22 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/3283/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Калинич Я.М.
при секретарі судового засідання - Деяк О.М.
за участю:
позивач: не з'явилась,
представник позивача: не з'явилась,
представник відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чинадіївського селищного голови Андрушко Володимира Миколайовича про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) через представника - адвоката Бухтоярової Оксани Василівни, звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чинадіївського селищного голови Андрушка Володимира Миколайовича (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження №52-к від 09.04.2024 року селищного голови Чинадіївської селищної ради Володимира Андрушко «Про оголошення догани керівнику відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП ОСОБА_1 ».
Позовні вимоги вмотивовані тим, що з 18.01.2021 року позивач у Чинадіївській селищній раді займає посаду керівника відділу з питань забезпечення діяльності центру надання адміністративних послуг Чинадіївської селищної ради.
На підставі 3 скарг відвідувачів, відносно ОСОБА_1 розпочалося дисциплінарне провадження. Розпорядженням селищного голови від 09 квітня 2024 року за №52-к було оголошено ОСОБА_1 догану; знято з ОСОБА_1 , керівника відділу з питань забезпечення діяльності центру надання адміністративних послуг Чинадіївської селищної ради, щомісячне преміювання з 09.04.2024 року.
Позивач вважає, що оскаржуване розпорядження прийнято незаконно, з грубим порушенням трудового законодавства; роботодавцем не конкретизовано суть допущених позивачем порушень трудової дисципліни, коли саме вони відбулися; не встановлено ступінь вини позивача і чи взагалі вона мала місце.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
05 червня 2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№15562/24). Відповідач позовні вимоги не визнає повністю, вважає позовні вимоги безпідставним і необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно позивача були письмові скарги (заяви) громадян на ім'я селищного голови Андрушка Володимира Миколайовича стосовно неналежної роботи керівника відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП Чинадіївської селищної ради - Гелеган Мар'яни Іванівни, а саме: скарга від 13.03.2024 року громадянки Шерстнової Л.B. (ВПО), щодо відмови їй у грубій формі ОСОБА_1 у прийнятті заяви про надання адміністративної послуги для реєстрації місця проживання та для продовження виплат; скарга від 14.03.2024 року громадянки ОСОБА_2 , щодо відмови їй у грубій формі ОСОБА_1 у прийнятті заяви про надання адміністративної послуги; скарга від 14.03.2024 року громадянки ОСОБА_3 (ВПО), щодо відмови їй у грубій формі у прийнятті заяви про надання адміністративної послуги щодо перереєстрації ВПО. При цьому, згідно з ч.1, 2 ст.42 Закону України «Про адміністративну процедуру» встановлено, що заява реєструється адміністративним органом в день її надходження. Відмова в реєстрації заяви не допускається.
Розгляд дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 відбувався на засіданнях дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чинадіївської селищної ради у відповідності до пунктів 9-15 Порядку здійснення дисциплінарного провадження з розгляду дисциплінарних справ, затвердженого розпорядженням Чинадіївського селищного голови №74 від 12.06.2023 року «Про утворення дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ».
При цьому позивач у своїй заяві до голови дисциплінарної комісії від 18.03.2024 року безпідставно вважає створену дисциплінарну комісію «нікчемною» та повідомляє про наявність конфлікту інтересів, посилаючись на факт внесення 22.02.2022 року відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі її заяви до Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області від 21.02.2024 року про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Чинадіївської селищної ради. Відповідач переконаний, що таке кримінальне правопорушення не відноситься до корупційних, перелік яких визначений в примітці до ст.45 КК України. Відтак є безпідставним твердження позивача, що вона є викривачем відповідно до абз.20 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидії корупції».
Представником позивача було подано до суду відповідь на відзив (вз.№16091/24, 11.06.2024р.). У відповіді на відзив позивач наполягає на своїй позиції викладеній у позовній заяві щодо нелегітимності дисциплінарної комісії та існування конфлікту інтересів. Щодо доводів відповідача, відносно того що позивач не є викривачем, то такі доводи позивач вважає невірними і підтверджуються повідомленням від НАЗК, а щодо витягу з ЄРДР, то є звичайною практика реєструвати кримінальне провадження за певною однією статтею, а потім в процесі здійснення досудового розслідування здійснюється перекваліфікація. Крім того позивача зазначає, що відповідач постійно у відзиві звертає увагу про грубе порушення позивачем етики поведінки посадової особи місцевого самоврядування, але так і не надав в додатках ні одного підтверджуючого документу, скарг, актів, розпоряджень про зниження преміювання тощо.
У поданій відповіді на відзив представником позивача було заявлено клопотання про виклик та допит свідка - ОСОБА_4 - депутат Чинадіївської селищної ради, яка може підтвердити обставини справи.
В судовому засіданні 23 жовтня 2024 року свідок ОСОБА_4 повідомила суду, що є депутатом Чинадіївської селищної ради. Зазначила, що ОСОБА_1 добра і щира людина, яка, чи не єдина, допомагала свідку із діяльністю ЦНАПу. ОСОБА_1 у спірний період, протягом тривалого часу у відділі працювала одна, скаржилась на надмірне навантаження. Свідок розповіла суду, що у голови селищної ради ОСОБА_5 упереджене ставлення до ОСОБА_1 , у зв'язку з попередніми конфліктами, та він це не приховує. Зокрема, на засідання сесії селищної ради, куди запрошуються керівники всіх підрозділів, ОСОБА_1 не запрошували. Повідомила, що на засіданні сесії селищної ради 26.02.2024 року на порядку денному було, зокрема і питання по діяльності ЦНАПу, були запрошені представники всіх підрозділів, крім ОСОБА_1 . На запитання свідка до ОСОБА_6 чому ОСОБА_1 не запросили, останній у грубій формі з криком відповів, що не потребує її присутності і вона нічого не вирішує. Крім того, свідок підтвердила твердження позивача про те, що їй навмисно не забезпечували належні умови роботи. Також, ОСОБА_1 зверталася з проханнями до голови селищної ради про закупівлю паспортної установки, на що отримала відмову, з поясненням, що для такої закупівлі потрібна заявка депутата селищної ради. Разом з тим, на заявку депутата ОСОБА_4 на таку закупівлю, останній теж було відмовлено. Поряд з тим, на депутата було складено протокол і почалася тяганина по судах. Свідок, в судовому засіданні, підтвердила упереджене ставлення голови селищної ради ОСОБА_5 до позивача і його особисту до неї неприязність.
В судове засідання представники сторін не з'явилися.
В матеріалах справи міститься заява від позивача про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити шляхом скасування розпорядження про оголошення догани та забезпечити стягнення щомісячного преміювання з 09.04.2024 року по день набуття рішення суду законної сили.
В матеріалах справи міститься заява представника відповідача про проведення розгляд справи за відсутності відповідача.
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
На виконання вимог ч.13 ст.10 та ч.1 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4 ст.229 КАС України).
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначена на посаду державного реєстратора (з повноваженнями адміністратора та керівника ЦНАПу) з 01.02.2021 року розпорядженням голови Чинадіївської селищної ради №21-к від 18.01.2021 року.
Відповідно до розпорядження Чинадіївського селищного голови №41 від 15.03.2024 року «Про порушення дисциплінарного провадження» було порушено дисциплінарне провадження стосовно керівника відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП ОСОБА_1 , за фактом неналежного надання адміністративних послуг мешканцям громади та внутрішньо переміщеним особам (далі - ВПО).
Підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно позивача були письмові скарги (заяви) громадян на ім'я селищного голови ОСОБА_5 стосовно неналежної роботи керівника відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП Чинадіївської селищної ради - Гелеган М.І., а саме:
- заява від 13.03.2024 року громадянки ОСОБА_7 (ВПО), щодо відмови їй у грубій формі ОСОБА_1 у прийнятті заяви про надання адміністративної послуги для реєстрації місця проживання та для продовження виплат (том справи І, а.с.63);
- заява від 14.03.2024 року громадянки ОСОБА_2 , щодо відмови їй у грубій формі ОСОБА_1 у прийнятті заяви про надання адміністративної послуги (том справи І, а.с.65);
- заява від 14.03.2024 року громадянки ОСОБА_3 (ВПО), щодо відмови їй у грубій формі у прийнятті заяви про надання адміністративної послуги щодо перереєстрації ВПО (том справи І, а.с.64).
Розгляд дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 відбувався на засіданнях дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чинадіївської селищної ради на підставі Порядку здійснення дисциплінарного провадження з розгляду дисциплінарних справ, затвердженого розпорядженням Чинадіївського селищного голови №74 від 12.06.2023 року «Про утворення дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ».
Згідно з протоколом засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чинадіївської селищної ради №2 від 15.03.2024 року Дисциплінарна комісія провела засідання про розгляд скарг громадян щодо неналежної роботи керівника ЦНАПу Чинадіївської селищної ради - ОСОБА_1 та вирішила: визначити поведінку керівника ЦНАПу - ОСОБА_1 грубим порушенням Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування; зобов'язати ОСОБА_1 надати письмові пояснення Дисциплінарній комісії у п'ятиденний термін тобто до 15:00 год. к.ч. 25.03.2024 року; проведення наступного засідання Дисциплінарної комісії призначити на 25.03.2024р. о 15:00 год. к.ч. про що письмово повідомити керівника ЦНАПу Чинадіївської селищної ради - ОСОБА_1 на наступне засідання Дисциплінароної комісії для розгляду письмових пояснень щодо скарг громадян (том справи І, а.с.52-55).
Згідно з протоколом засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чинадіївської селищної ради №3 від 18.03.2024 року Дисциплінарна комісія провела засідання про продовження розгляду скарг громадян щодо неналежної роботи керівника ЦНАПу Чинадіївської селищної ради - ОСОБА_1 та вирішила: визначити поведінку керівника ЦНАПу - ОСОБА_1 грубим порушенням Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування; зобов'язати ОСОБА_1 надати письмові пояснення Дисциплінарній комісії у п'ятиденний термін, тобто до 15:00 год. К.ч. 25.03.2024 року; проведення наступного засідання Дисциплінарної комісії призначити на 25.03.2024р. о 15:00 год. к.ч. про що письмово повідомити керівника ЦНАПу Чинадіївської селищної ради - Гелеган М.І. на наступне засідання Дисциплінароної комісії для розгляду письмових пояснень щодо скарг громадян (том справи І, а.с.58-61).
ОСОБА_1 25.03.2024 року було подано письмові пояснення щодо скарг громадян ОСОБА_8 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зокрема зазначила, що у відділі ЦНАП Чинадіївської селищної ради працюють 2 працівники Гелеган М.І. - начальник та ОСОБА_9 - адміністратор. У свою чергу, ОСОБА_10 , без попередження, повідомила позивача 12.03.2024 року про те, що вона йде у відпустку з 13.03.2024 року. Тобто без погодження ОСОБА_1 , голова селищної ради відправив працівника відділу у відпустку. Зауважила, що у відділі ЦНАП Чинадіївської селищної ради ведеться відеоспостереження. На роботу 13.03.2024 року та 14.03.2024 року позивач прийшла відповідно графіку на 09:00 год. ЦНАП відкрила і почала приймати громадян яких приходило все більше і більше з різними питаннями. У відділі ЦНАП жива черга. Приходять громадяни і чекають своєї черги. Але є випадки коли звертаються вразливі категорії громадян - це особи з інвалідністю, учасники бойових дій, ветерани війни, ліквідатори ЧАЕС і т.д. Також в разі повітряної тривоги прийом громадян не ведеться. Пояснила, що працює в електронних системах, які часто підвисають і не підгружають документи. Тому розрахувати час прийому не вбачається неможливим. З 13.03.2024 року по 22.03.2024 року працювала без перерв з 09:00 год. - 17:00 год. Нікому не було відмовлено. Всі хто звернувся були записані на певні дні і години, здали документи і отримали свої послуги. Справи верифіковано і передано на СНАПИ для нарахувань. Зазначила, що залишившись однією у відділі, не тільки вела прийом громадян, а й виконувала роботу начальника ЦНАПу. Надавала відповіді на запити суду, поліції, нотаріусів, адвокатів. Надавала консультації по телефону, обробляла інформацію в Реєстрі територіальної громади і т.д. Пояснила, що у заявах громадянок ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не вказано годин коли вони звертались в ЦНАП, не надано письмового підтвердження відмови в прийнятті документів. Наполягає, що всім трьом було запропоновано записатись на наступний тиждень приблизно в середу, послугу яку вони хотіли з їхніх слів отримати потрібно було подати до 31.03.2024 року. Середа це 20.03.2024 року, тому порушень в термінах не було. Вони не захотіли чекати і я запропонувала звернутись у УСЗН Мукачівської РДА, так як відповідно до Постанови КМУ №332 від 20.03.2022 та порядку надання допомоги на проживання ВПО вони також мають право приймати заяви на ВПО. У своїх діях не вбачає порушень законодавства (том справи І, а.с.70-72).
