29 січня 2025 року Справа № 280/11258/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача з відмови позивачу у зарахуванні до його страхового стажу періоду роботи в колгоспі з 21.06.1985 по 16.04.1997;
зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до його страхового стажу період роботи з 21.06.1985 по 16.04.1997, у зв'язку з чим перерахувати та виплатити йому пенсію з часу її призначення.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що записами у дублікаті трудової книжки позивача НОМЕР_1 №1-6 підтверджується зарахування в члени колгоспу «Росія» та період його роботи в ньому у період з 11.08.1980 по 31.08.2002. Зауважує, що будь-які недоліки здійснення вказаних записів не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні стажу, оскільки згідно з п. 4 Постанови КМУ від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність. На думку позивача, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії. Вказує, що разом із заявою про призначення пенсії позивач надавав архівні довідки від 03.04.2024 №05-07/У-709 у яких зазначено, що документи з кадрових питань (особового складу) колгоспу «Росія» (з 1993 року - КСП «Росія») с. Тарасівка Пологівського району Запорізької області за 1980 - 2000 р.р. на зберігання до Державного архіву Запорізької області не надходили, у зв'язку з чим надати довідки про фактично відпрацьований мінімум вихододнів та заробітну плату ОСОБА_1 немає можливості. Разом із цим, у протоколах засідань правління та загальних зборів уповноважених членів колгоспу за 1980 -1999 р.р. містяться відомості про роботу позивача.
Ухвалою судді від 10.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов також не визнав, 27.12.2024 через систему «Електронний суд» направив відзив на позовну заяву (вх. №60150), у якому звертає увагу суду, що згідно з вимогами діючого законодавства період роботи у колгоспах підтверджується відповідними документами (трудова книжка колгоспника, архівні довідки) з зазначенням встановленого колгоспом річного мінімуму трудової участі, результатів його виконання тощо. Пояснює, що до загального страхового стажу позивача правомірно не зараховано період роботи в колгоспі «Росія» с. Тарасівка Пологівського району Запорізької області згідно з архівною довідкою №05-07/У-709 від 03.04.2024, виданою Державним архівом Запорізької області Запорізької обласної державної адміністрації, з 21.06.1985 по 06.04.1993, оскільки відсутні відомості щодо відпрацьованого та встановленого мінімуму трудової участі у колгоспі (розрахунок стажу додано позивачем). Враховуючи викладене, вважає, що орган Пенсійного фонду діяв в межах своїх повноважень та згідно з нормами чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 22.04.2024 до Пенсійного фонду України, щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Проте, рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України у Київській області від 30.04.2024 №084750009774 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відмовою зарахувати його страховий стаж у повному обсязі.
В подальшому, ГУ ПФУ в Запорізькій області призначено позивачу з 22.04.2024 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу 33 роки 10 місяців 6 днів, заробітної плати за період з 01.07.2000 по 31.03.2024 за даними персоніфікованого обліку та з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, з якого призначено пенсію (2021-2023 роки) - 13559,41 грн.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача, листом від 04.07.2024 № 0800-0219-8/56513 відповідач повідомив, що саме ГУ ПФУ в Запорізькій області призначено позивачу пенсію з 22.04.2024, яке відбулось за матеріалами електронної пенсійної справи. До страхового стажу не враховано період роботи в колгоспі «Росія» с. Тарасівка Пологівського району Запорізької області згідно із архівною довідкою від 03.04.2024, виданою Державним архівом Запорізької області Запорізької обласної державної адміністрації, оскільки відсутні відомості щодо відпрацьованого та встановленого мінімуму трудової участі у колгоспі, зараховано період роботи в КСП «Росія» з 17.04.1993, тобто з дати утворення КСП. Окремого рішення щодо не зарахування зазначеного стажу управлінням не приймалось. Повідомлено також, що оскільки ОСОБА_1 зареєстрований на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, за його бажанням пенсія за віком може бути призначена з дати права (з 16.07.2023), для чого позивачу необхідно звернутися з відповідною заявою.
На підставі заяви від 22.07.2024 в силу приписів п. 14-6.2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсію ОСОБА_1 перераховано з дати права (з 16.07.2023), оскільки позивач зареєстрований на території, на якій ведуться (велися) бойові дії та звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у зарахуванні до його страхового стажу періоду роботи в колгоспі з 21.06.1985 по 16.04.1997, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058-IV).
За змістом пункту 1 ч. 1 ст.8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
У силу п.1 ч.1 ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.
За приписами ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема,: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Частинами 1 та 3 ст.44 Закону №1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Суд враховує, що згідно з ч.1 ст.56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Наведені положення свідчать про те, що законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі по тексту - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Судом встановлено, що підставою для звернення позивача до суду із даним позовом є не зарахуванні до його страхового стажу періоду роботи в колгоспі «Росія» з 21.06.1985 по 16.04.1997.
Разом із цим, з матеріалів справи встановлено та відповідачем підтверджено, що до страхового стажу ОСОБА_1 було зараховано період його роботи в КСП «Росія» з 17.04.1993 по 31.12.1998, тобто період роботи з дати утворення КСП, враховуючи довідки Державного архіву Запорізької області від 03.04.2024 № 05-07/У-708 та № 05-07/У-709.
При цьому, відповідачем не враховано до стажу період роботи з 21.06.1985 по 16.04.1993 за дублікатом трудової книжки НОМЕР_1 , виданим 18.08.2005, оскільки відсутні відомості щодо відпрацьованого мінімуму трудової участі у колгоспі заявником та відсутні відомості щодо прийняття та звільнення особи з КСП «Росія» (підлягає уточненню довідкою).
Надаючи оцінку твердженню про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача з 21.06.1985 по 16.04.1993 в колгосп «Росія» до страхового стажу, суд зазначає наступне.
Як вбачається з дубліката трудової книжки НОМЕР_1 , виданим 18.08.2005, в ній за спірний період містяться записи наступного змісту щодо періодів трудової діяльності позивача:
- 11.08.1980 прийнятий в члени колгоспу «Росія» Пологівського району Запорізької області і направлений на навчання в Мелітопольський інститут сільського господарства, протокол зборів №3 від 11.08.1980, диплом НОМЕР_2 від 20.06.1985 (запис №1);
- 01.07.1985 прийнятий на роботу інженером (запис №2);
- 17.04.1993 колгосп «Росія» реорганізований в КСП «Росія», наказ №1 від 17.04.1993 (запис №3);
- 04.03.2000 КСП «Росія» реорганізовано в ТОВ «БАС», наказ №3 від 04.03.2000 (запис №4);
- 01.04.2000 переведений на посаду головного інженера, наказ № від 01.04.2000 (запис №5);
- 31.08.2002 звільнений з роботи згідно зі п. 5 ст. 36 КЗпП України по переводу на інше підприємство, наказ №77-к від 31.08.2002 (запис №6).
При цьому, відповідно до архівної довідки від 03.04.2024 №05-07/У-709 документи з кадрових питань (особового складу) колгоспу «Росія» (з 1993 року - КСП «Росія») с. Тарасівка Пологівського району Запорізької області за 1980 - 2000 р.р. на зберігання до Державного архіву Запорізької області не надходили, у зв'язку з чим надати довідки про фактично відпрацьований мінімум вихододнів та заробітну плату ОСОБА_1 немає можливості.
Разом із цим, зі змісту архівних довідок від 03.04.2024 №05-07/У-709 вбачається, що у протоколах засідань правління та загальних зборів уповноважених членів колгоспу за 1980 -1999 р.р. містяться відомості про роботу ОСОБА_1 , ОСОБА_1 (так у документах):
- був прийнятий в члени колгоспу з 24.06.1980 і направлений на навчання до Мелітопольського сільськогосподарського інституту механізації (протокол засідання правління від 27.06.1980 № 8, протокол загальних зборів уповноважених членів колгоспу від 11.08.1980 № 3);
- було надано грошову премію за виконання денних завдань на обмолоті зернових у розмірі 19 крб. (протокол засідання правління від 31.07.1981 № 11);
- значиться у списку осіб, які були закріплені за комбайновими агрегатами на період збору врожаю зернових 1982 р. (протокол засідання правління від 22.06.1982 № 8);
- був призначений завідуючим мехмайстернею (протокол засідання правління від 22.06.1984 №7);
- значиться у списку механізаторів та шоферів з організацій та установ, що приймали участь в зборі врожаю 1984 р., яким були надані грамоти та премії у розмірі 20 крб. (протокол засідання правління від 21.07.1984 № 8);
- інженеру було виділено 100 крб. на подарунок в день весілля (протокол засідання правління від 09.09.1985 № 11);
- значиться у складі інженерної служби (протокол засідання правління від 28.10.1985 № 12);
- начальник мехзагону № 3 (протоколи засідань правління від 20.01.1986 № 1, від 28.08.1986 № 8, протокол загальних зборів уповноважених членів колгоспу від 29.07.1986 №3);
- було надано відпустку за 1985 р. з 23 вересня (протокол засідання правління від 10 жовтня 1986 р. №Ю);
- було надано відпустку за 1986 р. з 10 грудня (протокол засідання правління від 23.11.1987 № 14);
- начальник мехзагону № 3 (протоколи засідань правління від 24.01.1987 №1, від 09.07.1987 № 7, від 26 січня 1988 р. № 1);
- було надано відпустку за 1987 р. з 20 серпня (протокол засідання правління від 16.08.1988 №9);
- значиться у списку начальників мехзагонів (протоколи засідань правління від 03.01.1989 № 1, від 01.09.1989 № 11, від 12.12.1989 № 14);
- начальник мехзагону № 3 (протокол загальних зборів уповноважених членів колгоспу від 14.04.1990 № 2, протоколи засідань правління від 13.01.1990 № 1, від 31.08.1990 №10);
- був звільнений від обов'язків начальника мехзагону № 3 та був призначений інженером з експлуатації (протокол засідання правління від 12.02.1991 № 3);
- значиться у списку відповідальних осіб інженерно-технічної служби мехзагону № З (протокол засідання правління від 27.06.1991 № 8);
- було надано відпустку за 1990 р. з 20 вересня (протокол засідання правління від 15.08.1991 №10);
- значиться у спецзагоні виробничої ділянки колгоспу (протокол засідання правління від 03.01.1992 № 1);
- був звільнений від виконання обов'язків начальника спецзагону колгоспу і призначений начальником мехзагону № 2 (протокол засідання правління від 14.03.1992 №4);
- було надано відпустку за 1991 р. з 21 вересня (протокол засідання правління від 01.09.1992 №10);
- начальник мехзагону № 2 (протокол загальних зборів уповноважених членів колгоспу від 30.01.1993 № 1, протоколи засідань правління від 27.02.1993 № 2, від 27.12.1993 №9);
- був звільнений від обов'язків начальника мехзагону № 2 і надано роботу механізатором в мехзагоні № 2 (протокол засідання правління від 24.02.1994 № 3);
- начальник спецзагону (протоколи засідань правління від 25.03.1994 № 4, від 10.05.1994 № 6, від 23.05.1994 № 8, від 10.01.1995 № 1, від 02.08.1995 №9);
- було надано відпустку за 1993 р. з 01 грудня (протокол засідання правління від 18.11.1994 № 14);
- було надано відпустку за 1994 р. з 09 лютого (протокол засідання правління від 28.02.1995 № 3);
- інженер по ремонту і доставці запчастин, техніки безпеки та охорони праці; було надано відпустку за 1995 р. з 26 лютого (протокол засідання правління від 20.02.1996 №3);
- інженер з охорони праці (протоколи засідань правління від 13.01.1997 №1, від 28.11.1997№ 14, від 21.01.1998 № 1);
- було надано відпустку за 1996 р. з 05 лютого (протокол засідання правління від 31.01.1997 №3);
- було надано відпустку за 1997 р. з 13 березня; був звільнений з посади інженера з охорони праці та техніки безпеки, і призначений начальником машинного двору та мехмайстерні КСП (протокол засідання правління від 17.03.1998 № 3);
- завідуючий мехмайстернею (протоколи засідань правління від 18.01.1999 № 1, від 04.06.1999 № 6, від 06.09.1999 № 10).
Судом враховано, що будь-яких додаткових довідок позивач надати не може, оскільки документи про періоди участі у трудовій діяльності та отриману заробітну плату працівників колгоспу «Росія» зберігаються на окупованій території.
При цьому, записи у трудовій книжці позивача та дані архівних довідок містять всі необхідні дані, відповідають вимогам наведених вище Інструкцій №162 та №58, зокрема завірені відбитком печатки; виконані послідовно (дати вчинення записів про прийняття на роботу узгоджуються із датами записів при звільнення з попередніх місць роботи), не місять суперечливих відомостей про періоди роботи та узгоджуються між собою.
Суд звертає увагу, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства; вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист при вирішенні питань з призначення пенсії за віком.
На думку суду, право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки, а тому відсутність дати народження у трудовій книжці позивача не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з його трудового стажу.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а сформовано висновки, відповідно до яких підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Водночас, відповідачем не доведено, що позивач, як член колгоспу, без поважних причин не виконував встановленого мінімуму трудоднів або людино-днів за рік.
Також суд зазначає, що згідно з приписами ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Отже, у разі наявності сумнівів або необхідності уточнення певних даних щодо періоду роботи позивача в колгоспі пенсійний орган мав можливість скористатися своїми правами, передбаченими ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV, та звернутися з відповідними запитами до підприємства-роботодавця, архівної установи тощо.
Таким чином, дії ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо неврахування періоду роботи в колгоспі «Росія» з 21.06.1985 по 16.04.1993, є протиправними.
Щодо обраного способу захисту порушеного права.
Згідно з ч.1 ст. 45 Закону № 1058-ІV, яка визначає загальні умови щодо строків призначення (перерахунку) та виплати пенсії, пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Разом із цим, Законом України № 2981-IX від 20.03.2023 «Про внесення зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії» пункт 14-6 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV доповнено пп. 14-6.2 такого змісту:
«Тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку».
Стосовно посилання відповідача на недотримання позивачем строків звернення до суду з позовною заявою суд наголошує, що пенсію ОСОБА_1 перераховано з дати права, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку (з 16.07.2023) на підставі його заяви від 22.07.2024 та в силу приписів п. 14-6.2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV, оскільки позивач зареєстрований на території, на якій ведуться (велися) бойові дії та звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року.
З даним позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 04.12.2024 (дата формування документа в системі «Електронний суд»), тобто в межах строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Як уже зазначалось судом вище, до страхового стажу ОСОБА_1 було зараховано період його роботи в КСП «Росія» з 17.04.1993 по 31.12.1998, отже позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
При цьому, судом із записів дублікату трудової книжки НОМЕР_1 від 18.08.2005, інформації з архівних довідок Державного архіву Запорізької області від 03.04.2024 №05-07/У-709 встановлено, що у період з 21.06.1985 по 16.04.1993 позивач працював в колгосп «Росія».
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058-IV, період його роботи з 21.06.1985 по 16.04.1993 в колгосп «Росія», у зв'язку із чим перерахувати та виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) позивачу пенсію з часу її призначення - 16.07.2023.
За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про сукупність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Запорізькій області.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоду його роботи з 21.06.1985 по 16.04.1993 в колгосп «Росія».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період його роботи з 21.06.1985 по 16.04.1993 в колгосп «Росія», у зв'язку із чим перерахувати та виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 пенсію з часу її призначення, тобто з 16.07.2023.
В іншій частині вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак