Справа № 500/7022/24
30 січня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач 2), в якому просить:
визнати протиправними дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 та скасувати витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.06.2024 №136 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 ;
зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби з подальшим виключенням зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .
Позов обґрунтований тим, що 06.06.2024 представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 було затримано позивача під час його перебування у відрядженні у місті Хмельницький, вручено повістку та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач пройшов військово-лікарську комісію та згідно з оскаржуваним наказом призваний на військову службу та направлений для її проходження у НОМЕР_2 .
Позивач вважає наказ відповідача 1 від 06.06.2024 №136 в частині призову та направлення його для проходження військової служби протиправним, адже такий прийнято без врахування наказу Міністерства економіки України (далі - Мінекономіки) від 03.05.2024 №11374 про бронювання військовозобов'язаних за ТОВ «Будмонтажсервіс І», де працює дорожнім робітником позивач та має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 03.11.2024. Крім того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому йому виповнилося 23 роки і він не підлягав мобілізації за віковим критерієм, а також навчається на денній формі навчання у Державному навчальному закладі «Борщівській професійний ліцей». Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 не було вжито належних заходів щодо з'ясування таких обставин, а надані позивачем докази про його бронювання (наказ та відомості застосунку «Резерв») безпідставно не взяті до уваги. За наведених обставин позивач вважає, що він підлягає звільненню з військової служби з виключенням зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 , а тому звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та з урахуванням положень статей 257-262 КАС України.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 02.12.2024 разом з позовною заявою та додатками надіслані кожному з відповідачів та доставлені в електронний кабінет відповідача 2 - 02.12.2024, а відповідачу 1 - поштовим зв'язком 11.12.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення відповідно.
Відповідач 1 відзив на позов у строк встановлений судом (п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) до суду не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
17.12.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву ВЧ НОМЕР_1 . Відповідач 2 вказує, що 06.06.2024 солдат ОСОБА_1 представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 був доставлений на пункт прийому особового складу ВЧ НОМЕР_1 , яка не уповноважена здійснювати перевірку підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, бо така відповідно до закону проводиться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Оскільки надані представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 документи, які стосувалися солдата ОСОБА_1 , зауважень не викликали, відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.06.2024 №69 позивач призначений на посаду стрільця-санітара 3 піхотного відділення 3 піхотного взводу 2 піхотної роти НОМЕР_3 піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , з 07.06.2024 зарахований до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 , на всі види забезпечення. На даний час ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
За таких обставин відповідач 2 вказує, що не може висловити чіткої позиції відносно позовної вимоги щодо визнання протиправними дій начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 і скасування його наказу від 06.06.2024 №136 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 . З приводу позовної вимоги щодо зобов'язання ВЧ НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби з подальшим виключенням зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 , то відповідач 2 з посиланням на статтю 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), яка передбачає вичерпний перелік підстав для звільнення військовослужбовців з військової служби, зазначає, що у позовній заяві позивач не вказав підстави, за якої його слід звільнити з військової служби. Позивач має намір звільнитися з військової служби унаслідок визнання судом протиправними дій начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 та скасування його наказу від 06.06.2024 №136 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу, однак такої підстави для звільнення з військової служби стаття 26 Закону № 2232-XII не передбачає. Тому відповідач 2 просить відмовити в частині позовних вимог до нього.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи учасників, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов'язаним, місце реєстрації АДРЕСА_1 , за місцем проживання був взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 12.01.2022, про що свідчить видане ІНФОРМАЦІЯ_6 тимчасове посвідчення військовозобов'язаного №2/24 (а.с.20).
Відповідно до витягу з наказу Мінекономіки №11374 від 03.05.2024 про бронювання військовозобов'язаного, ОСОБА_1 , який працює в ТОВ "Будмонтажсервіс І" за професією дорожнього робітника надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на шість місяців до 03.11.2024 (а.с.28).
Позивач є студентом Державного навчального закладу «Борщівській професійний ліцей», про що йому видано студентське посвідчення серії НОМЕР_4 01.10.2023, дійсне до 28.02.2025, форма навчання денна (а.с.26).
ІНФОРМАЦІЯ_2 вручена ОСОБА_1 повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 06.06.2024 (а.с.27). Позивач у позовній заяві вказує, що був направлений на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою встановлення придатності для проходження військової служби, за результатами якого військово-лікарська комісія визнала його на підставі графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ придатним до військової служби, проте довідку не вручили.
Відповідно до відомостей військового квитка серії НОМЕР_5 , виданого 06.06.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , останній визнаний медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_7 придатним до військової служби, взятий на облік у ІНФОРМАЦІЯ_7 06.06.2024 та того ж дня знятий з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 , вибув для проходження служби до ВЧ НОМЕР_6 (а.с.39-43).
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , полковника ОСОБА_2 , № 136 від 06.06.2024, солдата запасу ОСОБА_1 призвано по мобілізації та направлено для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 .
На підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.06.2024 №69 (пункт 1.95) солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», призначено на посаду стрільця-санітара 3 піхотного відділення 3 піхотного взводу 2 піхотної роти НОМЕР_3 піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 ; з 07.06.2024 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважається, що він справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків (а.с.54). Підставою прийняття зазначеного наказу вказано: поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_8 від 06.06.2024 №6999.
Вважаючи наказ відповідача 1 від 06.06.2024 за №136 про призов на військову службу під час мобілізації та, як наслідок, безпідставне зарахування до списків особового складу військової частини протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Одночасно з позовною заявою позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду. При відкритті провадження у справі в ухвалі від 02.12.2024 суд прийшов до передчасного висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду, а тому суд повертається до вирішення питання дотримання такого строку на наявності підстав для поновлення строку звернення . Відтак його
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з нормами частини шостої статті 2 цього ж Закону одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, проходження військової служби за призовом під час мобілізації є публічною службою в розумінні норм КАС України.
У цій адміністративній справі позивач оскаржує дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 та наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.06.2024 №136 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 та просить звільнити з військової служби. Отже, предметом даного адміністративного позову є питання прийняття та проходження позивач публічної служби, що виникли у червні 2024 року.
З даним позовом до суду позивач звернувся 15.11.2024, тобто з пропуском строку, передбаченого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
У заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 15.11.2024 позивач обґрунтовував поважність причин пропуску такого строку тим, що є військовослужбовцем та проходить службу у ВЧ НОМЕР_1 , яка знаходиться у АДРЕСА_2 . Вказує, що з даними позовом звертається повторно, перший раз його позов було залишено без руху через недоліки позовної заяви. Відповідну ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху від 18.10.2024 було направлено за місцем реєстрації його місця проживання у село Вовківці, Чортківський район. Через те, що позивач перебуває у військовій частині, то ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху не знав, не отримував та, відповідно, не усунув недоліки позову. Первинну позовну заяву було повернуто. З огляду на це позивач повторно звернувся до суду з цим позовом та просив поновити строк звернення до суду.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (рішення у справіv. Turkey від 27.06.2000).
Загальновідомою є та обставина, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX) у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан відповідними Указами Президента України продовжено та діє дотепер.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 06.06.2024 проходить військову службу в ВЧ НОМЕР_1 . Отже, як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час звернення до суду з цим позовом позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу в умовах воєнного стану, тому суд вважає наявні підстави, які об'єктивно перешкоджали позивачу реалізувати своє право на звернення до суду у межах визначеного процесуального строку. Причини пропуску строку звернення до суду слід визнати поважними, та поновити позивачу строк звернення до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України “Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 № 2232-XII.
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Приписами частини сьомої статті 1 Закону №2232-XII установлено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (частина дев'ята статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Статтею 22 Закону №3543-XII встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Як установлено частинами першою, другою статті 35 Закону №2232-XII, на загальному військовому обліку перебувають резервісти, а також військовозобов'язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час. На спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
З матеріалів справи встановлено, що позивач перебував на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_9 з 12.01.2022, у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного вказано, що за станом здоров'я ОСОБА_1 обмежено придатний до військової служби в ЗС України, призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_10 (протокол №4 від 06.10.2021) визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним до військової служби у воєнний час (а.с.20).
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-ХІІ).
Частиною другою статті 4 Закону №3543-ХІІ установлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону №2232-XII на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Частиною п'ятою статті 22 Закону №3543-XII передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Абзацом другим пункту 5 Закону №3543-XII обумовлено, що порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560).
Пунктом 3 Порядку №560 передбачено, що призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Пунктом 81 цього Порядку установлено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють: резервістів та військовозобов'язаних - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, керівника Центрального управління або регіонального органу СБУ.
Частиною першою статті 23 Закону №3543-XII визначено коло осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. До них належать військовозобов'язані, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку (пункт 1).
Пунктом 1 частини першої статті 23 Закону №3543-XII передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Частиною п'ятою статті 23 Закону №3543-XII визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов'язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 10-1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
Перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (частина сьома статті 23 Закону №3543-XII).
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України (частина восьма статті 23 Закону №3543-XII).
Аналіз наведених норм дає підстави виснувати, що захист Вітчизни є конституційним обов'язком громадян України. ТЦК та СП забезпечують призов громадян (резервістів та військовозобов'язаних, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації на військову службу під час мобілізації).
Механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу, зокрема, на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, визначає Порядок бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76 (в редакції, чинній на час оформлення бронювання позивача; далі - Порядок №76).
Відповідно до пункту 3 Порядку №76 керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій відповідають за включення військовозобов'язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.
За змістом пункту 8 цього ж Порядку підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської військової/військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані. Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або обласна, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, або обласна, Київська та Севастопольська міські військові/військово-цивільні адміністрації (у разі їх утворення), МЗС, Секретаріат Кабінету Міністрів України проводять перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, та подають його у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня отримання списку на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).
З метою погодження списки, подані відповідно до пунктів 4-8 цього Порядку, розглядаються щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) у строк не більше ніж 10 робочих днів з дня їх отримання. Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) подає погоджені відповідно до абзацу першого цього пункту списки до Мінекономіки (пункт 9 Порядку №76).
За результатами перевірки списків, поданих відповідно до пункту 9 цього Порядку, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) Мінекономіки приймає у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов'язаних (пункт 10 Порядку №76).
За приписами пункту 11 Порядку №76 з метою оформлення військовозобов'язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов'язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).
Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки).
Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа і організація видає військовозобов'язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3.
Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов'язаному відстрочки.
Витяг видається військовозобов'язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з додатком 4.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації у п'ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов'язаному надсилають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), повідомлення про бронювання військовозобов'язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки), на підставі рішення про бронювання військовозобов'язаних зараховує у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік.
У цій справі суд встановив, що відповідно до витягу з наказу Мінекономіки №11374 від 03.05.2024 про бронювання військовозобов'язаного (за формою згідно з додатком 3 до Порядку №76) ОСОБА_1 , який працює в ТОВ "Будмонтажсервіс І" за професією дорожнього робітника, надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на шість місяців до 03.11.2024 (а.с.28).
Витяг, наданий суду, завірений підписом директора та печаткою ТОВ "Будмонтажсервіс І" та у розумінні пункту 11 Порядку №76 є документом, що підтверджує надання військовозобов'язаному відстрочки.
Відомості про те, чи подало ТОВ "Будмонтажсервіс І" до ІНФОРМАЦІЯ_10 (де позивач перебував на військовому обліку) повідомлення про бронювання військовозобов'язаного за встановленим порядком для зарахування його на спеціальний військовий облік у суду відсутні, а тому достеменно стверджувати, що ОСОБА_1 зарахований на спеціальний військовий облік підстав немає.
Суд зауважує, що відповідальність за включення військовозобов'язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам, покладається на керівників підприємств (роботодавців).
У цій справі оскаржуваний наказ про призов на військову службу під час мобілізації в особливий період прийняв начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 , який, на переконання суду, мав з'ясувати питання перебування позивача на спеціальному військовому обліку, зважаючи на те, що про такі обставини повідомляв ОСОБА_1 та надав копію витягу з наказу Мінекономіки №11374 від 03.05.2024 про бронювання військовозобов'язаного та підтвердження у застосунку Резерв+.
Отже, станом на 06.06.2024 позивач мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону №3543-XII та мав перебувавати на спеціальному військовому обліку. Відповідачем 1 не було вжито належних заходів щодо з'ясування таких обставин.
На час видачі оскаржуваного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.06.2024 №136 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 були наявні підстави для його звільнення від призову для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період, що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.
У контексті наведеного суд також зазначає, що відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до абзацу дев'ятого пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Також за приписами пункту15 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язаний організовувати проведення: перевірок готовності підприємств до оповіщення та забезпечення явки громадян, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації та у воєнний час, на пункти збору або у військові частини; перевірок стану бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час і виконання військово-транспортного обов'язку.
З наведеного слід дійти висновку, що обов'язок щодо перевірки наявності відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу та підстав для її надання також покладено й на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а тому відповідач 1 мав перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову за мобілізацією, ураховуючи наданий позивачем документ, який підтверджує його право на відстрочку.
Водночас, пунктом 11 Порядку №76 (в редакції на час надання відстрочки позивачу) було передбачено, що Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов'язаних також Генеральному штабу Збройних Сил, який у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Отже, поряд із обов'язком роботодавця повідомити відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про прийняте Мінекономіки рішення про бронювання військовослужбовця, відповідний обов'язок було покладено також на Генеральний штаб Збройних Сил.
У будь-якому випадку, на переконання суду, позивач не може нести відповідальність за належність доведення до відповідача інформації про відстрочку від призову, позаяк така процедура залежна від комунікації між підприємством, де працює позивач, а не від дій самого позивача.
Отож необізнаність відповідача 1 про наявність у позивача права на відстрочку від призову, чи не бажання з'ясувати і перевірити наявність права на відстрочку, не спростовує того факту, що позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації у відповідності до статті 23 Закону №3543-XII.
На переконання суду, в даному випадку, з огляду на очевидну незаконність оскаржуваного позивачем акта індивідуальної дії, який хоч і вичерпує дію фактом виконання, його скасування не порушить стабільності публічно-правових відносин та принцип правової визначеності, а навпаки вказуватиме на неприпустимість допущення неправомірних дій центром комплектування при мобілізації військовозобов'язаних осіб, які мають право на відстрочку від призову (мають статус заброньованої особи).
З урахуванням вищевказаного, суд доходить висновку про те, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.06.2024 №136 в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 та направлення його для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 , є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому такий спосіб захисту прав позивач є достатнім і без визнання протиправними дій начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (як просить позивач), оскільки зі змісту позову слідує, що позивач їх пов'язує саме з виданням оскаржуваного наказу.
У контексті встановлених обставин справи, інші аргументи позивача не мають вирішального впливу на висновки суду про протиправність оскаржуваного наказу. При цьому суд зауважує, що надані позивачем до позову документи (копія студентського посвідчення) свідчать лише про те, що позивач є здобувачем освіти денної форми навчання, однак такі документи не містять інформації про те, що позивач здобуває освіту, що є вищою за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
У даному випадку, прийняття начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 наказу від 06.06.2024 №136 в частині призову та направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 , який судом визнано протиправним, мало наслідком видачу командиром ВЧ НОМЕР_1 наказу по стройовій частині від 07.06.2024 №69, яким позивач з 07.06.2024 призначений на посаду стрільця-санітара 3 піхотного відділення 3 піхотного взводу 2 піхотної роти 4 піхотного батальйону військової частини, зарахований до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 , на всі види забезпечення. Позивач проходить військову службу на даний час, що підтвердив у відзиві на позов відповідач 2.
Відтак скасування оскаржуваного наказу начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 наказу від 06.06.2024 №136 не призведе до захисту та відновлення порушених прав позивача. У позовній заяві позивач просив зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби з подальшим виключенням зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 . Визначаючись щодо цієї позовної вимоги зобов'язального характеру, суд враховує таке.
З 07.06.2024 припинились правовідносини щодо призову позивача на військову службу. Відповідно до пункту 7 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008) військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Пунктом 2 частини 3 статті 26 Закону №2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, серед яких: а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; б) за станом здоров'я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); в) у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі; г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); д) у зв'язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); е) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу); з) у зв'язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.
Відтак, слушним є пояснення відповідача 2, що Закон №2232-XII не передбачає такої підстави для звільнення з військової служби як скасування наказу про призов на військову службу під час мобілізації як протиправного.
Водночас ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду.
Як установлено пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Тож у цьому випадку відповідно частини другої статті 9 КАС України та на підставі наданих статтею 245 КАС України повноважень, з огляду на визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.06.2024 №136 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати і виданий на його підставі наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.06.2024 №69, яким позивач з 07.06.2024 призначений та посаду та зарахований до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 , та зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 . На думку суду, такий спосіб захисту порушених прав буде узгоджуватися з положеннями Закону №2232-XII та відповідати вимога справедливості та ефективності захисту й відновлення порушеного права.
Отже, позов належить задовольнити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то питання його розподілу судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.06.2024 №136 в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.06.2024 №69 (пункт 1.95) в частині призначення ОСОБА_1 на посаду стрільця-санітара 3 піхотного відділення 3 піхотного взводу 2 піхотної роти НОМЕР_3 піхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 та зарахування з 07.06.2024 до списків особового складу, на всі види забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 30 січня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.