Справа № 457/517/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1206/24 Доповідач: ОСОБА_2
28 січня 2025 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 12024142140000030 за апеляційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 17.10.2024 року, стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобича, Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, засудженого 30.08.2024 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області з ст. 395 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
встановила:
Прокурор подав апеляційну скаргу на вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 17.10.2024, яким ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України та призначено йому покарання:
- за ч. 3 ст. 357 КК України у виді одного року обмеження волі,
- за ч. 1 ст. 358 КК України у виді одного року обмеження волі,
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді одного року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань, визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 2 місяці.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за цим вироком та покаранням у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30.08.2024, визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців позбавлення волі і строк відбування покарання ОСОБА_7 рахується з моменту його затримання за виконанням вироку Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30.08.2024.
Арешт, накладений згідно ухвали слідчої судді Трускавецького міського суду Львівської області від 22.03.2024 на паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Трускавецьким МВ УМВС України у Львівській області від 22.08.2001р. на ім'я ОСОБА_9 - скасовано.
Речовий доказ - паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Трускавецьким МВ УМВС України у Львівській області від 22.08.2001р. на ім'я ОСОБА_9 , який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Мазепи, 19А - передбачено знищити.
Стягнуто з ОСОБА_7 в дохід держави вартість проведених експертиз у розмірі 4543,68 грн.
Прокурор в апеляційній скарзі просить вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 змінити в частині вирішення долі речового доказу та виключити з резолютивної частини вироку покликання на знищення речового доказу - паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Трускавецьким МВ УМВС України у Львівській області від 22.08.2001 на ім'я ОСОБА_9 , який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Мазепи, 19А.
Зазначити, що речовий доказ - паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Трускавецьким МВ УМВС України у Львівській області від 22.08.2001 на ім'я ОСОБА_9 , який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНИ у Львівській області за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Мазепи, 19А., залишити при матеріалах кримінального провадження.
Не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, прокурор вважає, що зазначене судове рішення суду першої інстанції є незаконним і таким, що підлягає зміні з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону в частині вирішення питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні.
Апелянт покликається на те, що документи, відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішує суд під час ухвалення рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
На думку апелянта суд першої інстанції визнавши доведеним вину ОСОБА_7 за ч.3 ст. 357 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України, при цьому повинен був паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 22.08.2001 Трускавецьким МВ УМВС України у Львівській області на ім'я ОСОБА_9 , який є документом та відповідно до п.7 ч.9 ст. 100 КПК України мав би залишатися в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання, однак зазначив у вироку, що такий підлягає знищенню.
Зазначене порушення є таким, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення в частині вирішення долі речового доказу.
Судом першої інстанції встановлено, що 19.03.2024 в післяобідній час доби, ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу готельного комплексу «Лісова пісня», що розташований за адресою: Львівська область, місто Трускавець, вулиця Петра Сагайдачного, 14А, під час вживання алкогольних напої разом із ОСОБА_9 , помітив у правій кишені куртки останнього його паспорт громадянина України та вирішив таємно викрасти вказаний документ з метою його подальшого використання в особистих інтересах.
Так ОСОБА_7 , реалізуючи свій раптово виниклий протиправний умисел на незаконне заволодіння паспортом ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи із корисливих мотивів, скориставшись тим, що потерпілий перебуває у стані алкогольного сп'яніння, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає та він не буде помічений іншими особами, діючи із прямим умислом, таємно, витягнув із правої кишені куртки потерпілого паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 22.08.2021 Трускавецьким MB УМВС України у Львівській області на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим незаконно заволодів вказаним паспортом громадянина України, шляхом крадіжки та покинув місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим документом.
Крім цього, ОСОБА_7 , 20.03.2024 у ранковий час доби, перебуваючи на автобусній зупинці поблизу СЗШ №1 по вул. Петра Сагайдачного у місті Трускавці, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що на території України згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, який в подальшому затверджено Законом Верховної Ради України № 2102-ТХ від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 24.02.2022 було введено в Україні воєнний стан, маючи при собі викрадений ним паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 22.08.2001 Трускавецьким MB УМВС України у Львівській області на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою подальшого використання його для уникнення ним мобілізації, вирішив умисно підробити офіційний документ, а саме паспорт громадянина України, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, що посвідчує особу та її спеціальний статус згідно пп. а, п. 1, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та є документом, що посвідчує особу власника відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.09.1992 № 2503-ХІІ, шляхом вклеювання у ньому власної фотографії, з метою його подальшого використання як документа, що посвідчує його особу.
Для цього, ОСОБА_7 , реалізовуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою подальшого використання у власних цілях паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_9 , власноручно видалив фотокартку останнього з третьої сторінки паспорта та вклеїв свою фотокартку, чим підробив офіційний документ, який надає права, видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, з метою його подальшого використання.
Крім цього, 20.03.2024 приблизно о 19 год. 00 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи на автобусній зупинці, що розташована поблизу готелю «Алькор», що за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, місто Трускавець, вулиця Івана Мазепи, 21 на виконання законної вимоги працівників Національної поліції, які в цей час здійснювали патрулювання території міста Трускавець Дрогобицького району Львівської області, щодо пред'явлення документу, який посвідчує особу останнього, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 22.08.2001 Трускавецьким MB УМВС України у Львівській області на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є підробленим внаслідок вклеювання на 3 сторінці фотокартки ОСОБА_7 , замість фотографії ОСОБА_9 , представився останнім та пред'явив працівникам Національної поліції завідомо підроблений ним офіційний документ, який містить недостовірні відомості з метою посвідчення його особи.
Обвинувачений ОСОБА_7 , який утримується під вартою, судом апеляційної інстанції було належним чином повідомлений про розгляд справи, але через технічні причини вийти на відеозв'язок не мав можливості.
У відповідності до вимог ч.4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомив про поважні причини свого неприбуття.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора ОСОБА_8 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 за вчинення кримінальних правопорушень за ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України є правильною.
У суді апеляційної інстанції встановлено, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_7 в інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України вчинено за обставин, описаних у вироку, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам.
Оскільки фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорюються, суд не проводить детальний їх аналіз і відповідно до ст. 404 КПК України перевіряє вирок місцевого суду лише в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги прокурора знайшли підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Так документи, відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішує суд під час ухвалення рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Зокрема в п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України передбачено, що документи, які є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Згідно зі ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, зокрема, повинен вирішити, що належить вчинити з речовими доказами. У резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою, відповідно до п.2 ч. 4 ст. 374 КПК України, зазначається рішення щодо речових доказів.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження - паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Трускавецьким МВ УМВС України у Львівській області від 22.08.2001р. на ім'я ОСОБА_9 - визнане речовим доказом та він зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Мазепи, 19А.
Судом першої інстанції визнано доведеним, що ОСОБА_10 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа, а саме паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_9 .
Відтак з наведених обставин вбачається, що речовий доказ, а саме паспорт громадянина України, є документом та відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України мало б залишатися в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу зберігання.
Суд першої інстанції, вирішуючи долю речового доказу- паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_9 - постановив знищити такий, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України.
Дане порушення є таким, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення в частині вирішення долі речового доказу.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст.408 КПК України, змінює вирок в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
У даному випадку становище обвинуваченого не погіршується, оскільки в апеляційній скарзі ставиться питання про зміну рішення в частині вирішення долі речового доказу, а саме про залишення такого в матеріалах кримінального провадження, що не погіршує становище обвинуваченого.
Відповідно до ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З врахуванням зазначеного вище, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора, які відповідають вимогам кримінального та кримінального процесуального закону, про те, що висновок суду, викладений у судовому рішенні, містить істотні суперечності, що є вагомою підставою для зміни вироку суду та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 419, 424 КПК України, колегія суддів,-
постановила :
Апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити.
Вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 17.10.2024 року, яким ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України - змінити.
Виключити з резолютивної частини вироку покликання на знищення речового доказу - паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Трускавецьким МВ УМВС України у Львівській області від 22.08.2001 на ім'я ОСОБА_9 , який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Мазепи, 19А.
Речовий доказ - паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Трускавецьким МВ УМВС України у Львівській області від 22.08.2001 на ім'я ОСОБА_9 , який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНИ у Львівській області за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Мазепи, 19А. - залишити при матеріалах кримінального провадження.
У решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою- в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Головуючий:
Судді: