23.01.2025 Справа № 756/14018/24
Унікальний №756/14018/24
Провадження №2-а/756/35/25
23 січня 2025року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Луценко О.М.,
за участі секретаря Галелюк Т.О.,
розглянувши розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернулася до суду із вищезазначеним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 22.10.2024 Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 , було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за те, що начебто він не з'явився по повістці 29.07.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії правового режиму особливого періоду.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки, відсутні докази обставин вчинення адміністративного правопорушення, викладені у постанові обставини не відповідають фактичним обставинам. Протиправної, винної дії чи бездіяльності, вказаної в оскаржуваній постанові, ним не вчинено.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, вважають, що позовні вимоги є належним чином обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти наданого позову заперечив, посилаючись на його необґрунтованість, суду пояснив, що позивачу виписана повістка з викликом на 29.07.2024 у встановлений законом спосіб, що підтверджується його особистим підписом. Позивач особисто під розпис отримав повістку, що підтверджується розпискою. Позивач був ознайомлений з датою та часом прибуття за викликом, проте у визначений час не прибув, внаслідок чого стосовно нього складений протокол про адміністративне правопорушення, з яким він ознайомлений та власноручно підписав. Зазначає, що позивач своєю бездіяльністю, порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що являє склад інкримінованого адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 22.10.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 стосовно позивача було винесено постанову №603 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17000грн.
Судом встановлено, що зі змісту постанови та протоколу вбачається, що позивач не з'явився по повістці 29.07.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії правового режиму особливого періоду.
Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною 2 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином посилання позивача на той факт, що він отримав повістку доглядачем території будинку, а не представником ІНФОРМАЦІЯ_4 не може бути підставою для не прибуття до ТЦК.
Судом встановлено, що на момент події інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення на території України введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, що підпадає під поняття «особливого періоду» в розумінні ст.1 Закону України «Про оборону України» та ст.210-1 ч.2 КУпАП, під час якого посадовими особами відповідача на виконання покладених на них обов'язків здійснювались заходи з мобілізації.
22.10.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 розглянуто справу про адміністративне правопорушення відносно позивача та винесено постанову №603 про накладення адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 17 000,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а саме - він не з'явився по повістці 29.07.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що є порушенням ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Копію даної постанови позивач отримав 22.10.2024, про що свідчить його підпис в постанові.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені позивачем обґрунтування позову є недостатніми для скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 № 603 від 22.10.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.М. Луценко