Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4275/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119)
до Громадської організації "Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Немишлянського району м. Харкова" (61061, м. Харків, вул. Василя Мельникова, 4, код ЄДРПОУ 06716567)
про стягнення 149 338,73грн
без виклику учасників справи
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача:
- 24 039,94грн вартості спожитої теплової енергії за договором про постачання теплової енергії з 01.12.2020 по 30.11.2021;
- 123 235,02грн заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії 01.12.2021 по 30.04.2023;
- 365,62грн абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії;
- 1698,15грн за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором.
Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40грн та витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: поштові витрати в розмірі 55,00грн позивач просить суд покласти на відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням умов договору про постачання теплової енергії № 795 від 01.09.2004. Що стосується заборгованості за спожиту теплову енергію, абонентську плату за спожиту теплову енергію за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, позивач зазначає, що відповідач приєднався до умов зазначених вище договорів шляхом отримання вказаних послуг.
Ухвалою суду від 03.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження юридичної особи відповідача, яка останнім отримана не була.
Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.
Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача, суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.
Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала суду від 03.12.2024, якою було відкрито провадження у даній справі та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку, чого відповідачем зроблено не було.
Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Проте, від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Громадська організація "Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Немишлянського району м. Харкова" (відповідач) є орендатором приміщення загальною площею 138,4 кв.м в літ. "А-5" за адресою вул. Василя Мельникова, 4 у м. Харкові, що підтверджується договором оренди № 564 від 15.10.2003, а також листом Департаменту економіки та комунального управління комунального майна та приватизації за вих. № 6379 від 13.09.2024, наявними в матеріалах справи.
Вищезазначені нежитлові приміщення розташовані в будинку з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (позивач). Система опалення зазначених приміщень є невід'ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому.
Оскільки будинок за вказаною вище адресою обладнаний приладом обліку, розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення по об'єкту здійснювався позивачем згідно показань приладів обліку, встановленого у будинку.
01.09.2004 між позивачем та відповідачем укладено тимчасовий договір № 795 про постачання теплової енергії (далі - договір), відповідно до умов якого енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
За умовами п.3.2.2 договору споживач взяв на себе зобов'язання виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом (п.5.1 договору).
Сторони погодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатах якого підписується акт звірки розрахунків (п.6.2 договору).
Порядок здійснення оплати погоджено сторонами у п.6.3 договору, відповідно до якого відповідач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.
Споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується споживачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату (п.6.5 договору).
Відповідно до п.п.10.1, 10.4 договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2004. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однієї із сторін.
Матеріали справи не містять доказів направлення сторонами договору заяв про його припинення, у зв'язку з чим договір є пролонгованим.
Відповідно до особового рахунку відповідача (17200-9303) за останнім обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення в сумі 24 039,94грн, яка утворилася за період з 01.12.2020 по 30.11.2021.
Також, на підставі ч.5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1023), на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021. Даний договір укладений з урахуванням ст.ст.633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
За приписами ст.14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором, який є публічним договором приєднання, складається з:
- плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства;
- плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вул. Василя Мельникова, 4, розташовані в житловому будинку, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Індивідуальний договір). Проведення нарахувань виконуються згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830.
Відповідно до положень п.51 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Згідно з п.4 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Таким чином, факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії у опалювальні періоди 2020-2021, 2021-2022 та 2022-2023 років є фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору).
Відповідно до п.5 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Пунктом 32 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно з п.30 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.
По особовому рахунку відповідача (17201-9303) за останнім обліковується заборгованість по Індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 123 235,02грн, яка утворилася з 01.12.2021 по 30.04.2023; та абонентської плати за спожиту теплову енергію в сумі 365,62грн, яка утворилася за період з грудня 2021 по вересень 2023 року.
Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", з 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, який опублікований на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022.
Відповідно до положень п.30 Договору, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
За умовами п.4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.
Відповідно п.5 цього договору виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим Договором.
Пунктом 6 публічного договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності передбачено, що технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у Додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150.
Відповідно до п.13 публічного договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Як свідчать матеріали справи, відповідачу направлялися рахунки-фактури за послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду.
Проте, як стверджує позивач, заборгованість з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності складає 1 698,15грн, яка утворилась за період з липня 2022 року по вересень 2023 року, що підтверджується особовим рахунком відповідача (17201-9303-0).
На підтвердження вказаних обставин позивач надав акти № 172/15085 від 18.10.2020; № 172/16336 від 12.04.2021; № 172/16886 від 17.10.2021; № 172/17826 від 12.11.2022; № 172/560 від 06.04.2023 про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2020-2021; 2021-2022, 2022-2023 до будівель в цілому, розпорядження Харківського міського голови від 13.04.2022 № 43 про припинення опалювального сезону в м. Харкові та акти готовності № 172/5324 від 08.07.2020; № 172/5913 від 08.07.2021; № 172/7078 від 07.07.2022.
Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників позивача та балансоутримувача будинку.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані до матеріалів справи та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За приписами ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Разом з цим, ст.20 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що органи державної виконавчої влади, місцеві органи державної виконавчої влади і самоврядування, у межах своєї компетенції надають ветеранським організаціям фінансову підтримку, кредити з коштів відповідних бюджетів, а також безплатно надають будинки, приміщення, обладнання та інше майно, необхідне для здійснення їх статутних завдань.
Вказаною нормою також передбачено, що ветеранські організації звільняються від плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання (надання), телефоном у приміщеннях та будинках, які вони займають.
Частиною 1 ст.17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Оскільки Громадська організація "Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Немишлянського району м. Харкова" є неприбутковою добровільною, громадською організацією, об'єднує учасників бойових дій в Афганістані і воєнних конфліктів в інших іноземних державах (надалі ветерани війни), інвалідів війни, членів сімей загиблих, військовополонених і тих, хто пропав безвісті під час війни в Афганістані та воєнних конфліктах в інших іноземних державах має статус ветеранської організації місцевого рівня значення, суд вважає, що на відповідача поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Даний факт також було встановлено під час розгляду справи № 922/1596/17 в суді апеляційної інстанції (постанова суду від 22.05.2018).
За приписами ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2018 у справі № 922/1596/17 набрала законної сили, а відтак вищевказані обставини не потребують доказування при розгляді цієї справи.
Водночас, ст.20 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачає пільги за користування комунальними послугами для ветеранських організацій незалежно від масштабу їх діяльності (всеукраїнські чи місцеві), а тому Громадська організація "Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Немишлянського району м. Харкова" має право на пільги, передбачені вказаним Законом.
Суд зазначає, що даний Закон є спеціальним у спірних правовідносинах, так як Закон України "Про теплопостачання" покладає на споживачів загальний обов'язок оплати споживання теплової енергії, а Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" унормовує реалізацію такого обов'язку з боку ветеранів війни та організацій таких ветеранів.
Частинами 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки відповідач відповідно до ст.20 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" звільняється від плати за користування комунальними послугами в межах середніх норм споживання (надання), у приміщеннях, які він займає, то позивач має право заявляти до стягнення заборгованість за спожиті комунальні послуги понад такі середні норми споживання (надання) комунальних послуг.
Проте із доданих до позовної заяви розрахунків заборгованості за спожиту теплову енергію по рахунку 17200-9303, 17201-9303 та 17201-9303-0 за спірні періоди, а саме: грудень 2020 року - листопад 2021 року, грудень 2021 року - квітень 2023 року та липень 2022 року - вересень 2023 року (адреса: м. Харків, вул. Василя Мельникова, 4), не вбачається, що позивачем враховано спеціальний статус відповідача при здійсненні нарахувань за надане тепло, абонентську плату та технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності у спірних періодах.
Позивач не надав жодних доказів на підтвердження середніх норм споживання комунальних послуг централізованого опалення у приміщення, яке займає відповідач, а відтак не довів, що заявлена ним до стягнення сума заборгованості з оплати послуг централізованого опалення, а також надання послуг за індивідуальним та публічним договорами є нарахованою сумою понад середні норми споживання цих послуг відповідачем (надання цих послуг позивачем) у спірний період.
Таким чином, позивач не довів, що у межах даного спору порушуються його права саме відповідачем, оскільки від плати за користування комунальними послугами в межах середніх норм споживання (надання), у приміщення, яке займає відповідач, останній протягом спірного періоду звільнений на підставі ст.20 вказаного Закону, та при цьому доказів, що заявлена до стягнення заборгованість нарахована за послуги, спожиті відповідачем поза середніх норм їх споживання відповідачем (надання відповідачу) у спірний період, позивач суду не надав.
Також суд звертає увагу на те, що позивачу з цих же підстав вже було відмовлено у задоволенні позову про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за інші періоди під час розгляду справи № 922/1596/17 (постанова Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2018) та справи № 922/871/22 (рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2022).
Вказані судові рішення на даний час набрали законної сили.
За змістом ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.129, 237, 238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "30" січня 2025 р.
Суддя Т.А. Лавренюк