Справа № 560/19513/24
30 січня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
1. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та невиплати ОСОБА_1 за період з 21.11.2019 по 31.12.2022 року «індексації-різниці» грошового забезпечення 4 463,15 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а також невиплати «поточної» індексації грошового забезпечення
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період 21.11.2019 по 31.12.2022 «індексацію-різницю» грошового забезпечення 4 463,15 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, а також «поточну» індексацію грошового забезпечення.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі №560/19513/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
До суду надійшла заява, в якій представник ОСОБА_1 просить суд ухвалити додаткове судове рішення по справі № 560/17510/24 про:
- Визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати «поточної» індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 21.11.2019 по 31.12.2022 року.
- Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 «поточну» індексацію грошового забезпечення за період з 21.11.2019 по 31.12.2022 року, застосовуючи базовий місяць «березень 2018 року», в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), а не «жовтень 2019 року».
Щодо цієї заяви суд зазначає та враховує таке.
Відповідно до частин 1, 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Процесуальний інститут додаткового судового рішення дає можливість виправити помилки суду, спричинені недотриманням вимог до судового рішення, зокрема, щодо наявності в ньому відповіді на всі заявлені вимоги позивача, наявності суджень суду щодо способу виконання судового рішення у випадку, коли такі судження є необхідними, вирішення питання про судові витрати. Водночас, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення, оскільки воно є його невід'ємною складовою.
Представник позивача просить ухвалити додаткове рішення, фактично шляхом заявлення нової позовної вимоги, а саме щодо визначення правомірності застосування базового місяця нарахування індексації.
Зміст предмету позову та зміст рішення суду у справі №560/19513/24 дає підстави для висновку, що при ухваленні рішення судом вирішено питання щодо всіх заявлених позовних вимог.
Водночас, із заяви про ухвалення додаткового судового рішення вбачається, що позивач ініціює новий спір та просить ухвалити рішення щодо обставин та питань, які не досліджувались судом під час розгляду справи №560/19513/24.
Разом з тим, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення, охоплювати правовідносини, які не були спірними або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі. Додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувались під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом дослідження та оцінки судом.
Суд звертає увагу на те, що приймаючи додаткове рішення, суд не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові обставини та вирішувати питання, які не входили до первинного предмету спору.
Враховуючи викладене, суд роз'яснює позивачу, що у випадку незгоди з правомірністю застосування базового місяця нарахування індексації, такі дії/рішення, можуть бути оскаржені до суду в порядку позовного провадження шляхом подання нового позову, оскільки подана заява не вирішує цього питання.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі №560/19513/24 слід відмовити.
Згідно з частиною 4 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №560/19513/24 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя О.О. Михайлов