30 січня 2025 рокуСправа №160/21076/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження, в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Артеменко Олександра Валентиновича, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Артеменко Олександра Валентиновича, до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 12.06.2024;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 12.06.2024. та прийняти відповідне рішення, у відповідності до п. 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі абзацу 3 частини 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Проте, відповідач відповіді не надав. Позивач уважає, що, не розглянувши заяву позивача, відповідач допустив протиправну бездіяльність, у зв'язку із чим, позивач і звернувся до суду з цією позовною заявою.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/21076/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
До суду від відповідача надійшов відзив і заява про поновлення строку на подання відзиву. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що відстрочка від призову під час мобілізації згідно зі статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надається військовозобов'язаним. Відповідно РТЦК та СП оформлюють відстрочку від призову військовозобов'язаним, які перебувають на обліку у відповідному РТЦК та СГІ. На виконання абз. 9 пункту 1 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних. Відповідно ІНФОРМАЦІЯ_4 оформлюють відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаним, які перебувають на обліку у відповідних ІНФОРМАЦІЯ_4 . Окрім того, на підтвердження відстрочки від призову, військовозобов'язаному видається довідка згідно з Додатком № 6 до Порядку № 560. У цій довідці зазначається серія та номер військово-облікового документу. Відповідно за відсутності військово-облікового документу, не має можливості військовозобов'язаному видати довідку на підтвердження наявності у останнього відстрочки. Відповідач наголошує на тому, що позивачем до заяви було додано копію роздруківки № 262981-06062024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. При цьому, будь-якого іншого документу військовозобов'язаного позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_4 не надавалось. Пунктом 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 встановлено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації. При цьому в чинному законодавстві відсутнє будь-яке роз'яснення, що «особисто подають» дорівнюється «подають засобом поштового переказу». Крім того, відповідач звертає увагу суду, що встановлена чітка законодавча норма, а саме, пунктом 60 Порядку № 560 визначено, що: для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету військовозобов'язаного, резервіста. Тобто з аналізу зазначеної норми слідує, що військовозобов'язаний може надіслати заяву на відстрочку у паперовій або електронній формі, саме для продовження дії відстрочки. Однак позивачем подавались документи на оформлення відстрочки вперше. Відповідач указує, що позивачем подана заява засобом поштового переказу. Особисто, на виконання пункту 58 Положення № 560 позивач не подавав документи на відстрочку. Підпис військовозобов'язаного ОСОБА_1 , нотаріально посвідчений не був. Відповідно через поштовий переказ не можливо встановити, той факт, що підпис у заяві про відстрочку був здійснений безпосередньо військовозобов'язаним від імені якого надсилається поштовий переказ та надаються документи. Крім цього, на військову службу під час мобілізації не призиваються військовозобов'язані, які мають відстрочку від призову під час мобілізації, відповідно позивачу не було відмовлено у наданні відстрочки від призову під час мобілізації, позивачу було зазначено про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 , для належного оформлення відстрочки від призову під час мобілізації. Отже, за доводами відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_4 не було порушено право позивача на відстрочку. З наведених вище підстав, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , листом від 12.06.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання відстрочки на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До заяви були додані: 1) копія паспорту та РНОКПП заявника та його дружини (нотаріально завірені); 2) копія свідоцтва про шлюб (нотаріально завірені); 3) належним чином завірена копії свідоцтва про народження дітей (нотаріально завірені); 4) належним чином завірені копії посвідчення батьків багатодітної сім'ї; 5) копія витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 , з оновленими даними; 6) документи, що підтверджують повноваження адвоката.
До матеріалів справи надано лист вих. №4/6861 від 19.06.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був адресований ОСОБА_1 .
У листі вказано таке.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 58 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Тому для отримання відстрочки згідно зі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від призову за мобілізацією на військову службу позивачу необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Представником позивача 11.07.2024 було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 адвокатський запит з вимогою надати інформацію щодо результатів розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.06.2024 про відстрочку від мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Станом на час розгляду справи, відповідь на адвокатський запит від 11.07.2024 відповідачем не надана.
Позивач уважає, що, не розглянувши заяву позивача, відповідач допустив протиправну бездіяльність, що і стало підставою звернення до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХІІ) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 22 Закону № 3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, зокрема, відповідно до частин третьої, п'ятої статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Поряд з цим статтею 23 Закону № 3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі Положення № 154) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з пунктом 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560).
Пунктом 56 Порядку № 560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з п.58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до п. 60 Порядку № 560, комісія вивчає отримані заяву та підтверджуючі документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
У разі неможливості провести перевірку у військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтверджуючих документів.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 є батьком трьох дітей, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 від 11.11.2017 серії НОМЕР_2 , свідоцтвом про народження ОСОБА_3 від 28.05.2019 серії НОМЕР_3 , свідоцтвом про народження ОСОБА_4 від 19.04.2024 серії НОМЕР_4 . Також статус багатодітної родини підтверджено посвідчення Виконкому Покровської районної в місті Кривому Розі ради серії НОМЕР_5 про право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей. Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 підтверджено, що позивач перебуває у шлюбі зі ОСОБА_5 .
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою, в якій просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з тим, що є багатодітним батьком трьох дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
У відповідь на вказане звернення відповідач листом вих. №4/6861 від 19.06.2024 повідомив позивача про те, що для отримання відстрочки згідно зі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від призову за мобілізацією на військову службу позивачу необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Водночас, доказів прийняття рішення про надання або відмову у наданні відстрочки (довідки із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024, або відмови у наданні відстрочки за формою, визначеною у додатку 7 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024), як це передбачено Порядком №560 відповідач до матеріалів справи не надав.
Лист відповідача вих. №4/6861 від 19.06.2024 є лише відповіддю на звернення щодо надання відстрочки, носить інформативний характер та не є рішенням відповідача про надання або відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду відповідної заяви позивача.
При прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити, та в цьому випадку вказана бездіяльність стосується саме розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, суд в контексті спірних правовідносин вирішив зобов'язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатами розгляду якої відповідачу необхідно прийняти відповідне рішення.
При цьому, доводи відповідача щодо недодержання позивачем порядку подання заяви та документів про надання відстрочки суд відхиляє, оскільки, як видно із матеріалів справи, позивачем особисто направлено заяву та відповідні документи засобами поштового зв'язку, про що до матеріалів справи надані відповідні документи відділення поштового зв'язку.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наведені норми процесуального закону, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у нерозгляді заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 12.06.2024.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 12.06.2024 та прийняти відповідне рішення, у відповідності до п. 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач-1: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).
Суддя Н.В. Кучугурна