Відповідно до протоколу засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чинадіївської селищної ради №4 від 25.03.2024 року Дисциплінарна комісія провела засідання про продовження розгляду скарг громадян щодо неналежної роботи керівника ЦНАПу Чинадіївської селищної ради - ОСОБА_1 та вирішила: з метою надання відповіді заявниці, зобов'язати керівника ЦНАП Гелеган М.І. у термін до 29.03.2024 року надати пояснення Чинадіївській селищній раді стосовно звернення громадянки ОСОБА_12 (ВПО) через Урядову «гарячу лінію» зі скаргою на дії працівників ЦНАП, якій було неодноразово відмовлено у прийомі заяв на продовження виплат допомоги ВПО. А також вжити заходи щодо надання адміністративної послуги у разі наявності законних підстав; визначити поведінку керівника ЦНАПу - ОСОБА_1 , зокрема п.1, 2 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, що відбувалось неодноразово; пропонувати селищному голові ОСОБА_5 притягнути до дисциплінарної відповідальності керівника ЦНАПу - ОСОБА_1 у порядку, передбаченому Кодексом законів про працю України (том справи І, а.с.66-69).
З протоколом комісії №4 від 25.03.2024 року позивача ознайомлено 28.03.2024 року (том справи І, а.с.74).
28 березня 2024 року позивачем було надано письмові пояснення щодо звернення громадянки ОСОБА_12 через Урядову «гарячу лінію» 21.03.2024 року. ОСОБА_12 повідомила відділ ЦНАП Чинадіївської селищної ради, що звернулась про продовження виплат ВПО (4 людини: 2 дорослих 2 дітей), однак їй з рази відмовили. Позивач стверджує, що то була не вона. Зазначила, що на березень 2024 року вже все було записано і вони з ОСОБА_12 домовились на 02.04.2024 року про, що свідчить запис в діловому щоденнику з підписом заявниці. Також дійшли згоди, що якщо буде вікно то ОСОБА_1 їй зателефоную і прийме документи швидше. 25.03.2024 року позивач внесла справу в ЄІССС. ОСОБА_12 залишилась задоволена прийомом і залишила відгук 10 з 10 (том справи І, а.с.79).
Згідно з протоколом засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чинадіївської селищної ради №5 від 29.03.2024 року Дисциплінарна комісія провела засідання про завершення розгляду скарг громадян щодо неналежної роботи керівника ЦНАПу Чинадіївської селищної ради - ОСОБА_1 на підставі скарг ОСОБА_11 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та вирішила: за результатами розгляду дисциплінарної справи визнати у діях ОСОБА_1 порушення п.1, 2 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, що відбувалось неодноразово; за результатами розгляду дисциплінарної справи надати висновок до якого члени дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, який внести на розгляд селищному голові для прийняття відповідного розпорядчого рішення відповідно до чинного законодавства у 10 денний термін з дня отримання висновку; пропонувати селищному голові ОСОБА_5 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани (том справи І, а.с.75-78).
За результатами дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 було складено Висновок Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чинадіївської селищної ради від 03.04.2024 року. У Висновку зазначено, що Дисциплінарна комісія вивчивши та проаналізувавши матеріали сформованої у встановленому порядку дисциплінарної справи, беручи до уваги те, що керівник відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП Чинадіївської селищної ради ОСОБА_1 не виявила стриманості у разі критики чи образи з боку громадян, та необхідності підтримки норм ввічливого спілкування, прийшла до висновку про наявність порушень виконання посадових обов'язків, доручень керівника, у межах його повноважень, порушення Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, порушення посадової інструкції керівника відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП Чинадіївської селищної ради, що є підставою для притягнення керівника відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП Чинадіївської селищної ради ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарна комісія рекомендувала селищному голові ОСОБА_5 застосувати до керівника відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП Чинадіївської селищної ради ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани (том справи І, а.с.84-88).
Позивач, не погоджуючись з прийнятим оскаржуваним розпорядженням звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування є Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон 2493-III).
Відповідно до ст.1 Закону №2493-ІІІ служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Відповідно до ст.2 Закону, посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Відповідно до статті 3 вказаного Закону посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Частиною 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільський, селищний, міський голова, серед іншого, здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Позивач займає посаду керівника відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП Чинадіївської селищної ради на конкурсній основі, прийняла присягу державного реєстратора (з повноваженнями адміністратора та керівника ЦНАПу) Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області.
Таким чином, позивач належить до посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 7 Закону №2493-III правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України.
Відповідно до статті 19 Закону №2493-ІІІ особливості дисциплінарної відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування забезпечуються у порядку, передбаченому законом. Водночас згідно з частиною третьою статті 7 Закону №2493-III на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Так, відповідно до статті 139 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно із статтею 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.
Задовольняючи позовні вимоги, судом враховано наступне.
Згідно статті 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана, 2) звільнення.
Дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці (ч.1 ст.148 КЗпП України).
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Норми ст.61 Закону «Про державну службу» №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) визначають, що службова дисципліна забезпечується шляхом: 1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; 2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов'язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; 3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; 4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.
Частиною 1 статті 64 Закону №889-VIII встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно до частини 1 статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до ч.2 статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є: 1. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто, протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч.1 ст.65 Закону №889-VIII ).
Відповідно до ч.2 статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.
Згідно з частиною 3 статті 66 Закону №889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Відповідно до частини 1 статті 67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Суд вважає, що порушення вказане в розпорядженні Чинадіївського селищного голови №52-к від 09.04.2024 року щодо оголошення догани ОСОБА_1 , керівнику відділу з питань забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг Чинадіївської селищної ради є безпідставним, а догану винесено незаконно, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства встановлена чітка процедура, яка передує винесенню розпорядження про оголошення догани, яку відповідачем не дотримано.
Стосовно процедури, яка передує винесенні розпорядження про оголошення догани, суд зазначає.
Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії. (ч.6, ст.66 Закону №889-VIII).
Згідно з пунктом 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.06.2000 року №950, відносно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування може бути проведено службове розслідування, зокрема у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян.
Рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, керівником органу державної влади (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа. (пункт 2 Порядку ).
Стаття 69 Закону України «Про державну службу» закріплює повноваження дисциплінарної комісія з розгляду дисциплінарних справ.
Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) (ч.1 ст.69 ЗУ «Про державну службу»).
Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», є Комісія. Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі (ч.2 ст.69 ЗУ «Про державну службу»).
Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об'єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом. Кількість представників громадських об'єднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб. Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати і розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного провадження. У разі якщо один із членів дисциплінарної комісії прямо підпорядкований особі, стосовно якої відкрито або здійснюється дисциплінарне провадження, такий член дисциплінарної комісії не повинен брати участі у прийнятті рішення. Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить три роки (ч.3 ст.69 ЗУ «Про державну службу»).
Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості: представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу; представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.
До складу дисциплінарної комісії можуть включатися експерти або інші представники громадських об'єднань, утворених відповідно до Закону України «Про громадські об'єднання», за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом (ч.4 ст.69 ЗУ «Про державну службу»).
У разі неможливості створення в державному органі постійної дисциплінарної комісії справи про дисциплінарні проступки, вчинені державними службовцями цього органу, розглядаються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування. У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія може утворюватися одноразово для конкретної справи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. (ч.6 ст.69 ЗУ «Про державну службу»).
Члени дисциплінарної комісії на першому засіданні обирають голову та секретаря дисциплінарної комісії. (ч.7 ст.69 ЗУ «Про державну службу»). Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів. (ч.8 ст.69 ЗУ «Про державну службу»).
Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку (ч.9 ст.69 ЗУ «Про державну службу»).
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. (ч.10 ст.69 ЗУ «Про державну службу»).
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку. (ч.11 ст.69 ЗУ «Про державну службу»).
Суд також звертає увагу на те, що порядок застосування дисциплінарних стягнень визначається статтею 149 Кодексу законів про працю, яким визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Відповідно до розпорядження селищного голови Чинадіївської селищної ради від 12.06.2023 року №74 «Про утворення дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ» було зобов'язано утворити дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Чинадіївської селищної ради та затвердити її склад (том справи І, а.с.39-40).
Згідно з п.16 Порядку здійснення дисциплінарних проваджень з розгляду дисциплінарних справ, затвердженого розпорядженням Чинадіївського селищного голови 12.06.2023 року №74 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, з характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Відповідно до п.17 Порядку дисциплінарна справа повинна містити:
- дату початку та закінчення розгляду справи;
- підстави для відкриття дисциплінарного провадження;
- характеристику особи стосовно якої відбувається дисциплінарне провадження та інші відомості, розглянуті на засіданні, що характеризують відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень особи;
- пояснення особи стосовно якої відбувається дисциплінарне провадження щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень;
- пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);
- належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення порушення трудової дисципліни;
- акт службової перевірки фактів та обставин порушення особою стосовно якої відбувається дисциплінарне провадження трудової дисципліни та Законів України, контракту або трудового договору, установчих документів, установчих документів, рішень селищної ради, розпоряджень голови селищної ради, посадової інструкції та інших документів;
- висновок дисциплінарної комісії про наявність чи відсутність у діях особи стосовно якої відбувається дисциплінарне провадження порушень трудової дисципліни, Законів України, контракту або трудового договору, установчих документів, установчих документів, рішень селищної ради, розпоряджень голови селищної ради, посадової інструкції та інших документів та підстави для її притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Таким чином, до застосування дисциплінарного стягнення власник зобов'язаний зажадати від працівника письмові пояснення. Відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо власник зможе довести те, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не надав.
Позивач надала письмові пояснення, разом з тим такі Дисциплінарною комісією до уваги не взяті, що знаходить своє підтвердження у Висновку від 03.04.2024 року, у якому тільки згадано про факт подачі таких пояснень.
У цій справі відповідачем не надано жодних доказів того, що Дисциплінарна справа містить належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують факт вчинення порушення трудової дисципліни позивачем та акту службової перевірки фактів та обставин порушення особою стосовно якої відбувається дисциплінарне провадження трудової дисципліни та Законів України, контракту або трудового договору, установчих документів, установчих документів, рішень селищної ради, розпоряджень голови селищної ради, посадової інструкції та інших документів.
Також судом встановлено, що Дисциплінарна справа міститься характеристику позивача, надану селищним головою, у якій останній зазначив, що неодноразово у селищну раду надходили усні скарги та письмові скарги від мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб щодо неналежного надання їм керівником відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП адміністративних послуг. ОСОБА_1 схильна до конфліктів, нестримана, не дотримується Правил етичної поведінки державних службовці. Зверхньо ставиться до всіх інших працівників селищної ради (том справ І, а.с.51).
Разом з тим, матеріали справи містять характеристику ОСОБА_1 , надану заступником голови обласної державної адміністрації - начальника обласної військової адміністрації, в якій ОСОБА_1 є досвідченою та вмілою начальницею відділу Центру надання адміністративних послуг Чинадіївської селищної ради. Вона завжди стежить за тим, щоб розширити спектр адміністративних послуг, доступних для мешканців громади, і прагне забезпечити їм швидке та якісне обслуговування. Мар'яна активно працює над покращенням надання адміністративних послуг громадянам, які звертаються у ЦНАП, надаючи їм не лише інформаційну, але й практичну допомогу. Її ініціативність та наполегливість сприяють вдосконаленню роботи центру, забезпечуючи мешканцям швидкий та зручний доступ до адміністративних послуг. Керівниця завжди вчасно та професійно надає інформацію та виконує завдання, які надає обласна державна адміністрація. Таким чином, вона виявляє відповідальність та дотримується встановлених термінів. Завдяки сумлінній праці, значні досягнення у справі реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг та з нагоди Дня адміністратора центру надання адміністративних послуг, була нагороджена подякою голови обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації (розпорядження голови ОВА від 01.09.2023 №64-Н) (том справи І, а.с.30).
В силу статей 147-149 КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків.
Підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під яким розуміється протиправне, винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов'язків, що випливають із нормативно-правових та інших актів у сфері праці, колективного і трудового договорів.
У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування.
Поряд з цим, відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2020 року у справі №824/773/17-а необхідною умовою для накладення дисциплінарного стягнення є вина працівника щодо порушення трудової дисципліни, яка має бути обов'язково доведена роботодавцем.
Виходячи з системного аналізу вказаних вище норм, саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Накладення дисциплінарного стягнення передбачає обов'язкове з'ясування його наявності та всіх обставин вчинення, ступеня тяжкості та інших обставин які можуть вплинути на прийняття рішення.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.07.2020 у справі №554/9493/17.
Так, у постанові ВС від 22.07.2020 року у справі №554/9493/17 зазначено, що підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного діяння, яке визнається дисциплінарним проступком. Особливе значення має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, яка, пов'язується з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов'язків без поважних причин. Наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника. У зв'язку з цим, працівника не можна визнати винним, якщо він неналежно виконує свою роботу.
Виходячи із принципу та стандарту доказування, який має використовуватися в дисциплінарних провадженнях, і беручи до уваги публічно-правову природу дисциплінарної відповідальності слід віддати перевагу стандарту «поза всяким розумним сумнівом», який означає, що в достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів: це не означає, що у його достовірності взагалі не має ні тіні сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.
Підґрунтям стандарту «поза всяким розумним сумнівом» є фундаментальна цінність суспільства - гірше осудити невинного, ніж дозволити винному уникнути покарання; відповідно суспільство, яке цінує добре ім'я і свободу кожного, не повинно засуджувати людину, коли є розумні сумніви в її винуватості.
При цьому, складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об'єктивну та суб'єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку.
Як встановлено судом оскаржуваним розпорядженням від 09.04.2024 року №52-к (том справи І, а.с.96), позивача було застосовано стягнення за неналежне виконання посадових обов'язків та порушення вимог пп.1, 2 Розділу ІІ Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
Однак у розпорядженні відсутня оцінка змісту поданих позивачем пояснень для з'ясування причин невиконання/неналежного виконання посадових обов'язків, не зазначено коли саме мало місце невиконання таких, не надано оцінки причинам та умовам, що призвели до бездіяльності, обставинам, за яких вчинено проступок, не встановлено ступінь вини позивача.
Тобто з оскаржуваного розпорядження не вбачається, що відповідачем було враховано всі обставини, за яких вчинено проступок.
Крім того, не взято до уваги попередню поведінку ОСОБА_1 , відсутність у неї дисциплінарних стягнень, оголошення їй подяки Голови Мукачівської РДА та подяки від начальника Закарпатської ОВА від 05.09.2023 року, нагородження спілкою «Рада Ветеранів Закарпаття» та високий рівень роботи ЦНАПу Чинадіївської селищної ради, у зв'язку з чим останній займає перше місце по якості роботи в Україні.
В оскаржуваному розпорядженні не вказано чітко які саме посадові обов'язки ОСОБА_1 неналежно виконувала, які норми Конституції України, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування» нею було порушено.
У той же час у розпорядженні не надано оцінки причинам та умовам, що призвели до порушення, обставинам, за яких вчинено проступок, та коли саме вони мали місце, не враховано пояснення позивача у тому числі, в яких вона вказувала про усунення виявлених порушень та обставини, за яких вони були допущені, не встановлено ступінь вини позивача. Тобто з розпорядження не вбачається, що відповідачем було враховано всі обставини, за яких вчинено проступок.
Крім того, у розпорядженні від 09.04.2024 року за №52-к вказано, що ОСОБА_1 порушила вимоги пп.1, 2 Розділу ІІ Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до Наказу Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158 «Про Затвердження Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування» передбачено, що державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані виконувати свої посадові обов'язки якнайкраще, чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських, політичних, релігійних організацій, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії (бездіяльність) та рішення.
Відповідно до пункту 1 Розділу 1 Правил, ці Загальні правила є узагальненням стандартів етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, якими вони зобов'язані керуватися під час виконання своїх посадових обов'язків.
Ці Загальні правила ґрунтуються на положеннях Конституції України, законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, у сфері запобігання корупції і спрямовані на зміцнення авторитету державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, репутації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, а також на забезпечення інформування громадян про норми поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування стосовно них.
При прийнятті на державну службу або на службу в органи місцевого самоврядування особа ознайомлюється з цими Загальними правилами. Відмітка про таке ознайомлення додасться до особової справи державного службовця чи посадової особи місцевого самоврядування.
Відповідно до п.1 Розділу ІІ Загальних правил державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових обов'язків зобов'язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватись високої культури спілкування, з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об'єднань громадян, інших юридичних осіб.
Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування своєю поведінкою мають зміцнювати авторитет державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, а також позитивну репутацію державних органів та органів місцевого самоврядування.
Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових обов'язків повинні проявляти стриманість у разі критики чи образ з боку громадян, зауважувати щодо неприйнятності такої поведінки і необхідності дотримання норм ввічливого спілкування.
Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, у тому числі в поза робочий час, повинні утримуватися від поширення інформації, зокрема розміщення коментарів на веб-сайтах і у соціальних мережах, що можуть завдати шкоди репутації державних органів та органів місцевого самоврядування (п.2 Розділу ІІ).
Пункти, за які покарано позивача, є загальними, з яких неможливо чітко встановити що саме було порушено конкретно ОСОБА_1 .
Суд погоджується з твердженнями позивачки про те, що в оскаржуваному розпорядженні не наведено конкретних фактів допущеного нею неналежного виконання обов'язків за посадою керівника відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП Чинадіївської селищної ради, а також не зазначено і не обґрунтовано, коли саме було вчинено відповідний окремий дисциплінарний проступок та у чому саме він полягав.
На думку суду, вжиті у цьому розпорядженні формулювання допущеного позивачкою порушення мають абстрактний (узагальнений) характер та жодним чином не пояснюють, які саме посадові обов'язки позивачка неналежно виконала (зокрема з посиланням на вимоги посадової інструкції), в чому це виявилося.
Отже, оскаржуване розпорядження винесено без врахування всіх обставин вчинених дій та без з'ясування наявності вини позивача, свідчить про порушення відповідачем процедури накладення дисциплінарних стягнень та, як наслідок про відсутність належних доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Таким чином, відповідач не довів вчинення позивачем дисциплінарного проступку та, відповідно і правомірності притягнення її до дисциплінарної відповідальності оскаржуваним розпорядженням від 09.04.2024 року №52-к. Таке розпорядження не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 КАС України, є протиправним, та підлягає скасуванню. А відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд не розглядає питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача щомісячного преміювання з 09.04.2024 року по день набрання законної сили рішення суду, оскільки це питання не було предметом розгляду справи. Однак це не позбавляє позивача права звернення до суду з адміністративним позовом щодо цього питання.
Згідно з частинами першою, другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Стаття 76 Кодексу адміністративного судочинства України визначає достатність доказів: достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Обов'язок відповідача діяти у спосіб та на підставі закону слідує, перш за все з вимог статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи встановлені судом обставини у справ та досліджені докази, суд доходить, висновку, що накладення на позивача дисциплінарного стягнення відбулося зі суттєвим порушенням вказаної норми Конституції України, КЗпП України, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно із ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказане, вбачається необхідним стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір, сплачений позивачем згідно квитанції у розмірі 1211,20 коп.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 90, 139, 143, 243, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Чинадіївського селищного голови Андрушка Володимира Миколайовича (вул. Волошина, буд. 41, смт. Чинадійово, Закарпатська область, Мукачівський район, 89640, код ЄДРПОУ 04350719) про визнання протиправним та скасування розпорядження - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження селищного голови Чинадіївської селищної ради Андрушко Володимира Миколайовича за №52-к від 09.04.2024 року «Про оголошення догани керівнику відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП ОСОБА_1 ».
Стягнути з Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області (вул. Волошина, буд. 41, смт. Чинадійово, Закарпатська область, Мукачівський район, 89640, код ЄДРПОУ 04350719) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 30 січня 2025 року.
СуддяЯ. М. Калинич