тягарем, приймаючи до уваги задоволення позову в повному обсязі, приходить до висновку про необхідність здійснення розподілу зазначених витрат відповідно до положень ч.2 ст.137, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України та стягнення з відповідача по справі ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» грошових коштів на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп..
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, передбачені ч.3 ст.133 ЦПК України, відсутні.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» заборгованість за договором №3633944 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27 квітня 2023 року в загальній сумі 107438 грн. 52 коп. (сто сім тисяч чотириста тридцять вісім гривень п'ятдесят дві копійки).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» в порядку розподілу судових витрат судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» в порядку розподілу витрат, пов'язаних з розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп. (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Повне ім'я та найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, буд.№4 м.Київ, поштовий індекс 03124, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 41915308.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, подавши апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) до Кропивницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.Ю.Атаманова