30 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/4893/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути із фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 6053,18 грн, у т.ч. пеня у розмірі 611,88 грн за платежем 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості».
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість відповідача виникла у зв'язку з несплатою нею нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, та пені. Прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися ні в адміністративному, ані в судовому порядку. Однак сума визначених грошових зобов'язань відповідачем сплачена не була. Контролюючим органом було здійснено всі визначені законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, в тому числі, скеровано на адресу такого платника податків податкову вимогу. Однак такі дії не призвели до позитивного результату, а тому сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку.
23 січня 2025 року представник позивача подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» заяву про зменшення позовних вимоги, в якій просив суд стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 53,18 грн по пені за платежем 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості». Подану заяву аргументує частковою сплатою відповідачем суми наявного податкового боргу.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі, надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву та повідомлено, що згідно з вимогами ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зазначену ухвалу направлено на адресу реєстрації місця проживання відповідача, відповідно до відомостей Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, рекомендованою кореспонденцією з повідомлення вручення поштового відправлення.
21 листопада 2024 року поштовий конверт з ухвалою суду від 08.10.2024 повернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду без вручення з відміткою органу поштового зв'язку: «адресат відсутній за вказаною адресою», датованою 16 листопада 2024 року.
Відповідно до ч. 10 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.
Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, суд вважає, що ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 08 жовтня 2024 року є належним чином врученою відповідачу 16 листопада 2024 року. Проте відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подала, про причини неподання суд не повідомила, про продовження процесуального строку для подання такого не клопотала.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з вищенаведеним, враховуючи положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №755-VI, із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) Головним управлінням ДПС у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС у Закарпатській області) податковими повідомленнями-рішеннями було нараховано ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за наступні періоди:
- за 2021 рік у розмірі 3366,00 грн (податкове повідомлення-рішення №0622613-2413-0704 від 19.09.2022);
- за 2022 рік у розмірі 3646,50 грн (податкове повідомлення-рішення №0286051-2413-0704 від 28.04.2023).
Зазначені податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу в порядку, передбаченому п. 42.2 ст. 42 ПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Прийняті контролюючим органом стосовно ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення ні в адміністративному, ані в судовому порядку оскаржені не були.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вказане кореспондується з положенням пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України.
Згідно зі ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Нормами пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України передбачено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).
Відповідно до пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Згідно пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Нормами пп. «а» 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України визначено, що податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що нараховане контролюючим органом ОСОБА_1 податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, у встановлений нормами ПК України строк сплачено не було.
Згідно пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
У зв'язку з несплатою ОСОБА_1 у встановлені строки податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, контролюючий орган нарахував в порядку ст. 129 ПК України пеню в сумі 611,88 грн.
Відповідно до п. 131.1 ст. 131 ПК України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України дає визначення поняттю «податковий борг», відповідно до якого таким є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У зв'язку з несплатою в повному обсязі податкових зобов'язань у встановлені ПК України строки ОСОБА_1 було виставлено в порядку, передбаченому п. 59.1 ст. 59 ПК України, податкову вимогу від 13 червня 2023 року №0002025-1308-0716. Судом встановлено, що такий податковий борг з часу вручення платнику податку зазначеної податкової вимоги не переривався.
Після подання даного адміністративного позову ОСОБА_1 частково сплатила суму податкового боргу в добровільному порядку а саме: 5441,30 грн податкового зобов'язання та 558,70 грн пені.
Отже, станом на день розгляду даної справи в суді несплаченою залишається 53,18 грн пені за платежем 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості».
Нормами п. 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Разом з тим, згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 ПК України).
За наведених обставин, враховуючи норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДПРОУ ВП 44106694) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу (з урахуванням уточнених позовних вимог) - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 53,18 грн (П'ятдесят три гривні 18 коп.) пені за платежем 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін