СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/696/25
ун. № 759/2105/25
29 січня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12024100080003816 від 01.12.2024 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Жовтневого району Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
24.01.2025 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12024100080003816 від 01.12.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100080003816 від 01.12.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.12.2024, приблизно о 18 год 26 хв, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись при вході до закладу «Ліка» за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 17-А, використовуючи ніж, умисно заподіяв ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
Так, 01.12.2024 року, в денний період доби, ОСОБА_4 прийшов до закладу «Ліка» за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 17-А, з метою відпочинку та розпивання алкогольних напоїв. Цього ж дня, близько 18 год 00 хв, до зазначеного закладу прийшов ОСОБА_7 , який присів за стіл та почав проводити особисте дозвілля. В подальшому, близько 18 год 20 хв, ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_7 , з пропозицією спільно провести сумісне дозвілля, на що останній відповів відмовою, що обурило, ОСОБА_4 , викликало в нього раптово виниклу особисту неприязнь до ОСОБА_7 , яка в подальшому переросла в умисел, направлений на умисне заподіяння йому тілесних ушкоджень.
Так, безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 близько 18 години 20 хвилин, продовжуючи перебувати в закладі «Ліка» за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 17-А, з кишені дістав ніж, яким почав погрожувати ОСОБА_7 . В свою чергу останній, попросив ОСОБА_4 покинути кафе та почав йти разом з останнім до виходу з закладу. Перебуваючи біля виходу з приміщення, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи впритул до ОСОБА_7 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, розуміючи, що ніж, за своїми характеристиками здатен заподіяти тяжкі тілесні ушкодження, утримуючи його в своїй руці, наніс ним не менше трьох ударів в область грудей та руки ОСОБА_7 , чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки, поранення жирового прив'їску серця, лівобічного гемотораксу, непроникаючого колото-різаного поранення правого плеча.
Відразу після чого, ОСОБА_4 , не надавши будь-якої допомоги потерпілому, з місця події пішов, однак невдовзі був затриманий працівниками поліції.
В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, тобто до 02.03.2025, підтримав та просив задовольнити, вказуючи що передбачені ст.177 КПК України ризики на даний час не зникли.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора, просила обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі або зменшити розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Дослідивши матеріали клопотання слідчого, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
В судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100080003816 від 01.12.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
02.12.2024 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
02.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
03.12.2024 слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 30.01.2025 включно.
29.01.2024 керівником Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_8 строк досудового розслідування продовжено до 3-х місяців, тобто до 02.03.2025.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження: протоколами огляду місця події, протоколом обшуку, протоколом допитів свідків, протоколами пред'явлення особи для впізнання, протоколом затримання ОСОБА_4 в поряду ст. 208 КПК України, повідомленням ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочину, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення попередньої ухвали про тримання під вартою є необхідність проведення ряду слідчих та інших процесуальних дій, а саме: судово-медична експертиза стосовно встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, нанесених ОСОБА_4 , крім цього не виконані вимоги ст. ст. 290, 291 КПК України.
Лише після отримання висновку зазначеної експертизи буде отримана можливість для вирішення питання щодо остаточної правової кваліфікації кримінального правопорушення та подальшого виконання вимог ст. 290 КПК України і складення обвинувального акту.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В силу положень ч. 3 ст. 199 КПК України при вирішенні питання про продовження строку тримання особи під вартою обов'язковому доведенню у судовому засіданні прокурором підлягає наявність обставини, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а саме: обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
Так, прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які мають враховуватися під час вирішення вказаного питання, а саме: ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину. Тобто враховуючи міру покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, ця обставина вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання підозрюваний може вчинити спробу переховування. Крім того, згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України від 24 лютого 2022 року, введений воєнний, який в подальшому було неодноразово продовжено та який діє по сьогоднішній день. Тобто ОСОБА_4 , користуючись ситуацією в країні, знаходячись на волі буде мати змогу переховуватися від органів досудового розслідування, зокрема, в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України. Разом з тим, обставини вчинення кримінального правопорушення свідчать про те, що підозрюваний після вчинення кримінального правопорушення з місця вчинення злочину втік, однак невдовзі був затриманий працівниками поліції. Вказаний факт вже свідчить про намір підозрюваного вчинити спробу переховування, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Перебуваючи не під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 може чинити спроби незаконного впливу на свідків.
Так, ОСОБА_4 раніше знайомий з свідками у кримінальному провадженні, знає їх анкетні дані та місце перебування, тому перебуваючи на волі, ОСОБА_4 з метою зміни чи взагалі відмови від дачі показів та уникнення від кримінальної відповідальності може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Тобто у випадку незастосування відносно підозрюваного такого запобіжного заходу як тримання під вартою, останній у повсякденному житті може зустрічатись зі свідками і чинити на останніх незаконний вплив. Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні насильницького злочину з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, тому є підстави вважати, що останній може здійснювати вплив на вказаних свідків в тому числі шляхом залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою зміни або ненадання ними викривальних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
У випадку не застосування саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою - факт перебування підозрюваного на волі буде впливати на свідків, бо буде свідчити про те, що після таких злочинних дій можна уникнути відповідальності і далі вести звичайне життя.
Також є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, останній, підозрюється у вчиненні насильницького злочину, який відноситься до категорії тяжкого, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований. Вказані факти свідчать про фактично відсутні міцні соціальні зв'язки ОСОБА_4 , які б як важелі впливу могли утримати останнього від вчинення інших злочинів. Разом з тим, враховуючи обставини вчиненого злочину, підозрюваний ОСОБА_4 не може своє життя вписувати в рамки правил поведінки у суспільстві, не порушуючи при цьому прав оточуючих громадян і має схильність до таких дій. У разі не застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, можна дійти висновку, що останній в подальшому може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
З часу обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу вищенаведені ризики не зменшилися та наявні до цього часу в повному обсязі, а тому виникає необхідність у продовженні строку раніше обраного відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За викладених обставин, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та забезпечення запобігання зазначеним ризикам, виникла необхідність в продовженні підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, пов'язаними із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження. Неможливість обрання стосовно підозрюваного іншого запобіжного заходу обґрунтовується його можливістю переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити підозрюваному міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 02.03.2025, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При визначенні розміру застави слідчий суддя, керуючись ч. 4 ст. 182 КПК України, враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, розмір застави, визначений законодавством, в разі, якщо особа підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Так, основною метою застосування такого запобіжного заходу як застава є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, в разі порушення яких застава звертається в дохід держави. Відповідно до прецедентного права Європейського суду з прав людини, сума застави повинна бути «оцінена головним чином з посиланням на обвинуваченого, його активи, іншими словами, ступінь впевненості, що цілком можливо, що перспектива втрати забезпечення застави в разі відсутності його появи в суді буде виступати в якості достатнього стимулюючого фактору для розсіювання будь-якого бажання з його боку до втечі» (Рішення Іванчук проти вироку Польщі п. 66).
Тому слідчий суддя вважає доцільним, фінансово помірним, зменшити підозрюваному заставу до 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього законом обов'язків.
Визначаючи розмір застави необхідно згідно ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора і суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи наведене слідчий суддя вважає доцільним застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 202 КПК України, ст. ст. 5, 6 Конвенції «Про захист прав та основоположних свобод» слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 02.03.2025 включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 50 (п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора і суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із потерпілими, свідками та іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання слідчому свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання, покладених на нього обов'язків застава звертається в дохід держави.
Ухвала слідчого судді діє до 02.03.2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 30.01.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1