17 січня 2025 року
м. Київ
справа № 447/882/22
провадження № 61-14759ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - Розвадівська сільська рада Стрийського району Львівської області, про усунення перешкод у користуванні квартирою та
29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргуна постанову Львівського апеляційного суду
від 30 вересня 2024 року, в якій просить її скасувати, рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 22 квітня 2024 року залишити в силі.
20 листопада 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для уточнення підстав касаційного оскарження з наданням виправленої касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), та копіями касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Заявнику детально роз'яснено, в чому полягають недоліки касаційної скарги, спосіб їх усунення, а також наслідки невиконання ухвали суду.
Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
26 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги.
Касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.
Копію ухвали Верховного Суду від 20 листопада 2024 року про залишення касаційної скарги заявника без руху направлено ОСОБА_1 на його поштову адресу, зазначену в касаційній скарзі 26 листопада 2024 року.
07 грудня 2024 року ОСОБА_1 отримав копію ухвали Верховного Суду
від 20 листопада 2024 року засобами поштового зв'язку, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштових відправлень.
У вказаній ухвалі Верховний Суд зауважив, що процесуальний строк на усунення недоліків касаційної скарги становить 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Тобто строк на усунення недоліків касаційної скарги, який встановлено ухвалою від 20 листопада 2024 року, розпочався для заявника з урахуванням вихідних днів 09 грудня 2024 року та закінчився 20 грудня 2024 року.
Клопотання про усунення недоліків касаційної скарги заявник надіслав до Верховного Суду 24 грудня 2024 року, тобто з пропуском встановленого судом строку на вчинення процесуальної дії.
Клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги заявником не заявлено.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху та її повернення в разі неусунення недоліків), про що постановляється відповідна ухвала.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Частинами п'ятою і шостою статті 393 ЦПК України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.
Отримавши ухвалу Верховного Суду від 20 листопада 2024 року, заявник не виконав у відведений судом строк (10 днів) вимог ухвали, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження.
Тому касаційна скарга підлягає поверненню.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 жовтня 2020 року в справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) виснувала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури в суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення в справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі, оскільки згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - Розвадівська сільська рада Стрийського району Львівської області, про усунення перешкод у користуванні квартирою вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська