Справа № 761/4371/24
Провадження № 2/761/1913/2025
22 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Харечко О.В.
за участі:
представника позивача: Євтодьєва А. О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Державне підприємство «СЕТАМ» про стягнення заборгованості за договором позики,
В лютому 2024р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: Державне підприємство «СЕТАМ», в якому просив суд:
- стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики № 28/01/22 від 28 січня 2022р., в сумі 736704,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 28 січня 2022р. між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики № 28/01/22 (далі по тексту - договір позики), згідно умов якого позикодавець передає у власність позичальнику (відповідачу), а позичальник приймає у власність від позикодавця грошові кошти в сумі 589134,0 грн., а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим з договором строк, не пізніше 20 січня 2024р.
23 листопада 2022р. між ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір відступлення прав вимоги та договір відступлення прав вимоги за договором застави транспортного засобу, за якими до ОСОБА_1 перейшли всі без винятку права та обов'язки ОСОБА_3 , як позикодавця, передбачені чинним законодавством України.
Факт отримання відповідачем грошових коштів, підтверджується умовами договору позики.
Відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконав, надані у позику грошові кошти не повернув, всі досудові вимоги позивача про повернення суми заборгованості, відповідачем були проігноровані.
Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом для захисту свого права.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 лютого 2024р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу в підготовче засідання.
18 березня 2024р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що стороною позивача не підтверджено належними і допустимими доказами факту укладення договору позики, договору застави транспортного засобу, та в подальшому договору переуступки. Також, на думку сторони відповідача в порушення п. 6 договору позики позивачем не надано до суду жодного доказу, а саме: власноручних розписок та квитанцій фінансової установи.
Відповідь на відзив стороною позивача не подавалась.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2024р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, наведених у позові, просив суд позов задовольнити. Також стороною позивача, було надано до суду для огляду оригінали долучених до справи доказів, зокрема договору позики.
Відповідач, його представник, про дату, час та місце розгляду справи були оповіщені у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явилися.
Представником відповідача було подано до суду заяву про відкладення розгляду справи, проте до заяви стороною відповідача не було надано до суду жодного документу, на підтвердження факту поважності причин неодноразової неявки сторони відповідача в засідання.
Третя особа, про час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку, свого представника до суду не направила, поважності причин неявки не повідомила, пояснення на позов третьої особою не подавались.
В силу положень ст. ст. 211, 223 ЦПК України, суд вважає, за можливе продовжити розгляд справи у відсутність сторони відповідача, третьої особи, які не надали докази поважності причин неявки в судове засідання.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи і було встановлено судом, що 28 січня 2022р. між ОСОБА_3 (позикодавець) та відповідачем ОСОБА_2 (позичальник) було укладено договір позики, згідно п. 1 якого, позикодавець передає у власність позичальнику, а позичальник приймає у власність від позикодавця грошові кошти в сумі 589134,0 грн., що на день укладення цього договору становить еквівалент 20280,0 дол. США за курсом продажу доларів США в ПАТ КБ «Перший Український Міжнародний Банк», які позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим з договором строк, не пізніше 20 січня 2024р.
Сума позики, встановлена в п. 1 даного договору, отримана позичальником від позикодавця в день підписання даного договору в повному обсязі. Своїм підписом на договорі позичальник підтверджує факт отримання суми позики в розмірі, визначеному в п. 1 даного договору (п. 2 договору позики).
За змістом п. 5 договору позики, позика є безпроцентною. Повернення позики повинне проходити в готівковій формі в місці, визначеному в п. 19 даного договору, або в безготівковій формі, шляхом виплати на банківській рахунок (розрахункову картку) позикодавця, за курсом продажу доларів ПАТ КБ «Перший Українській Міжнародний Банк» на день проведення розрахунку за цим договором в такому порядку: 20 числа кожного місяця, починаючи з 20 лютого 2022р. по 24 січня 2024р., в розмірі 24547,25 грн., що на день укладення цього договору позики становить еквівалент 845,0 дол. США.
Положеннями п. 19 договору позики, сторони дійшли згоди, що місцем виконання зобов'язань по даному договору є фактичне місцезнаходження позикодавця: АДРЕСА_1
Про кожен факт повернення позики, позикодавець надає позичальнику власноруч підписану ним розписку про отримання грошової суми. В разі повернення позики в безготівковій формі, шляхом виплати на банківський рахунок позикодавця, підтвердженням факту повернення позики є квитанція відповідної фінансової установи п. 6 договору позики).
Згідно умов п. 8 договору позики, сторони погодили, що у випадку зміни, у бік збільшення курсу гривні по відношенню до долару США, від зазначеного курсу у п. 1 договору, позика підлягає поверненню таким чином, щоб розмір повернення позики або її частини відповідач доларовому еквіваленту суми позики, за комерційним курсом продажу долару США встановленому ПАТ КБ «Перший Український Міжнародний Банк» на день здійснення кожного платежу за цим договором (в тому числі у випадку дострокового повернення, або погашення в порядку звернення стягнення на предмет застави, та/або примусового стягнення заборгованості, та/або погашення заборгованості будь-яким іншим шляхом передбаченим договором та законодавством України).
З метою забезпечення повного виконання зобов'язань за договором позики, між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу, згідно умов якого відповідачем було передано в заставу автомобіль «Nissan Pathfinder», 2015р. випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .
23 листопада 2022р. між ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір відступлення прав вимоги та договір відступлення прав вимоги за договором застави транспортного засобу, за якими до ОСОБА_1 перейшли всі без винятку права та обов'язки ОСОБА_3 , як позикодавця та заставодержателя, передбачені чинним законодавством України, за договором позики та вище зазначеним договором застави транспортного засобу.
Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до приписів ст. 516 цього Кодексу, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач наголошував, що відповідачем, у строки, які були визначені п. 5 договору позики, сума позики в повному обсязі, повернута не була, відповідачем була сплачена лише сума, що складає 1095,0 дол. США.
Протягом всього часу розгляду справи в суді стороною відповідача, в порушення ст. 76-81 ЦПК України, не було надано суду належні і допустимі докази на підтвердження виконання зобов'язань щодо повернення суми позики за укладеним між сторонами договором позики, при цьому відзив на позов, поданий стороною відповідача, не місить посилання на конкретні докази, щодо заперечень сторони відповідача проти заявлених позовних вимог, як і відсутні доводи щодо спростування факту укладення договору позики, та отримання відповідачем грошових кошів у позику.
За змістом положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позики в повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за договором позики у розмірі 736704,0 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 7367,04 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 512, 514, 516, 525, 526, 545, 610, 612, 625, 1046, 1048, 1050 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), третя особа: Державне підприємство «СЕТАМ», про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики № 28/01/22 від 28 січня 2022р. у розмірі 736704,0 /сімсот тридцять шість тисяч сімсот чотири/ грн.; судовий збір у розмірі 7367 /сім тисяч триста шістдесят сім/ грн. 04 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 29 січня 2025р.
Суддя: