14 січня 2025 року
м. Київ
справа № 504/4174/19
провадження № 61-17275ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу представника Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ»- Веселова Олександра Вікторовича на рішення Комінтернівськогорайонного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року в справі за позовом Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого обсягу природнього газу та
26 грудня 2024 року представник Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ»(далі - АТ «ОДЕСАГАЗ») - Веселов О. В. засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Комінтернівськогорайонного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята Верховним Судом до розгляду та підлягає поверненню, з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії як «самопредставництво» і «представництво». Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництваюридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.
Під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Подібні висновки зроблені в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року в справі № 667/7582/15-ц (провадження № 61-303св20).
У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що:
«починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Касаційна скарга АТ «ОДЕСАГАЗ» не відповідає вимогам частини третьої статті 392 ЦПК України, оскільки підписана особою, яка не має права її підписувати. На підтвердження повноважень Веселова О. В. до матеріалів касаційної скарги додано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з відомостями про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, зокрема, про Веселова О. В.
Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що вони не містять визначених частиною третьою статті 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження Веселова О. В. діяти від імені АТ «ОДЕСАГАЗ» в порядку самопредставництва. Окрім цього, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять будь-яких відомостей щодо наявності у Веселова О. В. як представника АТ «ОДЕСАГАЗ»статусу адвоката.
На підставі викладеного, згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга АТ «ОДЕСАГАЗ» підлягає поверненню у зв'язку з тим, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Керуючись статтею 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ»- Веселова Олександра Вікторовича на рішення Комінтернівськогорайонного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року в справі за позовом Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого обсягу природнього газу повернути заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська